«Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!» (1 Ів. 3:18)
Якою має бути ця любов?
«Це любов неегоїстична, яка охоплює і волю, і дію. Вона виражається в служінні тому, хто цього не заслуговує тією ж мірою, як і тому, хто заслуговує. Істинна людська любов базується на тій любові, яку Господь Ісус Христос виявив на хресті» (Дерек Пройм. Біблійний довідник).
Читаючи Біблію, ми не можемо не помітити, що любов Бога до людей виявилася саме в жертві й у служінні. Писання відкриває нам Бога, Який Сам є джерелом любові.
Бог є любов (1 Ів. 4:8, 16).
Біблія називає Його Богом любові (2 Кор. 13:11).
У ставленні до Свого народу Бог керується любов’ю (Ос. 2:16).
Бог проявив до нас Свою любов: Він послав у світ Свого Сина (Рим. 8:32), Який став жертвою за наші гріхи (Ів. 3:16; Рим. 5:8; Гал. 2:20).
Бог проявив безмежну любов, коли дозволив тим, хто вірить у Нього, називатися Його дітьми (Еф. 1:4; 1 Ів. 3:1; Юди 1).
Ми знаємо про Божу любов і покладаємося на неї (1 Ів. 4:16).
Бог дав нам Духа любові, Який живе в нас (Гал. 5:22; 2 Тим. 1:7).
Наша любов до Бога — це вдячність за Його любов (Лк. 7:47; 1 Ів. 4:19).
Проявляючи любов, ми показуємо світу, що ми діти Божі й учні Христа (Ів. 13:35; 1 Ів. 3:14; 4:7).
Християнська любов абсолютно відрізняється від тієї любові, що відома у світі (Ів. 13:34).
Переваги любові
Любов займає перше місце серед інших духовних дарів:
вона вища, ніж дар мов (1 Кор. 13:1);
любов вища за дар пророцтва (1 Кор. 13:2);
любов вища за дар пізнання (1 Кор. 13:2, 8). Знання без любові легко породжує в людині відчуття зверхності над іншими (1 Кор. 8:1);
любов навіть вища за дар віри, що здатна творити чудеса (1 Кор. 13:2; пор. 12:29; Мк. 11:23);
любов вища, ніж особливі жертви (1 Кор. 13:3; пор. Рим. 12:8);
любов вища за посвячення ідеї, навіть якщо людина віддає за цю ідею своє життя (1 Кор. 13:3).
Господь дав нам нову заповідь: «Любіть», і в цьому проявляється перевага любові (Ів. 13:34). «Любіть» — одна з перших заповідей, яку ми приймаємо, повіривши в Ісуса Христа (1 Ів. 3:23).
Любов — наш вічний обов’язок один перед одним (Рим. 13:8).
Ми ще краще розуміємо перевагу любові, коли усвідомлюємо, що любов до інших людей є любов’ю до Ісуса Христа (Мт. 25:33-40).
Основні характеристики і дії любові
Терпіння (1 Кор. 13:4).
Милосердя (1 Кор. 13:4; Еф. 4:15).
Радість (1 Кор. 13:6).
Прощення (1 Кор. 13:7; Еф. 4:2; 1 Петр. 4:8).
Віра. Любов — джерело істинної віри (Гал. 5:6; 1 Сол. 3:6; 5:8; 1 Тим. 1:14).
Надія (1 Кор. 13:7).
Стійкість (1 Кор. 13:7).
Служіння. Любов проявляється в добрих справах (Євр. 10:24), вона намагається виконати те, чого очікує Бог у ставленні до ближнього (Рим. 13:10).
Щедрість (2 Кор. 8:8–12; 24). Любляча людина відгукується на потреби інших (1 Ів. 3:17).
Збудування (1 Кор. 8:1), об’єднує віруючих (Кол. 2:2)
Віддзеркалення любові Божої. Любов проявляється в милості навіть до ворогів (Мт. 5:44, 45; Лк. 6:27, 35).
Протилежності любові:
ревнощі (1 Кор. 13:4);
хвалькуватість (1 Кор. 13:4);
пихатість (1 Кор. 13:5);
грубість (1 Кор. 13:5);
егоїзм (1 Кор. 13:5);
роздратування (1 Кор. 13:5);
гнівливість (1 Кор. 13:5);
злорадність (1 Кор. 13:6);
ненависть (1 Ів. 3:11–18).
До чого прагне любов:
до зростання (Фил. 1:9; 1 Сол. 3:12; 2 Сол. 1:3);
не вибирає, кого любити, а проявляється до всіх (Фил. 2:2; Гал. 6:10);
до щирості й чесності (Рим. 12:9; 2 Кор. 6:6; 1 Пет. 1:22; 1 Ів. 4:18);
до постійності (Еф. 5:2). Справжня любов є незмінною (1 Петр. 4:8);
намагається допомогти іншим зростати духовно (1 Кор. 8:1), при цьому не шукаючи користі для себе (Рим. 15:1–4);
відображати любов Христа. Якщо треба, любляча людина готова пожертвувати собою (Ів. 13:34; Еф. 5:2, 25, 28);
мета люблячої людини — все робити з любов’ю (1 Кор. 16:14).
У житті християнина існує три основи: віра, надія, любов. Найбільша із них — любов (1 Кор. 13:13).
Ольга Новікова