Автор Олена Коваль, старший учитель основ християнської етики Тернопільської ЗОШ І–ІІІ ст. № 28
Мета: навчати підлітків, що пошана й послух приносять великі благословення в життя людини; виховувати бажання поважати, проявляти послух і покору до Бога, батьків і старших людей; розвивати почуття пошани, поваги, бажання бути покірним Богові й старшим.
Біблійна основа: Рехав’ам радиться зі старшими та зі своїми ровесниками (1 Цар. 12:1–14, 16–17); дванадцятирічний Ісус (Лк. 2:40–51); хрещення Ісуса (Мт. 3:11–17); турбота про матір (Ів. 19:25–27).
Центральний вірш: «Шануй батька і матір, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі…» (Повт. Зак. 5:16).
Обладнання: Святе Письмо; настільні ігри; ілюстрації (Рехав’ам та народ; Ісус у храмі; Ісус із батьками; хрещення Ісуса; Ісус на хресті); криптограми для кожної команди; парасолька, лійка з водою, цукерки.
Література
1. Біблія.
2. Арапович Б. та Маттелмяки В. Дитяча Біблія (Біблійні оповідання в малюнках). — Стокгольм: Інститут перекладу Біблії, 1992.
3. Ринекер Ф., Майер Г. Библейская энциклопедия Брокгауза. — Свет на Востоке, 1994.
I. Вступ
Привітання. Молитва. Пісня. Гра.
II. Повторення попереднього уроку
III Основна частина
Зацікавлення
Учнів класу треба об’єднати в три команди й попросити, щоб придумали назви для своїх команд. (Це можуть бути назви рік, гір, міст, що зустрічаються в Біблії.) Учні пригадують різні назви й, наприклад, обирають такі: «Арарат», «Синай», «Сіон». Саме так будуть називатися команди.
Кожній команді дати настільну гру, але перед тим забрати звідти правила гри так, щоб учні не бачили. Далі сказати: «Приступайте, можете грати». Учні з цікавістю розглядають ігри й урешті запитують: «А де правила гри? Як грати?» Учитель: «Грайте так, без правил». Вони намагатимуться і, можливо, хтось усе-таки додумається, що поки нема правил, неможливо грати й неможливо визначити переможця. Учитель може похвалити за це учнів і запропонувати після уроку пограти в гру за правилами.
Такий вступ до уроку допоможе підвести підлітків до думки, що пошана і послух — це частина правил, без яких неможливо перемагати в житті.
Засвоєння нових знань
Учитель роздає для кожної команди різні криптограми й пропонує розшифрувати секрет щастя й довголіття. Запитує: «Хто хоче жити довго й щасливо? (Зазвичай усі здіймають руки.) Якщо правильно розшифрувати криптограми й за порядком (по командах) зачитати, то розгадаємо цей секрет».
Три команди розшифрували й зачитали уривки центрального вірша уроку. Учитель пропонує правильно поєднати їх: «Шануй батька і матір,.. щоб довгі були твої дні і щоб було тобі добре на землі…» (Повт. Зак. 5:16). Учні записують вірш у зошит.
Учитель. Що ж означають слова «шануй», «пошана»? (Очікувані відповіді: повага, любов, допомога, піклування…) Усі відповіді правильні. Запишіть визначення зі словника.
Пошана — це почуття поваги, що ґрунтується на визнанні чеснот або позитивних якостей певної людини.
Повага — це визнання гідності іншої людини, дотримання справедливості в стосунках, визнання рівності прав людей, їхнього права на свободу, довіра до людей, шанування їхніх поглядів, переконань та прагнень.
Виявляти повагу до людини означає віддавати їй належне місце серед Божих створінь, сприймати її так, як сприймає Бог, і відповідно ставитись до неї. Повага має велике значення для розвитку характеру, тому їй потрібно приділяти особливу увагу. Пам’ятаючи, що всіх людей створив і полюбив Бог, варто намагатися бути чесним, щедрим, добрим і вірним щодо них. Виявляти повагу — це й розуміти, як те, що ми робимо, впливає на інших, і намагатися не завдавати нікому клопоту чи незручностей.
