…і пильні багатства здобудуть. Пр. 11:16
Світ, у якому ми живемо, багатий на бідних людей. Бідних матеріально, бідних на знання, якими володіють, бідних на мудрість, згідно з якою здійснюють свої вчинки, бідних духовно… Мудрий Соломон дає нам простий рецепт, як позбутися такого стану: «…і пильні багатства здобудуть» (Пр. 11:16).
Як же навчитися бути пильним?
Пильний — той, хто намагається бути обізнаним у всьому, що відбувається навколо нього, щоб відповідно на це реагувати. Протилежна якість — безпечний. Безпечність — недбалість, безжурність, безтурботність. Безпечна людина доволі наївна, ні про що не переживає, ні про що не турбується. Замість того щоб вивчити ситуацію та об’єктивно реагувати, очікує, що все вирішиться само собою. Девіз життя безпечних: «Усе буде добре».
- Ісус Христос був пильним…
На землі Ісус жив повноцінним життям земної людини. Для того щоб бачити потреби людей й допомагати їм у скрутних ситуаціях, Йому потрібно було бути пильним. І Йому це вдавалося на всі сто відсотків.
У молитві
«А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю…» (Лк. 22:44)
Кожній людині, яка вирішила в молитві звертатися до Небесного Батька, потрібна особлива пильність, якої можна навчитися від Ісуса. Наближався один із найважчих моментів життя Ісуса на землі. І останні години перед розп’яттям на Голгофському хресті Він вирішив провести в молитві. Спочатку молився спокійно. Коли душа не отримувала заспокоєння, то молився пильніше (настирливо, прикладаючи всього Себе). Пильність у молитві призвела до того, що з чола почав капати піт разом із кров’ю.
Коли християнин схиляє коліна перед Всевишнім, його молитва має бути відповідною тому, до Кого він звертається. Біблія неодноразово описує людей, які, усвідомлюючи, що перебувають у Божій присутності, падали перед Ним у тремтінні й страху. «І кликав один до одного й говорив: «Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!» І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом! Тоді я сказав: «Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!» (Іс. 6:3-5).
Молитва — це не повторювання завчених фраз, яким людина не надає жодного значення. Це пильне переживання всього того, про що говориш, і ще пильніша увага до всього того, що хоче тобі сказати Творець Усесвіту. Так молився Ісус, коли спілкувався з Небесним Батьком.
Оберігаючи віру вибраних
«І коли б Господь не вкоротив був тих днів, — не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні» (Мк. 13:20)
«І промовив Господь: «Симоне, Симоне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя…» (Лк. 22:31-32)
Одного разу сатана підійшов до Ісуса, щоб Той дозволив йому «пересіяти» апостолів. Звести тих, хто маловірний, і залишити Ісусові лише посвячених учнів. На перший погляд, дуже хороша пропозиція. Однак Син Божий не тільки не дозволив, але й молився за віру учнів, і зокрема апостола Петра. Цим прикладом Ісус закликає нас пильно молитися й збудовувати свою віру, а також допомагати зміцнятися у вірі іншим людям.
Небесний Батько, пильно піклуючись про нашу віру, скоротить дні проживання людей на землі під час скорботи й таким чином дасть їм можливість потрапити в блаженну вічність.
Стосовно тих, хто шукав правди
«А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: «Закхею, — зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!» (Лк. 19:5)
Нас оточують тисячі людей, які втомилися жити так, як вони живуть. Без Бога, без цілі, у свавільній розпусті, яка вже не приносить задоволення. Цим людям потрібний Ісус як Спаситель їхнього життя. Саме ми, християни, повинні пильно придивлятися до навколишнього світу й допомагати знедоленим знайти сенс життя в Христі Ісусі.
Ісус пильно шукав грішників, які прагнули спасіння. Оточений великим натовпом людей, які вимагали багато Його уваги, Він знайшов можливість помітити на дереві низькорослого Закхея, на якому всі люди, образно кажучи, «поставили хрест», уважаючи грішником і зрадником свого народу. Ісус попросився до нього в гості, щоб дати йому шанс виправити становище.
Створи можливість для людей, які живуть навколо тебе, поставити тобі всі запитання, які їх турбують. Розкажи їм про Того, Хто дав тобі спокій і впевненість у вічному житті.
Стосовно лицемірів
«Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: «Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?» (Мт. 22:17-18)
Ісус пильно спостерігав за мовою та поведінкою людей, які Його оточували. Він ніколи їх не ігнорував, а завжди пильно вислуховував і давав мудрі відповіді, які засоромлювали лицемірів.
