Автор Галина Самолюк, учитель основ християнської етики Заводської ЗОШ І–ІІІ ст. Чортківського р-н Тернопільської обл. [1]
Мета: поглибити знання учнів про молитву, види молитов; ознайомити із текстами церковних, літературних, народних молитов, молитвами за Україну, народ; показати виховну роль молитви у розвитку особистості; важливість Богослужіння для моральності людини; продовжувати формувати вміння працювати зі Святим Письмом.
ХІД УРОКУ
І. Вступна частина
Організаційний момент
Учитель запалює свічку й промовляє молитву.
Прийди, Святий Духу, прийди. Відкрий наші серця і душі, будь у кожному слові, кожній думці та прагненні до дії. З’єднай нас у любові Ісуса Христа. Амінь.
ІІ. Активізація навчальної діяльності
На початку уроку ми помолилися, тож спробуймо встановити:
- Що таке молитва? (Молитва — це розмова з Богом, це піднесення душі людини до Господа.)
- Що сказано у Святому Письмі про молитву? (І група учнів повинна була проаналізувати Святе Письмо,вибрати висловлювання, які стосуються молитви.)
Група дослідників Святого Письма (зачитують і коментують)
«Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей» (1 Тим. 2:1)[2].
«Коли ж комусь із вас мудрості бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, — і вона йому дасться» (Як. 1:5).
«…треба молитись завжди й не падати духом» (Лк. 18:1).
«Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт. 7:7).
«Моліться без перерви. За все дякуйте: така-бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:17-18).
«Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою» (Флп. 4:6).
«Знов істинно кажу вам: “Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним”» (Мт. 18:19).
- Що говорять святі церкви про молитву? (ІІ група учнів повинна була знайти висловлювання святих про молитву.)
Група дослідників висловлювань святих про молитву (зачитують і коментують)
«Бог подає нам деякі речі, от хоча б початок віри, навіть тоді, як не просимо Його. Зате інші речі, як от витривалість, подає тільки тим, що моляться» (Св. Августин).
«Молитвою люди отримують те, що Бог споконвіку забажав дати їм» (Св. Григорій).
«Молитва виєднує всяке добро та визволяє від усякого зла» (Св. Бонавентура).
«При помочі молитви людина здатна збудувати собі твердиню» (Св. Лаврентій Юстиніан).
«Молитва — це могутня зброя, оборона, пристань і скарб. Хто користується цією могутньою зброєю, той не зазнає смерті, полишає землю, входить до неба і проживає з Богом» (Св. Іван Золотоустий).
«Молитва подобається Богові, отримує, чого просить, перемагає ворогів і змінює людей» (Св. Лаврентій Юстиніан).
«Молитва нищить всякі шкідливі речі» (Св. Августин).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
– Як ви розумієте ці висловлювання? (Відповіді учнів.)
– Чому люди моляться? (Відповіді учнів.)
Саме тому на сьогоднішньому уроці поговоримо про внутрішню потребу молитви, спробуємо встановити, як молитва впливає на душевний стан людини.
ІV. Повідомлення теми уроку
Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Поняття молитви як спілкування християнина з Богом».
- Вивчення нового матеріалу
Бог невтомно закликає кожну людину до таємничої зустрічі з Ним. Молитва супроводжує всю історію спасіння як взаємне прикликання Бога й людини.
Молитва Авраама (Бут. 18:1-3). Спочатку Авраам просить про народження сина. А коли він отримує обітницю й вирушає в дорогу, його серце цілком підпорядковується слову, він слухає Бога. Лише пізніше з’являється скарга, яка нагадує Богові Його обітниці. Таким чином, із самого початку виявляється один із аспектів драми молитви — випробування віри.
Молитва Якова (Бут. 32:25-30). Перед зустріччю з Ісавом Яків цілу ніч бореться з «кимось» таємничим, який відмовляється назвати своє ім’я, але благословляє перед тим, як покине на світанку. Це символ молитви як боротьби у вірі й перемоги витривалості.
