Всеукраїнський онлайн-форум «Освіта, базована на цінностях» (Другий всеукраїнський з’їзд педагогів із духовно-морального виховання) відбувся 5 травня 2021 року. На ньому було розглянуто шляхи сприяння інтеграції моральних і духовних цінностей в освітнє середовище, формування ідеалу виховання особистості та цілісного світогляду дитини, — розповідає Світогляд.
Влаштували подію:
- Громадська рада з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями при МОН України;
- Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій;
- Громадська організація «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів з духовно-морального виховання»;
- Національний університет «Острозька академія»;
- ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України;
- Благодійний фонд «Живи, Україно!»;
- ВБФ «Східноєвропейська гуманітарна місія».
Учасниками Форуму стали представники Міністерства освіти і науки та Верховної Ради України, освітяни, науковці, психологи, юристи, представники батьківської спільноти, учнівської та студентської молоді, органів місцевого самоврядування, релігійних і громадських організацій, преси.
На адресу заходу надійшли привітання від політичних, релігійних і громадських діячів
«Форум покликаний нагадати про значення істини Священного Писання для нашого народу у минулому та наголосити на її визначальному значенні для майбутнього країни. Впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування є основою формування особистості», — зазначив Головуючий у ВРЦіРО, Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук.
«Кожна людина, спілкуючись із вихователем, має стати кращою не лише в освіті, знаннях із певного предмета, але й у духовній сфері. Цього бракує в Україні. У Києві на Великдень дівчата, зайшовши до церкви, вчинили глум. Люди озлоблені зухвалістю підлітків і коментують їхні дії, але ж останні є плодами суспільства, співпраці освітян із батьками. За радянської доби, підмінюючи поняття, духовність ототожнювали з культурою, а театри називали її храмами. Ми ж розуміємо, що суть духовності глибша. Вона — фундамент, на якому варто будувати наше майбутнє», — сказав єпископ Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні Віталій Кривицький.
Старший єпископ Української церкви християн віри євангельської Михайло Паночко зауважив, що духовне виховання нашої молоді та дітей — найважливіше питання в Україні:
«Якби у школі ми запровадили вивчення, наприклад, Приповістей Соломона, гарантую, що учні мінятимуться зсередини. На це потрібні згода дорослих, наша добра воля й однодушність. Ось чому маємо дбати насамперед і про духовність батьків. Суспільство, в якому люди з великими знаннями, але внутрішньо неосвічені, не має перспектив. Знання ж — це ще не освіта. Її несе лише Боже Слово. Воно потрібне нам більше, ніж вакцина. Я наполягаю на тому, щоб у наших школах уроки духовно-морального спрямування, зокрема християнської етики, стали обов’язковими, бо всі інші предмети дають не освіту, а лише знання».
Як зауважив народний депутат України Святослав Юраш, в Україні досі бракує усвідомлення того, що духовні цінності гідні поваги та захисту. У цій дискусії предмети ціннісного підходу, такі як християнська етика, взагалі є фундаментальними. Біда, що не в усіх школах їх викладають. Для подолання цієї проблеми варто налагоджувати ефективну взаємодію з державними структурами.
«Міністр освіти отримав лист від нашого міжфракційного об’єднання на підтримку громадських зусиль щодо відновлення викладання християнської етики в школах. Це приклад успішної співпраці з органами виконавчої влади. Проведення Форуму — ознака того, що існує суспільний запит на впровадження в освіту духовних цінностей, на створення чіткої ціннісної основи для молодої людини, яка прагне зрозуміти своє місце в житті та в Україні. Саме ваша праця нагадує, що політика минає, а цінності залишаються», — резюмував Святослав Юраш.
Директор Благодійного фонду «Живи, Україно!» Василь Бербека підкреслив думку про важливість розбудови України на християнських цінностях і необхідність того, щоби Біблія вивчалася як основний предмет у дитячих садках, у загальноосвітніх школах від 1‑го до 11‑го класів.
«Для заохочення дітей пізнавати Слово Боже ми проводимо конкурси християнської пісні, віршів на біблійну тематику, тематичні табори», — розповів промовець.
