Біблійні секрети виховання (батьківський лекторій). Тема 2. Виховання дітей згідно зі Святим Письмом

Автор Ніна Жаровська, учитель основ християнської етики НВК «ЗОШ І–ІІІ ст. — правовий ліцей № 2» м. Тернопіль

Мета. З’ясувати, з якого віку необхідно починати виховання дитини, чому так важливо виробити єдині вимоги, підібрати спільні методи виховання для батька і матері, як розвивати ціннісне ставлення до старших, повагу до рідних, як навчитися розуміти своїх дітей.

Література

1. Біблійні секрети виховання: що Марія з Йосифом (Соломон, Лот, Анна та інші) знали (чи не знали) про виховання дітей / Осборн Рік; пер. з англ. О. Пущак. — Львів: Свічадо, 2015. — 232 с.

2. Навчаймося з радістю: активні методи в катехизі. Частина1/пер. з польської с. Антонії Драй, мироносиця. — Патріарша катехитична комісія, 2004. — 95 с.

3. Біблія або книги Святого Письма Старого та Нового Заповітів/ пер. проф. Івана Огієнка.

4. Морально-аскетичні твори /серія: Джерела Християнського Сходу / Василій Великий. — Львів: Свічадо, 2006. — 378 с.

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

1. Слово вчителя

Пропоную сьогодні порозважати над тим, якими хотів би бачити наших дітей Господь. Адже ці діти, насамперед, Його, бо народжені саме з Божої волі.

Ми можемо перечитати багато книг і наукових статей, але це нам не дасть певності, що вибрані нами методи та прийоми виховання допоможуть і аж ніяк не зашкодять нашим дітям. Господь же, промовляючи через Святе Письмо, пропонує нам конкретні приклади виховання й навіть показує результат застосованих прийомів та методів.

Ви коли-небудь задумувалися над тим, чому саме Йосип і Марія були обрані батьками Сина Божого? Чи тому, що вони належали до правильної родинної гілки? Чи, може, вважаєте, що виховання Ісуса не залежало від виховних методів Його батьків? Чи мало значення, у якій сім’ї виховуватиметься Ісус Христос?

Незважаючи на те, що Ісус був Богом у людському тілі, Він мав навчатися, як і будь-яка інша дитина. Він був звичайним хлопчиком. Ісус, як наш Первосвященик, бажав поєднатися з нами в усьому — і через виховання теж.

Оскільки Бог бажав, щоб Ісус зростав, як кожна дитина, то мав знайти Йому добрих батьків. Він потребував батьків, які б виховали дитину за Божим Словом. Господь спланував усе задовго до цього й навіть розповів про це Авраамові майже за дві тисячі років до народження Месії.

«Бо ж Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі! Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої…» (Бут. 18:18–19).

Авраам і Сарра обрані, щоб виховати дітей на служіння Богові, виховати в Божому дусі. Йдеться не лише про Ісака, а про стиль виховання дітей, який Ісак передасть своїм дітям і внукам, а далі всьому Ізраїлю — Авраамовому потомству. Бог обіцяв благословити Авраама за умови, що той виховає своїх дітей так, як цього бажає Господь.

Ця обіцянка пов’язана з приходом Ісуса, нащадка Авраама. Через Нього всі люди на землі мають шанс отримати Боже прощення та благословення.

Із якою метою Бог наказав Авраамові виховувати дітей у Божому дусі? Зокрема, і задля Марії та Йосипа: виховні уроки, які Бог дав Авраамові й Саррі, передавали з покоління в покоління аж до них.

Біблія переповнена інструкціями, як виховувати дітей у Божому дусі. Ось що сказав апостол Павло: «А все, що давніше написане, написане нам на науку…» (Рим. 15:4).

Згадаймо про Мойсея, доки він проживав у батьківській оселі до переходу в палац фараона.

2. Перегляд уривку фільму «Біблійні розповіді. Мойсей» 1 серія.

3. Слово вчителя

Те, чого навчили батьки Мойсея в дитинстві — про Бога, віру, його народ, — перш ніж його забрали з дому, мало більший вплив на нього, аніж усі знання, велич і спокуси фараонового палацу.

