А віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого. Євр. 11:1
Ми живемо у світі, який Бог створив прекрасним, а диявол намагається все спотворити. На жаль, йому вдалося спотворити розуміння трьох головних слів християнства й нав’язати людям їх викривлене розуміння. Церкву він назвав приміщенням, а це зібрання народжених згори людей. Любов’ю він назвав пожадливість, бажання отримати від життя все, що тобі до вподоби. У Біблії ж написано, що любити — це означає жертвувати своїми потребами й бажаннями заради Бога й інших людей. Вірою він назвав конфесію, а не таке бачення буття на підставі Божого Слова, яке спонукує людей жити по-Божому.
Живучи в такому перевернутому світі, нам обов’язково слід з’ясувати всі питання, які стосуються такої важливої складової життя людини як віра. Адже це один із головних атрибутів людини, необхідний для праведного життя та побожності. Коли Ісус Христос говорив про Свій прихід за церквою, то сказав: «Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?» (Лк. 18:8). Не правильну конфесію, а людей, які живуть згідно зі Словом Божим.
Як стати людиною, яка живе вірою?
Той, хто має віру, — це людина, яка вміє розпізнати Божу волю в кожній окремій ситуації і діяти в цілковитій згоді з нею. Протилежна якість — маловір’я, самовпевненість. Маловір’я — невпевненість у Богові зі страху перед людьми й турбота про земне благополуччя. Маловір’я характеризують як відсутність повної, глибокої переконаності в будь-якій християнській істині чи прийняття цієї істини тільки розумом, але не серцем. Цей стан виникає на ґрунті сумнівів або відсутності ревності в правдивому Богопізнанні. Маловір’я для серця — те ж саме, що сумнів для розуму. Воно стоїть на перешкоді дії Бога.
1. Ісус Христос жив вірою
Можна без перебільшення сказати, що Ісус Христос жив на землі так, що Його віра є для нас особливим досконалим взірцем. Історія описує багато людей, які діяли, керуючись вірою, але з Ісусом ніхто не зможе зрівнятися.
Повністю довіряв Небесному Батькові
«І благав Він: “Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!.. А проте, не чого хочу Я, але чого Ти…”» (Мк. 14:36)
Кожен учинок людини зумовлений її вірою. Вам необхідно вибрати навчальний заклад, де ви будете навчатися після закінчення школи. Якщо ваша віра побудована на Слові Божому, то ви молитиметесь до Бога й проситимете Його вас скерувати. Тому що тільки Він один знає наше майбутнє й ту професію, яка найкраще реалізує закладений у нас потенціал. Якщо в нас немає довіри Богові, то ми будемо діяти на власний розсуд, приміром, подамо документи в стільки вузів, у скільки дозволено, і на стільки факультетів, на скільки можна.
Як поводився Ісус, живучи на землі? Ісус говорив про Себе: «По правді, по правді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить» (Iв. 5:19). Ісус повністю довіряв Своє життя Небесному Батькові, усі Свої кроки Він узгоджував із Ним. Навіть тоді, коли Йому було дуже важко від того вибору, який потрібно було зробити (Мк. 14:36), Він усе ж вибрав те, що хотів Отець.
Якщо ми хочемо бути людьми, які живуть вірою Божою, нам необхідно повністю навчитися довіряти Біблії й діяти, спираючись на неї.
Бачив віру людей
«А Він їй сказав: “Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!”» (Мк. 5:34)
Ще однією особливою характеристикою Ісуса Христа було те, що Він бачив людей, у яких була жива віра, і ніколи не проходив повз них. Так, Ісус допоміг жінці, яка багато років була хвора на кровотечу. Доторкнувшись до Господа, вона стала здоровою. Христос похвалив її за віру.
