Неможливо оцінити справжнього смаку хліба, не пізнавши голоду. Неможливо оцінити смаку холодної джерельної води, не пізнавши нестерпної спраги. Неможливо оцінити радості світанку, не пізнавши жаху безсонної ночі. Неможливо оцінити блаженства відпочинку, не відчувши смертельної втоми виснажливої праці.
Неможливо оцінити радості зустрічі, не пізнавши туги розлуки. Неможливо пізнати сили прощення, не усвідомивши глибини падіння. Неможливо оцінити радості миру, не відчувши страхіття війни. Неможливо оцінити бажання жити, не зазирнувши в очі смерті. Неможливо пізнати сили єдності, не відчувши трагедії розділення.
Неможливо оцінити дарованої нам праведності Христа, не усвідомивши нашої цілковитої неспроможності жити праведно без керівництва Духа Святого. Неможливо жити благочестивим християнським життям, не зрікшись себе й не дозволивши Христу жити в нас і через нас. Неможливо пізнати сили Хреста Христового та Крові Христової, не взявши й не несучи свого хреста й не б’ючись із гріхом до крові.
Неможливо пізнати сили молитви, не усвідомивши своєї абсолютної залежності від Христа. Неможливо бути сіллю Христа на землі, не усвідомивши морального розтління світу без Христа. Неможливо бути світлом Христа на землі, не пізнавши приреченості й безвиході в гріховному мороці без Христа.
Коли моя душа залишить земне тіло, я скажу разом із Христом і багатьма святими, які перейшли до тих берегів: я пізнав радість воскресіння, пізнавши страх і тремтіння в брамах смерті… А поки що молимось, солимо, світимо…
Тарас Дятлик