— Світло, я ненавиджу тебе!
— А тобі за що мене любити? «Що спільного має світло з темрявою?»
— Спільного? А ти що, забуло, що ми створені разом в один день, одним Богом і в день… ПЕРШИЙ…
— Лукаве творіння, ти, як завжди, намагаєшся перекрутити Слово Бога, але дозволь тобі його процитувати дослівно: «І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви. І назвав Бог світло днем, темряву ніччю…»
— Ось, ось! А я про що?
— Бог створив день і ніч. Чуєш, ДЕНЬ і НІЧ, і вони були створені для людини та для всього живого. Вони мали своє призначення: день — для праці, а ніч — для відпочинку. Але ж ти ложку дьогтю завжди покладеш в діжку з медом. Ти ж навіть і цей задум Творця, прекрасну ніч, використала і продовжуєш використовувати у своїх ганебних цілях.
— Не розумію, про що ти, Світло, говориш?
— Так-таки й не розумієш? Ти завжди намагалася зловити у свої пекельні сіті тих, які «полюбили більше темряву, аніж світло». Тих, які із задоволенням «беруть участь у марних і безплідних твоїх справах».
— Так, приятелю, але в чому ти хочеш мене звинуватити, адже саме ці «люди віддали перевагу темряві, бо лихими були вчинки їхні». А «кожен, хто чинить зло, ненавидить Світло й намагається уникнути його, щоб вчинки його залишилися таємними». Це очевидно. А ти думало, що сила та влада належить лише тобі одному?! Ти недооцінюєш мене, Світло.
— Гаразд, але тебе не можна й переоцінювати! А тепер щодо сили та влади… Послухай, краще не змагайся зі мною. Ти добре знаєш, що перемога завжди була, є і буде на моєму боці. Інакше, чому ж ти утікаєш, коли я з’являюся зненацька? Куди зникає твій морок і де ховається твоя чорна тінь смерті?
— Вигадка! Наклеп! Хто сказав, що я втікаю? Я просто іду у своїх справах, інколи, можливо, досить швидко, але це залежить від самої справи. А співучасників, повір, у мене достатньо, навіть більше ніж достатньо, і перемагаємо неодноразово.
— Це правда, Темряво! Хизуватися лихим ти вмієш. Та недовго тобі залишилося зводити людей з істинного шляху, бо «Світло прийшло в світ…» Ти чула, про що сьогодні свідчили пастухи? «Немовля народилося нам — Син даний нам…» Зауваж, саме вночі народився Спаситель і «темінь не здолала світла…» У цьому й полягає моя перемога, а твоя поразка, Темряво.
— Я все одно не здамся! Допоки у мене є ще час, ми повоюємо з твоїми воїнами, Світло.
— Правду кажеш, у тебе є ще іроди з їхніми військами, але надходить час, і я просвітлюю «тих, хто живе під чорною тінню смерті». Пам’ятаєш Савла — фарисея, який гнав Церкву Божу і знищував християн?
— Це був мій воїн! Але…
— А ти думала, що це твій воїн назавжди? Ти — безсилий головнокомандуючий, Темряво. Звичайно, що у твої мерзотні плани не входила зустріч Ісуса із Савлом. Але одного дня його осліпило Світло, і він почув його голос: «Савле, Я Ісус, Якого ти переслідуєш!»
— Я ненавиджу тебе, Світло!
— Згодом Бог дав йому нове ім’я — Павло, апостол Павло, який пізніше вже благав Спасителя: «Відкрий (людям) очі, і поверни їх від темряви до світла, від влади сатани до Бога, щоб відпустились гріхи їхні, і щоб вони дістали місце серед тих, хто освячений вірою» в Тебе. А повір, він знав, про що говорив, адже сам особисто пережив сліпе блукання в темряві і пізнав справжнє життя — ходіння у світлі.
— Я ненавиджу тебе…
— Ти приречена… «Світло ПРИЙШЛО у світ!» і «Бог — це світло», Його ім’я — Еммануїл, «що означає: «З нами Бог». Ісус прийшов у цей світ і сповістив усім людям: «Я — Світло світу. Той, хто слідом іде за Мною, ніколи не йтиме у пітьмі, бо Світло, що несе життя, завжди буде з ним».
Підходить дівчинка зі свічкою.
Темрява втікає зі словами:
— Я ненавиджу тебе, Світло!
— Ви — світло для світу. Не сховати міста, що стоїть на вершині гори. Запалений світильник ставлять не під посудину, а на поставець, він тоді світить усім у хаті. Нехай світло ваше сяє людям, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли Отця свого Небесного.
— Ідіть, поки Світло маєте, щоб стати синами Світла.
— Свічечко, гори яскраво,
Подаруй тепла чимало.
Освіти стежки, дороги
Там, де темрява, тривога.
Обігрій усі родини
В час нічний і в світлу днину.
Запали любов Небесну
В душах вбогих, не воскреслих.
Свічечко, гори яскраво!
Світло в світі! Богу слава!
Ірина Курченко