Справжня любов чекає (виховний захід для старшокласників)

Автор Ганна Самолюк, учитель основ християнської етики Заводської ЗОШ І–ІІІ ст. Чортківського р-ну Тернопільської обл.

Ведуча.

Лише в любові творимо добро,

Лише з любові проростають квіти,

Лише з любові сонце шле тепло,

Лише в любові радісні й щасливі діти.

Ведучий.

З любові хмарка трави напуває,

І вітер листям ніжно шелестить,

Веселка з річки воду набирає

І серце трепетно щемить.

Ведуча. З любові Бог творить Всесвіт, землю, людину.

Ведучий. З великої любові Бог Отець посилає на землю Свого Єдинородного Сина й дозволяє Його розіп’ясти, щоб врятувати нас від гріха й неволі диявола.

Ведуча. Любов — Божа чеснота. Любов — плід Святого Духа. «Якщо ми любимо один одного, то Бог перебуває в нас, і Його любов у нас є досконала» (1 Ів. 4:12).

Ведучий. Любов не має жодного іншого бажання, крім бажання довершити себе.

Ведуча. «Поглянь на веселку й благослови її Творця» (Сир. 43:11). Як із краплинки дощу й промінчика сонця утворюється веселка, яка черпає воду й милує око, а на устах з’являється усмішка, так із щирої усмішки народжується доброта й взаєморозуміння, а з їхніх насінинок у серці проростає Любов, яка дає життєдайну силу всьому живому. Бо ця Любов є Сам Бог (1 Ів. 4:8). І все, що відбувається в житті людей чи в природі, стається з Божої волі, підпорядковане Божим законам. В Об‘явленні Івана Богослова читаємо слова Ісуса Христа: «Я є Альфа й Омега, Початок і Кінець» (Об. 22:13).

Ведучий. З Його волі ми з’явилися на світ, з Його волі ми зустрінемось у вічності. Тому в кожній хвилині нашого життя повинен перебувати Господь. Нам лише потрібно це відчути. Ми можемо Його побачити у своєму ближньому, почути в шелесті листочків, у ніжному подуві вітру, у теплих промінчиках сонця, у краплинках дощу, у чарівній веселці й навіть у тиші… І коли кожен із нас у своєму серці нестиме хоч маленьку іскорку любові, то світ буде врятований. Я щиро вірю, що лише за допомогою любові ми можемо змінитися самі й змінити тих, хто поряд із нами. І починати потрібно із себе… Та любити треба по-справжньому. Справжньої любові вчить нас Христос. Вона безкорислива. Якщо шукаєш такої любові — шукаєш Бога.

Ведуча. Справжня Любов — це глибинні почуття людини, які неможливо висловити словами. Справжня Любов між людьми починається, коли одна людина відчуває почуття любові до душі іншої людини, бачить її сутність, коли відбувається «здивування в безмовності».

Ведучий. Справжня Любов — це щедрий внутрішній дар, який підносить одна людина іншій. Таку Любов можна дати, коли забуваєш про себе.

Ведуча. Справжня любов не між тілами. Вона — між душами.

Читець 1.

ЛЮБОВ…

Що таке ЛЮБОВ?

У цiм бурхливiм свiтi,

Сповненому болю, i страждань, i люті?

ЛЮБОВ…

Чим справді є ЛЮБОВ?

Ілюзія поетів, плід уяви, вигадана ідея?

Без сумніву, ЛЮБОВ — це віра і надія.

Це — безнастанна боротьба, непогамовна мрія.

Знайдуться ті, що скажуть: «Це є дар!»

Інші завважать: «Любов — це молодості жар!»

Ще декотрим сказати закортить:

«Не всім нам Бог велів любить!»

ЛЮБОВ — це наслідок й причина,

Це теж чеснóт людських перлина.

Це те високе почуття,

Котре нас на прекрасне надихá.

Це — слово притаманне для всіх мов.

Невже ж це ВСЕ чим є ЛЮБОВ?!

Читець 2.

ЛЮБОВ…

Чим є справжня ЛЮБОВ?

