Автор Тетяна Філіпчук, учитель християнської етики ЗОШ І–ІІІ ст. с. Колодяжне Ковельського р-ну Волинської обл.
Мета
Навчальна: ознайомити учнів із визначною подією в історії нашої держави — 1030-річчям хрещення Київської Русі, визначити історичні корені цієї події, показати наслідки хрещення для історії, культури, життя українського народу в минулому, сьогоденні й майбутньому; впроваджувати в практику щоденного життя учнів морально-етичні й духовні цінності християнства, охарактеризувати значення християнства для світу, України, родини, кожної людини зокрема.
Розвивальна: розвивати пам’ять, уяву та логічне мислення, уміння працювати з історичною, теологічною літературою; готувати інсценізації та пантоміми.
Виховна: виховувати повагу та патріотичні почуття до історичного минулого українського народу, пошану й любов до Бога.
Основні поняття: Київська Русь, хрещення, християнство.
Обладнання: заготовки для усміхайликів, паперові заготовки, ролі на пантоміму, паперове дерево й листочки, «квіточки» з білого паперу, «листочки» червоного та оранжевого кольорів на бали, завдання на картках, свічки.
Міжпредметні зв’язки: українська мова та література, історія, природознавство, образотворче мистецтво.
Тип уроку: комбінований.
Хай звивиста й важка моя дорога,
Але назавжди мій девіз такий:
Велике щастя — це любов до Бога,
Любов до України, до людей.
В. Вихрущ
Хід уроку
І. Організація класу
- Привітання
Учитель. Доброго ранку! Усіх ми вітаємо.
Щастя й здоров’я всім Вам бажаємо.
Учні. 1. О Боже милосердний,
Ти нас благослови!
Свій дощ ізлий небесний,
Серця всіх оживи.
- Спасителю, будь з нами,
Всіх нас охороняй,
Премудрими путями
До світла направляй.
- Отче Небесний, Боже могучий!
Ти Утішитель, Дух правди ти.
Всюдиприсутній і всевидючий,
Будь тут із нами, нас просвіти.
- Отче Небесний, Скарбе ласк многих,
Нас, дітей Своїх, не забувай,
Прийди, вселися в серця убогих,
Благослови і сили нам дай.
- Дай нам у всьому мудрість,
В навчанні помагай.
Небесне світло-радість
Постійно посилай.
- Дай глибше нам пізнати
Премудрість слів Твоїх.
Твій голос відрізняти
Від голосів чужих.
- Вправа «Усміхайлик»
Учитель. Перш ніж розпочати урок, розкажіть мені, від чого залежить наш настрій?
Учні. Від погоди, самопочуття, хорошої оцінки, приємного слова.
Учитель. Створімо настрій самі собі. На столі у вас є заготовки облич. Розмалюйте їх і подаруйте сусідові, щоб створити йому хороший настрій на весь день.
Учні домальовують усмішки й обмінюються малюнками.
- Пояснення оцінювання
Учитель. Діти, скажіть мені, будь ласка, яка в нас зараз пора року?
Учні. Осінь.
Учитель. Чи любите ви гуляти по парку, коли під ногами шелестять опалі листочки?
Учні. Так.
Учитель. Сьогодні ми з вами протягом уроку будемо їх збирати. У вас на столах є торбинки з різнокольоровими листочками. За кожну правильну відповідь на уроці кожен із вас отримуватиме ось такий «листок» (витинанка з паперу). У кінці уроку підрахуємо кількість балів — це буде ваша оцінка за урок.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Гра «Анаграма»
Учитель. Щоб визначити ключове слово й тему нашого сьогоднішнього уроку, пограємо в гру «Анаграма». Що ж таке анаграма? Ви, мабуть, уже помітили, що в нас на дошці за допомогою магнітів прикріплені різні літери. Спробуйте із них скласти слово.
Учні. Хрещення.
Учитель. Молодці! Отже, ми з вами сьогодні поговоримо про Хрещення Київської Русі. А хто мені підкаже, коли воно відбулося?
Учні. 988 року.
Учитель. У нас зараз 2018 рік. Виконаємо нескладні математичні розрахунки: 2018-988=1030. Отже, цьогоріч ми святкуємо 1030-річчя хрещення Київської Русі.
Саме такою і є тема нашого уроку, мета якого визначити історичні корені хрещення Київської Русі; показати наслідки цієї події для історії, культури, життя українського народу в минулому, сьогоденні й майбутньому; охарактеризувати значення християнства для світу, України, родини, кожної людини.