Молитва Мойсея (Вих. 13:1; 14:1,26; 32: 30-32). Мойсей часто і довго розмовляє з Богом, сходячи на гору, щоб послухати Його й звернутись із проханням. Він не молиться за себе, але молиться за народ. Це молитва заступництва, яка є прообразом заступництва єдиного Посередника — Ісуса Христа,
Молитва Самуїла. Хлопчик Самуїл навчився від своєї матері Анни «як стояти перед Господом», а у священика Елі, як слухати слово Боже: «Говори, Господи, бо слуга Твій слухає» (1 Сам. 3: 9-10). Пізніше він також пізнає ціну й вагу заступництва: «Не дай мені згрішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас і наставляти вас на добру й просту дорогу» (1 Сам. 12:23).
Молитва Давида. Давид — у найвищій мірі цар «за серцем Божим», пастир, який молиться за свій народ і від його імені. Його покірність волі Божій, хвала і каяття, записані в Псалмах, стали взірцем молитви для багатьох поколінь.
Молитва Іллі. «Ревна молитва праведника має велику силу» (Як. 5:16-18). Після молитви Іллі Бог повертає життя дитині вдови, зводить вогонь із неба, на три роки припиняє дощ, а потім знову посилає його, звершує багато різноманітних чудес, що демонструють Божу силу і могутність. У пустелі Ілля, як Мойсей, ховається в печері й перебуває там, доки перед ним не пройде таємнича Присутність Бога.
Із зустрічей наодинці з Богом пророки черпають силу для свого посланництва. Їхня молитва — це слухання Слова Божого, іноді суперечка, скарга, завжди каяття й заступництво.
Молитва Діви Марії. «Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм …» (Лк. 1:46-55). Марія звеличує Господа, визнає Його всемогутність, всевладдя та милосердя до народу.
Отже, молитва — це злет людської думки і душі до Бога, це безмежна віра й довіра Творцеві, надія, що Він допоможе. Розмова з Ним іноді є криком людської душі, відчаю, тривоги й болю. Найчастіше у таких випадках людина щось просить, благає у Бога для себе чи своїх близьких. І дуже часто забуває подякувати за те, що має. Тому впродовж дня треба декілька разів звертатися до Неба, дякуючи за те, що маємо, і, навіть за те, чого не маємо.
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
І за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт.
І за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
За те, що вчора встигло оддзвеніти.
За те, що можу, і за те, що мушу,
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
Котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень,
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
За цю потребу слова, як молитва.
Ліна Костенко
Бесіда
- Які види молитов ви знаєте? (Відповіді учнів.)
Учні об’єднуються в чотири групи й упродовж 3 хв. складають молитву: І група — молитву прослави, ІІ група — молитву подяки, ІІІ група — молитву перепрошення, ІV група — молитву прохання. Відтак кожна група зачитує свою молитву.
Випереджувальне завдання. Учні читають заздалегідь підібрані літературні молитви
Подяка
За спокiй у серцi, за радiсть спасiння,
За мир i блаженство в Iсусi Христi,
За пахощi весен, за барви осiннi
Я Бога прославлю в моєму життi.
За мiсто чудове, що в небi чекає,
За сповнення Духом, за новi пiснi.
За Кров Заповiту, що з Богом єднає,
Що Вiн є зi мною, що Вiн є в менi.
I скiльки ще зможу в цiм свiтi прожити,
Мене Своїм словом Ти, Боже, веди.
Я буду спiвати, я буду хвалити,
Я буду з Тобою, Спаситель, завжди.
Юрій Вавринюк
Дякую, Боже, за день прожитий,
За хліб насущний, нами спожитий,
За теплий ранок і день погожий,
За все, що маю, дякую, Боже!
Дякую, Боже, що дав мені нині
Бачити сонце і небо синє,
Чути пташині співи чудові
І день прожити в Божій любові.
