«Нести Слово Боже — ось наша мета, щоб кожний учитель був учнем Христа!»

Спілкування з дітьми приносить мені величезне задоволення

Світлана Нерянова — начальник відділу дошкільної освіти головного управління дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України.

— Світлано Іванівно, розкажіть, будь ласка, яким був Ваш професійний шлях у дошкіллі?
— Народилася я в мальовничому селищі Димер на Київщині в сім’ї робітників.
Перебування в дитячому садку залишилось яскравим спогадом мого дитинства. Я завжди хотіла працювати в садочку вихователем. Спілкування з дітьми приносить мені величезне задоволення, хоча часто з ними буває нелегко.
Саме тому, після закінчення школи, я не стояла на роздоріжжі, а подала документи до Київського міського педагогічного училища на спеціальність «дошкільне виховання», яке закінчила 1982 року.
Попрацювавши в садочку декілька років, я зрозуміла, що мені для ефективної роботи не вистачає більш глибоких знань про дітей дошкільного віку. Отже, моє рішення про здобуття вищої освіти було виваженим.
Моя сім’я мене підтримувала протягом усього періоду навчання в Українському державному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, який я закінчила 1997 року за спеціальністю «дошкільне виховання».
Працювала вихователем до 2006 року, потім методистом науково-методичного центру та головним спеціалістом управління освіти в Дарницькому районі Києва.
З 2010 року працюю в Міністерстві освіти і науки України і продовжую займатись своєю улюбленою справою — дошкільною освітою.
Заміжня, маю двох дітей і двох онуків.
— Що у своїй роботі на посаді начальника відділу дошкільної освіти вважаєте найважливішим?
— Дошкільна освіта є найважливішою сферою реалізації прав людини в забезпеченні рівних можливостей в отриманні якісної освіти. Доступність до якісної освіти започатковується з дошкілля, оскільки саме воно є базою цілісного розвитку майбутніх громадян України, фундаментом творення нового освітнього простору.
Найважливішим у своїй роботі вважаю визначення та реалізацію якісної дошкільної освіти в Україні.
— Що, на Вашу думку, обов’язково треба закласти, виховати в дитині в перші роки життя?
— У перші роки життя необхідно закласти любов до ближніх — насамперед, це сім’я: мама, тато, братик чи сестричка; до своєї родини; а також до своєї Батьківщини.
— Чи погоджуєтеся, що християнські чесноти є фундаментом морального виховання людини? Чому?
— Коли душі дітей довірливо відкриті на добро, важливо закласти ціннісний фундамент успішної, доброчесної особистості на засадах духовно-морального виховання, що забезпечить її повноцінний розвиток та внутрішнє становлення на наступних вікових етапах життя.
Для різнобічного й гармонійного розвитку особистості важливо, щоб освітній процес базувався на основі традиційного світогляду українства, на скарбах духовного, морального та культурного надбання українського народу й людства загалом. Тому сьогодні в багатьох садочках успішно здійснюється робота в цьому напрямі.
— Як би Ви прокоментували твердження: «Інтеграція християнських цінностей в освітній процес із дошкільного віку може стати одним із факторів протидії булінгу в майбутньому»?
— Дошкільний вік дуже сприйнятливий як до хорошого, так і до поганого. Засвоюючи певні цінності, дитина згодом починає самостійно керуватися цими цінностями в різних видах діяльності, а далі поступово набуває життєвого досвіду, реалізуючи їх. Тому дуже важливо інтегрувати в освітній процес із дошкільного віку цінності духовно-морального виховання. Спостерігаючи за становленням ціннісних орієнтацій дітей в різних видах діяльності й спілкуванні з оточенням, бачимо специфіку їх прояву в наступних формах:
цінності, які реалізуються у людських відносинах: любов, дружба, співчуття, благородство, справедливість — цінності спілкування;
цінності, які реалізуються у переживаннях краси природи, краси мистецтва — цінності переживання;
цінності, які реалізуються в продуктивній діяльності: працелюбство, творення, перетворення речей навколишньої дійсності — цінності практичної діяльності.
Робота батьків та педагогів над формуванням особистості на цінностях духовно-морального виховання дійсно один із факторів протидії булінгу.
— Ви відвідуєте різноманітні освітні заходи в різних куточках України. Як Ви вважаєте, наскільки наше суспільство в цілому готове запроваджувати виховання дітей на християнських засадах?
— Наше суспільство, молоді батьки все більше хочуть виховувати дітей на християнських цінностях, а значить, і заклади освіти повинні реагувати на запити батьків.
Необхідною умовою впровадження в закладах освіти християнської етики є неухильне дотримання законодавства України. При МОН України вже багато років працює Громадська рада з питань співпраці з церквами і релігійними організаціями. У Міністерстві неодноразово проводили круглі столи за участі педагогів-практиків.
Для координації роботи щодо впровадження методики виховання дітей на християнських цінностях в закладах дошкільної освіти МОН України спільно з Громадською радою з питань співпраці з церквами і релігійними організаціями, Благодійним фондом «Живи, Буковино!», Всеукраїнським благодійним фондом «Східноєвропейська гуманітарна місія» з 6 по 11 липня 2019 року у Вижницькому районі Чернівецької області було проведено Всеукраїнську літню школу на тему: «Духовно-моральне виховання дітей в закладах дошкільної освіти». Міністерство працює над тим, щоб такі заходи проходили щорічно.