ІСТИННА ЛЮБОВ є страдницька й терпляча.

Не знá жадóби й покривá нестачу.

ЛЮБОВ є чемна, не шукає гнів.

Не прагне вéличі, не проливає крів.

Не чинить блуд, не вершить перелюб,

І не шукá лукаво ближніх згуб.

ЛЮБОВ проста і щира не згасає.

Зі злом її нічого не єднає.

СПРАВЖНЯ ЛЮБОВ стоїть за правду,

Не тішиться брехнею, ненавидить кривду.

ЛЮБОВ все зносить і все пробачає.

Труднощі поборює, мету досягає.

ЛЮБОВ надійна, не підвóдить —

Справу до кінця довóдить.

ЛЮБОВ не є пихата — не зазнається,

Вона міцна — нічого не боїться.

ЛЮБОВ неначе та рослина —

Її зрубай, a вона знов до неба лине!

ЛЮБОВ все вірить, все вміє,

Вона велично й радо діє.

ЛЮБОВ живá серед добрá,

ОСЬ ТАКЕ це почуття!

Ростислав Білоус

Читець 3. У чому проявляється любов?

Читець 4. У вмінні прийняти кохану людину такою, як вона є.

Читець 3. У вмінні віддавати й не чекати нічого взамін.

Читець 4. У здатності розуміти й прощати.

Читець 3. У вмінні ставитися до коханої людини без управління нею й без використання її для задоволення своїх бажань.

Читець 4. У здатності жертвувати заради коханого всім, навіть собою, якщо буде потрібно.

Читець 3. У бажанні зробити кохану людину щасливою.

Читець 4. Коли одна людина не може бути щасливою без щастя іншої людини.

Читець 3. У безкорисливому захопленні тим, що кохана людина поруч.

Читець 4. Любов — найбільша сила і вона ж найбільша слабкість…

Читець 5. Моя любове!

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

і не присни, для чого я живу.

Даруй мені над шляхом тополиним

важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,

не розміняй на спотички доріг,

бо кості перевернуться в гробницях

гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,

і від любові тьмарився їм світ.

І їх жінки хапали за стремена,

та що поробиш,— тільки до воріт.

А там, а там… Жорстокий клекіт бою

і дзвін мечів до третьої весни…

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Ліна Костенко

Читець 6.

Світлий сонет

Як пощастило дівчині в сімнадцять,

в сімнадцять гарних, неповторних літ!

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Вона ридає, але все як слід.

Вона росте ще, завтра буде вищенька.

Але печаль приходить завчасу.

Це ще не сльози — це квітуча вишенька,

що на світанку струшує росу.

Вона в житті зіткнулась з неприємністю:

хлопчина їй не відповів взаємністю.

І то чому: бо любить іншу дівчину,

а вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

Ліна Костенко

Читець 7. На Землі є та, найкраща людина, яку Бог зберігає для тебе. Шукай Ісуса і ти знайдеш її.

Читець 8. Світ каже: «Підшукай підходящого кандидата для шлюбу».

Читець 7. Бог говорить: «Стань підходящим кандидатом для шлюбу».

Читець 8. Коли ти вибираєш собі дружину, ти повинен бути їй не тільки чоловіком, але й батьком, матір’ю і братом, тому що вона йде з сім’ї, заради того щоб бути з тобою і слідувати по твоєму шляху. Так дай же їй право бачити в тобі милість батька, ніжність матері і дружбу брата!

Читець 7. Часом нам здається, що нас люблять за те, що ми хороші, і ми не здогадуємося, що люблять нас тому, що хороші ті, хто нас любить.

Читець 9.

Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й молила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в неї тане,

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й неждана —

Ну, як мені за нею не піти?

Василь Симоненко

Ведуча. Дочекайся чоловіка, який поцілує тебе першим, який хоче показати тобі цілий світ, який спочатку візьме тебе за руку й лише потім потисне руки друзів, який вважає, що ти красива й без макіяжу … Який буде постійно тобі нагадувати, як він про тебе піклується, який щасливий, що ти є. Який скаже своїм друзям: «Це — Вона».

