Слухняність батькам
Степанко. Бабусю, я сьогодні прочитав у Біблії такі слова: «Діти, будьте слухняні батькам, бо цього вимагає справедливість».
Оксанка. Але ж це несправедливо!!! Може, я не хочу робити те, що мені кажуть батьки.
Бабуся. Послухайте, я вам розкажу історію, яка сталася з моєю подружкою Бджілкою.
Залітає Бджілка.
Бджілка (летить і буркоче). Знову все я: я речі свої маю прибирати, я мамі маю допомагати, ще й командують: коли спати лягати, коли вставати, на яке поле летіти. Набридло все… Буду жити сама, і ніхто мені не начальник.
Бабуся. Бджілко, доброго дня! Що ти там буркочеш собі під ніс?
Бджілка. Бабусю, я із вулика втекла!
Бабуся. А що трапилось? Тебе вигнали?
Бджілка. Та ні, Бабусю, сама полетіла. Набридли мені їхні вказівки: роби те, роби це, те не можна, туди не йди.
Бабуся. І що ж ти збираєшся робити?
Бджілка. Що, що? Сама буду жити, як схочу.
Бабуся. А мудрості вистачить?
Бджілка. А хіба багато її треба: мед робити вмію, прибирати вмію… Якось виходить.
Бабуся. Ну, дивись, роби як знаєш.
Бабуся йде, а Бджілка починає будувати житло.
Автор. Сонце стало заходити. Бджілка цілий день трудилася й дуже стомилась.
Бджілка. Завтра полечу збирати нектар (засинає).
Автор. Ніч пролетіла швидко, а Бджілка все ще спала.
Бджілка (прокидається). Ой, сонечко високо, а я ще сплю. Треба мерщій збиратися за нектаром (бере кошик і летить).
Автор. Прилітає ввечері Бджілка додому. Сонце заходить, з’являється місяць.
Бджілка. Ох, як я стомилась… А вдома безлад. Прокинусь завтра раніше й усе приберу.
Автор. Настав ранок. Бджілка проспала.
Сонце (будить руками). Бджілко, вставай, а то все життя проспиш.
Бджілка. Так (позіхає і перевертається на другий бік, а потім різко піднімається). Ой, уже день. Треба швидше збиратися за нектаром. А де мій кошик? (починає все перевертати, знаходить кошик і летить).
У цей час приходить Ведмідь.
Ведмідь (нахабно). Ага, Бджілка полетіла. Значить, десь тут поблизу вона живе, а в хатці в неї завжди буває мед (нюхає, знаходить хатку). А ось і він (починає їсти мед).
Прилітає Бджілка. Побачивши Ведмедя, від збентеження не може нічого сказати.
Бджілка (оговтавшись). Як… як… ти смієш?! Це мій мед! Віддай!
Ведмідь. А я хочу і їм.
Бджілка. Як… як… хочу і їм?
Ведмідь. Як-як, я сам собі господар — що хочу, те й роблю.
Бджілка. Ох, який розумний. Чого ж ти до нас у вулик не заходиш?
Ведмідь. Вас там багато, а тут ти одна. Що ти мені можеш зробити? Та що мені з тобою говорити (викидає порожній кошик). Тут уже немає нічого. А це я собі на дорогу візьму (видирає у Бджілки кошик, який вона принесла).
Ведмідь іде, а Бджілка сідає й плаче.
Бджілка. Ох, якби я була у вулику, мої брати мене б захистили. Що ж мені робити? Меду немає. Доведеться знову летіти, а сил уже немає. І куди летіти? На тому полі вже немає нектару. Доведеться шукати нове… А летіти треба (ледве летить). Ой, крилечка стомились, їсти хочеться, а поля все не видно (падає без сил, її знаходить Бабуся).
Бабуся. Бджілко, Бджілко, що з тобою?
Бджілка. Бабусю, я помираю, у мене зовсім немає сил (падає).
Бабуся. Почекай! Почекай! Я зараз тобі допоможу (приносить їжу). Візьми, поїж.
Бджілка (оживає). Бабусю, я все зрозуміла. Я думала, що все я одна роблю, а виявляється, у вулику всі допомагають одне одному: хтось нектар приносить, хтось у домі прибирає, хтось захищає. А тут я все одна: і вдома безлад, і мед Ведмідь поцупив, і сил у мене більше немає. Що ж мені робити?
Бабуся. А ти як думаєш? Діти, що ви порадите Бджілці?
Бджілка. Я хочу знову у вулик.
Бабуся. Але ж там треба бути слухняною батькам: вставати рано, прибирати, коли мама каже, летіти на те поле, куди скажуть дорослі, і допомагати братикам і сестричкам.
Бджілка. Я буду все-все робити, тільки б мама вибачила мені.
