Мета тренінгу — навчитися слідкувати за тим, що ми говоримо. Щоб застерегти молодь від гріховних вчинків, необхідно орієнтувати її на самоконтроль, на збереження свого серця від негативної мотивації. «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр. 4:23).
1. Про роль мови в нашому житті
На початку заняття студентам пропонують висловитися про те, яку роль мова відіграє у нашому житті. Далі тренер пояснює, що мова — це вербальний засіб комунікації. За допомогою слів людина виражає свої почуття, висловлює думки, покращує або погіршує емоційний стан партнера спілкування, забезпечує змістовний аспект взаємодії та порозуміння у процесі діяльності з іншими. З цього приводу цар Соломон стверджує: «Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає» (Пр. 15:1). Люди говорять те, що є в їхньому серці, бо «чим серце наповнене, те говорять уста» (Мт. 12:34).
Також мова — це система фонетичних знаків, що включає синтаксичний та лексичний принципи. Вона складається зі слів, що виражають можливість відтворювати вголос міркування, почуття, емоції. Така якість притаманна лише людям. Слова несуть величезне енергетичне навантаження, тому вони мають силу. Ними можна як убити людину, так і дати їй зцілення, надихнути на подвиги та зробити байдужою до інших. Є духовна причина такої сили слова. «І сказав Бог: «Хай станеться світло!» І сталося світло» (Бут. 1:3), тобто Сам Господь створював увесь світ по слову. «І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою» (Бут. 1:26). Ми образ і подоба Бога, через це людині Господь дав силу впливати словом.
Розрізнення понять «значення» і «сенс» у лінгвістиці та психології має давню традицію. Ще в Біблії сказано: «Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жодна з них не без значення!» (1 Кор. 14:10). Семасіологія — розділ мовознавства, що вивчає значення слів і виразів, а також зміну цих значень. Значення — це відображення найсуттєвіших та узагальнених ознак предметів і явищ. Система значень є відносно постійною, об’єктивною та єдиною сукупністю понять, дій чи цінностей для більшості членів соціальної групи. Сенс — це той суб’єктивний зміст, якого набуває слово в конкретному контексті, у конкретній ситуації спілкування.
На сьогодні у світі існує майже 7000 мов. Лексика — це сукупність слів, характерних для певного варіанта мови, зумовленого стилем, сферою вживання та походженням. Але доцільно розглянути таку категорію лексичної системи, як нецензурні слова, їх психологічний вплив на людину. На жаль, ненормативна лексика — реально існуючий етнокультурний шар мови. Це не просто стилістичний шар, який існує в мові разом з іншими, а ціла сфера, що увібрала в себе своєрідну сенсову напругу і психологічні та гендерні проблеми. Ненормативна лексика — сегмент лайливої лексики, що включає брутальні вирази, які часто виявляють довільну мовну реакцію на несподівану ситуацію.
2. Гра «Значення слів»
Далі тренер пропонує пограти в гру «Значення слів». Треба назвати різні слова, пояснити їх буквальне значення і значення, в якому вони можуть вживатися.
— Що ви знаєте про походження лихослів’я?
— Які причини вживання лайливих слів?
— Чи можете ви пояснити, у чому полягає необхідність лайливих слів?
— Чи подобається вам бути в товаристві людей, які вживають лайливі слова?
— Хто або що управляє людською мовою?
— Чи усвідомлено вживаються брутальні слова?
— Чи можна заборонити в суспільстві лихослів’я?
3. Історія лихослів’я
Наступним кроком є ознайомлення з історією лихослів’я. Невідомо, коли вперше з’явилися лайливі слова. Швидше за все, коли в життя увійшло зло. До слова в усі часи ставилися дуже обережно. «Мовчання — золото», — говорить стародавня мудрість, попереджаючи людину про відповідальність за сказане слово. Життєвий досвід свідчить, що лихослів’я — велике зло, яке не приносить благословення суспільству, а тому має бути вилучене з людського товариства.
Відомо, що в давніх цивілізаціях покарання за лайливі слова було дуже суворим, особливо, якщо лихослів’я стосувалося батька чи матері. У Старому Завіті сказано: «Бо кожен чоловік, що прокляне свого батька чи матір свою, буде конче забитий…» (Лев. 20:9). Також у Євангелії: «Хто злорічить на батька чи матір, — хай смертю помре» (Мт. 15:4). Тож люди піклувалися про благополуччя підростаючого покоління, яке виховували на заповіді: «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!» (Вих. 20:12).