Усі дослідження підтверджують, що те, чого дитина навчиться протягом кількох перших років життя, може мати більший вплив, аніж те, що вона засвоїть у будь-який інший період життя. Наприклад, дитина, яку змалечку вчать правди, у старшому віці порівнюватиме все до неї і в такий спосіб зміцнюватиме фундамент, закладений у ранньому віці.

У Книзі Приповістей сказано: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Пр. 22:6).

Ми маємо вчити своїх дітей змалечку, що Бог створив їх особливими, що Він має для них план, маємо пояснювати різницю між добром і злом, і чому вони мають завжди обирати добро — Божий план спасіння через Ісуса Христа.

Вивчення того, що є добре, а що є погане, має бути зосереджене не стільки на тому, як бути добрим чи поганим, а на вмінні робити правильний вибір і жити згідно з Божим Словом. Будьте поряд із дітьми, привчайте їх ухвалювати правильні рішення за будь-яких обставин, так само, як учите їх самостійно їсти чи ходити. Бог дав нам добрі дарунки, благословляючи нас дітьми, їх лише треба навчити жити згідно з Його волею.

Так, якщо дитину хтось образив, а ви турботливо заспокоюєте її, вона вивчає поняття турботи. Забезпечте їй найкраще піклування, але також розкажіть про Божу опіку. Це допоможе навіть найменшим дітям зрозуміти, що Господь присутній у їхньому житті. Так поступово, крок за кроком виховуйте всі чесноти. Моліться з дітьми простими словами, аби вони розуміли, що ви промовляєте до Бога.

Слово Боже підкаже нам правильний шлях завжди.

4. Робота з біблійним матеріалом (роздати батькам заздалегідь підготовлені картки з біблійними посиланнями; батьки зачитують і коментують)

Віра — Мт. 8:5–13; Мк.11:22–24

Любов — Лк. 10:27; 1 Кор. 13

Молитва — Лк. 11:1–13; Еф. 6:18

Надія — 1 Петр. 1:13

Обов’язок — Лк. 20:21–25; Дії 5:29

Осудження — Мт. 7:1–5

Побожність — Тит. 2:11–14

Послух — Ів. 14:15–24; Дії 5:29

Пошана — 1 Петр. 2:17

Пошана батьків — Мт. 15:4

Правда — Ів. 14:64; Ів. 17:7; Еф. 4:14–15

Праця — Ів. 9:4

Прощення — Мк. 11:25–26; Еф. 4:31–32

Старанність — Рим. 12:11

Терпеливість — Євр. 10:36

Турбота — Мт. 6:19–34

Чесність — 2 Кор. 8:21

Чисті думки — Флп. 4:8

Читання Біблії — Ів. 5:39

Щирість — Флп. 1:9–10

Та що б ми не робили, як би не навчали своїх дітей, яких би прийомів чи методів не добирали, усе маємо робити лише з любов’ю.

5. Вправа «Чи це є любов?» (батькам пропонують картки із завданнями, просять висловити власну думку)

Обговорення.

6. Слово вчителя

Заради дітей та збереження миру в сім’ї, батькам необхідно бути одностайними щодо методів виховання. Знайдіть час наодинці обговорити питання, на які у вас різні погляди. За потреби зверніться за порадою до священика, психолога чи скористайтесь підказками книг про виховання. І ще: пообіцяйте не втручатися у виховні методи того, хто в конкретній ситуації займається вихованням дитини. Якщо чоловік або дружина намагається навчити чогось, не перешкоджайте йому чи їй у цьому. Якщо вам їхній метод видається недієвим чи невідповідним, обговоріть це наодинці, коли дітей немає поруч.

Виявляйте повагу до всіх, хто бере участь у вихованні дитини. Це допоможе розвинути ціннісне ставлення до всіх членів родини. Якщо ж ваше батьківське право порушено або хтось ставиться з неповагою до вас, робіть усе можливе, аби уникнути загострення конфлікту. Інакше діти перестануть слухати всіх членів сім’ї. Завдяки вашому прикладу вони самі навчаться ухвалювати правильні рішення.