Бабуся. Не бійся, Бджілко, мама тебе любить і чекає на тебе.
Степанко. Ой, бабусю, як страшно мені було за Бджілку.
Оксанка. Так-так, я так злякалась, що її ніхто не порятує.
Степанко. А коли до неї прийшов цей нахабний Ведмідь, мені її так хотілось захистити.
Бабуся. А все тому, що вона була одна, без сім’ї.
Оксанка. Так, бабусю, я тепер завжди буду слухняною, адже такі неприємності бувають із тими, хто неслухняний.
Степанко. А батьки нас дуже люблять і завжди бажають нам добра.
Про жадібність
Бджілка. Добридень, діти. Я так за вами нудьгувала! Сьогодні такий сонячний день. Полечу-но я збирати квітковий нектар, робити мед.
Бджілка відлітає.
Автор. Вже чимало медку спозаранку
Натягала у вулик бджола,
Вже одну запечатала рамку,
Вже й у другу носить почала.
А неподалік на галявині жили старенькі дідусь та бабуся. Жили вони довго й щасливо. Та сталася біда — захворів старенький.
Дідусь стогне.
Старенька. Ой, що з тобою? Захворів, чи що?
Старенький. Голова болить, горло болить.
Старенька. Застудився, мабуть? На тобі молока або чайку з малинкою.
Старенький (п’є чай). Медку б… Але де взяти?
Старенька. Ось бачила я нещодавно Бджілку. Літала вона на галявині. Саме в неї я й попрошу.
Автор. Підійшла Старенька до вулика, а тут і Бджілка прилетіла.
Старенька. Добридень, Бджілко! Ти все трудишся та трудишся…
Бджілка. Стараюся!
Старенька. Біда мене до тебе привела. Старенький зовсім розхворівся: кашляє, чхає, усе перепробували, нічого не допомагає.
Бджілка. А медом лікували?
Старенька. Ось я й прийшла попросити: чи не даси трішки?
Бджілка. Я? Меду? А в мене зовсім мало. До того ж я так тяжко працюю, так стараюсь!.. Ні, в мене дуже мало, щоб ділитися.
Старенька йде. Бджілка звертається до дітей.
Бджілка. Але ж у мене дійсно мало меду, правда ж, діти? Якщо я віддам, що залишиться мені? Чи правильно я вчинила? (Старається переконати дітей в правильності свого вчинку). Але ж це моя праця і мій мед! Ну добре, полетіла я далі працювати.
Автор. Вітер лагідно трави гойдає,
Мед і піт у бджоли на чолі,
Вже й з чарунків той мед витікає,
Але шкода його так бджолі.
Все здається їй мало і мало,
Ще добрати нектару спішить.
Наліталась. І втомлена впала
У хатинці своїй відпочить.
Бджілка. Ой, як я натомилась! Крильця заніміли (стогне).
Автор. Тут і сталась оказія з нею,
Не чекала такої біди —
Мед їй крильця так міцно заклеїв,
Що тепер — ні туди ні сюди.
Мертва хватка в багатства земного —
Мед липкий до добра не веде,
У тенета піймає скупого.
Пропадає бджола. Пропаде… (пауза)
Старенька. Що ж мені робити? Меду немає, а Старенькому все гірше й гірше. Як ви думаєте, діти, може ще раз до Бджілки піти? А раптом вона мені знову нічого не дасть, адже в неї мало…
Старенька йде до Бджілки.
Бджілка. Рятуйте! Допоможіть! Ря-туй-те (ледве дихаючи)!
Старенька. Ой, хто ж це так стогне, просить про допомогу? Треба піти допомогти.
Підходить до вулика й бачить, що Бджілка в біді.
Старенька. Давай свої лапки. Як же так трапилось?
Бджілка. Мені було все мало і мало…
Старенька виймає Бджілку.
Бджілка. Дякую, Бабусю! Ти мені життя врятувала. А я, а я… Мало не потонула у власному медові… А все через жадібність. Я більше не буду жадувати. Бабусю, а як твій дідусь? Усе хворіє?
Старенька. Так, хворіє. Нічого йому не допомагає.
Бджілка. Я тобі меду дам! Бери, скільки треба! (віддає кошик).
Старенька. Дякую тобі, мила Бджілко! (іде).
Бджілка. Ось так буває з тими, хто жадує. Тепер я зрозуміла, що віддаючи я буду щасливішою. А ви хочете бути схожими на мене й тонути в медові від жадібності? А хочете, я й вам меду нароблю? Тоді я лечу (полетіла).
Дружба
Дія 1
Бджілка. Доброго дня, діти. Ви мене впізнали? Пам’ятаєте, що зі мною сталося минулого разу (пожадувала медом і через це постраждала, бабуся врятувала, і я зрозуміла, що не можна бути жадібною)? Ой! Я зовсім забула: зараз до мене в гості прилетить моя найкраща подружка — Оса! Я вас з нею познайомлю. Вона така красива, так любить спілкуватись. Вона вам обов’язково сподобається. Наллю-но я їй медку.
