Автор Ніна Жаровська, учитель-методист основ християнської етики Тернопільського НВК «ЗОШ І‑ІІІ ст. — правовий ліцей № 2»
Мета. З’ясувати, яку роль у вихованні дитини відіграє любов, дізнатися, що сказано в Біблії про виховання любов’ю, учитися виховувати любов’ю, використовуючи для цього певні методи й прийоми та враховуючи особливості виховання підлітків.
Література
1. Біблія або книги Святого Письма Старого та Нового Заповітів/ пер. проф. Івана Огієнка.
2. Ґрюн Ансель. Жити в домі любові / пер. з нім. О. Конкевича. Львів: Свічадо, 2005. 120 с.
3. Зенкевич Алєксандер. Любови треба вчитися / пер. з пол.Т. Різун. Львів: Свічадо, 2009. 152 с.
4. Василій Великий. Морально-аскетичні твори /серія: Джерела Християнського Сходу. Львів: Свічадо, 2006. 378 с.
5. Чемпен Гері. П’ять мов Божої любови / пер. з англ. Б. Пеленська. Львів: Свічадо, 2009. 200 с.
6. Чемпен Гері. П’ять мов любови у підлітків / пер. з англ. А. Маслюх. Львів: Свічадо, 2007. 312 с.
7. Св. Отець Піо. Щоденник любові / запис доктора Луїджі Гаспарі / пер. з рос. Р. Дідули. Львів: Добра книжка, 2004. 102 с.
ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
2. Слово вчителя
Ми вже говорили і про те, як зберегти радість батьківства, і про виховання дітей згідно з принципами Святого Письма, і про виховання слухняності в дітей. Сьогодні спробуємо розглянути ще одну біблійну мудрість — виховання любов’ю.
Це поняття наскрізь пронизує Євангелію. Так євангеліст Іван зазначає, що Сам «Бог є любов», а Лука передає дві Заповіді Любові, пояснюючи, як маємо любити Бога та ближніх. Апостол Павло в 1‑му Посланні до коринтян складає гімн любові:
«Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, — та припиняться, хоч мови існують, — замовкнуть, хоч існує знання, — та скасується».
Любов є найвищою моральною цінністю та необхідною умовою вічного життя, тобто спасіння, а також необхідною умовою миру й щастя на землі.
Любов починається з того, що людина усвідомлює духовну та емоційну цінність (благодать) Бога, відтак — людини, Батьківщини, краси природи тощо. У неї виникає бажання бути з нею, навіть з’єднатися з нею.
З чого ж складається любов?
3. Робота в малих групах або парах
Скласти пазли-сердечка, на яких написані складові любові.
4. Слово вчителя
Так, це повага. Справжня повага містить у собі щось подібне на острах, щоби не принизити, не порушити цієї цінності. А ще — доброзичливість, відповідальність, готовність до самопосвяти та жертви. Саме такою любов’ю маємо любити.
Отець Піо говорив, що «якщо людина жертвує своє серце Богові, вона вміє говорити про Нього кожен раз по‑особливому, коли вимовляє Його ім’я: такому серцю Господь відкриває глибоку таємницю, яка захована в самому Його Слові. У Слові Господньому відкривається серце Боже». Така людина легко зможе підібрати необхідні прийоми у вихованні любов’ю. Адже вона стає інструментом у Божих руках.
Гері Чепмен, консультант із питань шлюбу та сім’ї, пропонує навчитися розмовляти мовою любові, яка є ключем до серця вашої дитини. У цьому допоможуть його книги із серії «П’ять мов любові». Автор стверджує, що кожен розмовляє своєю первинною мовою любові, і щоб дитина чула та виконувала прохання батьків, розуміла їх, батькам необхідно з’ясувати, яка ж первинна мова любові в кожної їхньої дитини, і намагатися розмовляти саме нею. Гері Чепмен розповідає у своїх книгах про цікаві випадки зі своєї практики й цим показує шлях до порозуміння чи то між дружиною та чоловіком, чи між батьками та дітьми різних вікових категорій. Спробуймо й ми розібратися в цьому.
