Поспілкуймося сьогодні про те, що складає для нас життєву цінність, забезпечує наше щоденне комфортне існування, чого ми бажаємо нашим любим іменинникам і на що іноді хочеться поскаржитися. Як ви вже здогадалися, це – здоров’я.
Ця тема стає для нас особливо актуальною, коли нас або наших рідних торкається якась недуга, фізична неміч. Ми так тішимося, коли після нападу болю нам стає легше. Або ж, побачивши в супермаркеті скриньку з фотографією онкохворої дитини, ми подумки дякуємо Богу, що нас оминула така біда. Коли нас нічого не турбує, ми сприймаємо добре самопочуття як належне, забуваючи, що здоров’я – це благословення Боже. Зір, слух, здатність говорити, фізична та психічна повносправність – це те, за що варто дякувати Творцеві щоденно, бо ми нічим не кращі за людей, які цього позбавлені.
А ви відвідуєте фітнес-клуб?
Усі люди різні, різне в них і ставлення до життя та здоров’я. Окрім великої кількості аптек, які користуються неабиякою популярністю в населення, у нашому місті останнім часом з’явилося декілька спортклубів. Там можна працювати на різноманітних тренажерах до сьомого поту, до «кубиків» на передній черевній стінці та випуклого дельтовидного м’яза, а потім, сфотографувавши цю всю красу і виклавши знімки у соцмережах, тішитися захопленими коментарями. Або ж просто зміцнити серце чи, схуднувши, влізти в омріяну сукню. Прогулюючись поблизу парку, через панорамні вікна однієї з таких споруд, ви можете спостерігати за натхненною працею відвідувачів фітнес-клубу. І це добре, що в нашому суспільстві підвищується інтерес до фізкультури. Як на мене, це показник того, що хоч деякі люди знаходять можливість відірватися від повсякденних клопотів і приділити час своєму фізичному стану.
Але на противагу ентузіастам, які щоранку бігають, не пропускають можливості піти в спортзал чи в гори, є молоді й старші люди, які свідомо нищать свій організм алкоголем, цигарками, шкідливими продуктами тощо. Вони, на жаль, не втомлюють себе роздумами про цінність здоров’я і про Того, Хто ним їх забезпечив.
Пігулки радості
За визначенням ВООЗ здоров’я – це повне фізичне, психічне і соціальне благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів. Хороше визначення, я його запам’ятала ще навчаючись у медичному училищі. Подобається тим, що в ньому згадується психічний і соціальний компоненти. Адже є люди, які мають важкі вроджені чи набуті фізичні вади, але це не заважає їм радіти життю, славити Бога, надихати інших людей, брати участь у суспільному житті. Натомість зустрічаються цілком здорові, матеріально забезпечені особи, для яких світ немилий від нудьги та депресій. Недарма мудрий Соломон сказав: «Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості». Це наштовхує на роздуми про те, що наш настрій і ставлення до життя визначається швидше нашим душевним і духовним станом, ніж фізичним.
Небесний Лікар
Погляньмо на постать Ісуса Христа, Його земне служіння. Який досконалий баланс Він утримував стосовно фізичного та духовного стану людини! Читаючи Євангеліє, ми бачимо щире співчуття та милосердне ставлення до людської біди. Він чудовим чином дарує зір сліпцям, відкриває вуха глухим, розв’язує язик німим, паралізовані починають ходити і навіть мертві воскресають!
Феноменально! Незрівнянно! Звісно, до такого Лікаря нескінченні черги. Але, зауважте, кожне фізичне зцілення супроводжувалося також зціленням душі від хвороби гріха: «Відпускаються, сину, гріхи твої!» (Мк. 2:5), «Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!» (Ів. 5:14), а також враховувалася наявність віри: «Твоя віра, о дочко, спасла тебе…!» (Мк. 5:34), «Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце?» (Мт. 9:28). Ісус навчив нас проявляти увагу, милосердя і любов до хворих, але мета Його приходу набагато вища ніж забезпечення фізичного здоров’я: «Син-бо Людський прийшов, щоб спасти, що загинуло!» (Лк. 19:10). Бог хоче, щоб ми усвідомили себе «загинулими» без Нього і звернулися до Христа, назвали Його на ім’я, бо «нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення даного людям, щоб ним би спастися ми мали» (Дії 4:12).
«Лакмусовий папірець»
Хвороби – це індикатор нашого внутрішнього стану. Вони посилаються нам для випробування нашого ставлення до Бога. Що виливається з нашого серця, коли ми відчуваємо фізичний дискомфорт: нарікання чи впокорення? Які методи лікування ми застосовуємо? Чи не звертаємося ми до тих, хто, даруючи тимчасове фізичне здоров’я, краде спокій душевний? А також це час для роздумів про тимчасовість земного тіла і вічну участь душі.
Навчіть і покажіть
Шановні вихователі та вчителі, ваші обличчя та імена запам’ятовуються поколіннями на все життя. Ви маєте привілейовану можливість брати участь у формуванні світогляду дітей та юнацтва. Тож, скориставшись цією нагодою, зробіть внесок у скарбничку майбутнього здоров’я нації, як фізичного, так і духовного. З раннього дитинства привчайте дітей дякувати Богові за здоров’я і цінувати ним, водночас не забувати про те, що хвороби – це невід’ємна частина нашого земного життя і Господь використовує фізичні недуги дуже часто для того, щоб виявити і зцілити духовні.
Однак пам’ятайте, що учні не терплять лицемірства. Як може вчитель фізкультури пропагувати здоровий спосіб життя, якщо на випускному вечорі діти бачать його захмелілим? І марні спроби боротися з курінням на території навчального закладу за допомогою застережливих оголошень, якщо педагог заходить в аудиторію з тютюновим шлейфом.
Батьки, дбаючи про шлунок дітей, забороняють їм пити кока-колу та вживати багато солодощів, але якщо діти помітять у татовій машині пусту пляшку з-під цього напою або почують в маминій кишені зрадницький шелест цукеркових обгорток… все – ви програли битву за здоровий спосіб життя! Отож, власний приклад насамперед!
Що ж стосується хвороб, то тут прекрасне поле для виховання милосердя, співчутливості, терплячості.
Життя – це суцільний навчальний процес. Тож звернімося за допомогою до Бога, який може навчити нас мудро й дбайливо використовувати наш фізичний ресурс. А також дозвольмо Йому торкнутися зціляючою рукою до душі, заради щасливого вічного майбутнього.
Насамкінець пригадала слова зі Святого Письма, що стосуються нашої теми: «Не будь мудрий у власних очах, – бійся Господа та ухиляйся від злого! Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх» (Пр. 3:7-8).
Віра Муляр