Вправа «Мої очікування»
Учитель. Мабуть, на дошці ви помітили дерево, але воно якось не пасує до пори року за вікном. Чому?
Учні. Воно має зелене листя.
Учитель. Прикрасимо його різнобарвними листочками кольорів осені, на яких ви напишете очікування від нашого уроку.
Учні пишуть очікування від уроку, озвучують їх і прикріплюють до дерева.
ІІІ. Виклад нового матеріалу
Учитель. Сьогоднішній урок у нас незвичайний, додатковий. Тому й проведемо його у форматі подорожі. Чудово було б, якби ми мали машину часу, за допомогою якої могли б помандрувати у 988 рік. На власні очі побачити, як усе це відбувалося. Але, на жаль, її ще не винайшли. Здійснити подорож нам допоможе незвичайна квіточка, яка складається з семи пелюсток різного кольору.
Що нагадують вам ці кольори?
Учні. Сім кольорів веселки.
Учитель. А коли веселка згадується в Біблії?
Учні. Після потопу її побачив Ной.
Учитель. Що вона символізує?
Учні. Обіцянку Бога, що потопу на землі більше не буде.
Учитель. Пригадайте, у якому порядку розміщені кольори веселки?
Учні. Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.
Учитель. «Незвичайна квіточка» допомагатиме нам на уроці. Тому що кожна її пелюстка — це етап нашого уроку. Для початку познайомимося з ключовими словами до нашої теми:
Київська Русь — держава, що існувала в сиву давнину на території сучасної України.
Християнство — найпоширеніша із сучасних світових релігій, назва якої походить від імені Ісуса Христа.
Хрещення — обряд прийняття християнства, який супроводжується зануренням у воду.
Учитель. Отож, розпочнемо нашу подорож із першої пелюстки.
- «Червона пелюстка» — Біографія
Учитель. Що таке біографія?
Учні. Біографія — опис життя людини.
Учитель. Діти, скажіть мені, а хто із князів 988 року здійснив хрещення Київської Русі?
Учні. Князь Володимир.
Учениця (випереджувальне завдання). Князь Володимир (християнське ім’я Василь) Святославович (приблизно 954 р. — 15 липня 1015 р.) — видатний український державний діяч. Він був молодшим (позашлюбним) сином київського князя Святослава Ігоревича та Малуші, доньки древлянського князя Мала, а також онуком київської княгині Ольги. Уперше ім’я Володимира згадується в руських літописах під 968 роком, в оповіданні про нашестя печенігів, коли його бабуся, свята рівноапостольна княгиня Ольга, з малолітніми внуками, через відсутність свого сина Святослава, переживали облогу в Києві степовими кочівниками. Удруге ім’я князя Володимира зустрічається в літописах під 970 роком, коли князь Святослав незадовго до своєї смерті розділив Руську землю між трьома синами: старший син, Ярополк, одержав Київ, середній син, Олег, — землю Древлянську, а молодший син, Володимир, — Новгород. Але, оскільки Володимир був ще занадто молодим, Святослав призначив йому на допомогу свого вірного воєводу та дядька Володимира Добриню. Після смерті Святослава (972 р.) між його синами почалися сварки, розбрат та запекла боротьба за владу. Братовбивча війна тривала кілька років, аж поки Володимир здобув перемогу над братами та став князем у Києві. Він своїми військовими походами зібрав навколо Києва слов’янські землі.
- «Оранжева пелюстка» — Історія
Учитель. Діти, скажіть мені, кому поклонялися київські князі до хрещення Київської Русі?
Учні. Язичницьким богам — Перуну, Сварогу, Дажбогу, Ладі та іншим.
Учитель. Чи були спроби хрещення Русі до князя Володимира?
Учні. Так.
Учитель. Історики давно звернули увагу, що в іноземних джерелах ніде не згадується про хрещення Київської Русі в епоху Володимира Святославовича. Зате знайшли свідчення про цю подію в давні часи. У різних документах ідеться про те, що влітку 860 року за князювання в Києві Аскольда відбулося хрещення Русі. Завдяки запровадженню християнства він став першим «руським мучеником», канонізованим у сан святих. 882 року Аскольда було вбито, а його місце на київському престолі зайняв князь Олег, язичник. Після приходу Олега на київський престол знову запанувало язичництво. З літописів вилучались усі згадки про подію літа 860 року. Минуло ще сто двадцять вісім років. У Києві князювали Олег, прозваний «віщим», Ігор, його вдова Ольга, її син Святослав, потім Святославів син Володимир, котрий і вирішив приєднати Русь до християнського світу. До речі, свого часу християнство прийняла його бабуся Ольга під час відвідин Константинополя. Перші церкви в державі з’явилися ще за часів Аскольда, існували вони й у період панування язичницької релігії, навіть за князювання Святослава, який нетерпимо ставився до християнства. Тобто, першим князем-християнином усе ж таки був Аскольд, а масове хрещення всієї Київської Русі відбулось за князювання Володимира. Чому ж він вирішив прийняти саме християнство? Про це нам розповість наступна пелюстка.
