Ініціативність

А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну,
іди з ним навіть дві.
Мт. 5:41

Ініціативний — це той, у якого рот не затуляється і він постійно щось пропонує, чи той, який дає пропозиції, якщо його про щось запитують, чи ж той, який побачив проблему, мовчки її розв’язує й нікому про це не розказує?

Один літній чоловік повільно крокував на свій город після важкої хвороби. Що ближче він підходив, то більше здивування з’являлося на його лиці. Нарешті діставшись до городу, віддихавшись, він запитав молодого чоловіка, який закінчував сапати його город:
— Що ви тут робите? Це мій город.
— Сапаю зарослу картоплю на вашому городі.
— Хто вас попросив це зробити?
— Мій Небесний Батько.
Дідусь від радості заплакав так сильно, що навіть не зумів вимовити: «Дякую».
Як би ви описали ініціативну людину?
Словник української мови дає таке визначення: ініціативний — який виявляє ініціативу, уміє самостійно розв’язувати що-небудь; заповзятливий. Біблійні дослідники говорять, що ініціативний — той, хто вміє побачити та зробити все необхідне без прохання про це з боку іншого. Це вміння розуміти і з радістю дотримуватися Божого керівництва. Протилежна якість — пасивність, покірне, бездіяльне ставлення до якого-небудь факту, події, до навколишнього середовища. Пасивна людина буде терпіти й мовчки страждати там, де потрібно діяти, зазвичай невисокої думки про себе, почувається ніяково в усіх ситуаціях. Якщо ініціативна людина при погляді на якусь проблему шукає насамперед можливості для її розв’язання, то пасивна бачить передусім труднощі, які їй перешкоджають, і зациклюється на них. Її думка автоматично йде від пошуку того, що може зробити вона сама для розв’язання проблеми, до перешкод.
А що Біблія говорить про ініціативність з боку Бога? Адже Ісус є нашим Еталоном, на який ми маємо рівнятися й брати з Нього приклад.
І. Божа ініціатива
Усесвіт створений з ініціативи Бога. Шлюб створений згідно із задумом та ініціативою Творця, який, дивлячись на Адама, сказав: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього» (Бут. 2:8).
Де ще виявляється Божа ініціатива?

