ДЕ ЗАХОВАНА РАДІСТЬ?
Продовжуємо тематичний огляд книг Святого Письма. П’ятикнижжя Мойсея та історичні книги Старого Завіту, розглянуті в попередньому числі часопису, познайомили нас з історією створення світу, життям патріархів та вибраного Божого народу, якому Господь дав Десять Заповідей і таким чином виявив Свою волю щодо призначення людини, її життя в соціумі та її стосунків із Творцем. Наступна група книг — навчальні поетичні (Книга Йова, Псалтир, Приповісті Соломона, Книга Еклезіястова і Пісня над піснями) та пророчі (4 книги великих і 13 книг малих пророків).
Кожна з них має свого автора, тему й мету написання, але якщо говорити загалом, то ці книги розкривають образ і характер Бога. Так, Бог зволив відкрити Себе людям. Але як творіння може осягнути Творця, обмежене — Нескінченного, тлінне — Вічного, грішне — Святого?
Для того, щоб описати невідомий об’єкт, послуговуються порівнянням. Та з ким можна порівняти Сущого? Де віднайти слова, які б відобразили Його мудрість, велич і красу?
Очевидно, саме через таку багатогранність Бога й обрано такий формат Писання: сорок авторів, розмаїття стилів, різний обсяг і тематика тощо. Книга Ісаї — про Боже спасіння, Книга Єремії — про Божий суд, Книга Єзекіїля — про Божу славу. В інших книгах Господь змальований як Батько і Добрий Пастир, Премудрість і Суддя, Наречений і Чоловік, Виноградар і Будівничий, Наріжний Камінь і Гончар, Син Людський і Цілитель.
Захоплюючі історії стародавніх часів… І раптом — упізнаєш свою ситуацію і себе самого! І хоча розповіді драматичні, а почасти й трагічні, у серці з’являється паросток надії, який розцвітає квіткою радості. Ми не залишені, Бог із нами, Йому не байдуже, куди ми йдемо й про що думаємо, що нас тривожить, лякає і болить. Він не лише все знає, але й все відчуває. Він нас любить! Він дивиться на цей світ, спотворений гріхом, сповнений зла, ненависті, неправди, підступу та зради, і пропонує Себе кожному серцю. В Ісусі Христі Бог прийшов на землю, щоб дати нам нове життя й нову надію. Ціною наших гріхів була смерть, і Він заплатив цю ціну.
Ісус помер, щоб ми не загинули. Він воскрес, щоб ми жили. Він стоїть із розпростертими руками й чекає кожного з нас.
У скрутних обставинах люди згадують текст із Книги Йова: «Людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти» (5:7). Навіть якщо й так, то це фізичне народження для життя протягом обмеженого відрізку часу в місці нашого тимчасового перебування, а ось вічність, приготовану Богом для тих, хто відкрив своє серце для Його Сина, відгукнувшись на поклик святої любові, характеризує інший біблійний текст: «Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію» (Єр. 29:11).
Дорогі друзі, нехай ці слова будуть підбадьоренням для вас, бажаємо вам миру та радості в Господі нашому Ісусі Христі!
З повагою — редакційна колегія