Прилітає Оса.
Оса. Доброго дня, Бджілко! Ой, яка важка ця дорога.
Бджілка. Доброго дня, Осо! Я так рада тебе бачити. Сідай, відпочинь, я тебе чаєм пригощу з медом.
Оса п’є чай, а Бджілка клопочеться.
Оса. Як там твоя Бабуся?
Бджілка. Нічого, потихеньку, але здоров’я не те: кашляє. Ось я й збиралась їй меду віднести.
Оса. Ну, полетіли. У мене якраз вільна хвилинка є.
Полетіли до бабусі.
Дія 2
Бджілка. Доброго дня, Бабусю!
Бабуся. Доброго дня, Бджілко! З ким це ти прилетіла? У тебе нові друзі?
Бджілка. Це моя найкраща подружка — Оса.
Оса. Доброго дня. Щось душно у вас? Вікна б відчинили, чи що?
Бабуся. Та не можу, кашляю, протягів боюсь.
Оса. Бджілко, швидше! Ми ж збирались ще на бал.
Оса полетіла.
Бабуся. Бджілко, дитя моє, як я рада тебе бачити. Дякую тобі за мед. Що б я робила без тебе (обнімає Бджілку).
Бджілка. Та нема за що, адже я так тебе люблю, Бабусю.
Бабуся. Бджілко, мені зовсім не подобається твоя подружка. Я не знаю чому, але відчуваю щось недобре. Будь обережною з нею. Серце моє чує, що вона нехороша.
Бджілка. Та ні, Бабусю, ти її просто не знаєш. Ось познайомишся з нею ближче й зрозумієш, що вона хороша.
Бабуся. Ну, лети з Богом! (цілує).
Бджілка. Чекай на нас, ми скоро до тебе прилетимо!
Дія 3
Оса й Бджілка зустрічаються на галявинці.
Оса. Про що так довго можна було говорити з цією бабусею?
Бджілка. Я її дуже люблю, Осо. Адже вона мене від смерті врятувала.
Оса. Фі, подумаєш? Я гадаю, ти не забула, що сьогодні ми летимо на бал.
Бджілка. Не знаю. А коли ж мені нектар збирати? Я ж не встигну…
Оса. Як хочеш — вирішуй сама: або нектар збирай, або повеселишся гарно. Ну, Бджоло, літо ж довге — ти завтра можеш зібрати нектар. А там так цікаво… Тим більше, що сьогодні прилетять дуже поважні гості.
Бджілка. Діти, що ж мені робити: відпочити чи потрудитися? (відповіді дітей).
Оса. Ой, Бджоло, я тебе зовсім не розумію. Ти зовсім себе не жалієш: працюєш, працюєш, працюєш, а розважатись коли?
Бджілка. Але я не можу не трудитись. Мед потрібен Бабусі, дітям. Мишко прийде в гості, чим я його пригощу?
Оса. Але це всього один раз.
Бджілка. Ну, добре, один раз можна, правда, діти? (відповіді дітей).
Оса. Та що ти їх слухаєш? Що вони розуміють у нашому комашиному житті? Полетіли на бал: дз-дз-дз.
Дія 4
Місяць. Бал. На балу Тарган, Метелик-капустянка, Колорадський Жук, Комар, Гусінь.
Тарган. Нещодавно бачив Мураху! Усе тягне й тягне до свого дому.
Метелик. Життя таке коротке: треба веселитися, поки є час.
Прилітають Оса й Бджілка.
Оса. Доброго дня, милі друзі! Ах! У тебе новий костюм, пречудовий капелюшок!
Метелик. Ой, як важко встигати за модою. Зараз останнім писком моди є сорочка із троянд. Я вже замовив швачці.
Оса. Ой, слухайте новину: вчора прилетів із Колорадо Колорадський Жук і розповів, що там у моді картопляний пилок. Ним посипають крильця й вони мелодійніше дзижчать (усі сміються).
Метелик (принизливо). Ой! Хто це з тобою?
Оса шепоче на вушко Метелику й вони сміються.
Метелик. Так, сьогодні буде цікавий бал.
Бджілка (роздумує вголос). Як тут красиво, зірочки, як вогники. Добре, що я послухала Осу, а то не побачила б цієї краси й не познайомилась із такими цікавими гостями, правда, діти?
Автор. Бал затягнувся до самого ранку. Настав день. Бджілка проспала весь наступний день і не полетіла за нектаром, а ввечері до неї знову прилетіла Оса.