Так, на Запорізькій Січі за лайку та прокльони людину карали батогом, прив’язавши її до стовпа. Лихослів’я заборонялося навіть під час військових походів, щоб не накликати біду і щоб похід був успішний. Лайливі слова на друга або недруга суворо заборонялися.
Російський цар Олексій Михайлович Романов за публічно висловлені лайливі слова карав стратою. Петро І спеціальним наказом велів сікти різками лихословів. Збірка життєвих правил і повчань «Домострой» захищав принципи патріархального побуту, зокрема беззаперечне підпорядкування голові сім’ї, шанування батька і матері. Таке ставлення до батьків зберігалося аж до середини XX ст. Наполеон, який мріяв потрясти всю Європу лайливими словами й довести, що не боїться ні Бога, ні диявола, ні людини, зазнав фіаско.
4. Слова благословення
Далі тренер пояснює, яке смислове навантаження несе слово «благословення». Воно складається з двох слів: «благо» і «славити», які завжди містять лише добро. Особливо цінуються благословення батьків, адже батьки щиросердо люблять своїх дітей і бажають їм добра. Потрібно благословляти людей, зосереджуючись на їхніх особистісних, духовних, фізичних та емоційних потребах.
Добрі, ласкаві, люблячі та ніжні слова приносять радість і заспокоєння, окриляють, надихають, обнадіюють. Під їх впливом людина розкривається і готова до звершення добрих справ.
Милосердні, мирні слова милі серцю. Вони супроводжуються добрими вчинками. Повчальні — це слова, що несуть люблячі настанови без докорів і погроз, сіють мир, надію та спокій. Привітні та підбадьорюючі слова надихають людину, дають надію на успіх у майбутньому, заспокоюють.
5. Причини та наслідки лихослів’я
Брутальні слова руйнують життя, несуть зло не лише оточуючим, але й тій людині, яка вибрала таку модель поведінки. Погані слова ранять душу. Людина, що вживає такі слова, приречена на самотність.
Сварливі, холодні слова сіють ворожість, створюють атмосферу недовір’я й неприйняття один одного, викликають диз’юнктивні почуття.
Зухвалі, заздрісні та лукаві слова спустошують, сіють біль та сльози. Заздрість спопеляє душу того, хто заздрить, бо вона не дає йому ні спати, ні жити.
Слова-прокльони обертаються для людини прокляттям, сіють біду. Той, хто вживає подібні слова, не знає або забуває, що піддає себе самого прокляттю, бо слова, мов бумеранг, повертаються до того, хто їх промовляє. «Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал. 6:7).
Матірні слова сіють зло, ворожнечу та ненависть. До таких слів з давнини ставилися дуже суворо, особливо, якщо вони стосувалися батька чи матері. Таким чином суспільство стояло на сторожі авторитету сім’ї, підтримувало моральність, укріплювало засади держави. Слова «мати» й «мат» мають спільний корінь. Негативні емоції, що пов’язані з лайливими словами, автоматично передаються матері. Це також формує неповагу та викривлене ставлення до неї.
Люди, що вимовляють матерні слова, висловлюють відверте зло, яке повертається до них і погіршує їхнє здоров’я. У них розвивається склероз, загальна атрофія, серцева недостатність, руйнується нервова система, пам’ять. Крім того, вони розбещують і знищують самих себе всередині, оскільки людина — це духовна субстанція. Люди, які в лихослів’ї вживають назви статевих органів, частіше стають імпотентами, мають урологічні захворювання. Через них страждають їхні близькі, рідні, оточуючі. Погано також слухати брутальні слова. Ніхто не замислюється, що лихослів’я зі згадкою дітородних органів лягає важким прокляттям на майбутнє покоління, оскільки діти й онуки таких людей не бувають щасливими.
Тренер пропонує назвати причини розповсюдження лихослів’я. Учасники тренінгу називають падіння моралі в суспільстві, бажання самоствердитися, вплив засобів масової інформації, сучасної літератури та мистецтва. Під прикриттям демократії та лібералізму існує, на жаль, вседозволеність і потурання цьому явищу в державі. Молодь прагне привернути до себе увагу, вважаючи, що так чинять дорослі. Підлітки таким чином демонструють свою незалежність, наслідуючи поведінку батьків. Різні субкультури також впливають на вживання брутальних слів. Нав’язування молоді лихослів’я сприяє знищенню у свідомості людини сорому та сумління.
