
Наше серце кує сотні й навіть тисячі бажань щодня. І щоразу ми стоїмо перед вибором: або наші бажання опанують нами, або ми оволодіємо нашими бажаннями. Або ми постійно домагатимемося свого й при цьому нерідко руйнуватимемо стосунки, здоров’я та й саме життя, або шукатимемо Божої волі, щоб мати спокій душі, чисте сумління і навіть більше — поклоніння Богові своїм серцем і своїми бажаннями. А це і є найвище призначення людини на землі, яке стає найбільшим благом для неї самої.
Перед нами остання заповідь Декалогу: «Не жадай того, що належить твоєму ближньому» – актуальна в усі часи й для кожної людини.
***