1. До людей, які грішать
   Бог створив для людини ідеальні умови для проживання. Він продумав усе дуже досконало, людині залишилося тільки слухатись Бога і насолоджуватись тим, що Він створив. Де там. Єві закортіло пригод. Вона послухалася змія і з’їла заборонений плід. Як наслідок, отримала «гострі» відчуття й вирішила долучити до цього Адама. А він радий старатися й зробити все можливе, аби не образити свою кохану половину навіть тоді, коли вона грішить. Чого категорично не можна робити ніколи — це ставати на бік людини, яка грішить. Гріх потрібно виявляти, а не прикривати й долучатися до нього. Побачивши Бога, Адам із Євою придумали грандіозний план, як від Нього сховатися, замість того щоб бігти до Нього й просити прощення. Вони роблять одяг із листочків і ховаються в кущі.
   А що чинить Бог?
   «І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: ‘‘Де ти?’’» (Бут. 3:9) Бог завжди проявляє першим ініціативу стосовно людей, які грішать. Так відбулося з Каїном, Саулом, Давидом та іншими біблійними героями. Небесний Батько робить це q сьогодні стосовно кожної людини, яка вибрала грішити, іти проти Нього і жити для себе (Ів. 16:8-9): «А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд: тож про гріх, що не вірують у Мене».
   Ми не можемо вірити в Бога і жити для себе, це несумісні речі. Батьків, які народили дитину й перестали про неї турбуватися, позбавляють батьківських прав, а дитину передають під опіку іншим людям. Дух Святий буде говорити кожній людині, яка живе для себе, що вона грішна й не буде в небі з Ним. У таких людей немає впевненості, що вони, коли помруть, у вічності будуть із Богом. Коли наша совість нечиста й бентежить нас, то це Бог виявляє до нас ініціативу, щоб ми покаялись у своїх гріхах і вибрали вузеньку дорогу в небо з Ісусом Христом.
2. До нужденних
   Ми часто говоримо фрази: пощастило, збіг обставин, так гарно вийшло і т. д. І не задумуємось, що цим ми можемо ображати Творця Всесвіту, який турбується про нас. Бог не створив нас для того, щоб ми самотою мучилися в цьому світі, а Він нібито з неба спостерігає і чекає, коли ми зайдемо в повну безвихідь. Небесний Батько постійно піклується про кожну людину і виявляє в цьому ініціативу. Ісус був прекрасним виявом цього (Ів. 5:5-6): «А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим. Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: ‘‘Хочеш бути здоровим?’’» Ісус бачив стражденців і пропонував Свою допомогу.
   Проте багато людей у часи Христа не отримали допомоги, хоч мали потребу в ній. Не менша кількість людей і в теперішній час мають потребу в допомозі Творця. Чому Бог одним допомагає, а іншим ні? Це запитання цікавить багатьох. Назву кілька причин, чому певні люди не отримують Божої допомоги так, як вони хочуть:
   гріх — лінь (небажання працювати й учитися);
   це корисно людині — хвороба, яка приведе до покаяння (2 Кор. 12:5‑10);
   відсутність змін — людина деградує у своєму гріху (скажімо, подаровані гроші алкоголіку, який не хоче працювати);
   відсутність практики — усе знає й нічого з тим не робить (фарисейство).
   У Бога є головна мета стосовно людства — допомогти грішникам примиритися з Ним, щоб усю вічність провести в небі. Тому всяка допомога й не допомога (це ми так думаємо, а в Бога це допомога) спрямовані на те, щоб скерувати людство в небеса.
3. Незаслужені благословення
   «І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: «Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!» А я запитав: «Хто Ти, Господи?» А Він відказав: «Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з’явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі. Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю, — відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими» (Дії 26:14–18). Так Господь виявив ініціативу, щоб благословити Савла й зробити його апостолом Павлом.
   Бог постійно виявляє ініціативу, щоб давати людям те, чого вони не заслужили. Зупиніться на хвилинку й пригадайте зі свого життя те, як Бог давав вам незаслужені блага.
   Друга чверть восьмого (випускного) класу, а в мене половина трійок і незадовільна поведінка. Бог являє Своє благо до мене і через родича побуджує мене вчитися. Я закінчую школу з відмінними і добрими оцінками. А надалі отримую від Творця велике бажання вчитися. Училище, технікум та інститут закінчую з червоними дипломами. На цей час здобуваю магістерську духовну освіту. Написав дві книги, і все це — милість Божа до мене. Слава Богові, що Він є ініціатором наших благословень, яких ми не заслужили.

ІІ. Людська ініціативність
Ініціативний Бог створив нас на Свій образ і подобу, а це означає, що ми теж маємо закладений потенціал ініціативності. У когось він більший, а в когось менший — усе залежить від того, наскільки гріх зруйнував цю якість у нашому житті. Але кожна людина, яка вирішить докласти зусиль, щоб виробити в собі цю якість характеру, набуде її.
Що для цього потрібно робити?

1. Добрі справи
   Безкорисливі добрі справи характеризують ініціативну людину, яка створена на образ і подобу Божу. Одного разу в телефонній розмові знайома людина поставила мені запитання: «Як ти хочеш, щоб я тобі допоміг?» Я втратив дар мови: досі телефонували тільки для того, щоб я допоміг людям. Шукати спосіб, як допомогти тим, хто поруч, може кожна людина, якщо тільки поставить собі таку мету.
   Коли Савл прибув до Єрусалима після свого навернення до Христа, то учні боялися його. Тоді Варнава виявив ініціативу, привів Савла до апостолів та докладно розповів, що Савл тепер нова людина, не гонитель християн, а учень Ісуса Христа. Савла відправили до Тарса, а через деякий час Варнава знов знайшов його і покликав служити разом із ним в Антіохії (Дії 9:27; 11:25–26). Так Варнава допоміг Савлові стати відомим апостолом Павлом, тому що вирішив виявити ініціативу миро­творця.
   Історія повна добрими справами християн. Пригадаємо Матір Терезу, Джузеппе Москатті, Джорджа Мюллера та інших. Їхні історії надихають нас своєю неймовірною жертовністю і посвятою служити Господу і людям. Тому мені хочеться поставити запитання сучасному поколінню: чи змінився наш Бог із часів цих людей? Чи є в нашому поколінні люди, якими будуть захоплюватися майбутні покоління?
   Кожен із нас сьогодні може вирішити: я хочу бути людиною, через яку дуже сильно прославиться Бог на землі. Для цього потрібно бути ініціативному в добрих справах. Не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні.

