Автор Наталія Кондратюк, учитель етики, основ здоров’я, трудового навчання Губчанського НВК Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл.
Мета: надати знання про язик — особливий орган нашого організму, засіб для вербального спілкування; навчити вдячності Богу за чудовий дар мови й змогу спілкуватися, несучи радість, підтримку і взаєморозуміння співрозмовнику, розумінню, що слова можуть зробити людину щасливою або нещасною; переконати в необхідності вживати тільки добрі слова; закріпити знання ввічливих слів; засвоїти практичні навички спілкування.
Обладнання: харчові продукти, серветки, папір, сірники, вода, сіль, цукор, список слів для фізкультхвилинки, фігура людини з паперу, скотч, клей, карта.
Пам’ятний вірш: «Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!» (Пс. 140:4)
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
ІІ. Вхід у тему уроку
Розповідь учителя з елементами бесіди
Скажіть, будь ласка, ви любите подорожувати? А де ви вже побували? У яких країнах світу вам би хотілося побувати? (Відповіді дітей.)
У «Всесвіті здоров’я» є одна країна, що має назву «Язикада».
Що нагадує вам ця назва? (Язик)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Правильно, отже, сьогодні говоритимемо про язик. А що ви знаєте про цей особливий орган нашого організму? (Відповіді дітей.)
Вислухавши вас, я вирішила назвати наш урок-тренінг: «30 грамів тротилу». Тротил — вибухова речовина. Скажіть, можна порівняти язик із вибуховою речовиною? (Відповіді дітей.)
ІV. Пояснення нового матеріалу
Гра «Відгадай на смак». Учитель пропонує дітям із заплющеними очима визначити, яка на смак вода у скляночках: прісна, солодка чи солона.
Гра «Дегустатор». Учитель пропонує дітям із заплющеними очима визначити смак продуктів харчування: шоколад — солодкий, лимон — кислий, сіль — солона, цибуля — гірка, також діти діляться враженнями, яка частина язика більш відчуває солодке, яка сильніше реагує на гірке, кисле чи солоне.
Інформація вчителя. Відчуття смаку, на відміну від дистанційних відчуттів (зору, слуху, нюху), — конкретне. Його рецептори містяться в ротовій порожнині, переважно на язиці. Учені встановили, що в середньому язик важить 30 грамів. Дивовижно, але при всьому розмаїтті смаків, ми відчуваємо лише чотири: солодкий, солоний, кислий, гіркий. Будь-який смак, який ми можемо собі уявити, складається з комбінації чотирьох смаків. Є люди, які здатні дуже точно розрізняти смакові відтінки. Це дегустатори, наприклад: чаю, кави, сиру. Смакові рецептори розміщені на язиці, частково на м’якому піднебінні й на задній стінці глотки. Язик можна умовно поділити на зони, кожна з яких особливо сприйнятлива до одного з чотирьох смакових напрямків:
— передня частина язика особливо реагує на солодке;
— чутливі до гіркого смаку ділянки містяться ближче до середини язика;
— краї язика, ближчі до основи, найбільш відчувають кислий смак;
— краї язика, ближчі до кінчика, — солоний смак.
Отже, можна зробити такий практичний висновок: гірку пігулку краще покласти на кінчик язика — це принесе менше дискомфорту, а смакування солодкою грушею можна зробити ще приємнішим, якщо відрізаний солодкий край покласти на весь язик.
Відчуття смаку нам допоможе, коли ми перевіряємо їжу, а також коли смакуємо нею. Воно також впливає на процес травлення. Різниця між солодким і гірким така вражаюча й велика в нашому повсякденному житті, що вона знайшла своє відображення й у нашій мові, лише в переносному значенні: «гіркі слова», «гірка пісня», «настрій кислий», «мова солодка» тощо.
Тепер можемо зробити деякі висновки: язик — маленький орган, вагою всього близько 30 грамів, проте:
— за його допомогою ми розпізнаємо смак їжі;
— разом із зубами, язик бере участь у травленні;
— з його допомогою можемо говорити.
А зараз звернемо увагу на наш пам’ятний вірш: «Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!» (Пс. 140:4).
Як ви думаєте, чому псалмист висловив саме таке прохання до Господа? (Відповіді дітей.)
Отже, Творець подарував нам чудовий орган — язик і радіє, коли ми говоримо гарні слова, приносячи радість і підтримку один одному, які зараз нам украй необхідні. А злі, негарні слова нехай не виходять із наших уст. І тому, спілкуючись з Богом у молитві, ми можемо просити в Нього допомоги володіти нашим язиком. Згідні? Так!