Дякую, Боже, за радість і муки,
За теплі зустрічі і за розлуки,
За розуміння і нерозуміння,
За мої болі і терпіння.
І за дітей Тобі дякую, Боже,
За таких щирих, гарних і гожих,
За моїх друзів і недругів нині,
Дякую щиро, Боже єдиний.
Молитва (перепрошення)
Милості, а не суду.
Прощення, а не кари.
Боже, прости мені!
Боже, прости безпечність,
втрати мої і чвари,
Все, що гниле в душі.
Тихим подихом вітру
ніжно прийди у душу,
Не говори в огні!
В бурі не йди до мене.
Гріх свій відкрити мушу,
Те, що в тягар мені.
Милості, а не кари.
Хоч і прожив я всує.
Вірю в любов Твою.
Вірю, що Ти прощаєш.
Знаю — Ти мир даруєш
В душу слабку мою.
Неба, чистого неба!
Милості бачу руку —
Ти всі гріхи простив!
Ти все узяв на Себе,
Ти заплатив за муку,
І до життя — воскресив!
Юрій Вавринюк
Молитва (прохання)
Ісусе мій, навчи Тебе любити,
І дай мені пізнати Твою волю,
Вкажи дороги, по яких ходити,
Щоби з Тобою поєднати долю.
Ісусе мій, навчи мене молитись,
Всім серцем із Тобою говорити,
На людські пересуди не дивитись,
За зле і добре їх благословити.
Ісусе мій, навчи мене прощати,
Навчи і друзів, й недругів любити,
Гірких образ і слів не пам’ятати,
А за каміння — хлібом заплатити.
Молитва ОПТИНСЬКИХ СТАРЦІВ
Господи, дай мені зустріти з душевним спокоєм усе, що принесе мені цей день. Дай мені цілковито віддатися на волю Твою святу. На всяк час дня цього в усьому настав мене і підтримай мене, Господи. Які б я не дістав звістки, навчи мене приймати їх зі спокійною душею і твердим переконанням, що на все Свята Воля Твоя. У всіх ділах моїх і словах керуй думками моїми і почуттями. У всіх непередбачених випадках не дай мені забути, що все Ти посилаєш. Навчи мене просто і мудро ставитись до всіх людей, нікого не ображаючи, ані засмучуючи. Господи, дай мені силу перенести втому і всі події цього дня. Керуй моєю волею і навчи мене молитись, вірити, надіятись, терпіти, прощати і любити.
Господи, навчи мене жити,
Щоб я не змарнував часу,
Щоб не говорив без потреби,
Щоб не дивився безцільно в стелю,
Щоб не гуляв цілий день,
Щоб не їв без кінця.
Навчи мене, прошу,
Що є час на навчання
І час на розваги.
Є час, щоб допомогти мамі,
І час для друзів і подруг.
Є час на молитву
І час на спання.
Є час, щоб забруднитися,
І час, щоб умитися.
Навчи мене не марнувати часу.
Щоб я не став з порожніми
руками перед Тобою
Коли забереш мене з цього світу.
- Як потрібно молитися? (Відповіді учнів.)
Умови доброї молитви
Пора: найкраще мати постійну годину щоденно, щоб можна було зосередитись.
Час: повинен бути таким, щоб можна було не поспішати і «насититись» спілкуванням з Богом (20–30 хв.).
Місце: щоб була тиша і можливість зосередитися.
Просити речей, що важливі для спасіння.
Молитися покірно.
Задовольнятися звичайними ласками і не домагатися надзвичайних. Молитися з довірою. Молитися витривало.
Молитися щиро.
— За кого треба молитись? (Відповіді учнів.)
— Де потрібно молитись? (Відповіді учнів.)
— Скільки потрібно молитись? (Відповіді учнів.)
Молись в день радісного щастя
І в час важких незгод — молись.
Молись, коли грозять нещастя,
Як маєш сумніви — молись.
Молись, коли ти кривду знаєш,
Як в небезпеці ти — молись,
Молись, молись аж до могили,
Чи йдеш, чи їдеш ти кудись.
