Урок для старших класів, автор Оксана Косік, вчитель християнської етики і музики. НВК № 12 «Школа-ліцей» м. Рівне.
Мета
Освітня: показати учням біблійний погляд на життєвий шлях людини, представити два різні шляхи і допомогти учням зробити правильний вибір.
Розвиваюча: розвивати у дітей відповідальність за свої вчинки, здатність до самоаналізу.
Виховна: виховувати почуття відповідальності перед Найвищим Суддею – Богом.
Наочність: фланелограф (тема «Розп’яття»), ілюстрації до уроку (див додатки 1-5 на кольоровій вкладці).
Ключовий вірш: «Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!» (Пс.138:23-24).
Інші вислови:
1 «Бог, народ і Україна»;
2. Хай буде розум для добра,
І доброта від Бога,
І день для віри і тепла,
І ще не пройдена дорога
С. Павелко
Міжпредметні зв’язки: музика, образотворче мистецтво, українська література.
Використана література:
Біблія у перекладі І.Огієнка.
Куземська Г. Дорога додому. Православна читанка. – К.: Фенікс, 2003. – С. 55-57.
Огірко О. Християнська етика. Навчальний посібник 8 клас. – Львів: Свічадо, 1999.
Уроки з християнської етики для школярів. Навчально-методичний посібник. – Острог, 2003. – С. 284-287, 292-296.
Християнська етика. Посібник для учнів 7 класу. – Тернопіль, 2000. – С. 38-49, 71-74.
Шевченко В.М. Словник-довідник з релігієзнавства. – К.: Наукова думка, 2004. – 343 с.
ХІД УРОКУ
I.Вступна частина
1. Християнське вітання
– Слава Богу!
– Навіки слава!
2. Господня молитва «Отче наш».
3. Повідомлення теми та мети уроку.
Учитель читає вірш О. Богачука «Життя».
Життя, життя. Воно щодня невпинно
Виконує свій вічний заповіт.
Спинися – і задумайся, людино,
Навіщо і чого прийшла на світ.
Боже єдиний, Творче Всесильний,
Дай же нам мудрості і доброти.
Мирної долі в злагоді спільній
І в покаянні тихо прости.
Всі ми на світі з роду до роду –
Діти прадавньої неньки-землі.
Серцем єднаймо спокій і згоду,
Щоб обминали жах і жалі.
Боже єдиний, Творче Всесильний,
Завжди Тобою освячені ми!..
Доки не тисне камінь могильний,
Чуєте, люди? – Будьте людьми!
II. Актуалізація знань, перевірка вивченого
Учитель: Життєвий шлях людини… У кожного він свій, бо впродовж життя перед людиною стоїть безліч питань, починаючи від того, як заробити на хліб насущний, і кінчаючи вищою політикою, та всі вони є дитячою іграшкою в порівнянні з питанням, яке рано чи пізно постає перед кожним із нас – це питання нашої вічності.
Діти, для чого Бог створив людину? (Відповіді учнів).
Люди часто порівнюють життя з дорогою. Чому? (Відповіді учнів).
Бесіда за запитаннями:
1. Хто з вас любить подорожувати?
2. Кому доводилося здійснювати тривалі подорожі?
3. Розкажіть, як ви збиралися в дорогу?
Гра «Необхідні речі»
Учні об’єднуються в декілька груп і вибирають собі капітанів, які надалі відповідатимуть за вибір своєї групи. На дошці вивішується список речей.
Пропоную всім уявити, що ви збираєтеся в подорож. Порадившись, виберіть три найнеобхідніші речі, які знадобляться вам у дорозі.
1. Свічка.
2. Географічна карта.
3. Палатка.
4. Сухарі.
5. Годинник.
6. Біблія.
7. Фотоапарат.
8. Шафа з одягом.
9. Ліки.
10. Паспорт.
Через 3 хв. кожна команда має оголосити свій вибір і пояснити його.
