Сучасний освітній процес немислимий без новітніх інтеграційних тенденцій. Знання, отримані на уроках християнської етики, учні успішно використовують на предметах гуманітарного циклу, доводячи, що без глибокої віри в Бога людина ніколи не досягне величної гармонії зі світом і собою, а лише втратить основні життєві орієнтири і зруйнує власну долю.
Зарубіжна література багата на твори, які пропонують читачам шукати свою дорогу до божественних істин. Аналізуючи ці твори, старшокласники активно демонструють не тільки знання Священного Писання, а й навички християнських психологів, здобуті на уроках християнської етики.
Незбагненне чудо світлого Різдва
Надзвичайно важливу роль у формуванні життєвої компетентності на уроках світової літератури відіграє критерій підбору творів: їх естетична дійсність і етична площина базуються на високій духовності й глибинній вірі в торжество любові та добра.
Показовим щодо зазначених критеріїв є твір Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі». Мотив навернення грішної душі на істинний шлях не залишить байдужою навіть скептично налаштовану дитину, спонукаючи її до роздумів про моральні засади людського життя, отже, сприяючи серйозній внутрішній роботі над виробленням фундаментальної життєвої компетентності.
Донині літературознавці виокремлювали як домінуючу авторську версію про надзвичайне походження зла із самих глибин людського єства. Забувши трепетні мрії свого дитинства й прекрасні прагнення юності, герої Ч. Діккенса стають на шлях трансформації добра і зла.
Та є у цих міркуваннях аспект, обумовлений палким бажанням пізнати природу добра й зла. Філософське наповнення цих визначальних моральних категорій можливо осягнути відповідній віковій категорії учнів (твір вивчають у 6 класі), якщо вчитель звернеться до певного арсеналу методів, прийомів роботи, а також проведе незриму паралель із уроками християнської етики.
Допоможуть у цьому наступні проблемні запитання й завдання:
Які життєві цінності визнає Скрудж?
Намалюйте образну картину загробного життя, яке чекає на нього.
Прочитайте інформацію, що криється за метафоричним висловом: «Двері були замкнені на ключ, оскільки він сам замкнув їх, і засув був цілий».
Як розумієте наступні слова: «У кожної людини душа не повинна бути замкненою»?
То якою має бути душа? Доберіть синонімічний ряд до епітета «відкрита».
Доцільно, формуючи життєву компетентність у дітей, проаналізувати такі ключові епізоди:
святкування Різдва у родині Боба Кретчита;
подорож до всіх нужденних; зустріч зі Злиднями та Невіглаством:
— біля постелі померлого;
— на кладовищі;
— переродження.
Саме такий шлях вивчення «Різдвяної пісні в прозі» наштовхне учнів на роздуми про добро і зло, підвівши їх до розуміння основних біблійних істин, які регламентують життя:
«Збирайте скарби на небі, а не на землі» (Мт. 6:19-21);
«Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили» (Мт. 25:40);
«Що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?.. — Виконай заповіді» (Мт. 19:16-17).
Школа виживання Робінзона Крузо
(матеріал до уроку позакласного читання із зарубіжної літератури в 6-му класі)
Заслуговує на увагу й вирішення питання формування життєвої компетентності в процесі ознайомлення шестикласників із твором Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо».
Етичним ракурсом бачення продиктоване наступне проблемне запитання педагога:
— Назвіть фатальні дати в житті Робінзона Крузо. Чому вони стали такими? (1 вересня. Це пов’язано з негараздами, коли герой вийшов у плавання без благословення батьків. Того ж дня він потрапив у полон до селехських піратів.)
Показово, що герой примирився з тим, чого він не зміг змінити: не зміг врятувати корабель, товаришів, змушений був самітником жити на безлюдному острові, щоденно поліпшувати й полегшувати існування. Доречно згадати слова відомої молитви: «Боже! Дай мені сили змінити в моєму житті те, що я можу змінити, дай мені душевний спокій прийняти те, що змінити не в силі, і дай мені мудрість відрізнити одне від іншого».
Робінзон Крузо переміг себе, свій страх, відчай, пізнав ціну життю й самому собі, тому що його вели віра в Бога й спілкування з Біблією.
