Автор Олена Медведєва, м. Рівне Мета: з’ясувати з дітьми, чому Ісус плакав за Єрусалимом; виховувати в учнів правильний погляд на своєчасне прийняття Христа як особистого Спасителя; розвивати в дітей бажання служити Богові та віддавати Йому славу з молодих років. Біблійна…
Зима 2015 року. Закарпаття. Я в складі робочої групи беру участь у семінарі. Сиджу, конспектую. Слухаю. Дивлюся. Перед моїми очима стяги багатьох держав: Грузії, Вірменії, Молдови, Болгарії, Америки й наш. Блакитно-жовтий новенький такий, при освітленні поблискує де-не-де, попрасований, бо навіть…
Так завжди було. Вони ніким і нічим незахищені стояли на морозі, дощі, вітрах… Найсучасніша зовнішня реклама й та псувалася за таких погодних умов, а вони — ні, стояли роздягнені перед усім світом і не вмирали ні від сорому, ні від холоду.…
«І учні вернулися знову до себе. А Марія стояла при гробі назовні та й плакала… Говорить до неї Ісус: "Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця"» Ів. 20:10–11, 17 Останнім часом, читаючи Євангеліє, я почала…
Тієї зими Пес мерз дуже сильно. Він, ображений на весь люд, давно вже тинявся на ринковій площі: одні крамарі кидали йому обрізки м'яса чи сала, інші годували сухарями, а треті виливали скисле непродане молоко. Так і перебивався він з дня…
Мета Освітня: з’ясувати, чому Ісус захотів спожити Свою останню вечерю разом із учнями. Виховна: виховувати духовні цінності. Розвивальна: розвивати благоговійне ставлення до Бога. Біблійна основа: Таємна вечеря (Лк. 22:7–34). Найважливіша думка уроку: Ісус бажає останні години Свого життя провести з…
Вона розцвіла серед лісової галявини навесні й не перецвітала. От цвіла і цвіла. Мала велюрові червоні пелюстки й зелений міцний стовбур. — Ти ромашка? — запитала її Зозуля. — Ні, я Червона Гербера, — заперечливо похитала головою квітка. — О, у нас…
У старого батька Орла був син одинак і звали його Орлик. Виросло вже те Орля, у пір'я вбралося, прийшов час на власний хліб переходити. От батько йому і каже: — Сину, летимо в поле за їжею. Я навчу тебе самостійності.…
Одного разу, восени, Людська Душа зустрілася із Болем. Він був схожий на старенького згорбленого дідуся, який ледь перебирав ногами, одягнений у лахміття і мав великого горба на спині. З ним він, власне, і народився. — Тобі чого? — запитала Душа.…
«Як же це складно — пробиратися крізь товщу чорного ґрунту на білий світ! — бідкалося мале зерня. — Коли вже? Ну коли вже я зможу розправити свої пелюстки й піднятися на повен зріст? А то все навприсядки та навприсядки… Та…