Просвітницько-виховна робота у формуванні духовних цінностей студентської молоді в умовах кредитно-модульної системи в умовах«Україна», м. Рівне
Освіта — це дійсно особлива держава, сфера впливу якої не може бути визначена жодною людиною, і навіть національна влада не здатна встановити її кордони: сфера її впливу величезна, нескінченна… Ш. М. Талейран
Питання освіти актуальні для нашого суспільства і для кожної людини зокрема. Адже кожен із нас у житті є і учнем, і учителем. Нас учить життя, учать оточуючі, учать ситуації, події…
Процеси євроінтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Не стала винятком і вища освіта. Україна визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітянської діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу [3]. Специфіка подібної системи освіти має виявлятися й у тому, що вона повинна бути здатною не тільки озброювати знаннями, але й, унаслідок постійного і швидкого відновлення знань у нашу епоху, виховувати високоморальну особистість, формувати ідеали, що базуються на принципах духовних цінностей суспільства. Освіченість та духовна культура — запорука майбутнього розвитку людства.
У сучасному суспільстві, яке було відірване від християнських цінностей у період радянського тоталітаризму та в період становлення незалежної України, вкоренилися та отримали розвиток і підтримку у молоді такі поняття, як матеріальний достаток, вседозволеність, концентрація на власних потребах, орієнтація на зарубіжну поп-культуру тощо.
Розбудова незалежної України невіддільно пов’язана з відродженням духовності українського народу, вихованням молодого покоління на основі Христового вчення. Тому і повертаємося нині обличчям до євангельських цінностей, шукаємо в них відповіді на низку злободенних питань.
Суспільство та освіта невіддільні, і якщо суспільство не хоче загубити нинішнє молоде покоління, воно не повинно дозволити педагогіці обійти центральні категорії християнської моральності. Обов’язок навчальних закладів — допомогти підростаючому поколінню осягнути шлях до пізнання вічних цінностей, які закладені в найвеличнішій книзі людства — Святому Письмі [2].
Кредитно-модульна система — це насамперед система організації навчального процесу, новітня система забезпечення якості засвоєння навчального матеріалу і його контролю. Позитивна роль цієї системи полягає в тому, що вона лібералізує навчальний процес і орієнтує його на студента. При цьому багато уваги приділяється індивідуальній і самостійній роботі студента [1].
Однак, у цій роботі є свої недоліки: ми маємо справу виключно з інформаційно-пошуковими формами роботи, суть яких зводиться до технічної діяльності, а факт існування звіту визнається як показник успішного засвоєння опрацьованого матеріалу. Такі завдання не вимагають навіть глибокої систематизації, не те що творчого осмислення, конструювання, моделювання.
Творча, наближена до наукового осмислення та узагальнення робота можлива лише як результат організації самостійного навчання за допомогою різних технологічних схем самоосвіти з урахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності [4].
Перехід до активізації навчання шляхом науково-обґрунтованої організації самостійної роботи студентів зумовив необхідність пошуку такої методики навчання, яка була б орієнтована на вироблення у студентів комплексу визначених умінь не лише спеціальних, але й таких, як уміння вчитися, узагальнювати, аналізувати, усвідомлювати знання і творчо застосовувати їх на практиці.
Саме на принципах формування духовної особистості і будує свою навчальну і виховну роботу Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», якому в 2008 р. виповнилося 10 років.
При ВМУРоЛ «Україна» організовано філософсько-етичний клуб, який здійснює роботу, спрямовану на формування практичних світоглядних принципів у свідомості молодої людини як частинки суспільства, громадянина держави, духовно цілісної особистості.
Робота клубу здійснюється у формі засідань членів клубу, які проводяться не менше двох разів на місяць упродовж навчального року. Метою та завданнями клубу є:
– сприяти формуванню світогляду студентів;
– допомогти молодим людям усвідомити свою відповідальність як особистості і громадянина;
– ознайомити студентів з моральними цінностями і заохотити їх до моральної поведінки у щоденному житті;
– сприяти формуванню етичних навичок, необхідних для людського співжиття;
– впроваджувати теоретичні знання, отримані під час вивчення гуманітарних дисциплін, у практику.
Методами та формами роботи клубу є: обговорення, гра, дискусія, тестування і анкетування, театралізація, перегляд відеофільмів. Спілкування із фахівцями різних напрямів сприяють активізації самостійної роботи студентів. Таким чином мотивація до засвоєння матеріалу під час вивчення гуманітарних курсів відбувається у незвичній для навчального процесу формі.
Під час засідань філософсько-етичного клубу розглядаються проблеми, які цікавили людство завжди і є актуальними для сучасних молодих людей. Деякі пропоновані теми для обговорення наводяться у таблиці.