Нам теж не слід бути байдужими до ближніх. Будемо пильно до них придивлятись і, наслідуючи приклад Ісуса, засоромлювати й викликати бажання жити чесно. Проілюструю це на прикладі, можливо, банальної, але такої звичної для нас ситуації. Я попросив продавця зважити мені кілограм помідорів. Вона зважила. Пильно подивившись їй у вічі, я вдруге попросив зважити мені рівно кілограм помідорів. Вона мовчки доважила ще двісті грамів, за що я подякував і сказав, що Бог не забуде цього випадку: «Сьогодні ви один раз не обдурили Ісуса, Він усе бачить і знає».
- Шлях набування пильності
Пильність дає Бог
«Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце» (2 Кор. 8:16)
Головний шлях набування пильності — це в молитві просити її в Бога. Апостол Павло в Другому посланні до коринтян констатує факт, що пильність, яку має його учень Тит, — від Бога. Бог любить усе Своє створіння без упередження. Давши багато пильності Титу, Він може також дати її без міри й нам. Просіть у Бога пильності. «А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом» (2 Кор. 7:12). Коли ми будемо турбуватися й переживати про людей, як це робив апостол Павло, то Бог наділить нас пильністю.
Через довіру іншим християнам
«А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер — через велике довір’я до вас» (2 Кор. 8:22)
Недовіра людям виховує в нас підозрілість (настороженість), а довіра людям, які живуть згідно з Писанням, виховує в нас пильність. Так, учень апостола Павла, який був пильним, став ще пильнішим, бо довіряв людям, які довіряли Ісусові.
Довіряючи іншим християнам, можна навчитися від них пильності. До прикладу, наступне свідчення чоловіка, який боровся з гріхом і переміг, може допомогти нам стати пильнішими, якщо ми не поставимось до нього зверхньо. «Борючись із гріховною звичкою, я вирішив діяти на випередження. Склав графік і написав, де й коли я найбільше вразливий. Коли була небезпека згрішити, я намагався не залишатися сам, телефонувати, виходити з приміщення. Я видалив усі відео і фото, які могли пробуджувати в мене гріховні думки. Кожний ранок починав із молитви прохання про духовний захист».
Поводься з людьми так, як би ти хотів, щоб вони поводилися з тобою. Це хороше підґрунтя для розвитку пильності. Навіть коли доведеться пережити обман, то Ісус буде на твоєму боці й виправить усе якнайкраще для тебе.
При управлінні людьми
«…хто головує — то з пильністю…» (Рим. 12:8)
Можливо, одна з найважчих функцій, яку доводиться виконувати людині, — це управляти іншими людьми. При цьому надзвичайно важливо бути пильним і, водночас, саме керуючи людьми, можна розвинути цю якість.
Попереджайте інших про небезпеку — це один із способів, як навчитися пильності, керуючи людьми. Небезпеку неправильного використання часу, грошей, становища, авторитету тощо. Про неправильні стосунки в шлюбі, методи виховання дітей, взаємовідносини між працівниками.
Слухайте та спостерігайте — це ще один спосіб надбання пильного характеру. Уважно вислуховуючи кожну людину, можна стати набагато мудрішим і ерудованішим спеціалістом. А спостереження приведе до гармонії в стосунках і покращення умов праці.
Контролюйте свої думки про людей: «Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий — на збиток» (Пр. 21:5). Не давайте волі своїй фантазії про дії й мотиви інших, особливо, якщо у вас обмаль достовірної інформації. Те, про що ми сьогодні думаємо, завтра стане нашим життям.
Помічайте та враховуйте попередження — це ще один спосіб виховати в собі чесноту пильності. Не так багато людей, які роблять нам конструктивні зауваження. Тому будьте відкриті до таких людей і цінуйте їхні побажання.
Біблійний приклад: Неемія, бувши чашником у перського царя, дізнався, що юдеї живуть у великій біді, а мури Єрусалима поруйновані. Отримавши дозвіл від царя, Неемія вирушає до Єрусалима. Переходячи від брами до брами, він пильно досліджує стан міста. Отримавши повну картину, очолює грандіозне відбудування стін міста за 52 дні (Книга Неемії).
При навчанні людей
«Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав…» (Дії 18:25)
Святе Писання попереджає нас про відповідальність учителів. Те, як навчають учителі, впливає на те, у що віритимуть і як житимуть учні. Досвід показує, що якщо навчати дітей, що людина походить від тварини, а не створена Богом, то виростає покоління, яке не має жодного страху перед Богом, набуває тільки споживацькі, егоїстичні тваринні інстинкти.
