«Нести Слово Боже — ось наша мета, щоб кожний учитель був учнем Христа!»

Віра (Прогулянка галереєю героїв віри) (урок для середніх класів)

Мета уроку
навчальна:
зрозуміти, що таке віра, на чому вона базується;
виховна: виховувати в підлітків бажання щиро довіряти Богові, Його Слову й жити вірою;
розвивальна: розвивати в підлітків бажання читати й знати Біблію.
Головна істина уроку: Віра в Божі факти — шлях до благословенного життя. Віра спасає Рахав. Її видно по ділах.

Біблійна основа: Рахав рятує розвідників, а вони — її та рідних (Іс. Нав. 2:1‑24; 6:16–7,22–25); Рахав у родоводі Ісуса Христа (Мт.1:5–6); діла Рахав свідчили про її віру (Як. 2:25); галерея героїв віри ­(Євр. 11:1–31).
Ключовий вірш: «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим. 10:17).
Додаткові вірші: «Праведний житиме вірою своєю» (Ав. 2:4б; Рим. 1:17б; Гал. 3:11б; Євр. 10:38а).
Наочності й обладнання: Біблія для кожного учня, схеми, кольорові ілюстрації.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Вступна частина
— Привітання
— Молитва
— Пісня
II. Мотивація навчальної діяльності
III. Засвоєння нових знань, формування основних умінь і навичок

1. Тема нашого уроку виражається одним словом: «Віра».
У світі немає людей, які б ні в що не вірили. Навіть первісні племена мають віру. Але сьогоднішній урок присвячений не просто вірі в те, що уявляють собі люди, а вірі в Бога. Фактично, більшість людей відчуває глибоку внутрішню потребу віри в Бога.
Що ж таке віра? Це слово вживається в Біблії 239 разів. І це вказує на те, що Бог надає вірі великого значення. У Біблійному довіднику є таке визначення: «Віра — абсолютна довіра людини Богові, яка не дозволяє їй за будь-яких обставин відступити від Нього».
Біблійна віра має дві особливості: вона бере початок у Слові Божому й завжди безпосередньо зв’язана з Ним (базується на Ньому).
Вона має справу з невидимим світом і з речами, які є реальними, але ми їх не можемо бачити. Віра — це властивість, подарована Духом Божим, здатним підняти нас до невидимого Божого світу й дати у володіння те, чого ми неспроможні бачити. Віра завжди в реальному часі, тут і зараз (не в майбутньому). Віра повинна мати під собою фундамент, те, на що вона спирається і що є істинним. Що ж це? Ісус дає відповідь: «Слово Твоє (Боже Слово) є Істиною» (Ів. 17:17).
Людина, обмірковуючи щось, може думати про це будь-де. Якось і я, думаючи про віру, стояла на залізничному вокзалі. До прибуття мого потяга залишалося пів години. Приїхав якийсь поїзд, зупинився. І переді мною опинився локомотив, потім 1‑й вагон, далі було видно 2‑й і т. д. І тут я подумала, що можна провести паралель: локомотив — це Божі факти, Слово Боже, Бог, Його істина. А 1‑й вагон — це віра. І як не може 1‑й вагон рухатись сам, так і віра. Вона рухається Словом, яке сказав Бог, фактами, які Він зробив. Вона безпосередньо поєднана із Божим Словом. 2‑м вагоном можуть бути наші почуття, наступними — наші різні справи, захоплення…

«Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим. 10:17).
1‑й вагон після локомотива, а не навпаки. Від того, що людина слухає і читає Слово Боже, у її серці народжується віра. Або це ще можна зобразити пірамідою, де основою є Слово Господнє, Божі факти. На них ґрунтується віра, а почуття йдуть від фактів і віри. Біблія містить правдиві історичні факти.
Факт — це щось істинне. Наприклад, 2 + 2 = 4. Це математичний факт, незаперечна істина. Цей факт залишатиметься істиною навіть тоді, коли жодна людина не буде вірити йому. Знаємо такі євангельські факти: Ісус Христос прийняв покарання за наші гріхи, помер мученицькою смертю; Він був похований; Бог воскресив Його на третій день. Ці факти є істиною, незалежно вірять у них люди чи ні.
Через віру в ці факти ми від Бога отримуємо праведність. Саме це є підґрунтям для віри Божої. Вона не спирається на емоції, почуття, бо вони сьогодні одні, а завтра інші. Факти Слова Божого — незмінні. Це повинно відповідати Божому порядку: спочатку основа — Божі факти, Бог, Його Слово; далі — віра, що базується на них і третя сходинка — емоції, почуття як наслідок нашої віри і послуху.
Коли людина практикує таку віру і їй підпорядковані всі сфери її життя, то вона стає праведною. «Праведний житиме вірою» (Ав. 2:4).
Великий Божий чоловік Д. Л. Муді довго молився до Бога, щоб дав йому більше віри. Але здавалося, що його віра не збільшується. Одного дня він прочитав: «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим. 10:17). Розуміння прийшло як спалах — віра приходить від Слова Божого! Муді почав старанно вивчати Біблію, її факти, щоб точно зрозуміти, що саме промовляє Господь Своїм Словом. Він вірив цьому Слову і застосовував його в своєму житті. Відтак його віра невпинно росла, і він мав велику віру Божу! Такими були мої роздуми на тему віри.

