Оксана Ришардівна Вербовська — учитель християнської етики та української літератури Богородчанської ЗОШ І–ІІІ ст. № 2 Івано-Франківської обл.
Життєве кредо: бути собою, постійно розвиватися, удосконалюватися, займатися тим, що несе радість душі, шліфувати себе на міцність і вірність своїй мрії. Любити світ, створений Богом, допомагати тим, хто потребує, дарувати щиру усмішку, дякувати Всевишньому за кожний прожитий день, бо він несе в собі частку вічності.
Світ створений Богом з любові і для любові, а тому любов не може бути притаманна, як дехто вважає, лише молодим. Навіть коли посріблена сивиною голова, у серці має бути місце для любові. Вона — джерело життя. Вона зігріває людську душу. Вона, любов, — це Божий дар, найцінніший, найпотужніший. Усе в житті починається з любові! Раджу Вам, а може, прошу Вас: знайдіть для неї місце у своєму серці. Любіть один одного усмішкою, привітним теплим словом, щирим вітанням. Не будьте позбавлені сонця, не будьте холодними. Не тримайте зла, не піддавайтеся скупості, улесливості, заздрості, обману. Будьте терпеливими, милосердними. Зітхайте, співайте, цілуйте, смійтесь, жертвуйте, тіштесь — усього цього варта любов!
МАЛЕНЬКА ГЕРОЇНЯ
Дівчатко моє ти, мила Настусю,
За тебе, дитинко, я Богу молюся.
Ти з полум’я винесла рідну сестричку,
Така ще тендітна, і теж невеличка.
Дівча-ангелятко, якій лише п’ять,
З вогнем-лиходієм пішла воювать.
Палючі язики здіймались, мов змії,
Лишали сліди на біленькому тілі.
Спалити хотіли і личка красу,
Та руку підставив Спаситель Свою.
Яка ти смілива, кохана дитино,
Ти подвиг здійснила в своєму житті.
Пекельна для тебе була ця година,
Коли ти життя рятувала сестрі.
Ще зовсім маленька, а терпиш вже муки,
Страждаєш… Та скільки любові в тобі!
Мов вугля обпечені ноги і руки,
Та карії очі — немов дві зорі,
Що з вірою дивляться в сонячне небо,
Звідкіль врятував Господь душу малу,
Творець не забуде ніколи про тебе,
Якщо принесеш Йому вічну хвалу!
Поможімо і ми оцій чудо-дитині,
Молитви складімо на Божий вівтар,
Щоб більше було героїнь в Україні,
Таких, як маленька
Настуся Овчар!
ЖИТТЯ, ЩО СЯЄ!
Переді мною Біблія свята —
Одвічна, мудра і благословенна Книга,
В ній — джерело струмує
вічного життя,
Чаша спасіння, розум, сила.
Вона тепло дарує й мир душі,
І гріє сонце променем ласкавим —
Цілющий лік і вдень, й вночі,
Величним світлом душу наповняє.
Вона — любов, життя, дороговказ,
Вчить в правді жити,
вірою молитись,
Іти вперед, не оглядатися назад —
І волі Божій послухом коритись.
Веду розмову тиху я з Христом.
Кладу до серця живі слова-поради,
І молюся, щоб Він Своїм перстом
Мене беріг від злоби і від зради.
Яка-то благодать — читати Біблію святу!
Вона — одна моя стежиночка до Бога.
Небесним хлібом душу причащу,
Добром-любов’ю хай засівається дорога.
Спішіть напитись всі із цього джерела —
І приймете безцінний дар спасіння,
Бо до останньої хвилиночки свого життя
Душа співатиме Христу пісні хваління!
ПОДЯЧНА МОЛИТВА
Дякую, Боже, за ранок досвітній,
За сонячний промінь
ласкавий, привітний.
За співи пташині у небі веселі,
Поля волошкові та людські оселі.
За подих життя, друзів,
родину — за всіх,
За чисту сльозу і за радісний сміх,
За дар, щоби сіяти зерна любові
І мудрість черпати
в Святім Твоїм Слові.
Дякую, Боже, за день мій прожитий,
За Твою милість Тобі лиш служити,
За поміч Твою, любов, благодать,
За мир у душі, що ні з чим не зрівнять.
Дякую, Отче, за все, що даєш,
За щедрі дари, за силу, що шлеш.
Я буду вдячна навіки Тобі,
Будь Ти зі мною і в щасті, й журбі.