III. Подача нового матеріалу
Та команда, яка взяла з собою Біблію, зробила правильний вибір. Адже саме ця Книга відкриває людям очі на те, що всі ми йдемо неправильним шляхом, але разом з тим вона вказує правильний шлях – шлях слідування за Ісусом Христом. Читаючи Біблію, кожна людина може побачити як свій гріховний стан, так і вихід з нього, запропонований Богом. Псалмоспівець Давид, коли молився до Бога, то просив Його: «Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!» (Пс.138:23-24). На сторінках Біблії ми зустрічаємося з багатьма людьми, в яких докорінно змінилося життя, коли вони почали слідувати за Ісусом Христом. Вони не думали, що про них скажуть люди, а просто віддали своє серце Ісусу і надалі все життя покладалися лише на Нього і Він допомагав для них переживати різні негаразди та переслідування в їхньому житті.
Сьогодні на уроці ми ознайомимося з деякими історіями з життя таких людей. Після зустрічі з Ісусом Христом їхня життєва дорога не стала прямою і гладенькою, але вона кардинально змінила напрямок: від вічної загибелі до вічного життя з Господом.
Учні заздалегідь готують матеріал,
а на уроці зачитують його.
Учень 1: Марія Магдалина
Марія Магдалина народилася у Сирії в містечку Магдала, що на західному березі Тиверіадського озера, тому була названа Магдалиною.
Про неї згадується в Євангелії, оскільки вона була найщирішою послідовницею Ісуса Христа після того, як Він зцілив її, вигнавши з неї сімох демонів. Уявіть собі як ця жінка страждала, коли в ній були сім бісів, як вони її мучили, якого болю і страждань завдавали, а як до неї ставилися оточуючі. Але коли Ісус звільнив її, вона стала новою людиною і разом з іншими благочестивими жінками з вдячністю служила Йому.
Марія Магдалина йшла за Господом і плакала, коли Його вели на Голгофу. Коли Господь був розп’ятий на хресті, Марія Магдалина здалеку з глибокою скорботою дивилась на Розп’ятого і бачила, де поховали Його тіло. «Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу» (Мт. 27:61). «Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його» (Мк.15:47).
У день воскресіння Ісуса Христа, до схід сонця, Марія Магдалина прийшла до гробу, щоб пахучим миром помазати тіло Господа, але не знайшовши Його в гробі, сповістила про це апостолів. Вона першою удостоїлася побачити воскреслого Господа і розмовляти з Ним. «Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів» (Мк.16:9).
Учень 2: Апостол Петро
Цей чоловік спершу мав ім’я Симон, родом був із Вифсаїди, старший брат Андрія Первозванного, був рибалкою, одруженим і мав дітей. Був людиною простою, бідною, неграмотною, але богобоязливою і палкою. До Господа його привів брат Андрій. Тоді ж Господь дав йому ім’я Кифа, по-сирійському Скеля, або Петро, по-грецькому Камінь. «…Андрій, брат Симона Петра. Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: «Знайшли ми Месію, що визначає: Христос». І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: «Ти Симон – син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: камінь» (Iв. 1:40-42).
Але Петро і далі ловив рибу, доки сам Спаситель не покликав його в ряди благословенних ловців людських душ. «Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, – бо рибалки були. І Він каже до них: «Ідіть за Мною, – Я зроблю вас ловцями людей! І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним» (Мт. 4:18-20).
Петро показав своє глибоке впокорення і високу слухняність. Коли Господь вибрав Петра до числа апостолів, то Він відвідав його дім і зцілив його тещу від гарячки. «І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого. А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому. І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, – і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм» (Мк.1:29-31).
Хоча Петро палко любив Господа, але через людську слабкість тричі відрікся від свого Учителя в страшні хвилини Його страждань. Гіркими сльозами каяття змив своє відречення учень Господа.
Господь, милосердний до тих, хто кається і просить прощення за скоєні гріхи, простив Петрові його трикратне відречення і після Свого воскресіння з’явився йому першому з усіх учнів. Після зішестя Святого Духа Господь Бог дав апостолу Петру силу проповідувати тисячам людей, оздоровляти хворих, виганяти нечистих духів. Він брав участь у Соборі, де йому довелося розв’язувати спірні питання.