- «Жовта пелюстка» — Інсценізація
Учитель. Відомий народний переказ «Чудо Різдва» розповідає про подію Хрещення Київської Русі яскраво й мальовничо. Наші учні підготували інсценізацію цієї події.
Автор. Це було давно-давно… Панував тоді в Києві Володимир. Розумний був володар, і народ його любив, але вже довгі літа хворів на очі, і жодні ліки не помагали. Довго терпів володар. А тим часом звістка про його недугу розійшлася по світу. Приходили до володаря різні лікарі та знахарі. Кожний давав іншу пораду. Приходили також священики-місіонери різних релігій.
Священик-місіонер. Могутній володарю! Бог послав на тебе кару, бо ти з народом своїм поклоняєшся поганським богам. Покинь поганські звичаї, прийми нашу віру, і Бог уздоровить тебе!
Володимир. Звідки ж я можу знати, чия віра правдива? Кожний із вас захвалює свою віру, а їх багато. Спершу мушу переконатись, котра віра найкраща.
Автор. Покликав володар своїх бояр на нараду.
Посол 1. Князю, ви кликали нас?
Володимир. Пошлю вас у світ. Пізнавайте, котра віра найкраща, то я ту віру й прийму зі своїм народом.
Автор. Пішли посли у світ. Далеко ходили, багато країн провідали, але жодна віра не припала їм до вподоби. Так зайшли вони аж у Грецію, у її столичне місто Візантію. А там панувала вже тоді християнська віра. Саме тоді було Різдво Христове. Зайшли й посли подивитись у головну церкву, послухати богослужіння. Богослужіння так зачарувало послів, що вони наступного дня пішли до найстаршого з усіх владик, патріарха, і стали розпитувати про християнську віру. Патріарх довго з ними розмовляв, а на прощання передав дар їхньому князеві Володимиру — золотий хрест. У тому хресті було кілька краплин святої води з джерела у Віфлеємі, де народився Ісус. Подякували посли, вернулись до Києва.
Посол 2. Усюди ми бували, різні віри пізнали, але найкраща з них віра християнська.
Посол 3. Ось тобі, наш володарю, знак тієї віри — хрест із краплинами святої води!
Автор. Володимир узяв хрест і поцілував його. І як тільки краплини з хреста впали на його очі, умить сталося чудо: зникла важка заслона, що закривала Володимиру світ, і глянув він на своє довкілля здоровими очима. І так володар Русі-України Володимир пізнав, котра віра правдива, а незабаром охрестився сам і охрестив увесь свій народ.
- «Зелена пелюстка» — Кінозал
Учитель. Отже, Київську Русь хрестили двічі з інтервалом у 128 років. Важко сказати, знав князь Володимир чи не знав про Аскольдове хрещення (більшість істориків схиляються до думки, що знав), зате відомо: усе те відбувалося з великою урочистістю й так, мовби Русь справді хрестилась уперше. Зафіксував цю подію Нестор-літописець у славнозвісній «Повісті минулих літ». Як усе це відбувалось ми подивимось.
Перегляд уривку з мультфільму «Сказання про хрещення Русі».
Учитель. На згадку про ту подію Володимира було названо святим. Цього разу нова релігія міцно утвердилась на Русі, стала державною. Тому у свідомість наступних поколінь Володимир і увійшов буцімто першим і єдиним хрестителем Русі. Але ви повинні пам’ятати, що він був не першим і не єдиним.
- «Голуба пелюстка» — Фізкультхвилинка
Учитель. Мабуть, ви вже трохи втомились, то ж помандруймо по Україні — виконаємо фізкультхвилинку.
Зміст | Вправи |
Ми мандруєм, ми мандруєм, Україною крокуєм. Ось побачили Карпати. Як вершину нам дістати? Зазирнемо у озерце, Наберем води відерце. Так ми довго-довго йшли І до школи знов прийшли! | Крокування на місці.