Учнів потрібно дуже пильно навчати того, що у вічності за всі вчинки, за все наше життя доведеться дати звіт перед Богом. Навчайте так, щоб нічого не упускати й нічого не прищепити такого, що суперечить Біблії.
При вихованні характеру
«Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання, а в пізнанні — стримання, а в стриманні — терпеливість, а в терпеливості — благочестя, а в благочесті — братерство, а в братерстві — любов» (2 Петр. 1:5-7)
Пильно працюйте над вихованням свого характеру. Апостол Петро радить нам докладати всю пильність, щоб кожного дня виявляти людям Христа через свою поведінку. Людям все одно, у що ми віримо, люди хочуть побачити, на кого ми схожі. Без достатньої кількості пильності в нашому характері неможливо показати людям на практиці красу християнства. Наші подружжя, діти, батьки, учні, співробітники кожного дня хочуть бачити нашу чесність, стриманість, терпеливість, братолюбство, а без пильності це неможливо.
Спостерігайте пильно за іншими, як вони працюють над характером, і вчіться від них набувати пильності. Перечитайте, приміром, хоча б дві історії життя відомих християн і навчіться від них, як вони працювали над характером і де брали пильність для унікального звершення Божих справ.
Уникайте небезпечних місць і людей, бо вони є головними небезпеками для пильності. У такому середовищі ми втрачаємо розум, а не набуваємо його. Усе, що втрачене, потребує знову зусиль для відродження. Тому пам’ятайте: зберігати — це набувати.
- Коли необхідна пильність?
Людина, яка випрацює у своєму характері пильність, ніколи про це не пожалкує, а навпаки, зможе надбати багато важливих речей.
В очікуванні приходу Ісуса Христа
«Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш» (Мт. 24:42)
Людей лякає наближення кінця світу, а насправді потрібно боятися пропустити прихід Христа за Церквою (Нареченою). Ісус каже, що в той час люди духовно заснуть, а також у багатьох зменшиться віра та любов: «Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі» (2 Петр. 3:14).
Коли приходить спокуса
«Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьорий бо дух, але немічне тіло» (Мт. 26:41)
Диявол постійно спокушує людей гріхом, вишукуючи їхні слабкі місця. Він навіть насмілювався спокушати Сина Божого, але в Нього не було слабких місць, тому Він завжди був переможцем. Ми теж будемо переможцями, коли прийдуть спокуси, якщо навчимося пильнувати за собою. Дві речі допомагають при спокусах: пильність та молитва.
«Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник — диявол — ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1 Петр. 5:8).
Коли слухаємо
«Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має» (Лк. 8:18).
Ще один важливий момент нашого життя, де дуже потрібна пильність, — це коли ми слухаємо (навчаємось). Світ зробив нас неуважними: ми сидимо на уроці, а думаємо про футбол, у який гратимемо після уроків; граємо в футбол, а думаємо про вечірнє побачення; відтак нічого не робимо зі стовідсотковою віддачею. Необхідно вчитися бути на всі сто там, де ми є. Тоді ви отримаєте великі результати й повноцінно використаєте час.
Коли читаємо Біблію
«Поки прийду я, пильнуй читання, нагадування та науки!» (1 Тим. 4:13)
Одне з найважливіших занять, при якому людині потрібна пильність, — це читання Біблії. Людина, яка не прочитала Біблію, — даремно навчилася читати. Біблія — єдина книга, що відкриває нам істинний сенс життя людини на землі. Неможливо пізнавати й осягати Бога без Біблії. Ця книга змінює життя людини, коли вона відкриває себе для її істин.
Читаючи цю книгу 31-й раз, я полюбив її ще більше. Щоразу вона стає для мене зрозумілішою, доступнішою та кориснішою для практичного застосування. Розширює мій кругозір і виправляє моє недосконале єство. Пильно читаючи кожне слово, бачу досконалого Бога, який Духом Святим збудовує мене для вічності.
Любий читачу, радію, що можу проводити з тобою так багато часу через часопис «Слово вчителю». Радію, що можу ділитися з тобою своїми дослідженнями Божого характеру, який має формуватися й у нас. А також хочу радіти твоїм глибоким вивченням Біблії і молитовним життям перед Богом. Будь пильним і не здавайся, тебе чекає велика нагорода на небесах.
Любомир Турчак, пастор церкви ЄХБ «Благодать» м. Рівне