Зустрілися якось два гаманці: Товстий і Худий. Товстий презирливо поглянув на Худого та й каже: — Ну, друже, тебе й гаманцем назвати не можна. Так схуднути!!! Жах! Худий, анітрохи не засмутившись, відказав: — Мене це не хвилює. А чому це…
Мишко мовчки дивився у вікно. Сіре небо, сірі дахи, сірий день… Третій день у Мишка сірий настрій. Третій день ллє дощ, тому тато вкотре відклав обіцяну риболовлю. А Мишко мріяв про неї так давно! Адже тато буває вдома рідко. Ось,…
Коли йдеться про жертовність і посвячення, один життєвий приклад важить більше, ніж тисячі красномовних промов на цю тему. Саме такий приклад пощастило отримати восьмирічному Стіві від свого батька. Художній фільм «Останній спис», або, як варіант перекладу, «На кінці спису», — це…
Родинне коло — особливе місце, у яке Бог поміщає дитину, де б вона вчилася будувати стосунки з іншими. Тут підростаюче покоління, спостерігаючи за дорослими, набирається досвіду спілкування, вирішення конфліктів, подолання різноманітних бар’єрів. Саме тут, у сім’ї, дитина формує для себе…
За великим будинком, під яблунями в затінку сидить хлопчик з товстезною книгою в руках. Він із захопленням перегортає сторінку за сторінкою, забувши, здається, про все навколо. Бажання отримати відповіді на свої запитання, такі недитячі в його ще дитячі роки, примушує…
Автор Ольга Новікова 1. Вступ. Дискусія — Чи потрібна сьогодні людині мудрість? — Яке визначення мудрості ви би запропонували? — Чи є у вашому оточенні людина або декілька людей, про яких ви могли би впевнено сказати, що вони мають мудрість?…
— Твій син такий розумний! Напевно, коли виросте, стане вченим! — Не знаю, може й так. Не важливо, ким він стане, важливо, щоб він був доброю людиною. (З розмови із знайомим) Навряд чи хтось із батьків мріє бачити свою…
— Мамо, скоріше, поглянь сюди! — вигукнула Марійка, виглядаючи у вікно своєї спальні. Там, за вікном, білосніжним сяйвом виблискував під ранковим сонцем сніг. Він покрив геть усе: і землю, й дерева, і дахи будинків. У повітрі мерехтіли сріблясті сніжні пилинки.…
Сашко повільно брів зі школи додому, мріючи про те, щоб батько прийшов з роботи якомога пізніше й не встиг зазирнути в його щоденник. У щоденнику «красувалося» зауваження про те, що він, Сашко, знову прогуляв урок математики. А хіба він винуватий,…
Чи не хворий наш Дениско? — Не виходить він у двір, І погіршилися різко В нього пам’ять, слух і зір. Попрохала мама: «Сину, Треба винести сміття!» Обіцяв: «Через хвилину», — Та поринув в забуття… Не почув, як баба з дідом…