2. Іти другу милю
Ісус рекомендує нам робити більше, ніж нас просять (Мт. 5:41): «А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві».
Ідеальним прикладом такої ініціативи є біблійна героїня Ревека (Бут. 24:15–23): «І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї. А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла. І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека! А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його. А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап’ються. І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його. А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні? І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм, та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати?» Завдяки такій ініціативності вона вийшла заміж за сина патріарха Авраама. Бог дуже сильно винагородив Ревеку за прекрасну жертовність.
А ось сучасний приклад. Батьки займалися домашньою освітою зі своїми чотирма синами, які народилися один за одним. Це сім’я емігрантів з Америки, яка жила тривалий час у Росії. Одна зі звичок, які батьки прищепили своїм синам, це робити більше, ніж їх просять, тобто йти другу милю. Батьки просили зробити два приклади з математики, діти робили три-чотири. Після закінчення домашньої школи всі четверо з дуже високими балами тестів вступили в американські виші.
Викладаючи семінари на сімейну тематику, я часто даю шлюбним пара практичні завдання. Прошу чоловіків сказати своїм дружинам п’ять компліментів, а дружин розповісти своїм чоловікам про п’ять захоплень, які вони мали від того, коли чоловік їм послужив. Одна людина з п’ятидесяти робить більше, ніж п’ять. Коли я запитую інших, чому вони зробили тільки п’ять, відповідь: «Бо ви так просили!» «Вам було приємно від того, що почули й робили?» «Так». «То чому не зробили більше? Адже часу було для цього достатньо?»
Ініціативна людина буде робити більше, ніж просять.

3. Заступатися за християн
Ми живемо в час, коли більшість керується гаслом: моя хата скраю — я нічого не знаю. Пам’ятаю випадок, коли водій маршрутного таксі збив молодого хлопця на пішохідному переході в центрі міста Рівного. Це була неділя, велика кількість людей проходила повз, поглядаючи на цю пригоду через плече. Мій друг наступного дня знайшов цього хлопця в лікарні. З’ясувавши обставини, зрозумів, що хлопця зроблять винуватим. Він зважився піти в суд добровільним свідком, зрештою, водія таки визнали винним і зобов’язали оплатити лікування хлопця.
«І промовив до них: «Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.…І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, — розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями!» І послухались ради його» (Дії 5:35–39). Так член синедріону Гамаліїл заступився за перших християн і зупинив гоніння на них. Слава Богу, що він не жив за принципом: моя хата скраю — я нічого не знаю.
Бог завжди рясно винагороджував тих людей, які заступалися за християн і говорили про них добре, будуючи їм добру славу. Будьмо людьми, які підтримують добре ім’я християн.

4. Прощати гріхи винуватцям
Дуже нелегка ініціатива в тому, щоб прощати своїм винуватцям тоді, коли вони тебе ображають і не просять в тебе пробачення. Ісус закликає нас до такої ініціативності (Ів. 20:23): «Кому гріхи простите, — простяться їм, а кому затримаєте, — то затримаються!» Господь справедливий стосовно християнина і Він йому пообіцяв, що буде за нього заступатися. Але істинно відроджена людина завжди буде прощати своїм винуватцям, тому що вона пам’ятає, скільки всього їй простив Христос.
Найпрекрасніший приклад такої ініціативності є диякон єрусалимської церкви Степан (Дії 7:54–60): «Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього… А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв, і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!… Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!… І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом. І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!… Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив…»
Ініціативний християнин допомагає людям розв’язувати їхні проблеми, а не є тим, хто створює навколо себе проблеми.

І на завершення кілька порад:
– Учіться ініціативності від Ісуса.
– Пропонуйте людям свою безкорисну допомогу.
– Заступайтеся за християн.
– Прощайте тих, хто не знає, що робить.
Людина, яка відкрита служити потребам інших людей, бачить лише добре.

Любомир Турчак
сімейний психолог-консультант, пастор євангельської церкви «Дім Божий» м. Рівне