Пригадуєте, ще зовсім недавно земля, скута морозами, здавалася неживою, сніговий покрив — вічним, холод — нескінченним? Не пам’ятаєте? Та й справді, про що це ми, коли навкруги буяє зелень і по-літньому припікає сонечко? Про чудо, яке повторюється з року в рік тисячоліттями, і тому, мабуть, стало настільки звичним, що ним мало хто захоплюється. Про дивовижну метаморфозу! Про геніальний задум Творця!.. Та сучасних людей мало що захоплює.
А знаєте чому? Тому, що ми — загублені.
Якщо на карті зоряного неба, що зображає ту його мізерну частину, яка на сьогоднішній день відома астрономам, поставити олівцем крапку, у цій крапці вміститься вся наша Сонячна система. Якими ж тоді будуть: Земля, наша країна, місто, ми з вами? Ми загублені серед світів.
Близько семи мільярдів людей у мільйонах населених пунктів, на мільйонах вулиць, у мільйонах будинків, у тисячних натовпах на стадіонах і базарах, у вагонах метро і студентських аудиторіях, у цехах і класах, в офісах і лікарнях… Схоже на величезний мурашник. Ми загублені серед людей.
Усі чимось заклопотані. Усі кудись поспішають: на зміну, на екзамен, на закупки, на побачення, на день народження, на похорон… Ми загублені серед повсякденних справ.
Але Бог, Який нас створив і Якого ми в особі наших прабатьків Адама і Єви зреклися ще на світанку існування людства, хоче нас віднайти. Він ніжно тримає у Своїх могутніх руках нашу голубу планету, забезпечивши її усім необхідним для життя. Він знає кожне Своє створіння на ім’я і кличе його повернутися в батьківський дім. Він готовий узяти на Себе наші турботи і заспокоїти наші розтривожені душі.
Неймовірно! Але Він Сам про це каже у Своєму листі до нас — у Біблії. Та чудо євангельської звістки стало таким же звичним, як і дива в природі, і мало хто до неї дослухається.
А хто почув, повірив і примирився з Богом через посередництво Ісуса Христа на Його умовах, той «знайшовся»: записаним у книзі життя на небесах, усиновленим у великій християнській родині, вільним від страху і марноти.
Це важливо знати всім: батькам і дітям, учителям й учням!
Бог запрошує нас до єдності з Ним і один з одним у благословенній Божій сім’ї. А ми запрошуємо вас, дорогі читачі, поміркувати про це, читаючи матеріали часопису «Слово вчителю» на тему: «Боже, нам єдність подай!», напередодні великого християнського свята Трійці. Нехай Господь вас рясно у цьому поблагословить!
З повагою — редакційна колегія