Молися ревно в час спокуси,
Як переможеш, дякуй ти.
Молись, молись і без вагання
Іди в молитві до мети.
- Хто навчив апостолів, а потім і нас молитись? Якою молитвою? (Ісус Христос. Молитва «Отче наш». Короткий аналіз молитви.)
Молюсь Тобі, мій Боже, з сонцем ясним
В порогах сяйних раннього світанку,
Молюсь Тобі, коли під сяйвом красним
Земелька-мати будиться зо спанку.
Молюсь Тобі, коли квітки маленькі,
Мов ароматами зітхають, дишуть.
Молюсь Тобі, коли вітри легенькі
Пестливо віттями дерев колишуть.
Молюсь Тобі, коли лан колосистий,
Хвилюючись на сонці доспіває,
Молюсь Тобі, коли вже смерк тінистий
На тихе поле-нивоньку спливає.
Молюсь Тобі, коли пташка маленька
З вечірнім дзвоном пісню шле в поклоні.
Молюсь Тобі, коли вже ніч легенька
Колише все до сну на свому лоні.
Молюсь Тобі, коли вогненні зорі
Таємно в безгомінній далі сяють.
Молюсь Тобі, коли хмарки прозорі
Край місяця сріблястого дрімають.
Молюсь Тобі, всім серцем щохвилини
Й душа моя пісні Тобі співає.
Молюсь Тобі молитвою дитини,
Що тихо руки у мольбі складає.
- Які є рівні молитви? (Молитва тілесна (словом), молитва розумом (думкою), молитва серцем, молитва споглядання.)
Випереджувальне завдання
Напередодні учні класу, об’єднані в чотири групи, отримали завдання:
1 група — дослідити Книгу Псалмів, порівняти з псалмами у творчості українських поетів;
2 група — дослідити творчість Т. Шевченка, знайти твори, в яких говориться про молитву та проаналізувати їх;
3 група — дослідити творчість українських поетів, знайти твори, у яких говориться про молитву або поезії-молитви, проаналізувати їх;
4 група — відшукати молитви про Україну та український народ.
Група дослідників Книги Псалмів
Псалми є шедевром старозавітної молитви. Вони невіддільно містять два компоненти: особистий і спільний. Псалми охоплюють усі періоди історії: пригадують уже здійснені Божі обітниці і плекають надію на прихід Месії.
Слово «псалом» грецького походження, воно означає спів у супроводі музичного інструменту. З єврейської Книга Псалмів — книга хвали.
Псалми можна назвати сумою старозавітного богослов’я, поданою у ліричній та дидактичній формі. Вони від початку до кінця пройняті думкою про Бога.
Це найулюбленіша книга Старого Заповіту багатьох поколінь людей, у якій вміщено 150 псалмів, покладених на музику для богослужінь. Головний автор псалмів — ізраїльський цар Давид (у заголовках 73 псалми приписуються йому), іншими авторами були Асаф (12 псалмів), сини Кореєві (11), Соломон (2), Мойсей (1), Ефам (1) і невідомі автори (50).
Псалми мали великий вплив на творчість українських поетів: Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Костенко та ін.
19 грудня 1845 р. у В’юнищі під Переяславом, гостюючи в приятеля Степана Самойлова, Шевченко вивершив поетичний цикл «Давидові псалми». Десять псалмів (1, 12, 43, 52, 53, 81, 93, 132, 136, 149) у переспіві Шевченка — це ніби невеличкий Псалтир, що обіймає все багатство й розмаїття Книги Псалмів.
Ці десять є не лише високохудожніми переспівами давніх релігійних гімнів та молитов, а й Шевченковими заповідями рідному народові. «Давидові псалми» Тараса Шевченка — передусім гімн Богові.
Псалом новий Господеві
І новую славу
Воспоєм чесним собором,
Серцем нелукавим;
Во Псалтир і тимпані
Воспоєм благая,
Яко Бог кара неправих,
Правим помагає (псалом 149).
