Ми живемо в часи глобального інтернет-покриття. З одного боку — люди не переймаються тим, де шукати інформацію і стають залежними від доступності до світової павутини. З іншого боку — часто новини, або різноманітна інформація, миттєво стають доступними великій кількості людей. Соціальні мережі стають не лише платформою спілкування, а й способом донесення інформації до якнайширшої аудиторії. І тоді інформація, яку в них виставляють, може мати величезний резонанс.

Марк Роберт Майкл Волберг народився 5 червня 1971 року в Дорчестері, передмісті Бостона. Він був наймолодшою, дев’ятою дитиною у своєї матері, хоча лише з двома старшими братами, Донні й Робертом, мав спільного батька. Марк отримав початкову освіту в католицькій школі й відвідував Copley Square High School у Бостоні. Проте атестат про закінчення закладу він отримав значно пізніше.
Ще в школі виявився його запальний характер, схильність до порушення порядку й насильства. Як зазначав сам Марк, в юності він мав близько 25 притягнень у поліцію. То він знущався із учнів, то кидався на кривдників із кулаками. Відтак у нього почалися проблеми з наркотиками, під дією яких він побив двох в’єтнамців, за що й потрапив у виправний заклад. І хоча у в’язниці хлопець пробув лише 45 днів, саме там прийшло усвідомлення того, що подібної долі він собі не бажає. Як зазначив Волберг в інтерв’ю газеті «Дейлі Меіл» 2009 року: «Я докотився до найгіршого місця, яке лише можна уявити, і мені захотілось більше ніколи не повертатись до попереднього життя. І перш за все я повинен був навчитись дотримуватись правильного шляху»1.
І хоча напади гніву ще довго переслідували хлопця, іноді він зривався без видимих причин, проте Марк чітко усвідомив: усі ці ситуації — це наслідок його вибору, а не вина характеру. В тому ж інтерв’ю він зазначив: «Усі помилки, які я наробив — це лише моя вина. Я з раннього віку навчився розрізняти, що правильно, а що — ні. Я несу повну відповідальність за вчинене мною»2. І Волберг вирішив змінити своє життя.
За допомогою брата Донні він став учасником молодіжного хіп-хоп гурту Marky Mark and the Funky Bunch, з якими 1991 року випускає музичний альбом «Музика для людей». Завдяки харизмі Марка, його поведінці на сцені (іноді на межі пристойності), альбом став популярним, — платиновим. За рік виходить ще один альбом, проте такої популярності він не набуває. Певною мірою на цьому музична кар’єра Волберга закінчується. Хоча він подекуди брав участь у концертах і навіть знімався в кліпах гурту, але це вже було скоріше даниною поваги колишнім партнерам.
Саме тоді його помічають кінопродюсери й пропонують невеликі ролі. Кінодебютом на великому екрані стала роль у стрічці «Людина епохи відродження» 1994 року із Дені де Віто в головній ролі. Були ще декілька ролей: «Щоденник баскетболіста», де він грав разом із Леонардо Ді Капріо, «Страх», де працював у парі з Різ Візерспун.
Славу йому принесла головна роль у кінострічці «Ніч у стилі бугі». Власне, там він і розкрився як актор. А саму стрічку номінували на три премії «Оскар». І відтоді Марк Волберг почав зніматися регулярно. Не будемо перераховувати всіх його стрічок. Можна лише зазначити, що він ніколи не цурався грати різноманітні ролі (від драматичних — як у «Відступниках», до героїв фантастичних розважальних стрічок — таких, як «Трансформери»). Саме за це його надзвичайно поважали й сприймали як актора-універсала.
На сьогодні Марк Волберг один із найбільш високо оплачуваних акторів Голлівуду. А ще він відомий тим, що достатньо прискіпливо ставиться до сценаріїв і до того, чи є відверті сцени у фільмі, категорично відмовляючись зніматися в таких.
У 40-річному віці він хотів полишити кар’єру актора, переключившись на продюсування фільмів. Проте невдовзі повернувся до участі у фільмах, заявивши, що він — батько чотирьох дітей, а це вимагає великих коштів. 2018 року вийшов на екрани фільм «22 милі», а цьогоріч вийде комедія «Сім’я на хвилину».