Законами України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» визначено питання національно-патріотичного виховання, формування ціннісних орієнтирів дітей і підлітків. Про це нагадав начальник головного управління загальної та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко. Міністерством затверджено дві парціальні програми з духовно-морального виховання у системі дошкільної освіти. Ці питання інтегровані у типову програму початкової освіти. Типова освітня програма для базової школи в 5–6 класах передбачає певний навчальний час для викладання «Етики», «Культури добросусідства» або інших курсів морального спрямування.
«Цінності, позбавлені духовно-моральної основи, проникли вже в українську освіту та науку», — сказав керівник інформаційного департаменту правління громадської організації «Рух за життя та гідність людини», засновник і координатор духовно-просвітницької платформи «Захист християнських цінностей — основи життя та сім’ї в Україні», журналіст, магістр права Олександр Кривенко.
Ідеться про гедонічну мотивацію досягнень, споживацтво, знецінення шлюбу, ідею легалізації одностатевих партнерств, пропаганду абортів, ранню сексуалізацію молоді, знецінення людського життя з моменту зачаття та до народження, статево нейтральне виховання дітей тощо.
«Не йти шляхом облуди здатні лише ті, хто вихований у дусі пошани до українських цінностей, джерелом яких є Слово Боже. Саме уроки християнської етики дають учням таку можливість, і важливо домогтися, щоби вони стали обов’язковими як на рівні дошкільної, так і впродовж усієї шкільної освіти», — зазначив промовець.
Він нагадав, що в травні 2020 року МОН ліквідувало комісію з основ християнської етики. Чималих зусиль доклали християни, щоби повернути статус-кво у цьому питанні. Торік у грудні МОН очолив Сергій Шкарлет, а 22.01.2021 р. було видано наказ № 95, відтак запрацювала експертна комісія з етики та предметів морально-духовного спрямування.
«Батьки, науковці, освітяни, органи місцевого самоврядування та церква і надалі мають активно діяти на захист християнських цінностей», — сказав Олександр Кривенко. Ці дії мають бути спрямовані на те, щоби держава Україна:
– відмовилася від наміру ратифікувати Стамбульську конвенцію та вийшла із «Партнерства Біарріц за гендерну рівність»;
– відновила дію Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі;
– обмежила вчинення штучного переривання вагітності за бажанням жінки, аморальних практик штучного запліднення, а також сурогатного материнства;
– забезпечила дотримання норми Конституції України про права батьків виховувати своїх дітей відповідно до своїх переконань;
– заборонила поширення в закладах освіти гендерної ідеології;
реформувала діяльність антидискримінаційної експертизи, вилучивши з неї «гендерну» заангажованість, сприяючи поширенню традиційних національних, духовно-моральних, релігійних, сімейних та інших цінностей українського народу.
Водночас заклади науки й освіти, церковні, релігійні та батьківські організації мають категорично відмовитися від співпраці з тими, хто фінансує в Україні діяльність ЛГБТ-руху і його партнерів.
З іншого боку, важливо, щоби навчання християнській етиці поєднувалося з участю дітей у міжконфесійних благодійних, волонтерських, місіонерських, просвітницьких, соціальних і творчих подіях, які влаштовують християни.
Згідно з Указом Президента від 18.05.2019 р. № 286/2019, «духовно-моральне виховання» є однією із 3‑х складових національно-патріотичного виховання. Однак воно відсутнє у виданому на виконання цього указу наказі МОН від 29.07.2019 р. № 1038. На це звернув увагу голова громадської організації «Асоціація педагогів-християн» Віталій Шульга.
«Внаслідок такої політики Міністерства освіти щодо курсів духовно-морального спрямування зменшено викладання християнської етики», — зазначив промовець.
Натомість у структурі МОН діє комісія з антидискримінаційної експертизи. Фактично до неї входять серед інших ті, хто пройшов курси в громадських організаціях, які впроваджують антиконституційні терміни. Йдеться, зокрема, про слово «гендер». Воно, на відміну від слова «стать», не має чіткості тлумачення, отже, порушує рішення Конституційного Суду України, згідно з яким «існує вимога визначеності, ясності й недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі».
«Духовно-моральна освіта починається зі щоденної праці над собою, з колективом дітей і їхніх батьків. Виховання через інтеграцію духовних цінностей у зміст освіти має бути спільною метою освітніх закладів, які покликані формувати у молодого покоління цілісний християнський здоровий світогляд, альтернативні ідеї, духовно-моральні засади та готовність до змін», — зазначила доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Університету менеджменту освіти НАПН України Ірина Сіданіч.