Позитивним явищем сучасної освіти є те, що в новій системі цінностей, яка формується у молодого покоління, починаючи з дошкільного віку, чільне місце посідає робота духовно-морального спрямування. Українське суспільство покладає великі сподівання у подоланні духовно-­моральної кризи на християнські цінності, тому необхідно висвітлювати цю тему через засоби масової інформації, періодичні видання, більш активно залучати батьківську громадськість до виховання дітей на християнських засадах.
— На жаль, відлуння війни на Сході України відчувають сім’ї в різних куточках України. Які рекомендації стосовно виховання і розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО і переселенців пропонує МОН?
— У ситуації воєнного конфлікту в країні діти дошкільного віку є найуразливішими. Це пов’язано з тим, що процеси становлення і розвитку психіки, соціалізації, формування особистості, її світогляду започатковуються саме в цей період дитинства. Сталося так, що зростання нинішніх дошкільників проходить в умовах реальних подій військової агресії на території рідної країни. Особливо гостро воєнні події переживають діти, в родинах яких є учасники АТО, загиблі, поранені в зоні антитерористичної операції, внутрішньо переміщені особи, біженці. Така ситуація визначає необхідність здійснення психолого-педагогічного супроводу виховання і розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб, адже вони пережили психотравмівні події, внаслідок чого отримали психологічну травму.
МОН України підготувало методичні рекомендації щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками (лист МОН від 12.12.2019 № 1/9-766).
Завдання педагогів закладів дошкільної освіти — допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя. Вихователям необхідно пам’ятати про пріоритетність родинного виховання, забезпечувати єдність вимог родинного виховання дітей і закладу дошкільної освіти на засадах поваги до цінностей родини, її культури, традицій. Робота з батьками має бути спрямована на посилення позитивних тенденцій родинного виховання та тактовне подолання виховних помилок.
— Що Ви можете сказати про діяльність інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти зараз і в перспективі?
— З 1 січня 2015 року набули чинності зміни до Закону України «Про дошкільну освіту» щодо організації інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти.
Необхідними умовами якісного інклюзивного навчання є: визначення особливих освітніх потреб дитини; підвищення кваліфікації педагогічних працівників; створення інклюзивного освітнього простору; надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; забезпечення дітей спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку; здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання із обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу.
Міністерством розроблено пакет нормативно-правових актів щодо організації допомоги дітям з особливими освітніми потребами раннього та дошкільного віку в умовах інклюзивної освіти та діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти.
Завдяки спільним зусиллям місцевих органів та Міністерства з кожним роком інклюзивна дошкільна освіта стає більш доступною для маленьких українців. Збільшується кількість інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти. Інклюзивна освіта стає якіснішою.
З 2019 року діє державна субвенція для дітей дошкільного віку, які здобувають освіту в інклюзивних групах. Субвенція передбачена для оплати корекційних послуг та створення відповідної матеріально-технічної бази в закладі дошкільної освіти.
Робота щодо розвитку мережі закладів дошкільної освіти, навчання фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, організація інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, модернізація їх матеріально-технічної бази, створення ресурсних кімнат продовжується відповідно до затвердженої Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти до 2030 року.
— Одним зі шляхів розв’язання питання забезпечення дітей установами дошкільної освіти є створення приватних дошкільних закладів. Чи вивчається питання державного фінансування цих закладів або надання фінансової допомоги батькам, які користуються послугами таких закладів?
— Дошкільна освіта фінансується з місцевих бюджетів. Згідно зі статтею 89 Бюджетного кодексу України видатки на дошкільну освіту здійснюються з бюджетів міст республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Проте місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть ухвалювати рішення щодо компенсації приватним закладам дошкільної освіти, розташованим на їх території, вартості видатків на утримання вихованців за принципом «гроші ходять за дитиною».
Таке рішення діє з 1 січня 2019 року у Києві. На основі тристоронньої угоди приватні заклади отримують кошти за кожну дитину, зареєстровану в м. Києві, яка відвідує цей приватний заклад, з місцевого бюджету у розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості закладів дошкільної освіти. У 2020 році цей норматив складає 3050 грн на місяць за кожну дитину.
Процес удосконалення механізму фінансування приватних освітніх закладів триває, а щонайменші зрушення — уже позитивний тренд. Великі зміни криються в маленьких кроках і головне, що про це заговорили і починають працювати над розв’язанням проблеми.
— Як, на Вашу думку, християнський часопис «Слово вчителю» може сприяти розвитку прогресивної дошкільної освіти в Україні?
— Християнський часопис «Слово вчителю» може сприяти інформуванню освітян та батьків про нові розробки програмно-методичного забезпечення закладів дошкільної освіти щодо виховання дітей дошкільного віку на основі християнських цінностей.
Бажаю часопису багато нових вдячних читачів і творчого процвітання.

Матеріал підготувала Надія Доля

Залишити коментар

Зайти з допомогою:



Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

До початку