6. Відповідальність за сказане слово
Доктор біологічних наук П. Горяєв у книзі «Хвилевий генетичний код» доводить, що лихослів’я та погані слова не просто пролітають повз нас, вони завдають нам великої шкоди. Від звукових хвиль, спричинених лихослів’ям, руйнуються хромосоми людини та розриваються ланцюжки ДНК.
Вода зберігає вплив звуків протягом 30 днів. Організм людини складається на 80% з води, тому він також зберігає вплив слів. Біологи стверджують, що рослинний світ також реагує на позитивні та негативні звуки: від позитивних він розквітає, а від негативних — гине.
Наука зазначає, що всі будь-коли сказані слова зберігаються в ефірному просторі. При необхідності їх можна відтворити за допомогою сучасних технологій. Ісус Христос попереджає: «Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений» (Мт. 12:36–37). Тепер зрозуміло, чому апостол Яків написав: «Не може ніхто із людей язика вгамувати, — він зло безупинне, він повний отрути смертельної!» (Як. 3:8). Люди часто не замислюються над наслідками того, що говорять. Адже реакція самого Господа на їхні вислови наступна: «Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам» (Чис. 14:28).
7. Метод лялькотерапії
Тренер із асистентом, використовуючи метод лялькотерапії, показують сценку «Стеж за словами»1. Демонструючи п’єсу, даємо можливість глядачам особисто усвідомити конфліктну ситуацію та побачити правильний вихід з неї на прикладі історії, що відбулася з ляльковими персонажами.
Використання лялькового театру сприяє моральному та духовному вихованню молоді. Ляльковий світ — модель стосунків людини з цим світом, взаємин із Творцем. Через ляльку людина намагається побачити і зрозуміти саму себе. Тренер закінчує програму таким висновком: «Нехай жодне гниле слово не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує» (Еф. 4:29).
Марина Антонець
СТЕЖ ЗА СЛОВАМИ
Марічка. Ненавиджу школу! Учителька — противна крикуха. Леся і Юля — вистрибки. Вони думають, що такі особливі! Сергій вже мені набрид, завжди мовчазний, нецікаво з ним сидіти за однією партою. Якийсь дурень.
Стук у двері. Голос мами: «Марічко, відчини, будь ласка, двері». Заходить Іванко, а з іншого боку з’являється мама.
Іванко. Привіт, я так хочу їсти. Що на обід?
Мама. Чому ти так довго був у школі?
Іванко. Я ж казав, що кожної середи в нас науковий гурток з фізики.Наш учитель каже, що все, що коли-небудь було сказане, усі наші розмови досі літають у космосі.
Марічка. Я в це не вірю.
Іванко. Наш учитель читав книжку про один із перших космічних польотів. І там написано, що їхнє радіо ловило передачі, які транслювали двадцять або тридцять років до того. Можливо ми придумаємо прилад, який міг би витягувати голоси з повітря. А ви хотіли б почути все, що коли-небудь говорили?
Марічка. Ні-ні, у жодному разі.
Мама. Я не знаю, якими методами користується Бог, але Він зберігає записи всього, що ми говоримо. І одного дня нам доведеться відповідати за кожне вимовлене слово. Коли слово вилетіло, його вже не спіймаєш.
Іванко. Особливо це стосується слів образи. Погані слова, які кажуть люди, негативно впливають на здоров’я, і тих, хто їх чує, і тих, хто їх каже. Погані слова — це кулі, що стріляють в організм людини, руйнуючи хромосоми клітин. Люди, які кажуть брудні слова, навіть не замислюються про зло, яке вони спричиняють собі та оточуючим. «Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого».
Марічка. Я цього не знала. Іванку, я впевнена, що ти придумаєш прилад, котрий не дасть мені говорити те, чого не слід.
Іванко. Можливо.
Мама. Такий прилад вже є. І називається він самоконтроль. Просто треба вміти ним користуватися.
Тренер. А ти часто говориш те, чого не слід? Пам’ятай, тобі доведеться відповідати перед Богом за кожне слово. Зупинися і припини говорити погані слова. Не розмовляй нерозсудливо.