Вона вважає, що християнська етика належить до основ духовного життя, духовно-моральної освіти та виховання. Християнські цінності та соціальні зв’язки необхідні для забезпечення ефективної взаємодії у межах одного соціуму. Навчання у хорошого педагога, пізнання Біблії разом формують спільні погляди та дають той неоціненний досвід, який підсилює фундамент віри, допомагає зростати.
Захист і розвиток такої освіти — місія, яку через колективний вітчизняний розум покликані нести науковці, педагоги, батьки, представники релігійних спільнот, державних інституцій, громадських організацій — усі зацікавлені у розвитку українського суспільства на засадах традиційних духовних і моральних цінностей.
«Спостерігаючи впродовж 12 років за учнями-засудженими, я бачив значні позитивні зміни у їхній поведінці. Віра в Бога дає їм надію», — розповів співголова Громадської організації «Українська асоціація педагогів-християн», учитель християнської етики Олексій Лавор.
Дослідження Біблії спонукає засуджених писати листи рідним і просити пробачення. Один із них — Іван, у якого вже п’ята судимість, остання — за вбивство. Через пів року після вивчення християнської етики він сказав: «Чому мені ніхто про це не розповів раніше? Я б сюди не потрапив і не мав би такої зламаної долі».
«Якщо ми бачимо добрі плоди викладання християнської етики серед засуджених, то тим паче є позитивний вплив цього предмета на учнів різного віку в закладах дошкільної, загальної, середньої та вищої освіти», — зазначив Олексій Лавор.
Створити міжконфесійну християнську раду із духовно-морального виховання (ДМВ) дітей і молоді запропонував під час свого виступу учитель Одеського НВК № 13, магістр християнської педагогіки Олег Подгаєць.
До її складу мають увійти християни, не лише освітяни-фахівці з ДМВ, але й духовенство, представники законодавчої і виконавчої влади, бізнесу, масмедіа, спорту, культури, мистецтва тощо. Рада окреслюватиме напрямки ДМВ та шляхи їх утілення в життя. Вона консолідуватиме зусилля всіх зацікавлених у справі популяризації, впровадження, поширення і розповсюдження викладання в закладах освіти предметів духовно-морального спрямування по всій території України.
Це особливо важливо, враховуючи нинішні загрози в суспільстві, серед яких: алкоголізм, наркоманія, дитяча і підліткова злочинність, корупція, криза інституту сім’ї, демографічна криза, руйнівна гендерна ідеологія.
«Саме моральне виховання дітей і молоді на християнських духовних засадах є ефективним інструментом подолання всіх цих згубних явищ для суспільства і їх наслідків одночасно», — резюмував Олег Подгаєць.
«Предмети духовно-морального спрямування є стратегічними, бо спроможні зберегти життя людини, сім’ї, покоління і нації», — сказала у своєму виступі вчитель основ християнської етики Тернопільського ЗЗСО І–ІІІ ст. № 28 Олена Коваль.
В Україні триває реформа освіти. Слово «реформа» означає повернення до правильної форми. Хотілося б, аби життя в нашій країні було приведене у відповідність із Божими стандартами.
ід час Другої світової війни молодих українців забирали до Німеччини на роботу. Лікар перевіряв стан їхнього здоров’я і виявив, що 98 % із них — незаймані, цнотливі молоді люди. Він був переконаний, що неможливо перемогти народ з такими високими моральними стандартами.
Отто фон Бісмарк сказав: «Війни виграють не генерали, а шкільні вчителі та священники». Зараз, аби перемогти у війні за душі молодого покоління, потрібно, щоби педагоги навчали християнської етики в школі, священники на своєму місці — Божому закону, а в громаді та суспільстві впроваджували Божі форми й стандарти.
Лише за умови, що освіта даватиме дітям надійний фундамент для їхнього розвитку та захисні мури навколо їхніх душ через предмети духовно-морального спрямування, їхнє життя буде збережене. Буде захищено внутрішній світ дітей від атак ворога людських душ, від псування і руйнування.
Про кроки, необхідні для подальшого функціонування духовно-морального виховання у вітчизняній школі, розповів у своєму виступі доктор педагогічних наук, професор Національного університету «Острозька академія» Василь Жуковський.