Руки вгору, потягнулись, Потрусили кистями рук. Нагнулись, дістали руками кінчики пальців на ногах. Крокування на місці, руки через різні боки опустити, розслабити |
- «Синя пелюстка» — Документ
Учитель. Запровадження християнства як державної релігії Київської Русі стало прогресивним явищем для її розвитку: країна долучилась до високорозвиненого християнського світу. Розширились її зв’язки з багатьма європейськими державами. Прийняття християнства сприяло бурхливому розвитку писемності, літератури, мистецтва, архітектури. Нова релігія прискорила процес формування єдиної держави, а не поділу на окремі князівства.
Робота в парах та мікрогрупах
Учитель. У мене є документ, у якому втрачені деякі слова. Ваше завдання їх відшукати й поставити на своє місце. Хто виконав завдання, піднімає руку.
І група: грабувати, убивати, християнства, сваритись, по-християнськи.
Михайло Грушевський так описує період після прийняття _____________________: «Духовенство, священики почали навчати людей, що гріх _______________,________________ , ______________, наказували жити _____________________; забороняли жити без вінчання, держати по кілька жінок, почали відрізняти дітей шлюбних від нешлюбних.
ІІ група: послуху, милосердя, книги, сорому
Те саме наказували ____________, що читались тепер у нас. Поволі-поволі, але не минало то без ____________. Вже князі не вбивали одні одних без _________________ і _______________, як давніше.
ІІІ група: суворий, добросердним, Володимира, ласкавим, немилосердний
Про самого _____________________ писали наші книжники, що він дуже змінився потім, як вихрестився. Перед тим був__________________ і____________, про різні його вчинки криваві складалися навіть байки всякі, а коли вихрестився, став __________________і ________________.
ІV група: милостиню, убогих, страву, калік.
Дбав про _____________ і ____________, навіть додому велів розвозити всяку ______________ тим, які не могли прийти на княжий двір по _____________».
Михайло Грушевський так описує період після прийняття християнства: «Духовенство, священики почали навчати людей, що гріх сваритись, грабувати, убивати, наказували жити по-християнськи; забороняли жити без вінчання, держати по кілька жінок, почали відрізняти дітей шлюбних від нешлюбних. Те саме наказували книги, що читались тепер у нас. Поволі-поволі, але не минало то без послуху. Вже князі не вбивали одні одних без милосердя і сорому, як давніше. Про самого Володимира писали наші книжники, що він дуже змінився потім, як вихрестився. Перед тим був суворий і немилосердний, про різні його вчинки криваві складалися навіть байки всякі, а коли вихрестився, став добросердним і ласкавим. Дбав про убогих і калік, навіть додому велів розвозити всяку страву тим, які не могли прийти на княжий двір по милостиню».
- «Фіолетова пелюстка» — Культура
Учитель. Таким чином, християнство принесло на Русь нові моральні цінності, передусім любов до ближнього, милосердя та прощення. Значну роль у моральному розвитку суспільства відіграли проголошені християнством принципи рівності всіх перед Богом, однаковості прав та обов’язків; земне життя набувало цінності перед перспективою спасіння, вічного життя в раю. Із часу прийняття християнства його ідеали ввійшли в побут, звичаї й культуру нашого народу. Українська культура ввібрала в себе моральні християнські цінності, поєднавши в собі минуле й сучасне життя народу. Вона ґрунтується на засадах милосердя, чуйності до знедолених, доброзичливому ставленні до носіїв інших культур. Які загальнолюдські цінності притаманні українському народові?
Учні. Працелюбність, повага до людей, до рідної землі, до матері й родини, любов до знань, до природи.
Учитель. Дійсно, так. Господь дав людині покликання — жити, і жити гідно. Кожен із нас у своєму житті бачить присутність Божого діяння. Адже Боже діяння не є громом із неба, а вплетене в людську долю. Кожного дня ми самі обираємо: чинити добрі справи чи погані, сказати правду чи збрехати. Проте ми повинні пам’ятати, що любов до Бога повинна бути нашим девізом. Як і була для Аскольда, Володимира та інших християн. Саме тому я вибрала такий епіграф до нашого уроку: «Хай звивиста й важка моя дорога, але назавжди мій девіз такий: велике щастя — це любов до Бога, любов до України, до людей» (В. Вихрущ). Під час підготовки до сьогоднішнього уроку ви мали завдання вдома в Біблії відшукати за шифром фразу-повчання, настанову, яким повинен бути християнин. Зачитайте, будь ласка, їх і поясніть.
Учні.
«Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!» (Вих. 20:12).
«…Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!»(1 Петр. 5:5).
«Якщо ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте» (Ів. 14:15).
«Діточки, — любімо не словом, ані язиком, але ділом і правдою!» (1 Ів. 3:18).