Петро написав два соборних послання, де висвітлені правила християнської віри. Апостола було страчено приблизно на 75 році життя і поховано в Римі. За переданнями, присуджений до розп’яття, він сказав: «Наш Господь Ісус Христос був розп’ятий на хресті. Я недостойний бути розп’ятим як наш Господь Ісус Христос. Тому розіпніть мене вверх ногами».
Учень 3: Самарянка
Одна з біблійних історій розповідає нам про те, як Ісус Христос зустрівся з самарійською жінкою біля міста Сихар, біля криниці. Ця жінка не була благочестивою. Вона мала п’ятьох чоловіків, а тепер жила з чоловіком не в шлюбі. Люди осуджували її, і, можливо, саме через те вона прийшла до криниці по воду в полуденну спеку, щоб менше очей її бачило. Та Ісус Христос побачив розбите серце цієї жінки. Він її не докоряв, але вказав на гріх, в якому вона жила, і запропонував звільнення від гріха, іншими словами, Він запропонував жінці «живої води». Вона повірила в Нього і з радістю прийняла прощення і спасіння, а потім покинула свої водоноси і побігла до міста сповістити людям про прихід Месії: «Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?» (Iв. 4:29). Після зустрічі з Ісусом Христом у неї повністю змінилося життя, вона зі сміливістю почала свідкувати людям про Христа, не боячись, що її поб’ють камінням. У результаті «з того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: «Він сказав мені все, що я вчинила була» (Iв. 4:39).
Учень 4: Розбійник на хресті (використати фланелограф)
На Голгофі по правий і по лівий бік від Ісуса Христа розп’яли двох розбійників. Один розкаявся в своїх гріхах і попросив: «Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє». І промовив до нього Ісус: «Поправді кажу тобі: ти будеш сьогодні зі Мною в раю!» (Лк. 23:41-43). А інший розбійник посміявся над Ісусом. Де він опинився після смерті?
Учень 5: Апостол Павло
До зустрічі з Ісусом Христом усі знали цього чоловіка як Савла. Він був євреєм, родом із Тарса, що в Кілікії. Це була високоосвічена і дуже релігійна людина, фарисей із фарисеїв. Він мав права римського громадянина. Його ремеслом було виготовлення наметів. Савл вважав вчення Ісуса Христа єрессю і всіляко намагався припинити його розповсюдження. Він дуже жорстоко поводився з християнами. «А Савл нищив Церкву, – вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в’язниці» (Дії 8:1).
Одного разу, коли Савл йшов у Дамаск, щоб і там знищувати християн, велике світло осяяло його і Сам Господь проговорив до нього: «Савле, Савле, – чому ти Мене переслідуєш?» (Дії 9:4). Після цього життя Савла кардинально змінилося. Він навіть називатися став по-іншому – Павлом. Він став апостолом Ісуса Христа і місіонером серед язичників, звершив три великі місіонерські подорожі. Багато труднощів і страждань довелося йому пережити, але разом з тим і багато радості від того, що сотні і тисячі людей залишали свої гріховні дороги і ставали на шлях слідування за Ісусом Христом. Павло закінчив своє життя мученицькою смертю. За переданням, за правління імператора Нерона йому відрубали голову. Але ще раніше він говорив своїм друзям: «Для мене життя – то Христос, а смерть – то надбання» (Флп. 1:21).
Учень 6: «Ісусе, Ти – інший»
Ти заговорив з повією,
коли всі осудили її.
Ти подумав про митаря,
коли всі злилися на нього.
Ти покликав до Себе дітей,
коли всі проганяли їх.
Ти простив Петра,
коли він проклинав себе.
Ти оцінив жертву вдови,
коли ніхто не помітив її.
Ти вигнав диявола,
в той час як інші попадалися на його гачок.
