Вчорашні спільники на нас
здіймають зброю.
Ідуть з мечем на нас брати.
Готові братньою рукою
Нас на Голгофі розп’ясти, —
О, Боже, Волю захисти.
Сліпою помстою і кров’ю
їх груди дихають в огні…
Закрийте Волю хоругов’ю.
Не дайте впасти їй в борні…
Північний привід вдалині.
Червона пара над землею,
Кричать над Волею круки…
Невже розлучимося з нею.
Невже від братньої руки
Впадуть підкошені квітки?!.
О, схаменіться! Тільки дайте
Напитись сонця і краси,
А потім бийте, ріжте, крайте,
Тіла рубайте, як ліси,
І Волю розірвіть, як пси.
Олександр Олесь,
22.04.1917