Кожного разу, коли ми на своєму шляху зустрічатимемо людей, які живуть вірою, нам варто зупинятися й переймати їхню віру. Приміром, розпитати, хто або що вплинуло на їхню віру. Пригадую таку життєву історію. На занятті з вивчення Біблії я ділився з присутніми своєю довірою Богові фінансового життя. Одна жінка дуже захотіла також у питаннях фінансів жити вірою. І вона почала молитися й просити Бога, щоб Він допоміг їй у цьому. Згодом вона засвідчила, що одного разу зібралася їхати на дачу, у її гаманці було лише 10 гривень, щоб доїхати туди й назад. Тут заходить сусідка й просить позичити 10 гривень на інсулін. Згадавши своє бажання жити вірою, вона дала сусідці гроші й вирішила, що на дачу не поїде, хоча й дуже потрібно. Через півгодини їй приносять пенсію. Вона прославила Бога за те, що могла віддати сусідці гроші й потрапити на дачу…
Молився за віру людей
«Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!» (Лк. 22:32)
Ще однією особливістю життя Ісуса Христа на землі було те, що Він молився за зростання віри людей. Так, сатана хотів зробити все можливе, щоб апостол Петро ніколи не став апостолом. Ісус молився за те, щоб його віра зросла й він зміг протистояти сатані. Як наслідок, ми маємо історію, яка описує життя особливого апостола, через якого Бог зробив багато справ на землі для людства.
Щоб можна було жити вірою, потрібно, щоб наша віра постійно зростала. А щоб наша віра зростала — варто молитися до Бога й просити цієї віри. І там, де її нам буде катастрофічно не вистачати, слід кликати до Бога, як батько хворого сина (Мк. 9:24): «Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!»
2. Шлях набування віри
Багато людей думають, що віра передається від батьків. На жаль, від батьків передаються лише гріхи. Безсумнівно, батьки можуть бути благословенням для своїх дітей і допомогти їм набувати віру, якщо самі живуть згідно з Писанням. Слово Боже вказує на шляхи, якими потрібно йти, щоб збудовувати свою віру.
Віра — Божий дар
«Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8-9)
Бог дає дар спасаючої віри, коли ми визнаємо свої гріхи. Неможливо якось заслужити прощення гріхів чи життя на небі. У Біблії неодноразово підкреслюється той факт, що віра, завдяки якій ми отримуємо прощення й спасіння, дається Богом виключно по Його благодаті. Усе, що потрібно людині, це почати усвідомлювати, що вона грішна, що вона йде проти Бога й робить те, що їй хочеться, а не те, що хоче Бог, і захотіти змінити цю ситуацію. Як наслідок, у подарунок від Бога ми отримуємо віру в те, що ми будемо спасенні від вічних мук в озері вогняному завдяки жертві Божого Сина Ісуса Христа.
Нам, людям, дуже важливо пам’ятати, якою ціною Бог дав нам це право бути спасенними. Він віддав на хрест Голгофи Свого улюбленого Сина Ісуса Христа. Наша вдячність Творцеві Всесвіту впокорюватиме нас перед Ним і спонукуватиме шукати те, що хоче Він, що до вподоби Йому.
Віра — від слухання Слова Божого
«Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим. 10:17)
Один із основних біблійних текстів, який дає нам повне ствердження віри, записаний у Посланні до євреїв: «А віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого» (Євр. 11:1). Підставою нашої віри є Божі обітниці, записані у Святому Письмі. На жаль, у багатьох людей підґрунтям віри є традиції й обряди, які запровадили наші попередники і які не узгоджуються з Божим Словом. Бог завжди залишається вірним у тому, що Він пообіцяв у Своєму Слові.
Апостол Павло в Посланні до римлян пише, що наша віра зростає від слухання Слова Божого. Слово «слухання» дуже близьке до слова «послух». А для того щоб слухатись Божого Слова, потрібно Його знати. Тому пропоную для зростання нашої віри вивчати напам’ять обітниці, які Бог залишив для нас у Біблії. Вивчаючи одну обітницю в тиждень, ми зможемо за десять років вивчити 500 обітниць. Скільки обітниць знаєте ви?
Перед одруженням я пообіцяв своїй дружині виконати сім речей. Шість із них я виконав за перший рік нашого подружнього життя. Сьому мені ніяк не виходило виконати. Одного разу я запитав дружину, чи вона ще вірить у те, що я її виконаю. Вона відповіла, що знає мене як людину слова, що переконана, що я люблю її й роблю для неї все найкраще, а тому анітрохи не сумнівається. Це заохотило мене докласти ще більше зусиль, щоб виконати обіцяне. І невдовзі це відбулося.
