Одного разу я стала свідком цікавої суперечки. Сперечалися дві жінки. Одна з них доводила іншій, що будь-яка зміна зовнішнього вигляду (макіяж, нова зачіска тощо) — це неправильно, оскільки треба бути такою, якою тебе створив Бог. Друга жінка не погоджувалася, говорячи, що люди відповідальні за свій зовнішній вигляд, наприклад, за надмірну вагу.
Мабуть, мають рацію обидві жінки. Напевно, треба знайти «золоту середину», яка й буде відповіддю на питання зовнішності.
Питання: «Який у мене вигляд» і «Який вигляд у мене має бути» — чи не найперше в рейтингу «гострих» підліткових питань. При чому гострота проблеми не стільки в моді та одязі, скільки у намаганні бути відповідним стандартам сучасного суспільства.
«Я товста! Мене ніхто ніколи не полюбить», — зізналася 15-річна дівчинка, яка страждає від спадкової схильності до повноти. У дівчинки депресія, і вона вже подумує про те, чи не вдатися їй до кардинальних заходів, щоб якось схуднути. Вона на крок від згубної напасті під назвою булімія.
СТАТИСТИКА
- Від булімії страждає приблизно 10 % дівчат віком 12–18 років.
- Близько 7 % жіночого населення віком 20–45 років так само є «буліміками» або страждають змішаними формами харчового порушення.
- Приблизно 10 % діагностованих з булімією — чоловіки.
- 10 % людей, які страждають від булімії, помирають від голоду, виснаження або від зупинки серця та інших медичних ускладнень чи від самогубства (http://www.bulimiastop.ru).
Незважаючи на явну небезпеку, пов’язану з відмовою від їжі, хворі не хочуть міняти свою поведінку, насилу усвідомлюють свій стан (або взагалі не усвідомлюють його) і завзято чинять опір лікуванню. Наприклад, хвора дівчина на зріст 173 см і вагою всього 27 кг продовжує вважати себе повною (http://tanyazykina.ru).
Більшість хворих на булімію можуть на вигляд бути здоровими людьми, проте зазвичай мають високі вимоги до себе та інших, схильні до відчуження та депресії. У них занижена самооцінка, вони постійно думають про свою фігуру, про їжу та про те, як приховати цю проблему від інших. Невдалі спроби звільнитися від булімії ще більше занурюють людину в депресивні думки про себе.
Інша, схожа на попередню, проблема — анорексія. Найчастіше зустрічається у дівчат. При анорексії з’являється нездорове бажання втрати ваги, що супроводжується сильним страхом ожиріння, патологічною втратою апетиту. Хворий перекручено сприймає свою фізичну форму й непокоїться про збільшення ваги, навіть якщо такої в дійсності не спостерігається (http://ru.wikipedia.org).
Як же допомогти підлітку уникнути пастки «ідеї схуднення» або ж вибратися з неї?
Оскільки основна причина потрапляння в цю пастку — це неправильна самооцінка, почати треба з неї. На самооцінку впливає багато факторів: це атмосфера в батьківській домівці, наявність чи відсутність людей, які приймають та цінують дитину такою, якою вона є.
Щоб дитина мала правильне уявлення про свій зовнішній вигляд, їй треба пояснити дві важливі речі:
Кожна людина є цінним Божим творінням
Часом дитина сердиться на те, що в неї завеликий ніс або рідке волосся. Хтось, навіть вже подорослішавши, продовжує «боротьбу» зі своїм тілом, так і не прийнявши його як є.
Дитині треба знати, що вона створена Премудрим та Люблячим Богом відповідно до Його задумів, і що вона живе на землі для чудової мети, яку призначив їй Бог.
Цінність людини полягає не в зовнішньому вигляді, а в її характері.
Дорослим слід постаратися переконати дитину в тому, що вона буде улюбленою та цінною для них незалежно від фізичних недоліків чи достоїнств. Так само оцінює людину й Бог: «…Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Сам. 16:7).
