У рамках «Всесвітнього року Біблії — 2020» відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Біблія в сучасному глобалізаційному світі». Конференція пройшла на базі Національного університету «Острозька академія» 26 листопада, – повідомляє Світогляд. Доповідачі представили результати своїх напрацювань через онлайн-майданчик платформи «Цінності».
«Ми зібралися для того, щоби проаналізувати роль Святого Письма у сучасному глобалізованому світі, спонукати до Його вивчення та використання», — сказав у вступному слові доктор педагогічних наук, професор, керівник науково-дослідницької лабораторії християнської етики, психології та педагогіки НаУ «Острозька академія», голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів із духовно-морального виховання» Василь Жуковський.
«Кожен українець може звертатися до Біблії як для особистого зростання, так і для розробки політичних і моральних ідей світської та державної політики, що матиме значний вплив для майбутнього громадян України», — зауважив доктор філософії, засновник і директор Міжнародної теологічної освітньої мережі (Орландо, США), засновник і директор Інституту Реформації (Саффолк, Англія) Брюс Л. Андерсен.
«Історія навчає, що християни на перше місце ставлять прагнення бути вірними Богові, а не світові, — зазначив у своїй доповіді доктор філософії, почесний професор філософії Брюс А. Літтл. — Про Біблію варто думати як про правдиві твердження щодо природи реальності… Це той інструмент, яким кожен повинен вимірюватися на істинність».
На роль сучасного адекватного перекладу Біблії в реформації церкви та суспільства звернув увагу учасників конференції доктор теології, завідувач кафедри біблеїстики Інституту ґенези життя та Всесвіту Валерій Громов.
За його словами, «завдання перекладачів Святого Письма полягає в тому, щоби не розділяти християн, а об’єднувати їх у велику Божу родину».
Про переклад Біблії як інструментарій розвитку в усних культурах сучасного світу розповів ректор Вищого духовного навчального закладу «Таврійський християнський інститут», директор місії «Перекладачі Біблії України», аспірант Національного педагогічного університету імені Драгоманова, один із пасторів Церкви Христа Спасителя, м. Херсон, Валентин Синій.
У своєму виступі він зауважив, що розуміння взаємовідносин Бога та культури є передумовою для місіонерської роботи.
«Серед сучасних антропологів і місіологів, які є християнами, превалює бачення того, що Бог перебуває за межами нашої культури, але працює через неї та може досягати суспільства. Таким є Боже ставлення до культури. Його усвідомлення спонукає християн перекладати Святе Письмо різними мовами світу та брати участь у місіонерстві, пов’язаному з цією діяльністю», — зазначив промовець.
В інтерв’ю Валентин Синій поділився думками про те, як впливає на збереження культури та мови — її ключового чинника — робота перекладачів Біблії у світі та, насамперед, в Україні.
— Пане Валентине, у своєму виступі Ви зауважили, що мова є однією з найважливіших підсистем культури, пов’язаної зі спілкуванням і комунікацією між людьми. На початку 90‑х років минулого століття ЮНЕСКО звернула увагу на таку проблему, як вимирання мов. Що спонукало її до цього?
— Унаслідок глобалізації світу деякі малопоширені мови втрачають уживаність, адже їх носії для спілкування між собою використовують державну мову чи певну іноземну, що слугує для комунікації між народами. У 1992 році у канадському місті Квебеку відбувся Міжнародний конгрес лінгвістів, головною темою якого стали мови, що знаходяться на межі зникнення. Того ж року Комітет з мов, які зникають (CIPL), що діє при постійному міжнародному комітеті лінгвістики, провів у Парижі зустріч під егідою ЮНЕСКО за участю найавторитетніших фахівців. З ініціативи австралійського лінгвіста Стівена Вурма ухвалили план про збір і публікацію даних про мови, які вимирають.
— Відомо, що зусиллями ЮНЕСКО було видано «Червону книгу мов, які зникають», а згодом — «Атлас мов світу, що перебувають під загрозою зникнення» (Atlas of the World’s Languages Danger). Якими, на Ваш як науковця і пастора церкви погляд, мають бути основні кроки, щоби вирішити цю проблему?
