У Національній академії педагогічних наук України в Університеті менеджменту освіти напередодні Різдва Христового 23 грудня 2017 року відбувся молитовний сніданок для викладачів університетів м. Києва.
Науковці, що проводять свої дослідження в різних галузях науки та викладають дисципліни зі сталого розвитку, лідерства, педагогіки, патріотичного виховання, економіки, сімейних цінностей, психології, міжнародних відносин, прочитали з текстів Першокниги в Україні — з Євангелії від Луки та Євангелії від Матвія про народження Спасителя.
Особливо цікавим для обговорення для людей науки був текст про те, як мудреці шукали Спасителя, із Євангелія від Матвія, 2 розділ, 1-12 вірші.
Ученим було цікаво провести аналогії між різдвяними подіями та сучасним станом України. Як 2000 років тому перед мудрецями, так і зараз перед сучасними вченими стоять виклики в тому, як і де пізнати Істину. Мудрі люди й сьогодні шукають Його…
Мудреці сподівалися, що знайдуть Месію в палацах правлячого царя, однак Ісус народився в хліву й лежав у бідних яслах на соломі. А Ірод думав лише про себе, а не про народ. Єдине, чого він боявся, — втратити владу. Тому захотів убити Дитину, щоб не було конкурентів. Дізнавшись про це, мудреці, після зустрічі з Ісусом, не повернулися до Ірода, а пішли додому іншим шляхом…
Уже 1030 років як Україна прийняла християнство і Біблія впливає на нашу історію. Її вивчали в школі як Закон Божий, її надрукували як першу книгу, її переписували й доносили її істини до народу.
Наразі перед науковцями України стоїть завдання дослідити, як Першокнига впливала й впливає на всі сфери життя України, та заохочувати людей, особливо молодь і дітей, досліджувати Святе Письмо, щоб вони не були знищені через порожнечу в серці, наркоманію, пияцтво, аморальність і гріх.
Університет є чудовим місцем для дослідження й поширення світлих біблійних ідей через співпрацю зі студентами, ЗМІ, органами влади, бізнесом та громадськими організаціями.
Молитовний сніданок — по суті, це круглий стіл, який об’єднує людей навколо молитви за Україну, роздумів про істини Біблії та спільних проектів.
Ідея проведення молитовних сніданків полягає в тому, щоб люди могли добровільно зібратися разом, прочитати й обговорити те, що написано у Біблії, а також спільно помолитися за свою країну, місто, народ.
Кожна освічена людина мала б хоч раз у житті прочитати цю Книгу, щоб знати, що там написано. А потім приймати рішення, чи важливо це для неї, чи хоче вона так жити, чи ні.
Організатори завжди наголошують, що це не політичний і не релігійний захід. У США навіть не розголошують списки присутніх і не дозволяють фотографувати й знімати на відео цей захід. Бо це особисте дійство. Водночас відкрите визнання християнських цінностей науковою елітою України вселяє надію на позитивні зміни в нашому суспільстві.
«Значення Біблії в історії людства важко переоцінити. Її варто читати й жити згідно з нею, бо саме в цій Книзі глибина мудрості й духовності. Пізнання її істин веде до духовного відродження сердець.
Спілкування за одним столом навколо цієї Книги, що об’єднує науковців різних галузей, є дуже важливим для суспільства, адже ми можемо почути та інтелектуально збагатити один одного, побачитись уживу та разом помолитися про процвітання нашої України.
Важливе не лише проголошення, але й практичне виконання заповідей «не кради», «не кажи неправди», «не чини перелюбу» та інших у щоденній діяльності, бо саме комплексне виконання цих духовних законів веде до процвітання країн і народів, про що свідчить історія найрозвинутіших країн світу» (Анатолій Лепак).
«Не здорові мають потребу в лікарі, але хворі», — такою була відповідь Ісуса Христа на звинувачення в тому, що Він спілкується зі зрадниками власного народу (митниками, які збирали податки на користь Риму та ще й собі привласнювали частину).
Ідея молитовних сніданків полягає не в демонстрації святості, а в спільній потребі чути Слово Боже та єднатися навколо нього. Якщо ж після цього ми знову занурюємося у бруд, то прочитані слова будуть прокляттям та свідками проти нас.
Коли я помічаю неправду, глупоту, злочини, то починаю зневірятися, дратуватися, звинувачувати. Розумію, кому та в чому потрібно каятись, що виправляти, за що відповідати.
Але читаючи Біблію, я бачу життя Христа, і тоді розумію, що найперше потрібно каятися мені. Без усвідомлення власної неправоти християнство не має сенсу» (Андрій Василенко).
«У громадянському суспільстві важливо мати конструктивний діалог громад, влади, ЗМІ, освітян, науковців, бізнесу, церков. Цінності людини безпосередньо впливають на її щоденну поведінку й прийняття рішень.
Якщо людина вірить і переконана, що красти — це гріх і зло, то вона не братиме участі в корупційних схемах, не вимагатиме хабарів і не даватиме їх. Якщо ж вона вважає, що це нормально, — то робитиме це.
Останні наукові дослідження свідчать (зокрема й цьогорічна Нобелівська премія з економіки), що в основі економіки лежить поведінка людей, ті внутрішні закони, якими вони керуються в процесі прийняття рішень. Саме тому морально-духовне виховання особистості є першочерговим завданням сучасної освіти» (Ольга Романенко).
«Традиційний для багатьох європейських країн захід — молитовний сніданок — набуває все більшого поширення в Україні.
Науковці різних християнських конфесій зібралися на університетському молитовному сніданку, щоби ще раз усвідомити себе спільнотою, яку об’єднує любов до Бога й християнські цінності.
Для декого із науковців цей захід став першим досвідом міжконфесійної взаємодії, усвідомленням того факту, що той, хто хоче миру, шукає те, що нас об’єднує, а той, кому кортить війни, — шукатиме все те, що нас роз’єднує.
У сучасному суспільстві все гучніше лунають заклики до переходу на «нові ціннісні засади». Тому існує великий ризик витіснення ситуативними цінностями цінностей традиційних, перевірених століттями.
Тож науковці об’єднують свій науковий та творчий потенціал для того, щоби засвідчити власну позицію щодо системи координат життя та викладацької, дослідницької і практичної діяльності» (Людмила Гридковець).
Асоціація вчених-християн