Загрозлива демографічна ситуація в наших країнах не склалася сама собою, а значною мірою була викликана штучно. Це результат діяльності спеціальних інститутів, установ та багатьох людей, які прагнуть досягти такого загрозливого чи ще гіршого стану. Їхню діяльність треба зупинити.
Я чув, що в багатьох школах вашої країни навіть у підручниках і змісті предметів «Біологія», «Основи безпеки життя» тощо, а також у виступах деяких гостьових лекторів з’явилася негативна тенденція. Статеве життя намагаються відокремити від шлюбу й народження дітей, пропагуючи контрацепцію, стерилізацію та штучне запліднення, за норму видаються дошлюбні та позашлюбні статеві стосунки.
Інформація еротичного характеру послаблює почуття сорому. Ті, хто живе в гріху, відчувають підтримку завдяки таким програмам, а ті, хто намагається дотримуватися цнотливості й моральної чистоти, піддаються спокусам і сумнівам із приводу своєї нормальності.
Дошлюбні статеві стосунки призводять до втрати моральної орієнтації в житті, і, на жаль, багато хто пробує шукати відповіді на свої питання там, де їх просто немає.
Актуальним сьогодні є обурення громадськості, чому в наших країнах так багато безладдя: неповага до батьків і вчителів, безвідповідальність і дармоїдство, розчарування в житті, алкоголізм, куріння і наркоманія, багато невдалих шлюбів, венеричних захворювань і безпліддя…
Однак дуже часто виникнення багатьох із цих проблем спричинили саме гріхи в статевій сфері. Такі гріхи дехто намагається пропагувати через шкільну систему. Аморальний спосіб життя не дає можливості й зовсім виключає потребу (вміння) закохатися. Навіть якщо укладається шлюб, подружжя вже прийшло одне до одного з різними психологічними травмами, без належних емоцій, без достатньої довіри й оптимізму; можливо, набулося безпліддя або інші невиліковні захворювання. Адже грішний спосіб життя розвиває не тільки негативне ставлення до шлюбу, але часто й до дітей.
Чи є майбутнє в народу, якщо його молоде покоління негативно ставиться до шлюбу й народження дітей?
Ті, хто користується засобами проти зачаття й проти народження, шкодять своєму здоров’ю. Уживаючи деякі такі засоби, спричинюють убивства своїх ще не народжених дітей, не усвідомлюючи до кінця, що чинять.
Річ у тім, що більшість так званих «контрацептивних» засобів убиває дітей. Зачаття часто відбувається всупереч усіх видів спіралей, гормональних таблеток, імплантатів та уколів. Тимчасом ці засоби вбивають ненароджених дітей у перші дні після зачаття, коли жінка ще й не знає, що вагітна.
Статистика показує, що дітей, зачатих у пробірці, народжується менше 5 %. Більшість із них гине одразу після введення в матку через неприродні умови для життя. Так само відомо, що багатьох дітей убивають і в інший спосіб або тримають живими в замороженому вигляді в холодильниках. Безпліддя жінки найчастіше виникає через венеричні захворювання та аборт. Тому тут пов’язано багато гріхів.
Не можна забувати слова Господа Ісуса: «Істинно кажу вам: так як ви зробили одному з найменших братів Моїх, те Мені зробили» (Мт. 25:40). Маленька, щойно зачата дитина, і є нашим меншим братом чи сестрою. Її не можна вбивати за жодних обставин!
У Хорватії є прислів’я: «Хто бреше, той краде. А хто краде, можливо, і вбиває. А хто вбиває, той і бреше, і краде». Відтак відбувається потужне руйнування людини й суспільства, що виявляється не тільки у втраті душевного й тілесного здоров’я, низькій народжуваності, а й у поганому ставленні до праці, до обов’язків, до відповідальності. Такі симптоми виявляються навіть в економіці та в мистецькій сфері.
Захисники аморальних програм у школах, вишах та в засобах масової інформації стверджують, що займаються «репродуктивним здоров’ям». Тим часом їхня діяльність спрямована і проти репродукції, і проти здоров’я.
Батьки посилають дітей до школи, довіряючи, що вона дасть їм добре навчання й виховання, а школа часто проводить місіонерство язичництва, рекламуючи й підтримуючи саме те, що Господь Бог забороняє. Ніхто не має права боротися проти Божих Заповідей!
Завдання школи — закликати до чистоти, моральної повноцінності, цнотливості життя, розвивати позитивне ставлення до шлюбу, який благословить Господь Бог як єдність чоловіка і жінки на ціле життя. Завдання школи — формувати позитивне ставлення до народження й виховання дітей.
Кожен народ буде сильним тільки тоді, коли у нього будуть сильні сім’ї, у яких подружжя любить одне одного і дітей, готове заради дітей жертвувати собою навіть у найважчих ситуаціях. Своїм існуванням ми завдячуємо Господу Богу й біологічному факту, що всі наші кровні предки від перших людей Адама та Єви народжували наступні покоління. Якби хоч один із наших кровних предків в цій ланці не народився, нас би просто не було.
Серйозність згаданої проблеми та її поширення в різних країнах світу спонукало Католицьку церкву відновити цю вічну християнську й людську істину.
У документі Папської ради в справах сім’ї «Правда про людську статевість та її суть» написано наступне:
«135. Сьогодні батькам слід бути свідомими в існуванні таких шляхів, якими їхнім дітям передається неморальне виховання, через різні методи, які нав’язують різні групи з позиціями та інтересами, які суперечать християнській моралі.