2. Через декілька днів я читала Книгу Ісуса Навина — про Рахав.
У серці цієї жінки зародилась і почала зростати віра в Бога через те, що вона слухала Божі факти й роздумувала над ними.
Жила вона в місті Єрихон. Дім її стояв упритул до міського муру і через одне вікно було видно цей мур. Гості, які зупинялися на нічліг у домі Рахав, оповідали їй про народ, що вийшов з Єгипту і наближається до Ханаанської землі. Розповіли про Бога цього народу настільки могутнього, що висушив Червоне море і знищив єгипетське військо. Цим народом були ізраїльтяни. Це були факти, які почула Рахав.
Спочатку її охопив страх: що буде, якщо ці люди прийдуть в Єрихон? Але вона фокусувалася на Богові, на тому, Яким Він є і що звершує. Так у її серці зародилася віра в Бога. А одного разу друзі з хвилюванням розповіли їй, що ізраїльтяни вже прийшли до Йордану й зупинились на іншому березі навпроти Єрихона! Більшість людей були впевнені, що місто неможливо завоювати, адже його оточують неприступні мури.
Але Рахав думала інакше. Вона розуміла, що Бог Ізраїля зовсім не такий, як їхні аморейські боги. Це живий Бог, Якому все можливо! Знаючи факти, як Бог вивів рабів з Єгипту, їй захотілося вірити в такого Бога і служити Йому. Очевидно, вона почала молитись до Нього, щоб Бог зберіг її від загибелі.
Одного разу ввечері, перед закриттям міських воріт, у двері до Рахав постукали. Двоє незнайомців просили заховати їх. Жінка одразу ж здогадалась, що це ізраїльтяни. Вони вмовляли: «Заховай нас! За нами женуться!» Рахав відвела їх на дах свого будинку, заспокоюючи: «Не бійтесь, я вас не викажу!» Потім заховала їх у снопах льону. А з вулиці вже доносився шум. Воїни гримали в двері її будинку і кричали: «Рахав! Іменем царя, відчини! Люди, які увійшли до твого дому, вивідувачі!» Серце жінки стислося від страху, але вона спокійно відповіла: «Ви шукаєте людей, які заходили до мене? Вони пішли якраз перед тим, як зачинили ворота. Швидше біжіть за ними і ви доженете їх!» На щастя, вони повірили Рахав і помчали до міських воріт. Небезпека минула. Коли гості запитали, чому Рахав допомагає їм, адже вони вороги, та відповіла: «Я знаю про те, що ваш Бог дав вам цю землю, бо чула факти, що Він висушив перед вами води моря. Ваш Бог — це Бог на небесах вгорі і на землі долі. Присягніть, що врятуєте мене і моїх рідних від смерті, так само, як я врятувала вас!» Розвідники пообіцяли порятунок за умови, що вона не викаже їх. Вони розуміли, що не минули б смерті, якби Рахав не допомогла.
Уночі жінка спустила ізраїльтян мотузкою через вікно, яке було в міській стіні. Вона звеліла їм утікати в гори і там переховуватись три дні. До того часу переслідувачі вже встигнуть повернутися. Рахав і врятовані нею люди домовилися, що на її вікні, яке знаходиться в міській стіні, буде вивішений знак: червона мотузка. І коли Єрихон впаде, всі, хто буде в цьому домі, врятуються.
Ізраїльтяни перейшли через Йордан, а всі жителі Єрихона зі страхом готувалися до війни.
Одного разу вранці жителі Єрихона прокинулися від звуків сурми. Вони забрались на дахи будинків, щоб подивитися, що відбувається. І побачили ізраїльське військо. За воїнами йшли сім чоловіків у білих одежах і сурмили в сурми. Слідом йшли люди, які щось несли. А потім, дивна річ, безперервним потоком тягнувся весь народ: і чоловіки, і жінки, і діти. Під пильними поглядами жителів Єрихона ізраїльтяни обійшли міські мури і повернулись у свій табір. Наступного дня все повторилося. Рахав теж спостерігала за цими переміщеннями. Вона запросила родичів у свій дім, щоб дати їм сховище і відкрила таємницю порятунку. Шість днів ізраїльтяни обходили міські мури. Сьомого дня вони знову прийшли вранці, але цього разу вони не повернулись у свій табір після першого обходу, а пішли вдруге, втретє і так до сьомого кругу…
Раптом пролунав гучний звук сурми, а потім бойовий клич такої сили, що у всіх перехопило подих! І мури Єрихона з гуркотом обвалилися. Ізраїльтяни увійшли в місто і заволоділи ним.
А що трапилося з Рахав? Воєначальник Ісус Навин наказав своїм посланцям урятувати Рахав та її рідних. Розвідники слідкували за вікном, де була червона мотузка. Коли мури впали, вони увійшли в її дім і вивели звідти Рахав з родиною у безпечне місце. А всі інші жителі міста загинули.
У Біблії говориться, що один із посланих, а саме Салмон потім одружився з Рахав. Їхній син Вооз був дідусем царя Давида. Так Рахав стала прародичкою Ісуса Христа і згадується серед Його предків.
— Чому із усіх врятувалася лише Рахав із родиною? (Відповіді учнів.)
У Святому Письмі говориться, що молоду жінку Рахав спасла віра в Бога. Спочатку вона чула факти, які вершив Господь. Від цього на місце страху прийшла тверда віра в Бога живого. Ця віра проявилася в її ділах і в житті. Тепер вона жила не страхом, а вірою.