5. Робота в групах
Кожній групі пропоную виконати кілька завдань:
— опрацювати запропонований матеріал;
— намалювати символ первинної любові;
— презентувати матеріал усім присутнім.
Матеріал для роботи в групах
(за книгою Гері Чепмена «П’ять мов любові дитини»,
http://abetka.ukrlife.org/5mov.html)
1. Слова схвалення
Поки діти маленькі, батьки не скупляться на ласкаві слова. Вони захоплюються немовлям: «Ах! Які в нас оченята (вушка, волоссячко)!» Дитина починає повзати, батьки — у захваті. Вона вчиться ходити, тато і мама підбадьорюють: «Ось так! Молодець!»… Дитина підросла, і чомусь похвала поступається місцем зауваженням. Дитина дорослішає, і все рідше ми хвалимо її, а помічаємо тільки помилки.
Якщо первинна мова любові дитини — слова заохочення, критика їй протипоказана. Мине двадцять років, а у вухах буде дзвеніти: «Яка ж ти товста! Ну хто на тебе подивиться?», «Як тебе досі зі школи не вигнали?», «Такий, як ти, нічого не досягне в житті». Ви вселяєте переконання, що дитина не гідна ні любові, ні поваги, ви калічите їй життя. Тому не забувайте про похвалу. Слова схвалення дуже важливі у вихованні.
Зразки символів:
2. Якісний час
Проводити з дитиною час — значить віддавати їй всю вашу увагу. Якщо дитина ще мала, ви можете, сидячи на підлозі, гратися м’ячем. Зі старшою дитиною — грати рольові ігри ляльками, машинками, будувати замки в пісочниці. Дитина дорослішає, у неї з’являються нові інтереси. Нехай вони стануть і вашими. Їй подобається баскетбол — він повинен сподобатися й вам, грайте з нею, разом ходіть на матчі. Багато хто не пам’ятає, що говорили їм у дитинстві батьки, але пам’ятають, що ті робили. Якщо це мова любові вашої дитини, і вона знає, про що ви говорите нею, можливо, навіть у перехідному віці їй захочеться частіше бувати з вами, а не у вуличній компанії. Якщо зараз вам шкода часу для своїх сина чи дочки, не дивуйтеся, якщо згодом вони від вас відвернуться.
Зразки символів:
3. Подарунки
Цією мовою любові говорять всі батьки. І багато хто вважає, що вона єдина. Якщо подарунки швидко набридають дитині, якщо вона не береже їх, якщо ніколи не похвалить нову іграшку й навіть забуває сказати «спасибі» — навряд чи подарунки є її первинною мовою любові.
Якщо подарунки все ж є первинною мовою любові вашої дитини, а ви недостатньо забезпечені, пам’ятайте: дорогий не подарунок, а сама увага. Для дитини саморобні іграшки іноді дорожчі від магазинних. А маленькі сюрпризи від вас стануть найважливішими, адже говоритимуть про вашу любов.
Зразки символів:
4. Допомога
Про маленьку дитину потрібно піклуватися постійно. Без нашої допомоги вона загине. Батьки годують її, купають, одягають тощо. Усе це вимагає багато сил. Дитина підросла — з’являються нові турботи: зібрати сніданок, відвести в школу, перевірити домашні завдання. Зазвичай діти сприймають таке піклування як належне. Але деякі бачать у них любов. Якщо дитина часто просить допомогти їй, допомога — її мова любові. Це вона цінує найбільше.