Чого варті його «золоті» поради:
не впадати у відчай;
пам’ятати про те, що в тебе є, а не про те, чого в тебе немає;
протиставляти злу добро;
прагнути дослухатися голосу сумління;
за будь-яких обставин усвідомлювати себе творцем своєї долі, якого веде Провидіння;
не лінуватися, присвятити життя праці;
шукати Божої підтримки.
Підкріпляємо роздуми цитатою із твору: «Постійне читання Біблії й молитва спрямували мої думки до питань піднесених, і я намагався зробити своє життя якомога правильнішим».
Ази християнського виховання — від Миколи Гоголя
Плідним буде і спілкування із семикласниками, які, вивчаючи творчість М. Гоголя, самі переконаються, що геніальний автор пропонує «інструменти» для успішної розбудови життя кожної людини.
Як сатирик об’єктом зображення автор обрав викривлений світ, суспільство, яке відхилилося від гуманістичної норми; мораль героїв не збігається з вічними духовними цінностями, а іноді й протилежна їм.
У серці самого автора ці цінності повинні були мати особливу силу й надійну основу — християнство. Переконатися у цьому допоможуть фрагменти одного з уроків, присвячених вивченню повісті М. Гоголя «Тарас Бульба».
- Диспут (з опорою на знання, отримані на уроці християнської етики).
— Кого із біблійних героїв нагадує Тарас?
— Чому виникла ця паралель? (Тарасу, як і біблійному Самсону, притаманні міцний дух, легкість, безжурність.)
— Довести доцільність запропонованої паралелі. (Насміхаючись над филистимлянами, Самсон виніс ворота Гаази й закинув їх подалі. Коли надходить вирішальна хвилина й ворог хоче жахливо принизити полоненого й осліпленого Самсона, він приймає рішення покарати кривдника ціною власного життя.)
Запорожці у творі М. Гоголя «Тарас Бульба» теж люблять радощі буття: поїсти, повеселитися. Та в бою сила фізична зливається із силою духу, визначальним стає моральне.
- Метод «Мікрофон»
— Як моральна ідея переплітається з патріотичною?
— Які якості демонструють у бою запорожці? (Доблесть воїнів, небачену фізичну силу, християнську віру.)
Метод «Робота в групах»
— Ознайомитися з уривком тексту, у якому йдеться про смерть конкретних героїв. Висловити своє бачення морально-етичної ситуації, довівши, що запорожці керуються високими моральними критеріями і живучи, і вмираючи.
Метод «Мікрофон»
— Отже, у чому вбачають християнський обов’язок запорожці? (У єдності з Батьківщиною, товаришами, у святому понятті «товариськість».)
— До якого морального висновку доходить читач? (Той, хто зраджує ці моральні заповіти, зраджує себе й Батьківщину.)
- Який біблійний мотив згадуєте ви, коли читаєте про Андрія та його зраду? (Убивство Каїном Авеля. Андрій — син Тараса, вільний душею, фізично досконалий, має право на любов. Та свободи він хоче лише для себе. Тому й зраджує брата, батька, запорожців.)
— Отже, Андрій повинен померти?
Диспут
Неоднозначно сприймаємо наступний епізод. Батько вбиває сина, роздумуючи, поховати його чи кинути на розтерзання вовкам. Тарас переконаний, що земля Батьківщини не прийме тіла зрадника. То чи так це? (З позиції християнської етики оцінка цього епізоду страшного суду Тараса проблематична, що й відзначать учні.)
Метод «Займи позицію»
Учень стає біля плакату, який збігається з його вибором, обґрунтовує свою позицію:
— Як істинний християнин я не згоджуюсь із судом Тараса над Андрієм (плакат «Ні»).
— Я вважаю, що Тарас правильно вчинив, покаравши зрадника (плакат «Так»).
Метод «Мікрофон»
— Отже, чи навчає нас Микола Гоголь приймати доленосне рішення в екстремальній ситуації? (Так)
- Зобразити схему-характеристику душевного стану Тараса у хвилини смерті:
Схема (форма довільна)
Мужній.
Відважний.
Не боїться смерті.
Володіє собою.
Істинний християнин.
Пристрасний.
Сильний.
Альтруїст.
Метод «Мікрофон»
— Чому Тарас у хвилину смерті нагадує біблійного Самсона? (Тому що, як і біблійний Самсон, він думає про товаришів-запорожців).