Ми маємо підпорядковуватися: Божим Законам, батькам, наставникам (начальнику, вчителеві, вихователю), правилам дорожнього руху; знакам, що попереджають про небезпеку; законам своєї країни.
Розучування центрального вірша
Кожна команда зачитує ту частину вірша, яку вона розшифрувала. Потім можна поміняти частини вірша між командами. Повторити двічі, а третій раз зачитує увесь клас.
Учитель. А зараз розглянемо біблійні історії й пороздумуємо, як вони стосуються теми нашого уроку.
Учитель зачитує 1 Цар. 12:1–14, 16–17 або коротко розповідає історію про початок царювання Соломонового сина Рехав’ама.
Після смерті царя Соломона зійшовся народ, щоб настановити царем Рехав’ама, і вони говорили: «Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу… і ми будемо служити тобі». Цар Рехав’ам радився із старійшинами, які служили при дворі ще за життя його батька Соломона, а ті сказали: «Якщо… задовольниш їхнє прохання і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні». Однак Рехав’ам відкинув пораду старших… і радився з молодими людьми, що виросли разом із ним. Він обрав їхню пораду: «Так скажеш народові тому: «Мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!» Рехав’ам не вважав за потрібне слухатися порад старших людей, рахуватися з їхнім життєвим досвідом, бо не поважав і не шанував їх. Тому жорстоко відповів народові. Почувши це, десять племен повстали проти нового царя, відокремились й обрали собі царем Єровоама. Рехав’аму лишилися вірними лише плем’я Юди та частина племені Веніамина.
Так неповага до старших, досвідчених людей призвела до того, що народ збунтувався проти нового царя. Цар утратив великі Божі благословення! А через що? Через ті внутрішні якості, яких ніхто не бачив, але коли вони виявилися, то стали очевидними для всіх і принесли багато горя.
Відтак кожна команда отримує завдання: прочитати одну історію з життя Ісуса Христа й дійти висновку, як Ісус ставився до Отця Небесного й до земних батьків.
1-а команда «Арарат» читає Лк. 2:40–51.
Це історія про дванадцятирічного Ісуса. Він любив Отця Небесного і дуже хотів бути в Його храмі, тому навіть не зауважив, як Його батьки пішли додому. Коли ж Марія і Йосип повернулись за Ісусом, то написано: «І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний». Ісус Христос шанував, слухався і Отця Небесного, і земних батьків.
2-а команда «Синай» читає Мт. 3:13–17.
Це історія про хрещення Ісуса. Отець Небесний повелів Йому охреститись у річці Йордані. І хоча це було хрещення в покаяння, а Ісус не мав у чому каятись, Він виконав повеління Небесного Батька. Отець похвалив Свого Сина за послух: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав».
3-я команда «Сіон» читає Ів. 19:25–27.
Це історія про те, як Ісус піклувався про Свою матір, поважав її. Висячи на хресті у великих муках, Він доручив Своєму учневі Івану надалі взяти її в свій дім, турбуватися про неї.
Застосування
Тут буде доречно пограти в гру. Для цього треба принести на урок парасольку й до неї скотчем прикріпити напис: «Повага і послух». Також потрібна невелика лієчка з водою й цукерка. Запропонувати комусь із учнів сісти на стілець і тримати над собою парасольку. Інший учень стає збоку й тримати цукерку трішки вище краю парасолі. Учитель має полити воду зверху на парасольку. Учень, що сидить, вибирає: опустити парасольку, взяти цукерку й стати мокрим або ж сидіти під парасолькою поваги й послуху й залишитись сухим. Ця гра показує, як люди вибирають між тим, що сказав Бог, і своїми бажаннями. Це вибір між своєю волею й Божим благословенням.