Ти пообіцяв розбійнику рай,
коли всі бажали йому пекла.
Ти покликав Павла слідувати за Тобою,
коли всі боялися його як переслідувача.
Ти спасався втечею,
коли Тебе хотіли зробити царем.
Ти оздоровлював хворих,
коли всі відмовлялися від них.
Ти мовчав,
коли в Тебе плювали, насміхалися
і глумилися над Тобою.
Ти вмирав на хресті,
коли всі святкували Пасху.
Ти взяв на себе вину,
коли всі умивали руки.
Ти встав із мертвих,
коли всі думали, що це – кінець.
Ісусе, я дякую, що Ти є!
Учитель: Людська душа, створена предвічним Богом, не може задовольнитися тимчасовим і дочасним, вона прагне чогось більшого, ніж примітивне існування нарівні з іншими живими істотами. Якщо людина не знає або не приймає істини про живого Бога, то не лише не знайде правильної дороги, але ще більше заплутається в сатанинських тенетах.
Скільки негативних явищ ми можемо побачити в нашому суспільстві. Це сучасне ідолопоклонство – культ тіла, алкоголю і наркоманії.
Учні читають заздалегідь підготовлені повідомлення про сучасні субкультури ЕМО і «Готи» та про скандально відому поп-зірку Брітні Спірс.
Учень 7: ЕМО
Напевно ви вже чули про нову загадкову субкультуру ЕМО, яку популяризують нині в Україні. Що ж таке ЕМО та звідки воно взялося? Молоді люди в чорно-рожевому одіянні з опущеним на півобличчя чубком, переважно в депресивному настрої і жахливо схожі один на одного. Молодь в стилі ЕМО віддає перевагу двобарвному одягу, носить різні пов’язки на руках і зап’ястях, пояси із залізними бляшками, рукавички без пальців, рюкзак з різними значками ЕМО. Зі слів представників цієї субкультури, дійсними цінностями ЕМО визнають лише емоції, справжні відчуття. Така молодь вважає, що у цьому світі все дуже складно, дуже багатьом не вистачає любові і розуміння, і ЕМО виражає біль, який відчуває кожен, дає йому вихід. Людина, яка створила собі емоподібну оболонку, шукає спілкування з іншими такими ж, хоче влитися в компанію. Іноді спілкування між представниками емо-покоління обмежується фразами: «всі злі і жорстокі», «мене ніхто не любить». Їм властива кардинальна зміна настрою. Мета життя — знайти справжню любов, чисту і всепоглинаючу, як сльози, які вони проливають.
Та ось дивлячись на все це, у звичайної людини виникає одне єдине запитання, на яке ніхто з ЕМО не може дати однозначної відповіді: «Навіщо все це потрібно?»
Учень 8: Брітні Спірс
Історія поп-зірки Брітні Спірс, на жаль, є типовою для багатьох кумирів сучасної молоді. На перший погляд, коли нічого не знаєш про долю цієї молодої співачки, то здається що в неї все гаразд, але це не так.
У дитинстві Брітні разом з батьками і молодшою сестричкою ходила до церкви, займалася в недільній школі, залюбки співала на церковних святах.
Її кар’єра співачки розпочалася з того, що батько вирішив показати молоду талановиту доньку на дитячому пісенному конкурсі. В 11 років вона стала переможницею цього конкурсу з милою дитячою пісенькою. Тоді ж батьки підписали вигідний контракт з однією з музичних фірм, яка зайнялася тиражуванням платівок з піснями їхньої дочки.
Брітні Спірс швидко стала популярною. В 13 років вона кинула школу і сім’ю. У дівчинки вже не було часу ні для Бога, ні для батьків. Зате достатньо часу для алкоголю, наркотиків, сексу… А далі – два невдалі шлюби, лікування в клініці для алкоголіків і наркоманів, позбавлення батьківських прав (у результаті чого двоє малюків ростуть без материнської ласки і турботи) і, нарешті, перебування в психоневрологічному відділенні клініки в Голівуді, куди «друзі» таємно від лікарів передають наркотики, без яких вона вже не може жити. Ось так у 24 роки закінчується зірковий шлях відомої американської поп-співачки Брітні Спірс.