Зразки символів:
5. Дотики
Усі ми знаємо, які важливі для дітей дотики. Немовлята, яких часто беруть на руки, розвиваються швидше, ніж ті, які не знають ласки, стверджують лікарі. Малюків тримають на руках, заколисують, цілують, обіймають. Задовго до того, як вони дізнаються слово «любов», вони любов відчувають. Дитині хочеться ласки. З підлітком складніше. Йому може не подобатися, що його цілують, як маленького, особливо якщо поруч приятелі. Якщо він відштовхує вас, це зовсім не означає, що дотики йому не потрібні. Якщо підліток раз у раз бере вас за лікоть, намагається жартома боротися й кожен раз, коли ви проходите повз нього, торкається вас, — значить дотики важливі для нього. Та, зрештою, вони важливі для кожного через торкання під час привітання, потиск руки, поплескування по плечі, ніжні легкі обійми…
Зразки символів:
6. Слово вчителя
Щоб визначити тип первинної мови любові, потрібно відповісти на запитання:
1. Як сама дитина висловлює любов?
2. Про що найчастіше просить?
3. Що їй подобається?
Або ж можна скористатися тестом на визначення мови любові — https://365brightdays.com/pair_quiz/
Пам’ятаймо: дитина має в усьому й завжди відчувати нашу любов і турботу, навіть якщо ми її докоряємо чимось, сваримо чи караємо. Вона має розуміти, чому ми чинимо так, а не інакше. Спілкуймося з нею, пояснюймо їй все. Ось кілька порад.
10 цікавих прийомів при спілкуванні з маленькими дітьми
1. Замість дратівливого: «Пішли швидше, скільки тебе чекати!»
Скомандувати: «На старт, увага… марш! Побігли!»
2. Замість загрозливого: «Їж, інакше не отримаєш десерт».
Порадувати: «Після того, як зникне ця малесенька котлетка, до тебе прилетить щось смачне».
3. Замість грубого: «Прибери за собою»
Вимовити мрійливим голосом: «От якби ти був чарівником, і зміг би начаклувати порядок на столі…»
4. Замість сердитого: «Не заважай!»
Сказати: «Іди, пограйся трохи сам. А коли звільнюся, ми влаштуємо міні-свято».
5. Замість незадоволеного: «Не вередуй, піратська футболка в пранні, одягай ту, яка є».
Примирити з неприємністю: «Диви, а ось родичка твоєї піратської футболки. Одягнімо її».
6. Замість риторичного: «Ляжеш ти, нарешті, спати!»
Поцікавитися: «Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?»
7. Замість злого: «По попі захотів?»
Випустити пар: «Цікаво, кому це я зараз вуха відірву й шию намилю?»
8. Замість безсилого: «Щоб я ніяких «не хочу» не чула!»
Несподівано закричати: «Ой, дивися, Капризулька прибіг. Лови, лови його, щоб він нам настрій не псував!»
9. Замість нудного: «Скільки разів повторювати?»
Сказати таємничим шепотом: «Раз-два-три, передаю секретну інформацію… Повторіть, як чули».
10. Замість менторського: «Руки помив?»
Запропонувати: «Тримаю парі, що вода з твоїх рук потече чорна».
(http://abetka.ukrlife.org/10porad.html)
7. Слово вчителя
Але треба пам’ятати про те, що підлітки зовсім інакші, і, щоб любов до них була ефективною, потрібно на речі подивитися по‑новому. У вихованні підлітків немає нічого важливішого за вміння задовольняти потребу в емоційній любові. А для цього дитині треба бути разом із батьками, відчувати, що батьки її дуже люблять, незалежно від її поведінки.
Фізична близькість між батьками й дітьми не обов’язково переростає в емоційну. Для цього потрібне спілкування. Обідній стіл — це одне з найкращих місць для розбудови емоційного зв’язку з підлітками. Коротка розмова з батьками є помірною платнею за добру трапезу. Хто звик сидіти за одним столом мовчки, то започаткуйте нову традицію: «Спочатку ми говоримо з Богом (так діти навчаться дякувати Богові за їжу), потім розмовляємо між собою, а тоді вже можна повернутися до телевізора, комп’ютера, телефона, газети…»
Після молитви-подяки Господу кожен розповідає про три якісь події, що трапилися з ним цього дня, або цікаві новини, про свої думки та почуття, переживання, що їх супроводжували.