Саме після сорока років Марк почав не соромлячись заявляти про свої християнські погляди. Як він сам стверджував: «Віра — найважливіша частина мого життя. Я не стараюся тиснути на когось, але й не приховую цього… У своїх щоденних молитвах я прошу поради, сили у своєму покликані як чоловіка і батька»3.
Варто зазначити, що Марк одружений із моделлю Ріа Дюрем. У них четверо дітей: доньки Ела Рей, Грейс Маргарет і два сини Майкл і Бредан Джозеф. Усією великою родиною вони живуть у приватному будинку в Беверлі Гілз. Марк у неділю відвідує богослужіння.
«Якщо діти слухняні (в неділю), я в 6:30 ранку купую для них пончики і кажу: «Дітлахи, ви повинні дати мамі поспати!» — і йду в церкву на 7:30. Повертаюсь я якраз на сніданок»4. А потім його дружина й діти теж ідуть до церкви на 10.30, а він супроводжує їх.
Величезний резонанс викликав офіційний щоденний графік життя актора, який висвітлило Британське Інформаційне Агентство (ВВС). Цього розпорядку дня він дотримується із часу підготовки до головної ролі у фільмі «22 милі». Найбільше людей уразило те, що актор встає в 2.30 ночі й має півгодини для нічної молитви. У графіку так і записано — 2.45–3.15 — «prayer time»5. Це час, коли він читає Слово, книги щоденного християнського читання й молиться. Лише після того розпочинає різноманітні справи — тренування, відновлення, ділові зустрічі тощо.
Варто зазначити, що в його графіку теж записано, коли актор проводить час із сім’єю, в який ніхто не може турбувати його. Він має час для дружини й дітей зранку, потім забирає дітей зі школи й проводить увесь вечір із ними, аж поки уся родина не відходить до сну. Така послідовність — вельми похвальна в сучасному світі.
Християнську позицію Марка Волберга не просто знають у США, а й високо цінують. Адже саме він був ведучим на Всесвітній зустрічі сімей, яка відбувалась у Філадельфії 2015 року й на яку був запрошений папа Франциск.
В останні роки через свою акторську роботу Волберг хоче доносити й пропагувати ті цінності, яких він не цурається і які стверджує стилем свого життя. І нова стрічка, яка з’явиться в прокаті цього року висвітлює саме питання сімейних цінностей і того, що можуть люблячі батьки дати дітям. Стрічка називається «Сім’я на хвилину» і розповідає про те, як бездітна пара вирішила взяти на деякий час дівчину-підлітка за програмою тимчасової сім’ї. Але вони не знали, що в дівчини є ще молодші брат і сестра, яких пара змушена взяти теж, адже в усіх трьох немає батьків, а старша сестра опікується ними.
І ось на тлі цих перипетій починають відкриватись проблеми в кожного героя стрічки, конфлікти поколінь, невміння прийняти себе й пошук шляхів любові, щоби досягти сердець тих, хто її позбавлений. Головні ролі в цій кінострічці виконують Марк Волберг і Ізабелла Монер.
Найцікавіше те, що чимало моментів і ситуацій насправді відбувались у житті як самого Марка, так і продюсера фільму Шона Андерса. Іншими словами, цей фільм — не вигадка, а певною мірою переосмислення реальних ситуацій, із якими зустрічається кожна сім’я.
У сучасному світі, коли інститут сім’ї зазнає постійних нападів з усіх боків, коли вивітрюється розуміння того, що сім’я — це те перше середовище, у якому пізнає світ кожна дитина, і те місце, де пізнається любов, піклування й турбота, — подібні фільми вкрай важливі. Адже як би люди не реформували своє життя відносно своїх поглядів, вони ніколи не зможуть змінити чи скасувати Божий задум.
І Він знаходить людей, подібних до Марка Волберга, і через їхній життєвий шлях і стійкі переконання знову й знову стверджує Свої вічні цінності та заповіді. І актор, якого знають і за яким стежать мільйони глядачів, може сміливо заявити: «Віра — найважливіша частина мого життя… Віра — це якір, на якому тримається все, що б я не робив у цьому житті».
Олег Блощук, магістр теології, викладач народних звичаїв, свят та обрядів, пастор євангельської християнської церкви «Скеля» м. Рівного