Підлітки часто обирають друзів, дивлячись на їхній «шик» і «блиск», про що пізніше можуть пошкодувати. Ровесники, які примушують дитину мати певний зовнішній вигляд, щоб бути прийнятою ними, недостойні її дружби.
Учіть дитину цінувати в людях щирість, чесність, добрий розум та дружелюбність. Дайте зрозуміти, що можна побачити прекрасне в людині, яка має якісь фізичні недоліки, але в якої добре й чисте серце.
Ніколи не «підколюйте» й не лайте за ненавмисну незграбність, особливо в підлітковому віці, коли підліток ще сам не може звикнути до нових змін у своєму тілі.
Намагайтеся ставитися до дитини так, щоб вона вчилася поважати себе, маючи здорову оцінку свого зовнішнього вигляду.
Одна моя знайома допомогла своєму синові-першокласнику здолати бар’єр відчуженості у класі. Він має невелику косоокість і носить окуляри, а деякі однокласники почали дражнити його. Дитина почала відчувати вину. Але мама сказала синові: «З тобою все гаразд. Ми лікуємо очі, і з часом ця проблема зникне. Але з тими, хто над тобою насміхається, не все гаразд: вони чинять неправильно». Хлопчик заспокоївся.
Людина відповідає за своє здоров’я
Сьогодні медики в західних країнах хапаються за голови, дивлячись на недбалих батьків, які дозволяють своїм дітям їсти скільки хочеться, тим самим псуючи їхнє здоров’я. Ці діти мають надмірну вагу, страждають через це, але неправильний режим та раціон харчування, малорухливий спосіб життя вже ввійшов у звичку.
У Біблії написано: «Як у день, живімо доброчесно — не в гульні та пияцтві, не в розпусті й розбещеності, не в сварках і заздрощах; але зодягніться Господом Ісусом Христом і турботу про тіло не перетворюйте на пожадливість» (Рим. 13:13–14: переклад Турконяка).
Учіть дітей розуміти закономірності роботи людського організму — покажіть красу й високий порядок будови тіла, щоб вони поважали Божу роботу й не псували її. Навчіть дітей бачити логічні зв’язки, наслідки недбалого ставлення до здоров’я, зовнішнього вигляду. Наприклад, сутулість — це не просто негарно, а може стати причиною захворювання хребта і внутрішніх органів. Надмірна вага негативно впливає на роботу серця та печінки. Вона може бути наслідком фізичної неактивності, ліні, непомірного вживання їжі або недосипання. Останнє порушує обмін речовин, і сьогодні цей фактор вважається спеціалістами однією з перших причин повноти дітей та підлітків. Давайте практичні поради, як змінити свій зовнішній вигляд, якщо в цьому є потреба. Якщо підліток має надмірну вагу, слід переглянути режим сну та прийняття їжі, харчовий раціон, обсяг фізичних навантажень. Допоможіть почати зміни, оскільки початок — це завжди найважче. Підбадьорюйте, заохочуйте, але в жодному разі не натякайте, що невдача підлітка викличе у вас неповагу до нього.
І остання порада: будьте життєвим прикладом для дітей у тому, чого хочете навчити: «У всім сам себе подавай за зразка добрих діл…» (Тит. 2:7а).
Ольга Новікова
Нервова анорексія (лат. анорексія neurosa) (від д.-грец. Aν — «без-», «не-» і Oρεξις — «позив до їжі, апетит») — розлад прийому їжі, що характеризується навмисним зниженням ваги, що викликає і/або підтримує сам пацієнт, з метою схуднення або для профілактики зайвої ваги.
|
Булімія (з грецької «вовчий голод»), або нервова булімія — це розлад харчової поведінки, який має психологічну основу. Для класичної булімії характерні епізоди «зривів», простіше кажучи, неймовірної обжерливості, з подальшими компенсаторними методами очищення для збереження ваги і форми фігури.
|