Ведучий. Тому, хто вміє чекати, завжди дістається найкраще.

Ведуча. Той, хто повинен бути поруч, — буде.

Ведучий. «Людина постійно повинна робити зусилля, щоб протидіяти силам зла, — тим, що діють і зовні, і зсередини, силам, які хочуть відірвати її від Бога. У серці людини йде постійна боротьба за правду і щастя. Для того щоб отримати перемогу в цій битві, людина повинна звернутися до Христа. Вийти переможцем може лише той, хто укріплений Його силою…» (Іван Павло II).

Читець 10.

Я кохаю тебе,

Але висловить це я не вмію словами,

Бо не скаже ніхто,

Де стрічається щирая дійсність із снами.

Бо хто скаже мені,

Що віщує грізне і розбурхане море?

Не вгадає ніхто,

Що спинаючись білая хвиля говорить.

Я кохаю тебе.

Не за постать твою, так принадно вродливу,

Не за музику слів, —

А за мрію свою, як той сон, полохливу.

Михайло Жук

 Читець 11.

Люблю! Як в перший раз люблю,

Хоч це любов моя остання…

Але вона — як день в маю,

Як пташки перше щебетання.

Люблю!

Люблю для сліз, для мук, для жалю…

Але коли б, коли б ти знала,

Як квітне серце, як люблю,

Ти б на устах моїх сказала:

Люблю!

Олександр Олесь

 Читець 12.

Любов буває різною:

І ніжною, і грізною,

І ранньою, і пізньою,

Із пуху і залізною,

Малою і великою,

Тихенькою і з криками,

Спокійною й бурхливою,

Нещасною й щасливою,

Миттєвою і довгою,

У мріях і у спогадах,

Земною і небесною,

Духовною й тілесною,

Яскравою і сірою,

Без розуму і з мірою,

Поганою і гарною,

А іноді ще й марною,

Законною й фіктивною,

Пасивною й активною,

Корисною й сердечною,

І навіть недоречною,

Фатальною й безслідною,

Шляхетною й негідною,

Зрадливою і вірною,

Словами невимірною,

Останньою і першою,

Живою і помершою,

Палкою і холодною,

І неймовірно модною,

Розумною й дурною,

З усмішкою й сумною,

Потрібною й не дуже…

А в тебе яка, друже?

Юрій Мельник

Читець 13.

Як водоспад, гримлять слова гучні,

Але найбільша сила в тихім слові.

І тільки ті щасливі справді дні,

Де є хоч крапля Справжньої Любові.

Душа радіє сонцю і весні,

Зірками сяють обрії казкові,

Палає у безмежній далині

Чарівне світло Справжньої Любові.

Пливе у хмарі місяць на човні,

Ставкам дарує рушники святкові,

А нам — печаль і мрії осяйні,

Й чекання вічне Справжньої Любові.

Владислав Красса

Ведучий. Коли ми приймаємо одне одного такими, як ми є, тоді виникає справжнє кохання.

Ведуча. Коли в сльозах народжується усмішка — людині відкриваються небеса…

Ведучий. Справжня любов не знає кордонів, відстані, часу… Не пам’ятає образ і не потребує нічого взамін. Вона робить тебе кращим, вона заставляє жити…

Читець 14.

Що таке справжня любов?

Ти знаєш, що таке любити?

Ти знаєш, як це любити?

Любити, коли тебе не люблять,

Любити того, кого не люблять?

Ти можеш уявити собі як важко,

Коли того, кого ти любиш, — немає поруч?

Ти уявляєш, як це важко —

Боротися проти любові?

Ти уявляєш, яка вона сильна?

Вона може зламати будь-що і будь-кого!

Ти уявляєш, як сильно вона шкодить серцю?

І як швидко вона може його залікувати?

Ти уявляєш, як важко усвідомлювати

І переконуватися в тому,

Що чиїсь слова любові для Тебе,

Чиїсь освідчення в коханні

Залишаються лише словами?…

Коли насправді Ти нікому не потрібен?

Ти уявляєш, як боляче бути потрібним лише «інколи»?

