Гудима Інна Олександрівна — магістр богослов’я, аспірант кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія». Понад десять років викладач предметів духовно-морального спрямування, координатор і автор програм християнських таборів, семінарів та курсів у різних регіонах України та за її межами. Член Всеукраїнської асоціації педагогів і психологів з духовно-морального виховання.
— Як підлітки сприймають сучасний світ?
— Донедавна світ сприймався як світ великих можливостей. Нині сприйняття себе в цьому світі характеризує теза: «Ти найкращий!»
Підлітки не відчувають різниці між реальним і віртуальним світами, і тому не бачать небезпек, і, на жаль, близько половини стають жертвами кібербулінгу… Це окрема болюча тема для нашого сьогодення, яку зараз активно порушує омбудсмен із прав дитини Микола Кулеба.
— Кого виховує сучасна школа?
— Згадую слова Яна Амоса Коменського: «Досі школи не привчають учнів, подібно до молодих деревець, розпускатися із власних коренів; швидше вони привчають їх навішувати на себе зірвані десь гілки… А проте ґрунтовне навчання людини є деревом із власними коренями, яке живиться власними соками, і тому завжди живе, зеленіє, цвіте й приносить плоди».
— У чому полягає культурний, світоглядний, дискурсивний конфлікти в спілкуванні з підлітками сучасності?
— На жаль, у багатьох немає бажання зрозуміти, що ми маємо справу з поколінням, яке кардинально різниться у сприйнятті реальності та світу в цілому.
Представники покоління Z активно використовують планшети, VR- і 3D-реальність. Найчастіше термін «покоління Z» розглядається як синонім терміна «цифрова людина», яка здатна швидко шукати й обробляти великий обсяг інформації і має високі інтелектуальні здібності.
Для них актуальною є самореалізація і самоствердження, попри свій вік вони мають дуже добрі комунікативні навички.
Абсолютна відсутність «сліпого слідування», вони прагнуть вільно висловлювати свої думки і відстоювати свою правоту, дуже часто не маючи страху перед критикою. Якщо раніше було достатньо сказати: «це неправильно», то наразі потрібно аргументувати: «чому?», «хто це сказав?» і «що буде, якщо?»…
Також велика кількість неконтрольованої «дорослої» віртуальної інформації згубно формує ставлення до протилежної статі, що негативно впливає на подальший розвиток підлітка.
Величезний вплив на молоде покоління має політика, націлена на руйнацію інституту сім’ї, яка буквально «вибиває» основу в суспільства, що не може не відобразитися на взаєминах із батьками.
Ми маємо розуміти, як непросто в наш час бути підлітком… але незважаючи на колосальний тиск, у них залишається жага до пошуку правди й вияву доброти.
— Як після семінарів змінюється їхнє ставлення до себе, батьків, суспільства?
— Приємно спостерігати позитивні зміни і чути схвальні відгуки від батьків і вчителів. Особливу цінність мають «вогники в очах», коли підлітки починають усвідомлювати, ким вони є для Бога.
Але ми ж повинні розуміти, що реальні зміни відбуваються не після декількох лекцій, а після багаторічної кропіткої праці… Там, де лекції відбуваються систематично, то й результат більш очевидний. Але я переконалася, що навіть поодинокі семінари дають поштовх до пошуку і дослідження Біблії.
Пригадую, як один директор ЗОШ покликав мене і каже за одного хлопця: «Якщо вже і Андрій змінився, то ви, мабуть, справді доброго навчаєте»… Як на мене, то такі свідчення сторонніх людей найкраще характеризують зміни.
— Ваші семінари — це освіта, просвітництво чи щось інше?
— На превеликий жаль, у нашій країні семінари чи лекції з основ християнської етики поки що мають просвітницький характер. Ще немає повного усвідомлення значення самого слова «освіта» (російською — «образование»), яке містить у собі суть «преображення» спершу моральних і духовних якостей людини.
— Як відстежується подальший процес змін підлітків, що відвідують семінари?
— Загального систематичного моніторингу не відбувається за браком часу і ресурсів, найперше людського… Але, звісно, підтримуємо зв’язок із постійними слухачами. Зазначу, що позитивні зміни відбуваються, багато «невоцерковлених» підлітків вибирають за пріоритет християнські цінності й надалі стають на правильний шлях.