Стародавнє місто Єрусалим символізує в Шевченка Україну, яку він ніколи не забуде на чужині. А свою тернисту Голгофу він передчуває і передбачає у 22-му псалмі.
І коли тебе забуду,
Ієрусалиме,
Забвен буду, покинутий
Рабом на чужині.
І язик мій оніміє,
Висохне, лукавий,
Як забуду пом’янути
Тебе, наша славо.
Національна слава, велич та християнська віра хвилюють молодого поета, і заради відродження цієї слави й віри, заради відродження України звертається він до Бога:
Колись Бог нам верне волю,
Розіб’є неволю, —
вірить Шевченко, але коли? На кого надіятися? На одного лише Бога? Духовно знесилений, деморалізований народ чекає віщого знака від Бога, його благословення на визволення. І поет, як і біблійний Давид, буквально вимагає:
…Встань же, Боже,
Вскую будеш спати,
Од сльоз наших одвертатись,
Скорби забувати!
Відтворюючи пафос Давидових псалмів, Шевченко запитально розмовляє з Господом, закликає Його звернути свій погляд на гноблений народ, який не відчуває сил, аби піднятися з колін і здобути волю.
Смирилася душа наша,
Жить тяжко в оковах!
Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Завершується цикл псалмом 149-м — своєрідним гімном радості, викликаної визволенням із вавилонського полону. Перський цар Кір у 538 р. до н. е., завоювавши Вавилон, дозволив євреям повернутися на рідну землю. Вони повернулися, щоб відновити власну державу і відродити свою віру.
Псалом новий Господеві
І новую славу
Воспоєм честним собором,
Серцем нелукавим…
У творчості Лесі Українки та Ліни Костенко також переспівані псалми. Джерелом натхнення до вірша Лесі Українки «Як Ізраїль дістався ворогам у полон…» став 137 псалом. Ліна Костенко у своїй творчості використала псалом 1, 16, 22.
Група дослідників творчості Т. Шевченка
Перечитуючи поезії Шевченка, ми бачимо, що саме його вірші дали нам чудові християнські глибокодуховні за змістом поезії-молитви, із яких висвічується до нас чистими гранями душа поета. Читання Святого письма для Шевченка мало суспільно-етичне значення. М. Драгоманов називав поета «біблійцем», бо «зробити філософію Святого Письма своєю філософією — це може тільки справжній поет-біблієць, яким був Т. Шевченко.
Група дослідників творчості українських поетів
Кажуть, що поети складають молитви, коли страждає народ, коли не має спокою серце, коли це є великою внутрішньою потребою. Це особливо відчули ті, чиє життя, як яскравий метеор, спалахнуло, освітило все сяйним блиском і згасло. Це поети-борці: Олег Ольжич, Марко Антіоха, Богдан-Ігор Антонич, Василь Стус. Вони, як і всі ті, кому в таборах смерть не раз зазирала у вічі, знали, відчували на собі силу молитви. Недарма в народі кажуть: «Молитва мур ламає».
«Молитва» Марка Антіоха присвячена пам‘яті невідомої М. Т., яка очевидно була розстріляна.
Господи, в день твого гніву неспинного
Дай мені мужність і віру в небеснеє,
Дай чути в шепоті саду звіриного
Царство Ісусове Христовоскреснеє.
О, пам‘ятаю, розкинувши косами,
Впала вона під рукою ворожою.
Вкрито її сніговими покосами…
Я усій расі звірячій загрожую!
Господи Боже, не можу молитися, —
Кров її, кров — борозною глибокою…
Господи, Господи…
Сніг і вітри над моєю отчизною…
Боже, цю чашу розбою бездомного
Дай мені взяти рукою залізною
Й пити з одчаю каменоломного.
Вірю я, Боже, ватаги Богданові
Поруч з тобою у сонмі архангелів.
Господи, ти у хвилину останню
З них надішли мені смертного янгола.