Учитель може розповісти свою особисту історію з дитинства, коли неповага і непослух призвели до небажаних наслідків.
Кожна команда отримує по три практичні завдання:
1. Якщо в тебе виникне бажання говорити з людиною грубо, то…
2. Якщо в тебе виникне бажання недбало ставитися до чужих речей, то…
3. Якщо в тебе виникне бажання насміхатися з когось, то…
4. Якщо в тебе виникне бажання нечемно поводитись, то…
5. Якщо в тебе виникне бажання щось украсти, то…
6. Якщо в тебе виникне бажання погано говорити про когось, то…
7. Якщо в тебе виникне бажання, щоб усе було тільки так, як хочеться тобі, то…
8. Якщо в тебе виникне бажання перекласти свою роботу на інших, то…
9. Якщо в тебе виникне бажання не послухатись батьків, а зробити по-своєму, то…
За правильні відповіді вчитель кожній команді зараховує бали.
IV. Закріплення матеріалу
Кожній команді — по 5 запитань:
1. Поясни своїми словами, що таке повага.
2. Чому повага і послух є такими важливими? (Бо це вияв любові.)
3. Яким буде життя людини, яка поважає старших, дослухається до їхніх порад, слухається батьків? (Довге і щасливе.)
4. Яким буде життя в людини, яка не поважає, не слухається старших і батьків? (Нещасливе, коротке.)
5. Чи поважав Рехав’ам старійшин? (Ні, бо не дослухався до їхніх порад.)
6. Кому належали слова: «Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу… і ми будемо служити тобі»? (Народу)
7. А кому належали такі слова: «Якщо… задовольниш їхнє прохання і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні»? (Старійшинам)
8. Чиєї поради послухався цар Рехав’ам? (Послухався поради своїх ровесників.)
9. Чим обернулася для Рехав’ама неповага до старійшин?
10. Про кого йдеться: «І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний»? (Про Ісуса.)
11. Чи поважав, слухався Ісус Христос Небесного Отця й земних батьків? Коли саме? (Так. Хрестився в річці Йордані, бо так хотів виконати волю Отця Небесного. Навіть у передсмертних муках турбувався про Свою матір.)
12. Що Бог обіцяє за повагу, пошану й послух батьків та старших людей? Чи дотримує Він Свого слова? (Довге й щасливе життя. Бог завжди дотримується Своїх обіцянок.)
13. Які якості своїх товаришів, друзів ти вважаєш гідними поваги?
14. Чи бачиш ти можливості здобути повагу з боку інших і за які саме особисті якості?
15. Як почуває себе та людина, до якої виявляють повагу?
Підсумок: Секрет щастя й довголіття криється в тому, щоб шанувати батьків, старших людей, слухатись їх. Пошана батьків — це Божа заповідь. Повага, послух старшим приносять великі Божі благословення в життя людини. Ісус Христос завжди слухався Отця Небесного, Своїх земних батьків та з пошаною ставився до Них. Ми повинні брати приклад з Ісуса Христа.
Наприкінці уроку вчитель підсумовує бали й винагороджує кожну команду.
Шана
Неправда — все, мов, продається;
Давай готівку — і неси.
А як людське гаряче серце
Ти покладеш на терези?
Не все, не все міняти можна,
Спинись, задумайся на мить.
Є заповідь одвічна Божа,
Що краще золота блищить.
Шануймо батька, шануймо матір —
І нам воздасться теж добром.
Хай буде шана в кожній хаті
І дух сімейства за столом.
Шануймо батька, шануймо матір —
Нам каже Біблія свята.
І щастям будем ми багаті
На всі часи, на всі літа.
Слова ці треба повторяти,
Бо в них основа доброти.
Коли б не батько і не мати,
Чи був би на цім світі ти?
Слова ці треба змалку вчити,
В них світить істина стара:
Коли в добрі батьки і діти,
Тоді всім вистачить добра.