Багато людей запитують: «Християни стверджують, що божественна істина захована лише в Біблії, а як бути з тими людьми, які ніколи в житті не чули про Біблію? (Надалі ми умовно таких людей називатимемо аборигенами.) Як же їм дізнатися про Божу істину? І як Бог збирається їх судити й карати за те, чого вони не знали й не могли знати в силу певних обставин?»
Люди завжди хочуть знати, як Бог учинить з іншими, замість того щоб для початку задуматись про себе і про свій присуд. Чому вони так роблять? Звісно тому, що легше змістити фокус із себе і з особистої відповідальності перед Богом на інших людей чи на самого Бога, аніж розібратися в собі й у своїх взаєминах із Творцем.
У Біблії написано: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» (Мт. 16:26). Ти кажеш, що тебе хвилює доля аборигена? Насправді це не так; абориген і його доля тебе зовсім не цікавлять. Це для тебе лише привід посперечатися з Богом… Ті люди, яких справді хвилювала доля бідних аборигенів, стали місіонерами й поїхали у маловивчені куточки землі, щоб донести їм істину про Спасителя. А як ти можеш піклуватись про душі інших людей, коли ти ще не попіклувався про свою?
Отож, що тобі до дикуна? Чи ти сам почув про Бога? Пізнав Божу істину? Примирився з Небесним Батьком кров’ю Ісуса Христа? Отримав прощення гріхів?… Чи ти дивишся на туземця, у котрого ніколи не було Біблії, і вважаєш, що тобі від цього стане легше?
Якщо тобі зараз немає діла до дикуна, то коли ти помреш, тобі взагалі буде не до нього… Питання, що стоїть на порядку денному: «Чи дійшло це Слово до тебе, до мене, до кожного з нас, і чи прийняли ми його за істину, чи відкинули?» Коли кожен із нас стоятиме перед Богом, то відмовки на кшталт: «До чого тут я, коли він не читав Біблію?», або «А як стосовно нього, адже він узагалі не підозрював про існування Біблії?» — безглузді. Тому що знання чи незнання аборигена про Біблію не зможе спасти тебе й допомогти тобі виправдатись на Суді.
Що стосується Бога, то Він є Суддя праведний. Він знає, як кого судити, тому що Йому відомо все про кожного з нас. Окрім цього, кожна людина перебуває в певних взаєминах із Творцем. Звідки ж нам знати, які стосунки з Господом у аборигена? Можливо, цьому дикунові, який нічого не знає про Біблію і взагалі не вміє читати, Господь являється особисто і Сам відкриває божественну істину? Дикун теж творіння Боже, і тільки Господь знає, що відбувається в його душі. Бог кожній людині дає можливість прийняти чи відкинути істину, визнати Бога Господом і отримати життя вічне або ні. Господь «…просвічує кожну людину, що приходить на світ» (Ів. 1:9). А як Він це робить — одному Богу відомо, на те Він і Бог: «Бо ваші думки — не Мої це думки, а дороги Мої — то не ваші дороги, говорить Господь» (Іс. 55:8).
Що стосується Біблії, то там чорним по білому написано: «Бо гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою, тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об’явив. Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання, бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь» (Рим. 1:18-25).
Ми щойно прочитали, що Господь явив людям знання про Себе в навколишньому світі. Тільки сліпий може цього не побачити й не визнати величі й могутності нашого Творця.
Звісно, у Господа існує ще один принцип, згідно з яким Він нас судитиме: «Від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть» (Лк. 12:48). Якщо абориген ніколи не бачив і не тримав у руках Біблію, то з нього й спитають відповідно до цього знання. Стосовно нас, до кого Слово Боже дійшло в друкованому вигляді, то з нас питатимуть по-іншому, адже нам було довірено більше.
Ось тому не дивімося на людей, а дивімося на Господа і, читаючи Слово Боже, думаймо про власну душу…
Матеріал підготувала І. Мартинова
http://mirsbogom.ru/45/a-kak-spasutsia-aborigeny/