Автор Ольга Нагорнюк, заступник директора, учитель історії Харківської приватної ЗОШ І – ІІІ ст. «Початок мудрості»
Мета: розкрити дітям поняття «суддя»; показати особливе ставлення Бога до вибраного народу на прикладі обрання суддів; розглянути, якими якостями повинні володіли судді.
Біблійна основа: Книга Суддів.
Ключовий вірш: «Справедливість та право — підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!» (Пс. 88:15).
Обладнання: Біблія, фланель, карта Ізраїлю.
Право на думку є в кожного,
право судити — у суддів.
Леонід Сухоруков
ХІД УРОКУ
І. Вступна частина
Вітання. Створення сприятливої психологічної атмосфери на уроці
ІІ. Основна частина. Вивчення теми.
Часто чуємо слова «суд», «судити». А хто замислювався над тим, що це означає? Зараз кожний бажаючий може висловитися з цього приводу. (Діти висловлюються.)
Суддя — це особа, наділена судовою владою, покликана здійснювати правосуддя.
А як можна стати суддею? (Відповіді учнів.)
Суддів звичайно призначають органи виконавчої або законодавчої влади; у деяких штатах США, кантонах Швейцарії й деяких інших країн суддів обирає населення. Судді складають присягу. Існують гарантії недоторканності й незмінюваності суддів. У багатьох країнах суддів призначають на довічний термін (звичайно, до певної вікової межі) з метою усунення політичного або психологічного тиску на них з боку виконавчої влади або виборців.
Тепер ми підійшли до найцікавішого, як це було в Ізраїлі в XII–XI ст. до Р. X.
Ізраїльтяни вийшли з Єгипту й сорок років мандрували пустелею під керівництвом Мойсея. Але в Ханаан, свою обітовану (обіцяну) землю вони ввійшли вже під проводом Ісуса Навина, найближчого помічника й наступника Мойсея. При ньому вони завоювали цей край, широко розселилися в ньому, зв’язки між племенами ослабли, а держави в них тоді ще не було. «Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах» (Суд. 17:6).
Коли вмер Ісус Навин, сини Ізраїлеві залишили Господа Бога батьків своїх і звернулися до інших богів (Ваала й Астарти) і почали поклонятися їм. Гнів Божий запалився на Ізраїля, і Він віддав їх у руки ворогів, що оточували їх, і не могли вже встояти перед ворогами своїми. Однак, коли народ каявся і кликав до Бога, Господь змилосерджувався і ставив суддів, які мудро судили народ і рятували його від рук грабіжників. «А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх. І бувало, як умирав той суддя, вони знову псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чинів своїх та своєї неслухняної дороги» (Суд. 2:18–19).
І далі ця історія повторювалася знову й знову. Мінялися особи, деталі, сюжети. Незмінним залишався ланцюжок: відступництво — покарання — покаяння — порятунок. І нове відступництво…
Учитель із учнями заповнюють таблицю
(можна дати на домашнє завдання).
1. Отніїл | Суд. 3:9–11 | 40 років спокою |
2. Егуда | Суд. 3:15–30 | 80 років спокою |
3. Шамґар | Суд. 3:31 | |
4–5. Девора, Барак | Суд. 4:4–5:31 | 40 років спокою |
6. Гедеон | Суд. 6:11–8:32 | 40 років спокою |
7. Тола | Суд. 10:1, 2 | 23 р. суддівства |
8. Яір | Суд. 10:3, 4 | 22 р. суддівства |
9. Іфтах | Суд. 11:1–12:7 | 6 р. суддівства |
10. Івцан | Суд. 12:8–10 | 7 р. суддівства |
11. Елон | Суд. 12:11–12 | 10 р. суддівства |
12. Авдон | Суд. 12:13–15 | 8 р. суддівства |
13. Самсон | Суд. 13:24–16:31 | 20 р. суддівства |
Судді одержували владу тому, що були вибрані. Але не загальним, рівним і таємним голосуванням, якого тоді ніде ще не було: їх обирав Господь. Але це зовсім не означало, що влада сама падала їм у руки: кожному з них доводилося на ділі довести своєму народу, що воля Божа полягає саме в його діях. Вони були патріотами, але як особистості жоден з них не був бездоганним.
Якими якостями повинен бути наділений суддя, щоб називатися хорошим суддею? (Діти пропонують свої варіанти відповідей.)
Суддя повинен бути чесний. Чесність — найважливіша вимога моральності. Це — правдивість, принциповість, переконаність у правоті своєї справи, щирість перед іншими й перед самим собою щодо мотивів своєї поведінки.
Скажіть, які ви знаєте антоніми до слова «чесність»? (Відповіді дітей: неправда, лицемірство, віроломство.) Чесне виконання обов’язків судді, передбачене присягою, вимагає чесності судді як людини. Не можна бути чесним «на службі» і безчесним у повсякденному житті, коли ти не одягнений у суддівську мантію.
Сумлінність у виконанні обов’язків судді пов’язана з його почуттям обов’язку — справедливе правосуддя.
Справедливе правосуддя можливе лише тоді, коли судді безсторонні. Що значить безсторонні? (Відповіді дітей.)