127.4. Цей принцип поваги до дитини виключає всі відповідні форми залучення дітей та молодих людей. Маємо на увазі, крім всього іншого, наступні методи, які зловживають статевим вихованням: (a) будь-які інсценізації, пантоміми чи «рольові ігри», які зображають геніталії чи еротику, (б) малюнки, схеми чи моделі цього характеру, (в) пошук особистої інформації щодо питань про секс або прохання розголосити сімейну інформацію, (г) усні або письмові екзамени з генітальних чи еротичних питань.
136. На перше місце батьки повинні поставити засудження світського та антенатального статевого виховання, яке відсуває Бога на периферію життя і трактує народження дитини як загрозу. Таке статеве виховання поширюють великі організації та міжнародні асоціації, які підтримують аборти, стерилізацію і контрацепцію. Ці організації хочуть нав’язати хибний стиль життя всупереч правді про статевість людини. Працюючи на національному чи державному рівнях, ці організації намагаються викликати страх у дітей і в молодих людей перед «загрозою перенаселення», щоб пропагувати контрацептивну ментальність, тобто, ментальність «проти життя». Вони поширюють фальшиві ідеї про «репродуктивне здоров’я» та «сексуальні й репродуктивні права» молоді. Більше того, деякі антенатальні організації утримують клініки, які, порушуючи права батьків, роблять аборти та розповсюджують контрацептивні засоби, пропагуючи таким чином розпусту, а, звідси — збільшення вагітностей серед підлітків. «Що пропонується молоді? Суспільство «речей», а не «людей». Право робити так, як їм забажається з перших років життя, без будь-якого обмеження, якщо це «безпечно». Необмежене дарування себе, панування над своїми інстинктами, почуття відповідальності — вважається, що всі ці поняття належать іншій епосі».
138. У деяких суспільствах діють професійні асоціації секс-виховників, секс-радників і секс-терапевтів. Оскільки їхня робота часто базується на хибних теоріях, яким бракує наукової цінності і які є закритими до справжньої антропології; теоріях, які не визнають справжньої цінності цнотливості, батьки повинні ставитися до таких організацій з великою обережністю. Якщо їхній світогляд суперечить ученню Церкви, то це видно не лише з їхньої роботи, але й із їхніх публікацій.
139. Ще одне зловживання стається тоді, коли статеве виховання подається тільки дітям шляхом розповіді про всі інтимні деталі статевих стосунків, навіть у графічний спосіб. Сьогодні це часто мотивують бажанням забезпечити виховання для «безпечного сексу», перш за все у зв’язку з поширенням СНІДу. В цій ситуації батьки повинні також відкидати пропагування так званого «безпечного сексу» чи «безпечнішого сексу», загрозливу й неморальну політику, яка базується на оманливій теорії про те, що презерватив може захистити від СНІДу. Батьки повинні наполягати на стриманості поза шлюбом і вірності в шлюбі, як єдиному правильному й безпечному вихованні для запобігання цій інфекційній хворобі».
Ті, хто виробляють, поширюють і рекламують презервативи, відповідальні не тільки за співучасть у скоєнні гріхів, серед яких найчастіші — блуд, перелюб і контрацепція, але вони також відповідальні й за подання неправдивої гарантії захисту від інфікування різними захворюваннями.
Американський національний інститут здоров’я ще 1996 року в документі «Consensus Statement on Cervical Cancer» («Спільна заява щодо раку шийки матки») опублікував, що використання бар’єрних методів контрацепції, до яких належать презервативи, не дає захисту від зараження вірусом папіломи людини (Human Papiloma Virus), який викликає рак матки. 99 % жінок, що хворіють на рак матки, заражені цим вірусом). Через цей вірус у США помирає більше людей, ніж від СНІДу.
Документ прийнято 2000 року тим же Американським національним інститутом здоров’я спільно з Національним інститутом алергічних та інфекційних захворювань і Департаментом охорони здоров’я США. Він засвідчує, що немає клінічних підтверджень ефективності презерватива як захисту від зараження сифілісом, герпесом та хламідіями.
Католицька церква вчить, що не можна вести статеве життя поза шлюбом, який благословенний Господом і є нерозривним до смерті одного з подружжя. Отже, потрібно поважати зв’язок статевого життя й шлюбу.
Звичайно, треба зберегти й зв’язок між подружнім актом і зачаттям, під час якого Господь Бог створює душу нової людини. Більш докладні пояснення можна знайти в документах Католицької церкви: «Casti Conubii», «Humanae Vitae», «Persona Humana» та «Donum Vitae». Так, смертним гріхом є статеве життя поза подружнім актом, убивство ненародженої дитини, контрацепція, стерилізація і штучне запліднення, наприклад, запліднення в пробірці, штучне запліднення і клонування.
Необхідно вилучити з усіх навчальних програм і підручників усе те, що виправдовує й пропагує гріховну діяльність.
У разі виправданих причин уникнення зачаття дозволяється стриманість у плідні (фертильні) дні. Сьогодні плідні й неплідні періоди можна дуже просто й точно визначити, навіть за неправильних чи нерегулярних циклів, за допомогою природних методів: Біллінгса чи симптотермічного.
Без Ісуса Христа неможливо вилікувати рани людей і суспільства. Медицина тільки частково може вилікувати хворобу тіла. Можна навіть сказати, що медицина, яка не поважає закон Божий, не є справжньою медициною.
Усім народам необхідне моральне оновлення, а це означає, що треба відмовитися від будь-якого гріха. На кожну проблему існує християнська відповідь.
Антун Лісец, доктор медицини, Хорватія