«...Миру шукай і женися за ним!» (Пс.33:15).

«Стриманість робить нас вільними, вона лікує й дає силу, не тільки вчить нас чистоти, але й дає її…» (Св. Василій Великий, лист 366).

7. Коментар психолога або педагога щодо заздалегідь проведеного анкетування з дітьми «Спілкування у сім’ї».

Зразок анкети

1. Хто є членами твоєї сім’ї?
2. Чи комфортно тобі в сім’ї?
3. Чиї поради найбільше цінуєш? Чому?
4. Чи однаково прислухаєшся до порад усіх членів сім’ї? Чому?
5. У колі сім’ї тебе більше сварять, тобі пояснюють і неодноразово повторюють чи карають, коли ти виявляєш непослух?
6. Якого спілкування в сім’ї тобі хотілося б?

8. Слово вчителя

Маємо завжди пам’ятати про любов до ближнього, якої навчає Ісус Христос. Тому повинні показувати дітям, як застосовувати те, що написано в Біблії, як жити за її приписами. Обов’язково скажіть дітям, що Бог велів «написати» Його слова в серці (див. Єр. 31:33) і Святий Дух нагадуватиме про них (див. Ів. 14:26) щоразу, коли буде треба. Тут найважливішим є наочний приклад близьких людей.

Пам’ятайте, що й «Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю у Бога й людей» (Лк. 2:52).

Ось кілька настанов на кожен із періодів розвитку дитини.

Моліться за свою дитину, якого б віку вона не була.

Допомагаючи дітям сформувати власну віру, пам’ятайте про три кроки: навчати, привчати й наглядати. Але для цього треба добре знати своїх дітей.

9. Вправа «Якби…» (проводиться заздалегідь із дітьми, а під час батьківського лекторію — з батьками)

Питання для дітей:

1. Якби я був (була) квіткою, то був би (була б) ________, тому що _______
2. Якби я був (була) пташкою, то був би (була б) _______, тому що _______
3. Якби я був (була) тваринкою, то був би (була б) _____, тому що _______
4. Якби я був (була) предметом, то був би (була б) ____, тому що _______
5. Якби я був (була) татом (мамою), то був би (була б) _______, тому що _______

Питання для батьків:

1. Якби ваша дитина була квіткою, то якою і чому?
2. Якби ваша дитина була пташкою, то якою і чому?
3. Якби ваша дитина була тваринкою, то якою і чому?
4. Якби ваша дитина була предметом, то яким і чому?
5. Якби ваша дитина була татом (мамою), то якими і чому?

Батьки порівнюють свої анкети з дитячими, роблять висновки, наскільки вони знають своїх дітей.

Придивляймося пильніше до своїх чад. Іноді нам здається, що ми все про них знаємо, а насправді можемо і не здогадуватися, про що вони думають, чи що їх турбує. Та які б вони не були, для нас наші діти завжди будуть найкращими. Прийміть від них Листівки щирості.

10. Листівки щирості (діти їх готують заздалегідь).

Учням пропонують звернутися до своїх батьків і написати одне, але найважливіше побажання. До прикладу:

Любі батьки!

1. Зрозумійте мене…
2. Проводьте більше часу зі мною…
3. Не забувайте про мене, я потребую вашої уваги…
4. Дякую, що ви в мене є…
5. Я люблю Вас…

11. Слово вчителя

Хваліть своїх дітей і не забувайте їм говорити, як сильно ви їх любите.

Пам’ятайте, що для них важливо бути вислуханими.

Говоріть про те, що вас турбує в їхній поведінці.

Намагайтеся зрозуміти все з погляду дитини.

Не підвищуйте голос.

Не залишайте дитину з її проблемами наодинці.

«Складні» розмови закінчуйте молитвою та обіймами.

Довірте своїх дітей Господу.

Завершити нашу зустріч пропоную піснею К. Каращук і М. Годлевської «Боже, торкнися серця»