Порівняно з усім іншим творивом, Господь Бог створив людину особливим чином — за Своєю подобою. І Божим планом було постійне вдосконалення людини й усе більше відображення образу Божого в людині.
Заглибившись у фізіологію й анатомію людського тіла, ми пізнаємо, наскільки мудрий і геніальний наш Творець! Адже тіло — це не просто машина, це живий механізм, що гармонійно працює, самовідновлюється, захищається, думає, творить!
Бог назвав нас храмом Духа Святого — оселею для Себе! І відповідальність за таке чудо інженерної думки Бог поклав на людину.
Однак з часу гріхопадіння почалася деградація людини, що закінчується її смертю. З’явилися хвороби й страждання, але Господь, з ласки Своєї, заклав у наш організм систему захисту, яка охороняє рубежі життя, і тільки тоді, коли відбувається збій у її роботі, виникає хвороба. Сьогодні поговоримо про імунну систему — чудо творіння Божого, захисну армію в тілі людини, а в подальших випусках розглянемо й інші, не менш досконало створені системи.
Функціональна будова імунної системи
Роботу імунної системи забезпечують: органи (селезінка, тимус, лімфатичні вузли), клітини (лейкоцити всіх різновидів, лімфоцити) і речовини, які вони виробляють (антитіла й антитоксини), а також особливі білки крові (комплемент тощо).
Кожна сота клітина в нашому тілі належить до клітин-воїнів, що захищають нас, а загалом таких клітин близько трильйона. Уявіть, що всі клітини імунної системи — це військові. Як і в кожній армії, в армії нашого тіла є підрозділи. В організмі є два великі підрозділи: «спецназ» — лімфоцити й «піхота» — лейкоцити, а саме нейтрофіли та макрофаги.
Розпочнемо зі «спецназу». Лімфоцити складають 25 % білих клітин крові. Серед них виділяють Т-лімфоцити і В-лімфоцити, а серед них є ще вужче спеціалізовані групи. І «спецназ», і «піхота» утворюються в червоному кістковому мозку, але процеси дозрівання й навчання (активації, спеціалізації) відбуваються в різних структурах нашого тіла (у тимусі, лімфовузлах тощо). Тривалість життя лімфоцитів у середньому 200 днів.
В-лімфоцити — це дрібні клітини, на поверхні яких утворюються й накопичуються специфічні антитіла — особливий вид зброї. Один такий лімфоцит може продукувати сотні собі подібних, але незрілих лімфоцитів усього за кілька днів. Коли ж ці клітини дозрівають і зустрічають ворога, вони починають виробляти близько 2000 молекул антитіл щосекунди протягом кількох днів свого життя. А ще є В-лімфоцити пам’яті (своєрідні архіваріуси), які містять інформацію про особливі прикмети ворога й у разі зустрічі з ним навіть через тривалий час після моменту останнього контакту з ним, одразу ж починають продукувати антитіла на нього, що значно прискорює його знищення, порівняно з першим контактом у житті. Ці клітини протягом усього життя людини зберігають картотеку всіх ворогів, які будь-коли за життя людини посягали на її безпеку.
Т-лімфоцити поділяють на:
а) Т-лімфоцити — кілери, які здатні самостійно нейтралізувати ворога своєю власною зброєю — антитоксином;
б) Т-хелпери («помічники»), вони підказують В-лімфоцитам, які саме антитіла треба виробляти, і стимулюють їх активність, а також активізують розмноження Т-кілерів;
в) Т-супресори («пригнічувачі») — пригнічують активність усіх решти імунних клітин у разі успішного знищення ворога;
г) Т-лімфоцити пам’яті — зберігають інформацію про вже переможеного ворога.
Загалом, Т-лімфоцити воюють переважно з вірусами, специфічними бактеріями та раковими клітинами.
Лейкоцити (нейтрофіли) діють як розвідники й піхотинці в одній особі. Вони вільно плавають у крові, ніби «скануючи» її склад, видивляючись чужорідні клітини, зруйновані клітини власного організму тощо. Живуть вони близько 2-3 днів, але під час активної боротьби з ворогом їхнє життя скорочується до 2-3 годин. Однак приблизно 50 % нейтрофілів не плавають у крові, а ніби «прилипають» до стінок судин — це пристінкові лейкоцити. Це ніби війська запасу. Вони активізуються й переходять в активний кровообіг (мобілізуються) лише в разі початку військових дій — у разі виявлення ворога клітинами-розвідниками, у разі стресу або на тлі гормональних коливань. Тоді вони направляються до місця бойових дій, захоплюють зловмисника, проковтують його й перетравлюють за допомогою спеціальних ферментів. Кожен із лейкоцитів може «знешкодити» 5-20 мікробів, але потім і сам гине. Гній, який ми звикли бачити у вогнищі запалення, складається переважно із загиблих героїв-нейтрофілів. Нейтрофіли воюють із бактеріями та грибками, а також із внутрішньоклітинними мікроорганізмами.