У тиші вечірній шепочуть уста
Подячну молитву до свого Творця:
«Будь Твоя воля зі мною свята!»
МОЛИТВА — СИЛА!
О молитво вічна, пресвята,
Наче мати, до грудей нас пригортаєш,
Даєш життя, наснагу, віру —
І кожну мить даруєш нам щасливу.
Скільки у тобі мудрості і сили!
Ти — щит, ти — меч
і захист для безсилих,
Залізо ломиш, гнеш окови,
Шлеш променя надії і любові.
З тобою ми усе поборемо, здолаєм,
В тобі душа добрішає і оживає —
Словами серденька ти промовляєш,
Ти з Небом, з Богом нас єднаєш.
Молитва — світло, серця зріння,
В молитві ласка Божа і спасіння.
У ній — полегкість, спокій, благодать,
Бо Дух Святий в душі вита.
Молімось завжди вдень й вночі,
Несімо радість і красу душі.
Молімося за наш народ, за мир, життя,
І хай святу молитву приймуть Небеса!
МАМИНА ЛЮБОВ
Мамині руки — теплі і дужі,
Мов квітка лелії, пелюсточки ружі.
В них — промінь ясний, що нас зігріває,
Ніжно голубить і обіймає.
Мамині очі — чисті й прозорі,
Водиці кришталь, світлі, мов зорі.
Тихі, небесні глибокі озерця —
То відблиск душі і любов, що від серця.
Мамине серце в предвічному слові,
Повне краси, доброти і любові.
Те, що ніколи не знає спочинку —
І вдень, і вночі воно пестить дитинку.
Молитва матусі — сильна, святая,
На ангельських крилах в небо злітає,
Несе до Бога, мов крові краплину —
Возносить благання за свою дитину.
Мама — слово солодке й ласкаве,
Ми його першим в житті вимовляєм.
Воно на устах і в думках в нас щоденно,
Будь же, матусенько, благословенна!
НАЙБІЛЬШЕ ЩАСТЯ
Чи є у світі хтось добріший,
Ніж рідна матінка твоя?
Чи є у світі щось тепліше,
Ніж неньки рідної сльоза?
Чи є у світі щось ніжніше,
Як мами чуємо слова?
То як мелодія відвічна,
То як життя струна жива!
Чи є у світі щось ясніше,
Як мамин усміх на устах?
Він грає, наче щастя вічне,
Витає в небі, наче птах.
Чи може бути щастя більше,
Ніж коли мати є при нас?
Стає нам кожна мить миліша,
І сонячним — похмурий час!
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Дай, Боже, добру долю Україні,
Щастя, здоров’я кожній родині.
Щоб біди-горя нікому не знати,
Щоб сім’ї українській на ноги стати.
Подай же нам, Боже, Свою допомогу,
Вкажи до світла добру дорогу.
Святою рукою Ти нас поведи
До злагоди, правди, краси й чистоти.
Якщо ми в чомусь завинили,
Прости нас, Господи, прости!
Із неба ясного зішли нам сили
Неправду й зло перемогти.
Вислухай, Отче, молитву святу,
Благослови Україну страждальну мою,
Зішли нам любові, ласки, щедрот,
Спаси й збережи мій рідний народ.
БЛАЖЕННІ ВИ…
Блаженний, хто на Бога уповає,
Блажен, хто бідному допомагає,
Блаженний чистий серцем і покірний,
Блажен, хто Імені святому вірний.
Блажен, хто сироту не оминає,
Блажен, хто ранок у молитві зустрічає,
Блаженний, хто Слово Божеє приймає, —
Душа такого, мов псалми, співає.
Блажен, хто Україну і батьків не забуває,
І рідну мову й пісню пам’ятає.
Блаженний, хто заповіти Божі береже, —
Такий в путі до Господа уже!
Блажен, чиє на Небі вписане ім’я, —
Господь дає такому вічнеє життя.
Блажен, хто в серці Бога має,
Таких Господь в житті благословляє.
Блажен, хто пронесе свого хреста —
Дорога в Царство Боже непроста.
Блажен, хто кається, грішити покидає —
Такому Бог і руку допомоги простягає.
Блаженні ми, що доброго Отця на Небі маєм,
Бо Він, Бог милосердний, усіх нас пригортає.
Блаженні ті, які Ісуса люблять,
Бо всі вони є Божим людом.
Блаженні Ви…