Дотик його — і безодня відкрилася
І, як дощем, шепотить серафимами.
Там перед світлом благаючим криласом
Очі її над вогнями і димами.
Господи, Господи…
Вірую, мій Отче, в спокою державному
Мудро Ти судиш і мудро розмірюєш:
У життєвому потоці безправному
Кожного нагло питаєш: «Чи вірує?»
Вірую, Господи! Вірую! Вірую!
Тілом усім, перейнятим уявою!
Кожен увійде, хто ляже офірою,
В царство пресвітлеє, золотоглавеє.
Господи, Господи…
Жанр молитви зустрічаємо і в поетичних творах Купчинського, автора стрілецької поезії. Він створив «Молитву матері». У ній тривога за долю сина, безмежна любов до нього, благання до Господа, щоб оберігав її дитину на тяжких дорогах війни.
Я буду молитися
Молилася матінка старенька
До Господа Бога,
Як синові стелилася на війну дорога.
«Неси, Боже, вражу кулю
Понад мого сина,
Най не гине серед поля єдина дитина!
Хто закриє мені очі,
Старечії очі,
Як він кров‘ю молодою
Земельку толоче?
Хорони його, Небесний,
Від лихої долі,
Не дай смерті приступити
В лісі ані в полі!
А я буду молитися,
А я буду коритися
Твоїй Божій волі.
Група дослідників молитов про Україну та український народ
Всевишній Боже, світу Володарю,
Прийми молитву, мого серця спів:
До стіп твоїх складаю щиру дяку,
Що українцем ти мене створив.
І що така велика і багата
Моя землиця рідна, немов рай,
За те, що я героям стався братом,
Що, як вони, кохаю рідний край.
За те, що Ти народові моєму
Ніколи щедрих ласок не скупив,
Що дав йому чарівну нашу мову,
Чарівну пісню, наче диво з див.
Не опускай його з Своєї власті,
Йому на власній поможи землі
Здобути кращу долю і покласти
Вінець нев’ялий слави на чолі.
Моїй душі дай, Боже, твердість криці,
Будь сторожем думок і справ моїх,
Зроби, щоб честі рідної землиці
Поганим вчинком я не сплямив ввік.
Узагальнення і систематизація знань
Бесіда
- Коли найчастіше люди моляться? Чому? (Відповіді учнів.)
- Коли ви молитеся? (Відповіді учнів.)
- Чому нам треба молитися? (Відповіді учнів.)
Тому що Бог створив нас.
Тому що Бог — Отець.
Тому що Він перший нас полюбив.
Тому що світ — Божий.
Тому що ми — Його народ.
Тому що Богові є за що дякувати щодня…
Анджей Мадей
- На основі цитати зі Святого Письма скласти молитву: Сирах. 41:13; Пр. 22:23; Пс. 25:10; Пс. 119:140.
Учень запалює свічку.
Горить свіча
і випікає серце
її вогонь…
і серце
скапує сльозами
в пригорщі долонь…
нема від серця сліду —
тільки світло –
яскраве й тепле,
наче подих свічки…
горить свіча…
а, може, то
Душа?..
Учитель (промовляє слова і роздає на згадку листівки).
Коли тобі важко — помолись до Ісуса, і Він зніме тягар із твоєї душі.
Коли тобі сумно — помолись до Ісуса, і Він розрадить тебе.
Коли на душі неспокій — помолись до Ісуса, і Він утихомирить бурю у твоєму серці.
Коли стоїш на роздоріжжі — помолись до Ісуса, і Він покаже правильний шлях.
Коли тобі радісно — помолись до Ісуса, нехай Він порадіє з тобою.
Коли серце переповнює любов — помолись до Ісуса і віддай Йому часточку своєї любові.
Молитва
VІ. Домашнє завдання.
Скласти молитву.
[1] Урок подається із скороченнями, повний текст можна отримати, звернувшись у редакцію.
[2] Тут і далі в уроці використані тексти з Біблії в перекладі І. Хоменка.