Нас чекає світ, де все буде іншим. Якби із сірої та темної темниці нас вивели в кімнату, яка трохи освітлена, а звідти у світ, де ми живемо, — тоді ми мали б правильне уявлення про три житла, які дані людині. Це лоно матері, теперішній світ і небо. Дев’ять місяців ми живемо в першому житлі, п’ятдесят чи шістдесят років, більше або менше, — у другому; а в третьому отримуємо істинне життя, тому що входимо у вічність.
Радуйся, радуйся, душе моя, думаючи про той час, коли ти ввійдеш на небеса й побачиш незрівнянно величне явище! Усі блага, якими людина насолоджується в цьому світі, — це лише маленька краплинка з невичерпного джерела радощів, які ми матимемо на небесах.
Між славою нинішньою і майбутньою така ж відмінність, як між сновидінням і дійсністю.
Наскільки сонячне світло краще від світла світильника, настільки ж і майбутнє краще від нинішнього.
Якщо ми постійно будемо думати про Царство Небесне, про безсмертя й нескінченне життя, лики ангелів, перебування з Христом, славу неминущу, безпечальне життя; якщо уявимо, що сльози, і ганьба, і зневага, і смерть, і печаль, і труди, і хвороби, і смуток, і бідність, і лихослів’я, і вдівство, і гріх, і осудження, і покарання, і всяке інше зло, і біди з небесного життя вигнані, що, навпаки, там панують мир, лагідність, благість, милосердя, любов, радість, слава, честь та інші блага, які словами неможливо описати; якщо будемо роздумувати про це, то жодне із сьогоднішніх благ не спокусить нас.
Святитель Іоанн Золотоуст (347–407),
богослов, оратор, адвокат, учитель, архієпископ Константинопольський (сучасний Стамбул, Туреччина)
Хто не вболіває серцем і не зітхає як мандрівник на землі, той не буде громадянином неба.
Блаженний Августин (354–430),
теолог і церковний діяч, єпископ Гіппонський (сучасна Аннаба, Алжир)
Пам’ятай про Царство Небесне, щоб пам’ять про нього потроху захопила тебе. Думай про геєну, щоб ненависними стали тобі діла, які ведуть до неї.
Авва Ісая (VI–V ст.), християнський письменник, аскет, жив у Скинській пустелі в Єгипті
Як нині ніхто не може самостійно перепливти море або його перейти, якщо не має легкого корабля, побудованого з дерева, так і душі неможливо самій, без допомоги, перейти й перепливти прикре море гріха, непрохідну безодню лукавих сил і темних пристрастей, якщо не прийняти в себе небесного, легкокрилого Духа Христового, який нехтує і переходить будь-яке лукавство. Через Нього вона зможе прямо вступити в небесну пристань вічного спочинку, в місто царства. Однак, як і ті, хто пливуть на кораблі, не з моря черпають і п’ють, не з нього беруть одяг і їжу, а приносять на корабель, так і християнські душі не зі світу цього, а з Неба приймають небесну їжу і духовний одяг, і тим самим живляться на кораблі благим і животворящим Духом, оминаючи опір лукавих сил. І як усі кораблі, на яких люди можуть перепливти прикре море, будують з однієї деревини, так і всі християнські душі зміцнюються єдиним божеством небесного світла, різних дарів єдиного Духа, переносяться через усе море лукавства.
Але як кораблю для доброго плавання потрібні керманич і попутний вітер, так усім душам є вірний Господь. Він дає душі силу перепливти бурхливі хвилі лукавства при страшній непогоді та бурхливих поривах гріха. Він Сам приборкує хвилювання. Без небесного керманича Христа нікому неможливо перейти лукаве море темних сил і хвиль гірких спокус. Бо сказано: «…до неба вони підіймаються, до безодні спадають…» (Пс. 106:26).
Усе мистецтво управляти кораблем, вести битви, витримувати спокуси відомо тому, хто ходив по бурхливих хвилях. Адже сказано: «Бо в чому був Сам постраждав, випробуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти» (Євр. 2:18).
Преподобний Макарій Єгипетський (бл. 300–391),
православний святий, відлюдник, автор духовних бесід
Крім усього цього, найпрекраснішою благодаттю наділені святі на небесах, бо вони знають не тільки тих, кого знали на землі, а й тих, кого ніколи раніше не бачили, і розмовляють із ними так довірливо, ніби в старі часи бачили і знали одне одного; і тому, коли вони побачать стародавніх отців у цьому місці вічного щастя, будуть знати їх в обличчя, як тих, кого завжди знали і з ким розмовляли за життя. Бо якщо вони насправді в цьому місці невимовної ясності, спільної для всіх, бачать Бога, то чого не знають ті, хто знає Того, Хто знає все?
Григорій Великий (бл. 540–604),
шістдесят четвертий папа Римський, теолог
Немає на землі такого болю, якого небеса не можуть зцілити.
Томас Мор (1478–1535),
англійський письменник, філософ, державний діяч
Ходи по землі, а житло май на небі. Погляд свій спрямовуй униз, а душу — уверх. У пекло можна прийти або впасти, хоча цього і не хочеш, і не думаєш про це. На небо ж не можна ввійти, коли не хочеш і не думаєш про це.
Святитель Філарет Московський (Дроздов)
(1782–1867)
Джерела
- CREDO: https://credo.pro/2018/08/215901
- Кислашко, О. П. Уроки духовності. Християнські чесноти Віра, Надія, Любов у духовно-моральному вихованні особистості: теорія і практика / Київська православна богословська академія. — К.: Грамота, 2012. — С. 571–573.
