Я отримав Біблію давно. Її подарувала мені тітка Оля на день народження в сьомому класі. Тоді ця книжка здалася мені нецікавою збіркою незрозумілих оповідань. Я спробував погортати її, але дуже скоро закинув. Моя Біблія заніміла на полиці між іншими книжками й розпочала своє довге чекання.
Далі було закінчення школи, вступ до медичного вузу, одне слово — життя. Мабуть, я ніколи й не згадав би про свою Біблію, якби не випадок. Одного разу мій друг вирішив довести мені, що довголіття — це подарунок, який можна заслужити. Я з цим ніяк не погоджувався. Ми довго сперечалися, наводили різні аргументи, та все ж залишилися кожен на своїй позиції. Тоді я вирішив проштудіювати відповідну медичну літературу, спробував заручитися підтримкою інших студентів-медиків. Однак друзі просто посміялися над предметом наших досліджень, а в підручниках суттєвої відповіді я не знайшов. Що ж, зібравши всі свої думки, я йшов доводити товаришеві свою правду. А мій друг прийшов на зустріч із… Біблією.
— Ти віриш, що Бог існує? — запитав Віталик.
— Звісно, вік атеїзму давно минув, — відповів я.
— Тоді ти повинен погодитися, що Боже Слово — правда.
— Ну, припустимо. А до чого тут довголіття?
— На, читай.
І я прочитав. Це була п’ята з Десяти Божих Заповідей — заповідь з обітницею. Я не прийняв тоді цих слів, не зміг умістити. Та, прийшовши додому, вирішив ще раз перечитати це місце. Я читав заповіді одну за одною і розумів, що в цих словах були закладені правила життя в ідеальному суспільстві. Я захотів дізнатися, чи працюють ці заповіді, чи живе хтось так. Я читав, перечитував і дивувався прочитаному. Відтак спробував «приміряти» заповіді на своє життя і з болем зрозумів, що я не можу так жити. Я не підходжу для ідеального суспільства. Розчаруванню не було меж. Я кинув Біблію на стіл. Книжка зачепилася за лампу й розгорнулася на Євангелії від Івана. Я почав читати про Ісуса. Уперше я думав про те, про що чув багато разів. Бог помер за мене, щоб я міг попасти в ідеальне суспільство — у число Божих дітей. Я заховав свою Книгу і вирішив поговорити з другом.
Так я познайомився з Біблією. Слово Боже змінило моє життя. Я знаю секрет довголіття, і ще неймовірну кількість секретів. Їх відкриває мені Великий Автор мудрості, неповторний та люблячий Бог.
А ти ще не відкрив секрет довголіття?
Шукай у Слові Божому Книгу Вихід, розділ 20, вірш 12.
Оксана Смірнова