Оса. Бджілко, ти ще спиш? Збирайся скоріше — сьогодні день народження у Комара, ти забула? Бджоло, наші друзі дуже люблять мед, давай візьмемо.
Бджілка. Осонько, я так втомилась. Лапки від учорашніх танців досі гудуть.
Оса. Ой, і не подумай відмовлятись — адже це день народження. Комар образиться, якщо ми не прилетимо.
Бджілка. Ну, якщо день народження, то полетіли…
Автор. І так продовжувалось із дня у день: то день народження, то новосілля. А Бджола зовсім забула про Бабусю, і меду в неї ставало все менше і менше.
Бабуся. Діти, що сталося з Бджілкою? Чому вона так довго не летить? (відповіді дітей).
Дія 5
До Бджілки приходить Ведмежатко.
Ведмежатко. Доброго дня, Бджілко! Щось ти давно не залітала до мене. Я вже без тебе занудьгував.
Бджілка (спросоння). Ой, Ведмедику, у мене зараз зовсім немає часу на розмови. Я до тебе залечу пізніше.
Ведмежатко. Ну добре. Буду на тебе чекати.
Ведмежатко йде, при виході зіштовхується з Осою.
Оса. Хто це? А що він тут робить? Невже за медом приходив? Ледащо, нехай сам добуває.
Бджілка. Та ні, він просто в гості заходив. Ми з ним дружимо, він дуже добрий.
Оса. Дружиш? Із таким косолапим? А доброта сьогодні не в моді. Ну, ти зібралась? Сьогодні така подія: Гусінь стала Метеликом. Була така товста, неповоротка, я ледве терпіла її товариство.
Бджілка. А мені здалося, що ти її любиш.
Оса. Та це так, із ввічливості.
Летять.
Дія 6
Автор. І ось настав той день, коли у Бджілки закінчився мед. Оса прилетіла до Бджілки.
Оса. Привіт, Бджілко! Давай поп’ємо чаю з медом, а то я щось притомилась, поки до тебе летіла.
Бджілка (шукає мед). Ох! У мене зовсім немає меду!
Оса. Як немає? Ой, зовсім забула: я обіцяла Метеликові показати свої нові туфельки.
Бджілка. І чаю не поп’єш?
Оса. Ні, дякую, іншим разом, (дітям) — коли мед буде.
Оса відлітає.
Бджілка. Як же я могла? Мед закінчився, літо теж ось-ось закінчиться, квіточки скоро зав’януть. Що ж я робитиму? Полечу-но я до подружки, удвох ми швидше нектару на мед назбираємо. Адже вона хороша.
Бджілка прилітає до Метелика, де мимоволі чує розмову.
Оса. Ой, тільки що була у Бджоли. Яка незграбна, неповоротка. Мед закінчився, а вона зовсім не думає робити новий.
Метелик. Як ти можеш дружити з нею? Що ти в ній знайшла? Вона танцює, як ведмідь, і одягається не по моді.
Оса. Я теж так думаю.
Бджілка. Як? Адже вона була моєю найкращою подругою. Як же так?
Бджілка плаче й летить.
Бджілка. Я зовсім забула про Бабусю. Полечу до неї, розкажу про своє горе.
Дія 7
Бджілка розповідає Бабусі, що з нею сталось.
Бабуся. У Біблії написано: «Не обманюйтесь: лихі товариства розбещують добрі звичаї». З ким ти дружиш, потім таким і стаєш. Бджілко, ми всі помиляємось.
Бджілка. Але як же мені, Бабусю, наступного разу відрізнити: з ким дружити, а з ким — ні?
Бабуся. А треба подивитися, чим займається твій друг: якщо він краде, лається, дружить із поганими комахами, які окрім шкоди нічого не приносять, то ти маєш гарненько подумати, перш ніж станеш називати його своїм другом.
Бджілка. І якщо дружба буде тільки заважати мені готувати мед, то зразу ясно, що крім сліз і ран вона нічого не принесе.
Бабуся. Яка ти розумниця, Бджілко! Сама дійшла правильного висновку. Ну, а зараз лети на поле, поки ще світлий день, збирай нектар.
Бджілка. Спасибі, Бабусю, за підтримку й добру пораду.
Бабуся. А ввечері, коли стемніє, прилітай до мене в гості.
Бджілка. Обов’язково, до по-ба-чен-ня!
Бабуся. Ну ось, діти, і закінчилася наша історія з Бджілкою. А скажіть, як ви зараз трудитесь? А якщо ваші друзі будуть говорити: не слухайся маму, тата, не обов’язково добре навчатися, допомагати, то чи хороші це друзі? Тому завжди розказуйте батькам, хто ваші друзі. Ну, а мені пора йти готувати чай, адже незабаром прилетить Бджілка. До побачення, діточки!
Юлія Проніна
Переклад з російської Алли Кириченко