Та Біблія повідомляє нам ще одну важливу річ про язик: «Язик малий член, але хвалиться вельми!» (Як. 3:5)
Гра «Досвід». Учитель пропонує учням зробити паперовий літачок, а потім підпалює його. Учні стежать за процесом горіння: час, результат. Обговорення: як старанно й довго ми робили літачок і як швидко він згорів і залишився лише попіл від паперу. Як схоже це на будування стосунків людьми. Як багато часу й праці необхідно нам, щоб налаштувати справжні, дружні стосунки, і як швидко необдуманим словом ми можемо їх зруйнувати.
Продовження інформації вчителя. Апостол Яків продовжує: «І язик — то огонь. Як світ неправоти поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя…» (Як. 3:6).
Хочу розповісти вам про одного молодого чоловіка, чий язик був справжньою вибухівкою і багато чого зруйнував навколо себе.
Учитель розповідає біблійну історію про Авесалома, сина царя Давида — 2 Сам. 15-18 (можна прочитати з Біблії і прокоментувати).
Гра «Запитання — відповідь».
За допомогою якої зброї Авесалом заволодів містом? (За допомогою язика.)
Якими були його слова? (Улесливі, неправдиві, наклепи.)
Що спричинило загибель Авесалома? (Неправильна порада, хитрий язик Хушая.)
Висновок. Життя Авесалома закінчилося сумно. Велику роль у цьому зіграли слова і язик, який промовляв ці слова. Але він мав би звернути увагу на слова із молитви свого батька Давида: «Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!» (Пс. 140:4). Утім, на жаль, не дослухався. Через декілька років інший син царя Давида, Соломон, названий наймудрішою людиною у світі, напише слова, які є актуальними й сьогодні: «Смерть та життя у владі язика» (Пр. 18:21). Отже, Бог бажає, щоб ми говорили гарні слова. Мудро буде подумати — перш ніж сказати.
Спробуємо показати жестами пам’ятний вірш: «Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!» (Пс. 140:4)
Фізкультхвилинка
Учитель пропонує учням низку слів. Коли чуємо гарні слова — підстрибуємо, погані — присідаємо (Додаток 1).
Учитель. Ви чули, що слова бувають «гіркими», «гнилими», що це означає? (Відповіді дітей.)
Такі слова називають ненормативною лексикою. Прошу вислухати міні-повідомлення «Вплив ненормативної лексики на здоров’я людини» (Додаток 2).
Висновок: «Ні! Грубим непривітним бур’янам нашої мови!»
V. Закріплення теми і мети уроку
Учитель. Ще раз пригадаймо, які бувають слова: добрі, погані, гнилі, солодкі, правдиві тощо.
Гра «Що то є слова». Учитель роздає учням паперові фігурки людини та чорні кружечки, які символізують погані слова. Учні наклеюють кружечки на фігурку, імітуючи вплив поганих слів на організм співрозмовника. Учитель звертає увагу на те, якою стала паперова фігурка людини. Після цього робить висновок: погані слова руйнують організм людини, її фізичне й духовне здоров’я, завдаючи ран, як від вибуху тротилу.
Відтак пропонує говорити добрі слова й почергово відривати чорні кружечки. Однак попередня форма паперової фігурки уже не відтворюється. Учитель звертає увагу учнів на дірки, сліди від клею, подряпини тощо. Після цього робить висновок: отже, навіть тоді, коли ми виправляємо ситуацію в стосунках, душевні рани й дисгармонія залишаються. Тому слід бути дуже обережним, підбираючи слова. А ще важливо пильно контролювати цих «30 грамів тротилу». Бог бажає, щоб ми говорили добрі, гарні слова, слова любові, підтримки, надії.
Повторимо пам’ятний вірш: «Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!» (Пс. 140:4). Отже, без Господа ми не можемо впоратися з нашими словами, бо вони виходять із серця. А по-справжньому навести лад у серці може лише Ісус Христос, коли Він стане повноправним Господарем нашого життя.
VI. Підсумок уроку
Гра «Мікрофон». Доповніть речення: «Сьогодні я дізнався…», «Мені сподобалося…», «Мені запам’яталося…»
VІІ. Домашнє завдання. Ми чули, що «язик запалює круг життя». Пропоную вам намалювати круг вашого життя й тих, хто входить у нього (батьки, брат, сестра, бабуся, дідусь, сусіди тощо). Як ваші слова впливають на них. Зробіть короткий аналіз.
Додаток 1
Список слів: дякую; у тебе гарна зачіска; слабак; будь ласка; молодець; у тебе класна заколка; дай списати задачу; гарні очі; ну-у-у; добрий день; давай допоможу; чого очі витріщила?; зараз зроблю, мамо; ой-ой-ой, які ми модні; ти справжній друг; ви мене дістали; вибач; мені подобається твоя усмішка; добре катаєшся; невдаха; мені приємно; зараз як дам; бажаю успіхів; боягуз; у тебе все вийде; ти — супер; гарно виглядаєш; що ти гониш?; Божих благословень!