Макрофаги або фагоцити — великі клітини, які проковтують бактерії, дрібні шкідливі частки й утилізують їх, а основні антигени передають на аналіз і зберігання Т-лімфоцитам. Працюють вони переважно в товщі тканин тіла (печінки, селезінки, легенів, кісткової тканини тощо). Їх налічується близько 8 % від загальної кількості білих клітин крові.
Дію нейтрофілів і макрофагів стосовно бактерій називають запальною реакцією, це відповідь організму на пошкодження на місцевому рівні. Діяльність лімфоцитів називають імунною реакцією.
Ще є природні кілери — це клітини, які занадто дрібні для того, щоб проковтнути ворога, однак мають стрілецьку зброю, яка стріляє по ворогах отруйними хімічними речовинами. Саме ці клітини відповідальні за відторгнення трансплантата, руйнацію пухлинних клітин, клітин, що заражені вірусами.
Активність імунної системи визначає нашу здатність протидіяти хворобам. Однак ми можемо власноруч або знизити цю активність, або сприяти її нормалізації.
Бог не тільки створив людину прекрасною, але й дав їй закони життя, за допомогою яких вона може підтримувати здоров’я, як фізичне, духовне, так і здоров’я розуму. Підкоряючись Богові в дотриманні цих законів, ми убезпечуємо себе від багатьох проблем.
Ці закони знаходимо в Біблії, у Книзі Буття.
Харчування: «І сказав Бог: “Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!”» (Бут. 1:29).
Фізична активність: «І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала» (Бут. 2:15).
Віра, або довіра до Господа і Творця: «Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (Бут. 2:17).
Відпочинок: «І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив» (Бут. 2:2-3).
Вода: «І річка з Едену виходить, щоб поїти рай» (Бут. 2:10).
Сонячне світло: «І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем…» (Бут. 1:16) .
Повітря: «І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. І назвав Бог твердь Небо… І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею» (Бут. 1:7-8, 2:7).
Стримання й поміркованість: «І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: “Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього…”» (Бут. 2:16-17).
Чи підтверджує сучасна наука правомірність цих законів? Погляньмо, які рекомендації дають нам сьогодні вчені.
Фактори, що ослаблюють активність імунної системи:
Тривалий влив стресогенних чинників.
Їжа, багата на цукор і жири, а також бідна на вітаміни, мінерали та мікроелементи.
Відсутність своєчасного відпочинку, особливо нічного сну.
Низький рівень фізичної активності.
Фактори, що підтримують активність імунної системи:
Здоровий спосіб життя, що включає повноцінне, збалансоване харчування.
Достатня фізична активність не менше 30 хвилин на день у темпі швидкої ходи.
Відмова від усіх токсичних для організму речовин (алкоголь, паління, кофеїновмісні продукти, барвники тощо).
Підтримка ваги в оптимальних межах протягом усього життя.
Достатній сон.
Профілактика інфекцій: особиста гігієна й достатня термічна обробка продуктів тваринного походження.
Регулярні профілактичні медичні огляди.
Кілька слів хочу сказати про широко рекламовані стимулятори активності імунної системи. З наукового погляду поняття «укріплення, активізація» імунної системи мало що означають. Адже збільшення будь-яких клітин в організмі, зокрема імунних клітин, не обов’язково є чимось позитивним. Наприклад, спортсмени, які роблять переливання крові з метою збільшення числа клітин крові для досягнення найвищих спортивних результатів, мають підвищений ризик інсульту. Спроби якось укріпити клітини імунної системи — річ мало досяжна, адже існує багато різновидів клітин, які по-різному реагують на ті чи інші фактори. Кількість яких із них потрібно збільшувати, і до якої межі? Учені поки що не можуть дати відповіді на ці запитання. Думаю, нам більше треба потурбуватися про те, щоб не пригнічувати їх активність, а організм уже розбереться, що і як зробити, аби захистити нас.
Вік та імунітет. У міру старіння організму знижується й активність імунних клітин. Тому люди похилого віку більш схильні до інфекцій, запалень, раку й переборюють їх не так швидко й ефективно. Таке ослаблення імунної системи пов’язують зі старінням тимусу й зниженням здатності кісткового мозку генерувати клітини крові. Також вагомим фактором є «мікронутрієнтне недоїдання» в людей похилого віку. Їхнє харчування стає більш одноманітним, містить мало свіжих овочів і фруктів, і взагалі їдять вони мало. Тому для людей поважного віку може постати питання про вживання вітамінно-мінеральних комплексів, про що варто порадитися з лікарем. Особливо важливі для них вітаміни D, С, В12, В1, В6, кальцій, магній, калій, залізо і цинк.