Другим складником емоційної любові є відчуття підлітком того, що батьки його приймають. Відчуття відкинутості є одним із найважливіших елементів у психологічному образі схильних до насильства підлітків. Часто це почуття виникає внаслідок того, що батьки порівнюють дитину з братом чи сестрою і відповідно поводяться. Підліток, який не відчуває, що його приймають, не відчуває любові до себе. Інколи поведінка дитини підліткового віку нам, м’яко кажучи, не дуже подобається, тому й важко прийняти її. Але залишати все, як є, не можна. Перед тим як вичерпно пояснити, чого ж ви хочете від своєї дитини, завжди кажіть: «Я дуже тебе люблю. Я любитиму тебе навіть тоді, коли ти не прислухаєшся до моїх слів, але власне тому, що я люблю тебе, я мушу дати тобі одну добру пораду…» Дитині-підлітку потрібно чути, що ви приймаєте її навіть тоді, коли не схвалюєте її поведінки.
Третім аспектом любові до підлітка є забезпечення для нього належної поживи (живлення внутрішнього духу) — це тепла атмосфера, сповнена приязні, заохочення й позитивних емоцій, без зневаги та образ.
Коли потреба в любові, властива підліткові, не задоволена, він відчуває, що ніхто про нього не турбується, що усім байдуже, що з ним відбувається… Тому необхідно пам’ятати: у вихованні підлітків немає нічого важливішого за вміння ефективно задовольняти потребу дитини в емоційній любові, навіть якщо для цього треба змінюватися нам самим.
Поради, аби спілкування з підлітком було ефективним
1. Коли підліток говорить, дивіться йому у вічі.
2. Коли ви спілкуєтесь, то відкладіть усі справи.
Справжнє змістовне спілкування вимагає всієї вашої уваги.
3. Прислухайтесь до почуттів, які турбують вашого сина чи доньку.
4. Стежте за мовою тіла. Це допоможе вам зрозуміти почуття співрозмовника.
5. Не перебивайте, дослухайте до кінця. Це допоможе зрозуміти вам думки, почуття та бажання підлітка.
6. Повторюйте та перепитуйте. Так зможете уникнути непорозумінь.
7. Виявляйте розуміння.
8. Просіть дозволити вам висловити своє бачення ситуації.
9. Не повчайте, а навчайте. Викладайте свій погляд на речі аргументовано та спокійно.
10. Цікавтеся думкою своєї дитини-підлітка.
Пам’ятайте: ваше спілкування —
це також вияв батьківської любові.
Господь промовляє до кожного з нас на усіх мовах любові і на нашій зокрема, підтримує нас в усіх добрих починаннях. Учить нас до всього ставитися з любов’ю. Підтримуймо й ми своїх дітей. Щодня молімося за них, благословляймо й вручаймо в Господні руки.
8. Підсумок
Створення сенканів на тему «Дитина»
Пропоную вам створити сенкан про свою дитину.
Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.
Формула сенкана:
1. Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три слова).
4. Ставлення (фраза — чотири слова).
5. Перефразування сутності (одне слово)
Зразок:
Іринка
Найрідніша і найдобріша.
Сміється, радіє, допомагає.
Вона дуже гарно співає.
Моє сонечко.
Зачитування сенканів, створених батьками.
Слово вчителя. Пропоную завершити наше заняття переглядом кліпу до пісні «Повій Святим Духом» у виконанні гурту «Білі крила» (https://youtu.be/p4tMdoKkm18).
Бажаю вам з Божою поміччю завжди знаходити порозуміння зі своїми дітьми й бути для них найкращими батьками у світі.