Безсторонність (неупередженість) — це здатність досліджувати обставини справи й приймати рішення, однаково ставлячись до сторін, інших осіб, що беруть участь у справі, не привносячи яких-небудь особистих мотивів.
Суддя повинен мати розвинене почуття сумління. Його совість повинна бути спокійною як при осуді, так і при виправданні; мотиви, якими він керується, повинні бути чисті й морально бездоганні.
Але це вимога нашого часу (на жаль, часто недосяжна). А якими були судді в Ізраїлі?
Зараз ми прочитаємо про двох із них: Отніїла (Суд. 3:9–11) і Девору (Суд. 4–5).
Лев — цар звірів, сильна й граціозна тварина. І от одного із суддів ізраїльських, першого, звали Отніїл — «лев Божий». Його дядько Калев (один із 12 розвідників, яких Мойсей послав розвідати ханаанський край і який не злякався велетнів, а сказав, що з Божою допомогою цю землю можна завоювати), узяв і скорив Кір’ят-Арбу, і потім пішов з ізраїльтянами на фортецю Кір’ят-Сефер. У цьому місці він запропонував видати свою дочку Ахсу заміж за того, хто здобуде цю фортецю. Його племінник Отніїл завоював Кір’ят-Сефер і за це одержав, як нагороду, у дружини Ахсу.
Ізраїльтяни, живучи серед хананеїв, хеттеїв, амореїв, ферезеїв та інших народів, одружувалися з їхніми дочками і віддавали за них своїх дочок, служили їхнім богам. Це було великим злом перед Богом, і були вони покарані за це восьмирічним рабством царя арамського. Ізраїльтяни покаялися, і милосердний Господь дав їм рятівника в особі Отніїла. На ньому був Дух Господній, і був він суддею Ізраїлю… і віддав Господь у руки його Кушан-Ріш’атаїма, царя арамського (Суд. 3:10). Він був суддею ізраїльським до самої своєї смерті, і земля Ізраїльська 40 років насолоджувалася спокоєм (Суд. 3:11).
Тепер визначимо, якими якостями характеру володів Отніїл.
Відповіді дітей занести в таблицю.
З усіх боків на євреїв нападали сусіди, прагнучи знищити їх. Бог знову покарав євреїв, віддавши їх у руки Явіна, царя ханаанського, за зло, що вони робили перед Його очима. Девора була пророчицею, жінкою-суддею, яку поставив Бог. Чуючи благання свого народу, Девора не могла залишатися байдужою, але, усвідомлюючи, що їй, жінці, не пасує стати на чолі війська, вона шукала чоловіка, якому вона могла б довірити справу порятунку рідного народу. Вибір її впав на Барака. Вона послала йому наказ від імені Бога зібрати чоловіків з племені Нефталима й Завулона й рушити з ними до гори Фавор. Барак злякався такої відповідальної місії, але відповів, що згоден стати на чолі війська за умови, що Девора сама візьме участь у цій війні, навіть якщо слава перемоги над ворогом належатиме не йому, чоловікові, а жінці.
Біля потоку Кедеш ізраїльське військо зустрілося з військом фінікійського полководця Сісери. Об’єднані великою ідеєю народного звільнення й підбадьорені особистою присутністю Девори на полі битви, ізраїльтяни повністю розгромили Сісеру, якому не допомогли навіть його численні колісниці. Сам Сісера загинув під час втечі з поля битви від руки Яїл — жінки з кенеянського племені, що здавна підтримувало дружні стосунки з ізраїльтянами.
Ця перемога була оспівана вдячною піснею Девори й Барака (Суд 5). Потім Барак розбив могутню армію Явіна й поклав кінець двадцятилітньому гнобленню ним ізраїльтян.
Визначимо, який характер мала Девора.
Відповіді дітей занести в таблицю.
Учитель може використовувати
порівняльну таблицю.
Отніїл | Девора |
чоловік | жінка |
воїн | пророчиця |
на ньому був Дух Господній | на ній був Дух Господній |
знав Бога | поклонялася Богові |
поклонявся Богові | викликала довіру |
мужній | любила свій народ |
сильний | співчутлива |
вірний | рішуча |
любив свій народ | вдячна |
Висновок
Богові не байдужа доля Його народу й кожної людини зокрема.
Навіть у часи духовного занепаду й розбрату в Ізраїлі Бог продовжував через суддів Своє особисте керування Ізраїлем.
Бог вибирає звичайних людей (не супергероїв, з надзвичайними здібностями чи досконалих і безгрішних) і, наповнюючи їх Своїм Духом, робить здібними на великі подвиги.
Людині потрібна повна довіра Богові й послух Йому.
Усі ми в якісь моменти життя стаємо на місце суддів, можливо, для когось це буде його професія. Слід пам’ятати, що лише з Богом можливий успіх у цій важливій справі.
А головне — не забувати, що над усіма суддями землі стоїть Єдиний, Праведний, Істинний, Неупереджений і Непідкупний Суддя — Господь Бог.
IV. Домашнє завдання
Взяти на вибір двох біблійних суддів і зробити порівняльну таблицю (за прикладом «Отніїл і Девора»).
Вивчити напам’ять ключовий вірш.