Щаслива я, і кожен з нас щасливий Лиш тим, що нам дароване життя; Ми бачим небо, сонце, вечір сивий, Ми — діти й Батьківщини майбуття. Ми можемо творити і горіти, Ми можемо радіти і цвісти, А можемо, як попіл, віджевріти,…
Зустрілися якось День і Ніч. День ходив у білих шатах, прикрашених золотими сонячними промінцями, у високому блакитному циліндрі, перевитому срібним серпанком. Ніч також була незрівнянною. Її бузкова сукня була прикрашена зорями і розшита ніжними вечірніми росами. Обличчя Ночі прикривало невагоме…
До неба погляд підіймаю. — Поглянь ласкаво з висоти, — Сердечно я Тебе благаю, — — Почуй молитву мою Ти. Коли в житті буває важко, Несила хрест мені нести, Зміцни і вислухай уважно, Почуй молитву мою Ти. Життя моє прекрасно знаєш,…
Мале дитя розсердилось на вітер: — Нехай не дує! Мамо, зупини! — Хіба ж я можу вітер зупинити? Він хоче — віє, а захоче — ні. А й дійсно так: людині не скорити Ні силу вітру, ані моря шквал. Але колись…
Нічний метелик, про якого я хочу розповісти, був слухняним учнем у школі нічних метеликів. Там навчали, що треба любити темряву ночі й цінувати кожну мить життя, шукаючи краплини нічної насолоди, адже життя нічних метеликів таке коротке… У цій школі також…
Сьогодні я розповім вам історію про моточок ниток. Чи бачили ви такі моточки в мами, бабусі чи сестрички? Ці ниточки використовують для вишивання. Народився наш Фіолетовий Моточок на великій фабриці серед інших своїх братиків і сестричок. Їх сортували й пакували…
Дійові особи: Королева, королівський трубадур, Марися, Кошмар, Страх, Сумнів, жителі країни. Звучить музика. Жителі країни весело снують по площі, кожен займається своїми справами. Звучить пісня «День Королеви». День Королеви – свято усіх, В день Королеви лунає сміх. Ми всіх вітаємо…
Тієї зими Пес мерз дуже сильно. Він, ображений на весь люд, давно вже тинявся на ринковій площі: одні крамарі кидали йому обрізки м'яса чи сала, інші годували сухарями, а треті виливали скисле непродане молоко. Так і перебивався він з дня…
Його звали Сашко. Йому завжди хотілося розповідати щось цікаве і дізнаватися про щось таємниче й незвідане. Але мало хто його слухав і ніхто з ним багато не говорив. І тоді він почав малювати… Те, що він малював, не було конкретним:…
Він брав одну по одній пригорщі глини й щось уформовував на землі. Усі в Саду завмерли, спостерігаючи за тим, що відбувається. Яструби кружляли поруч. Жирафи витягнули свої шиї. Дерева схилилися. — Ти неодмінно любитимеш Мене, Природо! — сказав Бог. — Я так…