3. А зараз більш практичне завдання. Ми прогуляємося галереєю… Це буде не звичайна галерея, а галерея героїв віри. У 1‑й залі галереї (умовно, це одна зі стін кабінету) розвішені схеми. (Учні можуть ходити й розглядати зображення. Завдання: проаналізувати їх і впізнати біблійних героїв, які жили вірою.)
Учні, які зібрались біля схеми, де зображені дошки, крук, голуб, веселка, обмірковують свою відповідь. Очікувана відповідь: Ной. (Надалі це може бути 1‑ша команда.)
Інші учні зібрались біля зображення намету, зоряного неба, трьох посланців і піску. Їхня очікувана відповідь: Авраам. (Це 2‑га команда.)
У класній кімнаті ще є зображення жезла та скрижалей із заповідями. Очікувана відповідь: Мойсей. (Це 3‑тя команда.)
У класі можуть бути й такі зображення: арфа, праща, камінець. Відповідь: Давид. (4‑та команда.)
Учитель. Перейдемо в інший зал галереї. Тут можна розглянути справжні картини про героїв віри, які розміщені на іншій стіні кабінету. Варто вказати їхні характерні риси, розповісти те, що ви про них знаєте. Також можна користуватись Посланням до євреїв, 11 розділ. Його ще називають Галереєю героїв віри.
1 команда (очікувана відповідь): Віра Ноя дивилась в майбутнє і діяла. «Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведності, що з віри вона»(Євр. 11:7).
2 команда зачитує Євр. 11:8–10,12, 17–19 про віру Авраама.
3 команда зачитує про Мойсея — Євр. 11:23.
4 команда розповідає про віру Давида.

4. Ключовий вірш уроку: «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим. 10:17). Рахав кожен день жила вірою в Єдиного Бога. Усі ті герої віри, яких ми розглядали, прогулюючись галереєю, і читали про них в 11-му розділі Послання до євреїв, щодня жили вірою. Ця віра спасла кожного з них, і її було видно у їхніх вчинках.
(Кожне слово вірша написано іншим кольором. Це слово читають ті учні, які мають відповідний колір в одязі. Так розучують ключовий вірш уроку.)

5. Застосування
Людина належить і до матеріального, і до духовного світу одночасно. Її душа нічим іншим задовольнитися не може, крім перебування в Бозі. Реальний Бог бажає спілкуватися з людьми. Ось чому ми говоримо про справжню віру. Мати віру — значить вірити тому, що Бог відкриває в Біблії, і жити згідно з цим. А Бог відкривається через Свого Сина Ісуса Христа, відкриває нам Свій план спасіння, що: Христос помер за наші гріхи; був похований; Бог воскресив Його з мертвих на третій день. І останнє випливає з попередніх фактів: якщо ми повіримо свідченню смерті й воскресіння Ісуса за нас, ми виправдані й уже є праведними. Тобто, ми отримуємо праведність від Бога через віру в ці факти.
— А як у людське серце приходить віра? На це запитання Біблія дає чітку відповідь, що віра приходить від слухання Слова Божого і тих фактів, які там записані. Що більше людина слухає й читає Слово Боже, то міцнішою стає її віра.
ІV. Закріплення навчальних досягнень
Варто дати відповідь «так» або «ні» на такі твердження:
1) Віра — це абсолютна довіра людини Богові, яка не дозволяє їй за будь-яких обставин відступити від Нього. (Так)
2) Віра має справу з видимими, реальними речами. (Ні)
3) У людське серце приходить Божа віра через слухання новин по телебаченню й інтернету. (Ні)
4) У людське серце приходить Божа віра через слухання Божих фактів, що записані в Слові Божому. (Так)
5) Свою особисту віру треба завжди базувати на Божих фактах. (Так)
6) Віра в Божі факти — це шлях до благословенного життя. (Так)
7) Що більше людина читає й слухає Слово Боже, то слабшою стає її віра. (Ні)
8) Віру Рахав було видно по її ділах. (Так)
9) Рахав згадується серед предків (попередників) Ісуса Христа. (Так)
10) Вооз (син Рахав і Салмона) став дідусем царя Давида. (Так)
11) Продовж: «Тож віра від…».
12) Скажи, кого ти можеш назвати героєм віри? Чому?
V. Підсумок уроку
Отже, варто завжди свою віру базувати на Божих фактах. Віра в Божі факти є шляхом до благословенного, щасливого життя.

Залишити відповідь

Зайти з допомогою:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 + 19 =

До початку