Трави та інші добавки
На сьогодні немає наукових доказів того, що будь-які засоби зменшують нашу сприйнятливість до інфекцій. Хоча відзначається певний вплив деяких речовин на ту чи іншу ланку імунної системи, але чи здатен цей факт покращити її роботу загалом, учені поки що не беруться стверджувати — доказів немає. Звичайно ж, ми не повинні ігнорувати позитивні властивості рослинних засобів. Проте імунна система кожної людини унікальна. Усі ми реагуємо на одні й ті ж речовини по-різному. Тому для напрацювання загальних для всіх людей рекомендацій щодо цього питання потрібні широкомасштабні й тривалі дослідження, і це питання майбутнього.
Якщо говорити про конкретні рослини, то варто згадати алое вера, ехінацею, астрагал, часник, жень-шень і солодку. На сьогодні немає доказів того, що алое володіє імуномоделюючою активністю. Відносно астрагалу не було здійснено масштабних досліджень взагалі, більше того, його прийом може бути навіть небезпечним. Вагомих доказів позитивного впливу ехінацеї при застудних захворюваннях теж не було знайдено. Вона не показала ефективності в профілактиці й ніяк не прискорювала одужання людей у разі інфекційних захворювань. Крім того, її тривалий прийом може спричинити негативну дію. У деяких людей з алергією на амброзію може бути перехресна алергія на ехінацею, тому її прийом для них протипоказаний. У часнику виявлені антибактеріальні властивості, а також доведена його ефективність у боротьбі з вірусами та грибками. Також є докази його протипухлинної активності, однак поки що немає загальних рекомендацій уживання його з метою профілактики раку чи інфекцій, хоча дрібні дослідження вказують на його імуностимулюючу активність. Дослідження щодо солодки проводилися в комбінації з іншими травами, а чистих експериментів з нею самостійно не здійснювалося, тому немає й рекомендацій для її вживання як імунного стимулятора. Не забувайте про побічні дії солодки голої й уживайте її лише коротким курсом і тільки за рекомендацією лікаря.
Зв’язок зі стресом
Раніше медицина не розглядала зв’язок емоційного стану людини зі станом її здоров’я, але сьогодні ставлення до цього питання змінилося. Уже доведено, що багато хвороб пов’язані з емоційним стресом, і простежується його зв’язок із роботою імунної системи. В експериментах на тваринах було виявлено, що «соціальний» стрес (агресія з боку родичів) у 2 рази більш руйнівний за «фізичний» стрес (тісна клітка, відсутність їжі та води). Ізоляція також пригнічує імунну систему. В організмі малят мавпи, позбавлених спілкування з мамою й родичами, продукувалося менше лімфоцитів і антитіл. Як правило, стрес призводить до порушення скоординованої діяльності нервової, ендокринної та імунної систем. Він стимулює вироблення гормонів стресу — глюкокортикоїдів. Ці гормони пошкоджують тимус — орган, у якому дозрівають лімфоцити, а також пригнічують вироблення цитокінів і інтерлейкінів, які стимулюють і координують роботу імунних клітин. У людей, які страждають на депресію, у тих, хто розлучені, було помічене зниження активності Т-клітин порівняно з тими людьми, які таких проблем не мали. Ті люди, які у важких життєвих обставинах мали багато друзів, також мали й кращі показники активності Т-клітин, ніж ті люди, які були позбавлені підтримки.
Фізична активність
Регулярні фізичні навантаження є одним із стовпів здорового способу життя, адже вони сприяють здоров’ю організму в цілому й імунної системи зокрема. Однак екстремальні навантаження призводять до зворотного ефекту. Одним із механізмів позитивного впливу фізичної активності є прискорення кровообігу, що дозволяє клітинам крові й речовинам імунної системи рухатися швидше й ефективніше виконувати свою роль.
Отож, поки вчені з’ясовують деталі, ведіть здоровий спосіб життя, намагайтеся уникати тривалих психічних і фізичних перевантажень, майте хороше соціальне оточення, виберіть місце для проживання якомога ближче до природи й подалі від забруднювачів, радійте життю, дякуйте Богові за все, що трапляється з вами, і у вас буде значна перевага в збереженні повноцінної активності імунної системи на довгі роки.
Детальніше дізнатися про здорові звички й навчитися втілювати їх у життя ви зможете, відвідавши пансіонат «Наш Дім», що на Вінниччині. Ласкаво просимо! Будьте здорові!
Тетяна Остапенко,
лікар загальної практики,
лікар пансіонату «Наш Дім»
Контактна інформація:
Пансіонат «Наш Дім»
с. Нові Обіходи, Немирівський р-н,
Вінницька обл., 22856
+380433141525; +380936395979;
+380679462013; +380660411494
www.ourhome.vin.ua