«А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, — підстав йому й другу» (Мт. 5:39).
«Не будь переможений злом, але перемагай зло добром» (Рим. 12:21).
«Нерозумний нехтує навчанням свого батька, а хто на картання зважає, стає мудрим» (Пр. 15:5).
«Хто хоче любити життя і бачити добрі дні, нехай стримує язик свій від зла і вуста свої від лукавих слів» (1 Петр. 3:10).
«Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості!» (Пр. 17:22).
Учитель. Сформулюймо декілька правил поведінки християнина
Учні.
- Будь добрим і милосердним.
- Роби добро, уникай зла.
- Люби Господа й ближнього свого.
- Надійся й довіряй Богові.
- Виконуй Заповіді Божі.
- Дякуй Богові за все, що маєш.
- Іди слідами Ісуса.
- Щиро молися.
- Читай Святе письмо.
ІV. Закріплення вивченого
Вправа «Ромашка»
Учитель. Ось і відкрили ми всі пелюстки нашої квітки. На згадку про сьогоднішній урок я кожному з вас подарую таку ж квітку, як на дошці, але зменшену. Ще одна відмінність — вона біла. Ви ж удома її розмалюєте в кольори веселки й пригадаєте етапи нашого уроку. А зараз спробуємо записати на її пелюстках відповіді на мої запитання.
- У якому році відбулося хрещення Київської Русі? (988)
- Скільки років минуло відтоді? (1030)
- Хто першим з князів, як вважають історики, прийняв хрещення на Русі? (Аскольд)
- Кому ми завдячуємо прийняттям християнства? (Князю Володимиру)
- З якої країни до нас прийшло християнство? (Із Греція)
- Що сталося з Володимиром після хрещення? (Прозрів)
- Знак віри християнської? (Хрест)
- Підбиття підсумків
Учитель. До сьогоднішнього уроку ми з вами готували цікаву сценку-пантоміму. У неї можна грати лише мовчки.
- Пантоміма «Свічка»
Юнак стоїть із свічкою в руках і бачить, що поряд проходить сумна людина. Він підходить і хоче передати їй свічку, але вона лякається й утікає. Згодом іде інший перехожий. Юнак хоче і йому передати свічку. Той бере, знизує плечима, мовляв, для чого вона мені і, пройшовши кілька кроків, викидає. Іде третій перехожий. Юнак дає йому свічку. Він бере, ховає і йде далі. Четвертому перехожому юнак також дає свічку. Він із радістю бере, показує всім і йде далі. П’ятий перехожий бере у юнака свічку й передає її вогонь іншим людям, запалюючи їхні свічки.
Учитель. Ми, українці, стали християнами завдяки князю Володимиру, який 988 року запропонував своєму народові прийняти християнську віру. І відтоді християнство почало поширюватися по всій країні, як вогонь від однієї свічки до іншої. Однак ця сценка показала нам, що дорогу до храму кожна людина проходить сама, коли настає її пора. Наше ж завдання — поширювати світло Христове навколишнім людям, бо Ісус Христос хоче огорнути Своєю любов’ю всіх людей.
- «Дерево очікувань»
Учитель. Скажіть, будь ласка, діти, чи справдились ваші очікування від уроку?
Учні знімають із дерева аркуші із записаними очікуваннями, які не справдилися на уроці.
- Рефлексія
Учитель.
Чи сподобався вам урок?
Чи дізналися ви щось нове й цікаве для себе?
- Оцінювання учнів
Учитель. Порахуйте кількість листочків, які ви отримали на уроці. Це і є ваша оцінка. Чи погоджуєтеся ви з нею?
Виставлення поурочних балів.
VІ. Домашнє завдання
- Розфарбувати квітку.
- Розказати зміст уроку членам сім’ї. Про їхнє враження повідомити наступного уроку.
VІІ. Момент вдячності
Вірш «Я дякую Тобі»
Учні.
- Я дякую Тобі за птаха в небесах.
- Я дякую Тобі за маки у житах.
- Я дякую Тобі за квіти у росі,
- За світ цей у незвіданій красі.
- Я поклонюсь Тобі, бо Ти спасіння дав
- Тим, хто на цій землі надії вже не мав.
- І від Твого тепла лід гріховний скрес.
- Я дякую Господь за те, що Ти воскрес!
Учитель. Я дякую Тобі за діточок усіх.
Я дякую Тобі, що бережеш ти їх.
- Спішу до Тебе я. Іду за кроком крок,
Усі разом. Бо все життя Твоє для мене є урок.