Справжнім лихом третього тисячоліття стали психічні захворювання. Часто їх передвісником стає депресія. З приводу постійно пригніченого настрою, хандри, апатії, нудьги люди зазвичай звертаються до психологів, психотерапевтів, психоневрологів, психіатрів. Здебільшого в таких випадках радять відпочити, розслабитися, зайнятися хобі чи вдатися до переосмислення, переорієнтації, аутогенного тренування. На жаль, цього явно недостатньо, бо людей із порушеннями психіки не меншає, навпаки — більшає.
За даними ВООЗ депресія посідає друге місце у світі після серцево-судинних захворювань і є не лише інвалідизуючою патологією пацієнтів різного віку, а й причиною суїцидів, часто серед працездатних осіб. Остання обставина свідчить про те, що депресивні стани для суспільства є великою проблемою, котра потребує нагального вирішення.
Яким чином можна спинити зростання психічних захворювань? Очевидно, без кардинальних змін тут не обійтися. А полягають вони в тому, що перш за все необхідно визнати триєдність людини. Зматеріалізованій психіатрії слід брати до уваги ще й душу. Адже предметом матеріалістичної психології є клітини мозку, а християнської психології — людська душа. “Psyche” у перекладі з грецької — це і є душа. Вона дана людині Богом і після смерті до Нього повертається. І як живе фізичне тіло потребує того, щоб його доглядали (годували, мили, одягали тощо), так і душа, відповідно, прагне регулярної духовної поживи. Якщо ж вона її не отримує, то хворіє, стає ґрунтом для злих духів, котрі й зумовлюють психічні захворювання. Лікування останніх за допомогою хімічних препаратів сьогодні є одним із загадкових феноменів психіатрії: яким чином матеріальні пігулки діють на нематеріальну душу?
Наступним моментом є визнання існування бісів. Відтоді як Люцифер возгордився і став пітьмою, дияволом, він постійно не просто спокушає рід людський, а воює з ним. Та цього не треба боятися. Щоб боротися з ворогом і перемогти його, слід здобути відповідні знання. У богослов’ї навіть є наука про диявола, що називається демонологією. Вона містить свідчення про темні сили (біси, злі духи). Цілком імовірно, що звідси походить і слово «депресія» — тобто демонське пригнічення стану, невидимий прес лихої сили, який настільки тисне на людину, що вона втрачає волю до життя, творчої праці, а також віру й надію. І лише відродження Божого Духу в такій людині може зупинити цей процес.
Божевільня (для вільних від Бога людей) — не випадково здавна так називали заклад, де лікували психічно хворих. То була монастирська психіатрія. До біснуватих і душевно хворих там ставилися з християнською любов’ю, за них ревно молилися, давали їм споживати свячену воду тощо. Священики провадили свою душпастирську працю, медики — свою згідно з тогочасними досягненнями науки. Медицина й релігія тоді мирно співіснували.
Настання епохи атеїзму та безбожжя взагалі перекреслило духовне розуміння хвороб, перш за все психічних. І все ж навіть у ті часи вчені світового рівня, керуючись здоровим глуздом, сходились на тому, що Бог таки існує. Так, відомий фізик Вернер Браун дійшов наступного висновку: «Лише звернення до Бога може врятувати світ від катастрофи, що насувається. Наука й релігія — це сестри, а не вороги». Але такі думки замовчувалися ретельніше, ніж будь-які державні таємниці.
«Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!» (Лк. 22:25), — написано з цього приводу в Біблії. Ця Книга книг є неоціненною для духовного розуміння психічних захворювань. Наприклад, у Євангелії від Марка в розділі про оздоровлення сновидного описана й депресія як синдром. Перше визначення — сновидний («лунатик») — той, хто ходить із настанням місяця, тобто у стані глибокого сну, звершує певні дії або низку послідовних дій (сомнамбулізм). Друге — епілепсія — хлопчина має німого духа, котрий із неймовірною силою кидає його до землі (у народі це захворювання відоме як падалка, падуча, чорна хвороба), і він пускає піну, скрегочучи зубами. Третє — маніакально-депресивний психоз. Злий дух кидає хлопця у вогонь (манія) і у воду (депресія). За наказом Ісуса Христа нечистий кинув хлопця до землі, той став, як мертвий, але Господь узяв його за руку, і хлопець став здоровий. На цьому прикладі бачимо три хвороби, причина яких одна — злий дух. Відповідно лікування спрямоване на звільнення від нього. Та це було під силу безгрішному Сину Божому — Ісусові Христу.
Чи можливе таке нині? Так, але тільки силою Святого Духа. Святий Симеон Новий Богослов так висловився про лікування душі: «А душа, будучи нематеріальна, проста, нескладна, коли захворіє, одне лікування зцілює її — Дух Святий, благодать Господа Ісуса Христа».
Узагалі процес одужання від звичайної депресії для невіруючої людини тривалий і дуже складний. Натомість для істинного християнина духовні моменти лікування є нормою життя, а водночас профілактикою будь-яких проявів депресії. Як, за Біблією, відбувається визволення душі з полону хвороби? «Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом», — читаємо в Мт. 17:21. А почати своє духовне самовдосконалення маємо з корекції свого способу життя. Буквально це може означати відмову від куріння, переїдання, звільнення від телеманії та інших згубних пристрастей. Їхнє місце має зайняти активна фізична праця, спілкування з благочестивими християнами. Так Своєю любов’ю Бог поступово наповнює людську сутність і в ній уже не знайдеться місця злим духам, а отже — депресії.
Галина Бараболя, сімейний лікар, учитель християнської етики, член НСЖУ