Заняття у клубі дали можливість студентам зрозуміти, що означені проблеми є не лише проблемами їхнього повсякденного життя, а розглядалися у філософії, релігії, соціології, етиці і естетиці у різні часи та епохи. Студенти мають можливість об’єктивно розглянути проблему, ознайомитися з поглядами мислителів і співвіднести з ними свої позиції.
До засобів активізації самостійної та індивідуальної роботи можна віднести орга-нізацію студентських наукових конференцій та круглих столів. Згідно з планами кафедри філософсько-філологічних дисциплін упродовж навчального ро-
ку за участю членів філософсько-етичного клубу було проведено студентські наукові конференції на теми: «До дня 150-річчя життя і діяльності І. Я. Франка», «Про вшанування пам’яті І. Огієнка», «Вклонімось нашим матерям…» тощо.
У рамках «Тижня Біблії» було проведено презентацію тритомного навчально-методичного видання «Людина та її світогляд» та зустріч з його авторами Д. Гудінгом та Дж. Ленноксом, круглий стіл на тему «Пошук шляхів ефективного впливу загальнолюдських християнських морально-етичних цінностей на формування світогляду сучасної студентської молоді». У цих заходах брали участь студенти соціально-психологічного, економічного, юридичного факультетів, викладачі інституту та фахівці різних галузей знань, представники Українського біблійного товариства (м. Львів), науковці у сфері прикладних наук (фізики, математики, астрономії та ін.), представники релігійних та громадських організацій та студенти інших вузів.
Було представлено низку доповідей: «Роль релігії та релігійних цінностей у сучасному житті студентської молоді», «Релігійні проблеми в Україні та шляхи їх вирішення», «Християнське вчення про людину в історико-філософському аспекті», «Економіка на духовних засадах», «Законодавчо-правові основи міжконфесійної політики в Україні», «Релігійне життя в Україні: наявний стан та реалії дослідження», «Християнство і політика», «Релігійно-філософська думка про сенс смерті і безсмертя», «Співвідношення науки і релігії», «Біблія про сімейне виховання» та ін., які викликали жвавий інтерес, відгуки та коментарі з боку учасників конференцій.
Для визначення ролі релігії та духовних цінностей у сучасному житті студентської молоді в рамках конференції було проведено анкетування серед студентів І-ІІІ курсів.
Вісімнадцять питань анкети, які було запропоновано респондентам, можна умовно поділити на чотири групи.
Перша з них з’ясовувала релігійне самовизначення студентської молоді. Це, передусім, запитання про наявність віри у Бога, конфесійну належність респондента, сталість релігійної поведінки.
Друга — торкалася питань міжконфесійних відносин, ролі релігії і Церкви в країні, визначення власної довіри до Церкви як соціального інституту та священиків.
У третій групі пропонувалося замислитися над морально-ціннісними аспектами людського життя, найбільш гострими проблемами сучасності, надіями на краще майбутнє тощо.
Четверта — висвітлювала різні аспекти стану духовно-морального виховання сучасного студентства, роботу, що проводиться навчальним закладом у цьому напрямі.
З наведених діаграм можна зробити висновки, що релігія та віра посідають важливе, проте далеко не головне місце у житті сучасної студентської молоді. Визнаючи певну роль і значення релігійних цінностей, студенти все ж першорядними вважають світські цінності. Навіть студенти, що декларують себе віруючими, дуже часто обмежуються особистою, не завжди конкретизованою вірою в існування Бога або надприродного світу. Фіксується низький рівень інституалізації релігійної поведінки: значна частина віруючих не вважає для себе обов’язковим відвідання храмів та участь у здійсненні релігійних обрядів. Тобто реальний рівень релігійної свідомості особистості виявляється значно нижчим за декларований нею при самовизначенні.
Оскільки майбутнє нашої держави, її культурний поступ значною мірою залежить від змісту тих морально-етичних цінностей, які закладаються в серця молоді, виховання молоді сьогодні повинне стати турботою всіх: школи, ВНЗ, Церкви, батьків, працівників освіти, науковців і всіх громадян. Бо нас справді турбує, в якому середовищі житимуть у XXI столітті наші діти та внуки. Тому мусимо об’єднати зусилля всіх зацікавлених людей, їхні ідеї, думки, концепції, напрацювання для досягнення спільної мети.
Сутність християнського виховання полягає у безперервній праці над формуванням особистості для досягнення нею повної злуки з Богом, говорячи словами апостола Павла: «І живу вже не я, а Христос проживає в мені» (Гал. 2:20).
Актуально звучать сьогодні слова українського педагога Григорія Ващенка: «Християнство — релігія універсальна. Тому наша молодь, стоячи на засадах християнства, мусить плекати не тільки загальнолюдські ідеали, а й активно боротись за них, ставлячи за мету реалізацію Царства Божого на землі».
Сподіваємося, що запропонована інформація буде корисною для всіх, хто працює з молоддю. Запрошуємо до співпраці, шукаємо однодумців.
Ко