Дорогі друзі, шановні колеги! Нам приємно привітати вас у новому навчальному році! Мир вам!
Хто з нас не починав нове життя з понеділка, не обіцяв, що з наступного місяця все буде інакше, що з нового року багато що зміниться? І чим усе закінчувалося?..
Будь-яка людина, що адекватно мислить, хоче жити в мирі та злагоді з ближніми, прагне робити добро й насолоджуватися життям. Ми проголошуємо це з високих трибун і мріємо про це, залишаючись на самоті, закріплюємо в державних документах і щодня навчаємо своїх дітей. Однак кожна людина змушена чесно визнати, хоча б сама перед собою, що, на жаль, їй це не під силу. Адже для того, щоб зруйнувати всі наші добрі наміри, іноді достатньо одного недбало кинутого слова, а що вже казати про серйозні труднощі й випробування.
Апостол Павло колись написав так: «Знаю-бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню» (Рим. 7:18-19). Не хотілося б із цим погоджуватися, але неможливо не погодитися.
Це стосується всіх людей, окрім Одного. Божий Син прийшов на землю, узяв на Себе людське тіло й став такою ж Людиною, як ми, добровільно відмовившись від Своїх Божественних якостей. Він відчував голод і втому, хворів і потребував підтримки, радів і сумував, багато працював і навчав. Але ані в жодній ситуації не згрішив, не піддався спокусі, не порушив волю Свого Небесного Батька, а тому лише Він чинив досконале добро.
Добрий учинок — той, що звершений у повному підпорядкуванні Божій волі, через любов до Бога й для Божої слави.
Скажете, недосяжний ідеал? Було б так, якби Ісус Христос Сам не вказав нам шлях для досягнення цього ідеалу: «Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Ів. 14:6); «Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить…» (Ів. 14:12).
Лише в Ісусі Христі, через Нього та Ним ми здатні наповнити реальним змістом чудове гасло: «Прагну робити добро».
Роздуми на цю тему читайте на сторінках часопису «Слово вчителю», і нехай Господь благословить вас бути Його вірними послідовниками й сподвижниками!
З повагою – редакційна колегія