Ірина Курченко
***
Звістка про народження царя
Царство облітає дуже швидко.
Скрізь яскраво вогники горять,
З радістю святкує царське місто.
З дому в дім, із вуст летить в вуста:
— Син родився! — вістку сповіщають.
Що ж, здається, добра новина,
Люд земного сина прославляє.
Та чи знає хто, що у цю ніч
Народився справжній Цар планети?
Хоч мигтіли тьмяно гноти свіч,
А палац… «Палац» назвавсь вертепом.
На розкішнім сіні, у яслах,
З посмішкою Бога спить Дитина,
Музика звучить у небесах,
Звістка чудодійна звідти лине.
Поспішають з поля пастухи,
Поклонитись Богу-Немовляті,
Їм дарують світло зірочки,
На шляху — тепло дає багаття.
На верблюдах їдуть мудреці
Із країв далеких у Юдею,
Чули і читали про царів,
Як коронували їх євреї.
Вчений люд шукав усе ж Царя
Та звіряв Письмо із небом дивним,
Особлива їх вела Зоря —
Віфлеємська, а для них правдива.
З радістю несли вони дари:
Золото і ладан, чисту смирну,
І з благоговінням віддали —
Сповнились серця їх Божим миром.
Знаємо, пройшли вже сотні літ,
Добру Звістку пам’ятають люди.
Новина кружляє по землі
Та злітає з вуст: «З Різдвом!» — усюди.
***
Ялинка вдягнулась
В різдвяне вбрання,
Мені посміхнулась:
— Зі святом, маля!
І дощик сріблястий
Також підморгнув,
А кулька смугаста
Зігнулась в дугу.
Навколо ялинки
Ведуть хоровод:
Ведмедик, Іринка
І мій бегемот.
Радіє, співає
Уся дітвора
І щиро вітає
Зі святом Різдва!
***
Ніч. На небі сяють зорі.
Місто спить, дріма земля…
— Матусю, невже маленький Хлопчик може бути володарем Ізраїлю?
— Спи, Давидку, нічка зазирає у віконце.
— І що, Його обов’язково назвуть Еммануїл?
— Так, обов’язково, синку, бо саме так сказав наш Бог. Спи, дитя.
— Матусю, а як ти думаєш, Він захоче пасти зі мною наших овечок? Сьогодні я для них знайшов хороше пасовисько…
…коли я Його побачу — віддам свою найкращу палицю і пращу, а ще… навчу охороняти отару від хижаків…
…схвилював уривок з Тори
Карооке хлопченя.
І в цю мить, в нічну годину,
Пролунав дитячий крик…
Ореол накрив тернину…
Біль, до часу, швидко зник.
Руки ніжно обіймають
Миле, гарне Немовля,
Ангел людям сповіщає
Про народження Царя.
Небеса на мить з’єднались
З попелищем душ людських,
Божі Руки відпускали
Із любов’ю два Світи.
***
Алла Кириченко
Зима
Ще такої зими в нашім краї не було:
Тільки грудень явивсь — поморозив усіх,
І холодні вітри в кожну шпарку подули,
Вслід за ними неждано упав перший сніг.
А малій дітворі тільки того і треба:
За санчата скоріш і — гайда в заметіль.
А червоні носи не відмерзнуть далебі, —
Лиш потерти гарненько і знову у сніг.
Ні, такої зими я, мабуть, не згадаю:
Як не кутайсь, а снігу за комір надме.
І чого так дорослим зима дошкуляє,
А малечу ніякий мороз не бере?
Що ж то буде, як друга зима завітає,
Що, як віхола інша людей завертить?
І не сніг, а скорботу за комір запхає,
Ту, яку від початку не бачив ще світ?
Як, скажіть, мов дитині, зими не боятись,
Щоб чим більший мороз, тим хутчіше нестись,
По хурделиці злій попри все пробиватись
Крізь вітри і сніги до палкої весни!
***
Анжела Чудовець
Каганець давно вже згас,
Всі поснули, пізній час.
Ясним сонечком зігріте
Пахне сінце теплим літом.
Спить маленький віслючок,
Ліг тихенько на бочок.
Кучеряві баранці
Притулились до вівці.
І лошатко теж дрімає,
Та ніхто із них не знає,
Що у яслах спить в хлівочку
Божий Син у сповиточку.
***
Пастушки, пастушки,
Вівчарі маленькі,
Куди йдете, що несете
На зорі, раненько?
Що за радісна новина —
Бог послав на землю Сина!
Пролунав з небес привіт,
Щоб потішити весь світ.
Пастушки, пастушки,
Вівчарі маленькі,
Куди йдете, що несете
На зорі, раненько?
У печері при дорозі
Дивне сяйво на порозі.
Анголів лунає спів,
Закликає нас у хлів.
Пастушки, пастушки,
Вівчарі маленькі,
Куди йдете, що несете
На зорі, раненько?
З тонкорунної овечки
Білу вовну у мішечку,
Із квітучих полонин
Несемо Христу уклін.
***
Віра Муляр
На Різдво
Зірка упала з темного неба
В нічку спокійну над Віфлеємом.
В яслах Дитятко. Сіно духмяне.
Мама цілує личко рум’яне.
Йосип Святеє Дитя споглядає,
Радість і спокій в душі відчуває.
А на полях запашних віфлеємських
Мирно дрімає стадо овече.
А пастухи зірким оком пильнують.
Раптом… видіння; і ангелів чують:
«О, не лякайтесь! Є дивна новина!
Йдіть привітати Господнього Сина!»
І мудреці на далекому Сході
В небі побачили зірку чудову.
Вони зрозуміли, що Цар народився.
Кожен із них перед Спасом схилився.
Цінні дарунки принесли Месії:
Золото щире, ладан і миро.
Дивна новина рознеслась по світі —
В бідній оселі для світу Спаситель.
Тож не баріться, Його привітайте,
Серденько ваше Ісусу віддайте.
Зірка Різдвяна нехай вас осяє,
Віру і радість в серця посилає.
***
Боже мій, Боже, Святий і Великий,
В тиші вечірній Ти Сам розкажи,
Як неосяжність Свою і всесильність
В тіло маленьке дитяче вселив.
Як-то воно — на соломі лежати
Богові, Тому, Хто все сотворив?
Як подарунки коштовні приймати,
Маючи всі незліченні скарби?
О, розкажи хоч краплинку із того,
Як можна святість в плоть людську вмістить,
Як це Дитиною бути і знати,
Де жало смерті і як вбити гріх?
Мій Ісусе, я не все розумію,
Та поможи усвідомити те,
Що без Різдва неможливе спасіння
І без приниження — радісний злет.
Ти воплотився й вмістився у яслах.
Як же давно це було…
Боже, нехай не обернеться в казку
Дивна реальність про світле Різдво!