Бог любить нас набагато більше, ніж я люблю свою дружину. Він до сьогоднішнього дня виконував усе, що пообіцяв, то невже в один момент Він зможе когось із нас підвести? Тільки довіряючи обіцяному в Слові Божому, ми зможемо збудовувати нашу віру. «Ми завжди повинні подяку складати за вас Богові, браття, як і годиться, бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного» (2 Сол. 1:3).
Ділитися своєю вірою
«Та мавши того ж духа віри, за написаним: «Вірував я, через те говорив», — і ми віруємо, тому то й говоримо…» (2 Кор. 4:13)
Коли люди зустрічаються, вони зазвичай про щось спілкуються. У більшості випадків про наболіле. Або в них завжди знаходиться, на що поскаржитися, або висловити своє незадоволення кимось. Це не збудовує людей, з якими ми спілкуємось. Кожного разу, зустрічаючись із людьми, я намагаюся говорити про Ісуса, Біблію і віру, якою живу.
Коли ми ділимось з людьми своєю вірою, ми не тільки приносимо добро співрозмовникам, а й самі зростаємо у вірі. Чим більшій кількості людей ми розкажемо про свою віру, тим сильніша вона буде в нас (2 Кор. 4:13-14). Кожного дня діліться Божими відкриттями, які ви отримали, читаючи Біблію. Передавайте людям той запал, який ви отримали від Бога, щоб жити так, як цього хоче Він.
Здійснювати всі справи вірою
«Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується! А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх» (Рим. 14:22-23)
У цьому тексті Писання апостол Павло робить дуже серйозну заяву: «…а що не від віри, те гріх». Я переконаний, що так думають одиниці людей на землі. Люди спочатку роблять, а потім думають про те, що сталося. Перед тим як щось зробити, потрібно звіритись, чи цей учинок відповідатиме Слову Божому. І чи є в мене віра, що те, що я роблю, воно мені на добро. Тільки тоді діяти, виходячи з віри, якщо ми не хочемо жити грішним життям.
Сотник звернувся до Ісуса з проханням зцілити хворого раба. Він вірив у те, що Ісусові варто сказати слово й раб відразу одужає. Ісуса здивували слова сотника, у яких Він побачив велику віру. Сотник був людиною підвладною, яка виконувала й віддавала накази. Йому достатньо було лише сказати, і відразу все виконували. Сотник твердо вірив, що слову Ісуса підкоряються хвороби, і він не був посоромлений у своїй надії на Нього (Лк. 7).
Перед народженням мого сина Бог дав мені кілька думок на основі Писання, які говорять наступне: є те, що здатний робити лише Бог, і Божі благословення неможливо купити за гроші. Ці слова зміцнили мою віру в те, що не потрібно давати лікарям хабарів, не треба переживати за народження дитини, а треба молитися й бути підтримкою під час пологів для дружини. Віра дозволила пережити ці обставини з миром у серці та прославити Бога.
Упевненість, що наші дії будуються на волі Божій, приводить до найкращого результату: дають нам радість і натхнення жити, а також приносять підбадьорення тим, хто навколо нас.
Перемагати спокуси вірою
«А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі вогненні стріли лукавого» (Еф. 6:16)
Сатана — ворог душ людських, разом зі своїми демонами працює день і ніч, щоб заподіяти зло кожній людині. Для того щоб йому протистояти, нам потрібна віра. У Посланні до ефесян апостол Павло пише, що це найголовніша зброя, якою можна відбити всі атаки диявола.
Декілька разів диявол навіть насмілювався підходити до Ісуса, Сина Божого, щоб звести Його. Але в нього нічого не вийшло, тому що Ісус протистояв йому вірою. Кожного разу на його пропозиції Ісус говорив: «Написано» й далі цитував Писання. Що робите ви, коли до вас приходять спокуси від представників протилежної статті, нечесних грошей або чогось іншого?
Лише твердою вірою можна протистояти дияволу та його спокусам. Потрібно добре знати, що написано в Біблії щодо різних моментів нашого життя. Вивчайте напам’ять Божі істини й живіть ними — вони збережуть ваше життя від неправильних кроків і приведуть до вічного життя на небесах.
Любомир Турчак,
пастор церкви ЄХБ «Благодать» м. Рівне