Додаток 2
Про вплив ненормативної лексики на людину
Кожна людина, на жаль, прекрасно знає, що таке ненормативна лексика, бруднослів’я, або, як кажуть у народі, матюки. Колись подібні слова могли собі дозволити вживати злочинці, повії, п’яниці, а зараз молоді люди, не має значення, хлопець чи дівчина, спокійно у спілкуванні між собою вживають ненормативну лексику й це аніскільки їх не бентежить, більше того, деякі навіть дійшли до того, що використовують ненормативну лексику просто для з’єднання звичайних слів.
А все починається з дитинства: маленькі діти, чуючи, як батьки під час сварки чи звичайної розмови вживають подібні слова, швидко запам’ятовують їх і повторюють, навіть не усвідомлюючи їхнього значення.
Ненормативна лексика розповсюдилась практично в усіх сферах життя — дуже часто можна зустріти подібні слова в сучасній літературі, кіно, телебаченні. Подібні вислови дозволяють собі вживати навіть викладачі у вишах, депутати на засіданнях Верховної Ради.
Ставлення сучасної молоді до ненормативної лексики неоднозначне. Дехто вважає, що розмовну мову взагалі неможливо очистити від брудних слів. Деякі навіть не вбачають у цьому нічого поганого. Навпаки, подібні слова дозволяють позбутися накопиченої негативної енергії, адже вживають її переважно, коли дуже злі. Усім, хто так думає, необхідно знати, що бруднослів’я має прямий стосунок до духовного світу темряви. Одиниці знають про походження ненормативної лексики, а вона прийшла до нас із язичницьких культур і релігій давнього Сходу: поклоніння Ваалу, Астарті, Хамосу — усе це ідоли, пов’язані із розбещенням і аморальністю. Поганські племена, які жили на нашій території ще в дохристиянський період, використовували її в різноманітних магічних обрядах.
Важливо знати, що ненормативна лексика завдає шкоди не лише тим, хто вживає подібні гострі слова, але й тим, хто все це чує. Тому намагайтесь уникати компаній, де «розмовляють» подібною мовою. Тут все дуже просто: про що розмовлятимеш і якою мовою, те до тебе й притягнеться. Коли ми вимовляємо імена нечистого, диявола, то до нас і чіпляється ця нечисть, і ця сама нечисть супроводжує людину, яка вживає ненормативну лексику, і чим більше у своїй мові вона вживає таких слів, тим сильніше ця нечисть вкорінюється в її житті. А потім ми бачимо людей, які без матюків і двох слів зв’язати не можуть.
Усе, що вимовляє людина, — не випадковість, неважливо, свідомо чи несвідомо з її уст злітають слова… Усе це є віддзеркаленням її душі — того, що всередині людини.
Бруднослів’я є гріхом, оскільки будь-яке подібне слово — це виклик, кинутий Богові. Цей виклик не минеться безслідно для людини, усі, хто вживає ненормативну лексику, мають про це знати.
Необхідно постійно контролювати свої слова й пам’ятати, що все погане, сказане вами в адресу іншої людини, весь негатив, посланий на її особу, повернеться до вас. Як написано в Біблії, що все, що ми сіємо, тобто, бажаємо іншим людям, те й пожинаємо, тобто, отримуємо самі.
Усі вищезазначені застереження з погляду християнської віри мають наукове обґрунтування. Доктор біологічних наук П. П. Гаряєв у книзі «Хвильовий генетичний код» описав свої дослідження й відкриття стосовно цього питання. У процесі проведених ним експериментів було встановлено, що брудні слова (матюки) наносять непоправну шкоду оточуючим. Дія подібних слів на людину рівносильна радіаційному опроміненню, при якому рвуться ланцюжки ДНК, розпадаються хромосоми. Таким чином, ненормативна лексика викликає незворотні процеси в людському організмі — мутації, точно такі, як від радіаційного опромінення. Лихослів’ям можна не лише зруйнувати своє здоров’я, викликати хронічні захворювання, але й убити людину. Такий ефект є наслідком також і поганих думок.
Людина, яка вживає ненормативну лексику, може усвідомлювати, що приносить шкоду собі й оточуючим, але не здогадується, що наносить надзвичайну шкоду своєму потомству. Наші гени ніби «чують» усі наші слова, а також запам’ятовують і записують у генетичному коді. Таким чином ненормативна лексика стає прокляттям для людини та її нащадків.