— Для збереження мови від вимирання потрібні культурні пам’ятки, насамперед, літературні. Серед них основними є священні писання. Це стосується різних світів: і ісламського, і буддистського, і християнського тощо. Народ, який не має такої власної літературної пам’ятки, як правило, потрапляє під ризик зникнення через загрозу вимирання його мови.
— Найвагомішою літературною пам’яткою упродовж історії людства була і є Біблія. Наскільки доступна вона у світі?
— З огляду на велику кількість усних культур Об’єднане Біблійне товариство визнає необхідність доносити Біблію в усній і письмовій формах.
Сучасний світ нараховує приблизно 6909 мов, але тільки у 674 із них (тобто у менш ніж 10 %) Святе Письмо перекладене повністю.
На це особливо важливо звернути увагу нині, коли завершується «Всесвітній рік Біблії-2020». Переклад Євангелії або інших частин Біблії власною мовою є у 3200 народів, завдяки чому відповідні мови здатні мати літературні пам’ятки для збереження культури, не лише письмової, а й усної. Однак у представників приблизно 1600 народностей, населення яких сукупно складає 160 мільйонів людей, немає жодного слова, перекладеного з Біблії рідною мовою. Це одні із найбідніших народів у світі, а також народи, які потрапляють під загрозу зникнення мови. З одного боку, з точки зору пасторської роботи, вони виявляються без Євангелії, без доступу до світової церкви, без доступу до духовного вчення. З іншого боку, кожен із цих народів втрачає можливості зберегти свою мову.
— Як на такі виклики мають реагувати духовенство та вчені?
— Для представників науки та церкви, до яких належу і я, дуже важливо усвідомити власну відповідальність за проведення місіонерської роботи через переклад Святого Письма для народів, які існують і без Біблії, і без церкви.
Дороговказом для нас усіх слугує настанова Ісуса Христа Його учням: «Тож ідіть і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Мт. 28:19–20).
Наразі у світі наукові спільноти перекладають Біблію й інші літературні пам’ятки у 2400 мовних групах. Шкода, що в деяких країнах, зокрема, Кавказу, певні народи втрачають свою мову лише тому, що там не наважилися займатися перекладом і грамотністю всередині цих народів. Сказане стосується, наприклад, сванів — субетнічної групи грузинів, які втрачають свою мову і спілкуються переважно грузинською.
— Якою є ситуація в Україні?
— Проблема зникнення мови в нашій країні стосується, зокрема, кримських татар і зумовлена їх депортацією — насильницьким виселенням кримськотатарського народу з його історичної батьківщини, із Криму. Мова кримських татар вважалася мертвою аж до 1991 року, коли вони отримали змогу відновлювати свою культуру.
Завдяки зусиллям науковців, яких підтримали Біблійне Товариство України, Pioneer Bible Translators International і низка міжнародних організацій, кримсько-татарський народ отримав Писання своєю мовою.
Спочатку це були окремі книги Біблії, а повний переклад Святого Письма вперше вийшов 2016 року, що допомогло кримсько-татарському народу у відродженні мови. Вона, до речі, ще входить до переліку тих, яким загрожує зникнення.
— Під ризиком вимирання в Україні перебувають і інші мовні групи, зокрема, ромські. Що здійснюється в цьому напрямі?
— Вирішенням згаданої Вами проблеми впродовж понад 4‑х років займається місія «Перекладачі Біблії України» за підтримки Вищого духовного навчального закладу «Таврійський християнський інститут». Ведуться роботи з перекладу Євангелії від Луки та Дії апостолів кількома мовами, серед яких — влашська, сервікська, закарпатська та кримська.
Восени 2020 року вийшла друком книга «О Лошано Гаюэри катар Лука — Євангеліє від Луки» — видання Канонічної Євангелії, уперше у світі виданого кримсько-ромською мовою. Презентація результатів цієї праці відбулася в Ірпіні, що на Київщині, та в Одесі.
Завершуються роботи з озвучення кримсько-ромською мовою фільму «Ісус». Окрім цього, місія «Перекладачі Біблії України» допомагає у запуску шкіл грамотності та церков для ромських громад, аби зберегти культуру та мову цього народу.
Олександр Кривенко,
журналіст, співробітник місії «Перекладачі Біблії України»