Учень 8: Готи
Сучасні готи – це не відроджене східногерманське плем’я, а представники нової субкультури, що з’явилася в 1979 році на хвилі пост-панку. Це переважно молоді люди, чия життєва філософія складається з двох основних елементів: абсолютного індивідуалізму та незвичної романтики.
Їх можна впізнати за зовнішніми ознаками: чорний або принаймні темний одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики, чорний корсет, облягаючі чорні нарукавники і чорна максі (для дівчат), одяг під старовину, кльошовані рукави, шкіряний одяг, шипований нашийник та срібні прикраси окультної тематики. Взагалі, окультна символіка представлена досить широко – використовуються пентаграми (як звичайні так і перевернуті), перевернуті хрести, восьмипроменеві зірки (символи хаосу). Також використовується безліч різних символів смерті – прикраси з могилами, черепами тощо. Власне до готичних символів можна віднести також кажанів.
Готи культивують свої «відхилення»: сумний настрій, іронію, дивні погляди на життя, пристрасть до вампірської естетики та до темного погляду на світ, – і в цьому черпають силу. Готи живуть тим (музика, книги), що дозволяє весь час відчувати емоції. Вони постійно шукають те, що стимулює відчуття та дозволяє все глибше занурюватися у свій власний світ.
Учитель: На світі є багато страшних речей:
• страшно засудженому на вічне ув’язнення сказати: «Вже ніколи не побачу свободи, з кайданами піду до гробу»;
• страшно опинитися під час морської бурі на розбитому кораблі і сказати собі: «Ці хвилі поховають мене»;
• страшно бути похованим заживо;
• та значно страшніше, коли людина втрачає віру в Боже милосердя і живцем кидається в тінь смерті, думаючи, що немає рятунку.
Показ фрагмента відеофільму «Колокола ада».
Ісус Христос прийшов на землю, щоб людина мала змогу звільнитися від гріхів шляхом покаяння і навернення до Бога. Він нікого не засуджує і завжди готовий простити грішника, що кається. Він любить людей, але ненавидить гріх, який роблять люди. Господь стоїть і стукає біля нашого серця, Він хоче бачити нас біля Себе і дає можливість припасти до Нього сьогодні, тому що завтра може бути пізно.
Давайте ще раз звернемо увагу на наш ключовий вірш – Пс.138:23-24: «Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!»
Бесіда за віршем:
– Про що просить псалмоспівець у Господа? (Відповіді учнів).
– Як Бог може нас випробувати? (Відповіді учнів).
– На яку дорогу просить, щоб його попровадив Господь? (Відповіді учнів).
– Про що ми повинні просити Господа, коли стаємо на молитву перед Ним? (Відповіді учнів).
Учитель: А зараз давайте спробуємо показати пантоміму за притчею про блудного сина (Лк. 15:11-32).
Учитель запрошує чотирьох бажаючих учнів на ролі батька, старшого сина, молодшого сина, автора. Автор читає притчу, а дійові особи виконують свої ролі.
Музичний супровід: фрагмент із симфонічної сюїти Едварда Гріга «Пер Гюнт» («Ранок»).
Бесіда після пантоміми:
– Що Ісус хотів сказати цією притчею?
– Хто виступає в ролі батька?
– Як на вашу думку, чи схожі ми на блудного сина?
– Що нам потрібно зробити, щоб наше життя змінилося?
Діти, ви повинні пам’ятати, що тільки Бог дає нам силу чинити добро, бо самі ми неспроможні зробити нічого доброго. Таких людей, як блудний син, чекає Бог і готовий простити їм гріхи. Твоє добре ставлення до таких людей допоможе їм повірити в Боже прощення.
IV. Закріплення знань
Наше головне завдання – зрозуміти, як вибрати правильну дорогу й %