На його думку, варто:
– створити ефективну, динамічну структуру за участю членів оргкомітету З’їзду, Громадської ради, обласних координаторів, представників ВРЦіРО, чиновників;
– продовжити діалог і співпрацю з МОН України, ВРЦіРО, іншими державними релігійними структурами;
– активізувати просвітницьку роботу з батьками, директорами шкіл, представниками ОТГ задля духовно-морального виховання дітей і молоді;
– готувати компетентні кадри вчителів і навчально-методичне забезпечення для викладання предметів духовно-морального спрямування у Новій українській школі;
– продовжити інтеграцію курсів духовно-морального виховання.
«Ми критикуємо батьків, а звідки вони беруться? З учнів, які вивчали або не вивчали предмети духовно-морального спрямування. Ми критикуємо директорів як головне гальмо у викладанні предметів духовно-морального спрямування, але звідки вони беруться? Їх вибирає і фінансує громада. Вона і має вимагати від них відповідної роботи, як це відбувається в інших країнах», — резюмував Василь Жуковський.
В інтерв’ю учасники Форуму поділилися своїми думками.
Заступник голови ГО «Асоціація педагогів-християн Черкаської області» Лідія Гальченко:
«Починаючи з 2002 року і до цього часу, я не бачу підтримки з боку пасторів і православних священників. Церква має бути найбільше зацікавлена у тому, щоб у школі діти вивчали Слово Боже. Однак у жодній церкві під час проповідей не почуєш про необхідність цього, на жодному пасторському семінарі такі питання не обговорювалися. Шкода втраченої можливості, бо ж освітяни виявили готовність до співпраці. Варто було лише мотивувати віруючих батьків подавати заяви до школи, щоби директори створювали умови для викладання християнської етики. Церкви ж могли би допомагати у придбанні підручників і проведенні курсів для вчителів. Підтримка була, але дуже слабка та мізерна. Ми ж опинилися перед добре профінансованим ворогом. Тепер залишається відкривати школи при церквах або приватні. Для цього потрібні великі кошти».
Учитель християнської етики Крайниківського ЗЗСО Наталія Сайберт:
«Вагомими акцентами у роботі педагогів мають бути звернення до батьківської спільноти та методи їх інформування, роз’яснення, популяризації курсів. Сьогодні священнослужителі надають більше значення катехитичним школам при парафіях, аніж курсам духовно-морального спрямування у школах, які мають світоглядний характер і міжконфесійний принцип. Учителі мають бути наполегливими у спілкуванні з ними, з керівництвом шкіл і головами ОТГ».
Вікарій парафії Христа Царя Всесвіту Римо-католицької церкви (м. Хмельницький) о. Олександр Кушта:
«Духовно-моральна складова сьогодні особливо потрібна насамперед тому, що ми живемо у постмодерному середовищі, в якому розмиті поняття вічних цінностей і природного закону. Ідеологія споживання формує мислення й ідеали дітей так, що вони зводяться до фаст-фуд продукції в розумовому та моральному сприйнятті. Про моральність якогось учинку вже не йдеться, лише виключно про те, чи це мені зручно та приємно. Через руйнування моральних основ суспільства вже від самого дитинства ми отримуємо морально деградованих громадян без найменшого докору сумління та з цинічним ставленням до страждань іншої людини. Вони вигідні для держави, бо не мають жодного внутрішнього осереддя та розрізнення, що є біле, а що — чорне.
По-друге, моральна складова вимагає також і патріотичної відповідальності щодо середовища, в якому виховується дитина. Це доторкає питання національної ідеї: ким є дитина з точки зору тотожності та самоідентифікації, для чого вона живе, куди прямує, яким є її особистісний вибір як особи та громадянський вибір на рівні цілого роду та держави».
Олександр Кривенко,
керівник інформаційного департаменту правління громадської організації «Рух за життя та гідність людини», фундатор і координатор духовно-просвітницької ініціативи «Захист християнських цінностей — основи життя та сім’ї в Україні», журналіст, магістр права
https://www.facebook.com/FHLDmovement/
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/
м. Київ, +380 63 241 3681
[email protected]
Джерело: ІА «Світогляд» https://svitogliad.com/news/osvita-bazovana-na-czinnostyah-na-forumi-rozglyanuly-uroky-duhovno-moralnogo-spryamuvannya/