— Чи можна назвати цей вчинок моральним подвигом? (Звичайно)
- Прикладом моральної стійкості є і смерть Остапа (робота над епізодом)
— Продовжити речення:
Смерть Остапа засвідчує кращі моральні якості й справжні християнські чесноти, такі, як…
Для формування життєвої компетентності творчість М. Гоголя показова ще й у тому сенсі, що він дослідив, як людина, втрачаючи істинну християнську мораль, стає убогою, зі збіднілою душею, лицемірною, з утраченими ідеалами.
Евристична бесіда за твором, запропонованим школярам для позакласного читання.
— Яким постає перед вами Іван Іванович із «Повісті про те…» (Смішним через сите самовдоволення, убогу забаганку отримати нікому не потрібну рушницю Івана Никифоровича.)
— Про що свідчить епізод у церкві? (Розмовляючи зі старчихою, він знущається над ідеєю християнського співчуття, фарисействує.)
Герої ставлять себе поза суспільними нормами, руйнують душу суперечками, дрібними чварами, однаково ігнорують християнські заповіді. До храму людина повинна приходити з думками про душу, з любов’ю до Бога. А вони лише механічно відтворюють ритуал, звертаються до Господа з проханням вирішити лише майнові претензії, ненавидять один одного.
Метод «Мікрофон»
Автор зовсім не випадково вигукує: «Нудьга на цьому світі, панове!»
— Як ви розумієте цей вигук? (Без ідеалу, без надії на краще, без добра, милосердя, живої душі.)
Отже, особистість, відчужена від вічної моральної істини, існує в контексті цивілізації і в тоталітарному державному механізмі, а не в контексті життя за Божими заповідями, що вже є гріховним.
Без правильного ж тлумачення моральної категорії гріха ставиться під сумнів уся система навчання і виховання життєвої компетентності в сучасних дітей.
Виправданим буде й вибір для позакласного читання повісті М. Гоголя «Портрет», яка веде нас до витоків міркувань про загублений талант. (Юні знавці християнської етики відразу згадують притчу про заритий талант.) М. Гоголь не уявляє творчості поза моральним. Праця художника — духовна діяльність. Роздумами про це поділяться творчі учні класу, які люблять малювати, ліпити, вишивати.
Експрес-коментар обдарованих дітей «Мій талант — служіння Богові»
— Звернення до тексту
Коментар учителя:
Отже, забувши про код творчості — еквівалент божественного, художник Чертков знівечив свій талант. Ідучи на компроміс із совістю, він нехтує правдою й стає творчо мертвим, не здатним створити справжній шедевр, пізнати людину. І, як гоголівський «Вій», народжує диявольське зло.
Чи можна захиститися від цього зла магічним колом, читанням священних книг? Ні!
Воно проникло в саму реальність, розчинилося у ній, абсурдно деформуючи дійсність.
Абсурд — одна із іпостасей зла у М. Гоголя. (Тлумачення слова «абсурд».)
Але зло залишається злом. І воно завуальоване, пов’язане зі своїм першоджерелом — дияволом, чортом, що розповсюджує зло.
Ці негативні сторони життя приваблювали особливу увагу Гоголя. Диявол, чорт, демони — образна матеріалізація його роздумів про відхилення життя від ідеалу, норм: «Уже давно я дбаю про те, щоб після мого твору насміялася людина над чортом». Сміх великого сатирика є формою боротьби людини зі злом.
Запитання:
— Але чи завжди смішним є зло у письменника? (Ні, тому і виникає трагічне відчуття незахищеності людини перед злом.)
Це відчуття властиве сучасній молодій людині. Воно паралізує волю, викликає безсилля, призводить до депресії.
Метод «Мікрофон»
Доведіть тезу прикладом із сучасного буття. (Наркоманія, алкоголізм, ранні аборти, суїциди… І все це — від порожнечі в душі. Або від хибних кумирів.)
Метод «Мікрофон»
— Як, на вашу думку, потрібно боротися зі злом? (Виховувати добро, жити за Господніми заповідями.)
Слово — юним знавцям Біблії, які створили свою «Скриньку Божих настанов», про які доречно пам’ятати не лише на цьому уроці, а й упродовж усього життя:
«Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Мт. 4:4);
«Бо багато покликаних, та вибраних мало» (Мт. 22:14);
«А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче» (1 Кор. 12:11).
Підготувала Наталія Захарченко,
учитель-методист ЗОШ № 22 м. Рівного