— Які цінності сьогодні сповідують підлітки?
Хоча загальна картина не дуже втішна й більшість підлітків підпадає під вплив масмедіа, де відбувається підміна й девіація цінностей… Але я, усе ж таки, хочу говорити за підлітків, які цікавляться лекціями з християнської етики. На противагу загалу, абсолютно всі з них мріють створити в майбутньому міцну родину, де панують любов і повага. Для них є пріоритетними: чесність, справедливість і вірність. До речі, незалежно від національності чи країни проживання.
— Які завдання отримують підлітки і чи є вони слухняними й відповідальними?
— Під час дискусій намагаюся залучити всіх до обговорення, даючи їм можливість висловити свою думку, і самим «дійти» до правильного практичного застосування. Найкраще сприймаються завдання на логічне мислення, а також командні ігри, квести, багато використовую вебресурсів, адже маю справу з digital-поколінням.
Стосовно «слухняності», то я б використала слово «повага», зокрема, коли між учителем і підлітками є довіра і взаємоповага, і учні відчувають себе прийнятими і важливими, то тоді можна розраховувати на зворотній зв’язок і відповідальне ставлення.
— Що підлітків цікавить, чого вони прагнуть?
— Меншу вікову категорію, все ж таки, більше цікавлять комп’ютерні ігри, фільми, соцмережі, музика, спорт, друзі, мандри.., навчання не є пріоритетним, багато хто мріє стати другим Цукербергом чи рок-зіркою, актором або футболістом…
Але цікаво спостерігати, як за декілька років прагнення стають більш серйозними і реалістичними, особливо у тих, хто сповідує християнські цінності. Знаю і про їхні бажання бути пастором чи місіонером.
— Чи схильні вони до змагань, чи налаштовані на конкурси, написання текстів?
— Щодо текстів сумна картина… Сучасні підлітки покоління «Z» живуть у світі Instagram і Twitter, і більш ніж 4 рядки їм писати нецікаво… А от щодо інтерактивних командних змагань, то так, беруть участь із великим задоволенням, особливо там, де є можливість виявити свою креативність і індивідуальність.
— Як підлітки ставляться до помилок — своїх і вчителя?
— Зазвичай свої помилки сприймають гостро й боляче, із притаманним максималізмом. Але багато залежить від атмосфери в аудиторії, якщо «культури булінгу» немає, а її не має бути й учитель відповідальний за це, то помилки сприймаються легше, навіть із гумором. Відповідним є ставлення і до помилок учителя: якщо є довіра і сприйняття, то ставляться досить толерантно.
— Коли вони відверті і щирі — про що розповідають, що їх турбує насправді?
— Можливо, хтось здивується, але й у наш час цифрових технологій підлітків усе ще турбують одвічні питання: любов, чесність, зрада, вірність…
Хвилюють стосунки з батьками, непорозуміння в школі з вчителями, булінг однокласників, перше кохання… І дуже важливо переконати їх, що завжди є вихід, скерувати на пошук правильних рішень у світлі біблійних цінностей, формування гідного ставлення до себе, навколишніх, природи та держави.
— Чому важливо викладати саме християнську етику, а не інші предмети морального виховання?
— На жаль, незважаючи на те, що в нашій країні близько 70% людей уважають себе християнами, полеміка навколо саме християнської етики не згасає…
Хотілося б наголосити, що актуальність викладання основ християнської етики в школах України зумовлена, передусім, кризою основних виховних інституцій: сім’ї, школи, Церкви, громади, також зростанням деструктивної ролі засобів масової інформації, збільшення девіантної поведінки молоді. Уроки мають освітню мету, де учні отримують біблійні знання, інформацію про культуру, історію та релігію народів біблійного періоду, формують навички роботи з Святим Письмом, релігійною та довідковою літературою. Але не забуваймо і про важливий момент розвитку емоційної сфери, співчуття, емпатії, зростання інтелектуальних і пізнавальних здібностей, формування комунікативних навичок.
І найголовніше, учні знайомляться не лише з моральними біблійними нормами чи правилами етикету, а й із Самою особистістю Ісуса Христа, адже тільки Він є «Дорога, Правда і Життя», і саме це приводить до кардинальних змін у світогляді, дає сили й наснагу перемагати труднощі.
Матеріал підготував
Сергій Найдьонов
https://mvum.org/?p=384