Як боляче, коли Тебе просто використовують,

А потім відкидають?

Ти уявляєш, як важко при цьому

Далі продовжувати любити.

Як важко далі продовжувати з цим жити

Ні! Ти не знаєш як Мені важко…

Ти навіть не уявляєш, тому що

Ніколи по-справжньому не любив.

Я можу ще багато чого говорити про любов,

Але хіба про неї говорять?

Справжня любов не в словах.

Справжню любов виявляють і доводять на ділі…

Розповісти або описати — неможливо.

Якщо ти справді хочеш дізнатися,

Що таке справжня любов,

Якщо хочеш пізнати цей солодкий плід,

То тобі… слід просто любити…

Вибери любов!!! Та не будь-яку, а справжню любов…

Любов, яка довготерпить, яка милосердствує,

Любов, яка не заздрить, не величається,

Не надимається, не поводиться нечемно,

Не шукає свого, не гнівиться, не думає погано,

Не радіє з неправди, але тішиться правдою…

Любов, яка все зносить, вірить у все…

Сподівається всього…

Любов, яка ніколи не перестає…

Спробуй любити по-справжньому.

Ти переконаєшся, що це нелегко…

Спробуй, бо лише тоді пізнаєш,

Як сильно Я тебе люблю…

Читець 15.

Рецепт любові

Любов необхідно готувати на основі бажання щастя іншому. Додати милосердя, довіру, чесність, доброту, кинути туди багато ніжності й лагідності, посипати щіпкою гумору.

Просіяти всю масу через дрібне сито терпіння, щоб видалити непотрібні шматочки заздрості, гордості та ревнощів. Провести все через жар віри й надії. Зверху любов слід густо полити терпінням і прощенням.

Читець 16.

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки…

Володимир Сосюра

Читець 17.

Секрет щасливого подружнього життя

Щоб мати щасливе подружнє життя, тобі потрібно виконати всього лише два правила.

Читець 18. Правило № 1

Дочекайся дружини від Господа! Не поспішай з вибором, слухай серце. Якщо воно говорить: «З нею ти зможеш поділитися всім, що є в тебе на серці», значить це саме вона!

Читець 17. Правило № 2

Коли Господь подарує тобі дружину, забудь своє «Я»! Тепер є «МИ», більше того, є «ВОНА»! Це значить — даруй їй любов, турботу, ласку, тепло, увагу, ніжність, радість.

Читець 18.

І тоді ось що буде.

1. Дружина від Господа любитиме тебе, тому що вона від Господа!

Читець 17.

2. Оскільки ти виконав Правило № 2 — подарував їй любов, турботу, ласку, тепло, увагу, ніжність, радість — то твоя дружина, дана тобі Господом, відповість тобі мінімум у 10 разів більшою любов’ю!

Лист до коханої (хлопець пише вКонтакті, текст проектується на екран)

Я тебе так люблю! Задля тебе пройшов би крізь вогонь, задля тебе піднявся б на найвищу гору, переплив би найширшу річку. Отож, завтра ввечері прийду… якщо не падатиме дощ.

Читець 19.

Без любові не можна жити,

Треба всім вона з юних літ.

Без любові зав’януть квіти,

Стане сірим безликим світ.

Без любові загине казка

І душа не злетить до зір.

Доброта пропаде і ласка,

Стане сірим усе, повір.

Без любові душа зміліє,

Зникне усмішка на вустах.

Навіть білий сніжок посіріє,

І людину огорне страх.

Без любові не можна жити.

Хай у серці вона горить.

Хай душа ваша вміє любити,

Бо любити — це значить жить!

Читець 20.

Візьми промінчик світла

і направ його туди, де панує темрява.

Візьми усмішку

і подаруй тому, хто її потребує.

Візьми сльозу та поклади на щоку того,

для кого не відомі сльози співчуття.

Візьми доброту і яви її тому, хто не навчився бути добрим.

Візьми віру

і поділись з кожним, у кого її нема.

Візьми надію і підтримай нею кожного, хто почав її втрачати.

Візьми любов

і неси її всьому світу.