Що таке моральні цінності? Сьогодні загальноприйнятою є думка, що це моральні та етичні принципи, які ми вважаємо правильними та важливими: любов, чесність, волелюбність, вміння прощати, повага до життя, самовладання. Таким чином, від наших моральних цінностей залежить те, як ми себе поводимо, які пріоритети визначаємо, як ставимося до людей.
Важливіше літературної для нас є моральна цінність Біблії. Існує непрохідна прірва між Біблією, з одного боку, і рештою релігійних книг — з іншого. Біблія проявляє свою унікальність в тому, що пропонує норми моралі, прямо протилежні світовідчуттям пересічної людини. Мораль, із якої, наприклад, випливає, що нам слід любити наших ворогів і творити добро тим, хто нас переслідує і принижує, що хтиві погляди означають порушення подружньої вірності, а ненависть рівнозначна вбивству, поза сумнівами, унікальна.
Звичайно, Біблія була написана людьми. І все ж ці люди написали зовсім не те, що можна було б очікувати від будь-якої пересічної людини. Як правило, людина не пише про самого себе так безсторонньо, як, наприклад, апостол Павло в Посланні до римлян, 3:10-23: «Нема праведного ані одного…»
Люди схильні до того, щоб не сприймати зло всерйоз. Вони називають гріхи помилками, недоліками або поганими звичками. Але Біблія бачить у гріху протест проти святої і праведної волі Божої. Візьмемо, наприклад, сексуальні гріхи. Зазвичай при обговоренні цієї теми люди або дуже педантичні, або у них пробуджується статевий інстинкт. Біблія ставиться до цієї теми зовсім інакше: вона ніколи нічого не замовчує з удаваної делікатності, але й не смакує подробиці, без натяків проголошуючи суд над сексуальними збоченнями. У позитивному сенсі, тобто як складову частину подружнього життя, Біблія показує статеві стосунки як дар Божий.
Дехто наважується назвати Біблію аморальної книгою — за те, що вона прямо й відверто описує гріхи всіх людей, навіть тих, які здаються нам привабливими й благородними. Біблія не схожа на підручник для недільної школи: з історіями про мужніх місіонерів, які зазвичай гинуть у молодому віці. Біблія життєва, унікальним чином близька до фактичного розгортання подій.
Уявіть собі на мить, що Біблія була б складена та видана якою-небудь релігійною організацією: почули б ми тоді про вимушену брехню Авраама, про боягузливу зраду Петра, про безумне ідолослужіння Соломона, про ганебний вчинок Лота, про обман Якова, про чвари між Павлом і Варнавою або свавілля Мойсея? Звичайно, ні. Комісія почесних духовних осіб представила б нам в Біблії безліч бездоганних людей, зразків благочестя й побожності, праведників, які йдуть найкоротшим шляхом на небеса. Вона б уже не була Біблією, яка описує життєві шляхи бідних грішників, якими, по суті, всі люди були і є. Автори окремих книг Біблії не соромились описувати і власні гріхи, як, наприклад, Матвій, Іван та Павло. Чи є ще книги, що відрізняються подібним підходом до висвітлення подій?
Унікальна мораль Біблії примушує кожну людину визначити своє ставлення до сказаного в ній. Біблія взагалі нікого не залишає байдужим.
Можливо, це і є причина того, що Біблію найбільше купують, читають, перекладають і поширюють у світі? Чи не тому Біблія піддається нападкам, критиці, знищується, заперечується більше, ніж будь-яка інша книга? Може, тому люди так ненавидять Біблію: як порушники закону, згідно з параграфами якого вони будуть засуджені?
Марк Аврелій, Конфуцій та інші моралісти створили високі етичні стандарти. Але хто міг би навести приклад того, що яка-небудь людина почала вести направду благородний, високоморальний спосіб життя внаслідок прочитання їхніх книг? Хоча ці книги пропонують читачам високі ідеали, практика показує повну неможливість наблизити до них занепалу людину: їй бракує духовної сили, яку, очевидно, здатна дати лише Біблія.
Біблія робить це, знайомлячи нас із Ісусом Христом, який прийшов на землю не «покращити» занепалу людини, а померти за неї.
Біблійна відповідь на моральні проблеми сучасного людства — особисте, духовне відродження, справді цілковита внутрішня зміна життєвого курсу — звернення не до системи поглядів, а до Бога, і повна довіра, віра у воскреслого Господа Ісуса Христа.
Ольга Нагорнюк, заступник директора з навчально-виховної роботи Харківської спеціальної вечірньої загальноосвітньої школа № 23 (для глухих і слабочуючих)