Спостерігаючи за людьми, я побачив, що кожного дня ми стараємось досягнути певної цілі. Хтось хоче заробити своїх 100 доларів, хтось хоче знайти відходи, щоб наповнити шлунок, хтось випрошує гроші, щоб купити спиртних напоїв, хтось хоче якісно зробити свою роботу, щоб його похвалили, хтось хоче зробити хоча б одну добру справу, хтось спішить помолитися… Що ми намагаємось зробити кожного дня? Що потрібно робити кожного дня?
Бог через пророка Ісаю відкриває людям секрет того, для чого Він їх створив (Іс. 43:5-7): «Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згромаджу насіння твоє, і з заходу тебе позбираю. Скажу півночі: Дай, а до півдня: Не стримуй! Поприводь ти синів моїх здалека, а дочки мої від окраїн землі, і кожного, хто тільки зветься Іменням Моїм, і кого Я на славу Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив». Творець Усесвіту створив людину, щоб вона жила для Його слави.
Як кожного дня жити для Божої слави?
1. Жити за призначенням
Коли людина живе на землі й не виконує свого призначення, вона з плином часу деградує у своєму характері та поведінці. Бог відкрився всім людям через природу і совість, але людина вибирає життєву дорогу. Якщо вона вибирає жити не для Божої слави та починає поклонятися Божому або людському творінню, замість того щоб поклонятися Самому Творцю, Бог забирає руку благодаті від таких людей і дозволяє їм жити за бажаннями їхнього тіла. Як наслідок — усе починається з «пристойних» гріхів, а завершується гріхами Содому і Гоморри.
«Бо гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою, тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об’явив. Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання, бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне. Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв, обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке» (Рим. 1:19-32).
Що відбувається з речами (людьми), коли їх використовують не за призначенням? Речі і люди дуже скоро псуються і втрачають свою можливість для подальшого їхнього використання за призначенням. Так, наприклад, жінка, яка живе в розпусті, не може стати нормальною дружиною для свого чоловіка: «Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона: під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться, під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!..» (Пр. 30:21-23).
Жити за призначенням — це кожного дня знати, що від тебе очікує Бог і максимально цього досягати. У Бога є загальне призначення для всіх людей:
«Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами» (Рим. 8:29).
«Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:16-18).
«Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом» (Еф. 5:17-18).
«Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість» (Рим. 12:1-2).
Виконуючи кожного дня Божі повеління: сповнятися Духом Святим, ставати подібними до образу Ісуса Христа, за все дякувати, безперестанку молитися, завжди радіти, роблячи добро, приємність та все досконало, так ми будемо жити для Божої слави. Біблія констатує факт про царя Давида: «Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив» (Дії 13:36). Було два моменти в житті Давида, коли він пішов проти волі Божої, — і відразу плачевна поведінка. Як тільки він визнавав свої гріхи і просив прощення, він знову робив учинки, які приносили Богові славу. І Бог називав його мужем за серцем Своїм.
Також у Бога є призначення для кожної людини, зокрема, виходячи з талантів та дарів, які Він їй дав. Апостол Павло говорить про своє призначення і призначення апостола Петра: «Навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами» (Гал. 2:7-8). «На що я поставлений був за проповідника та за апостола, правду кажу, не обманюю, за вчителя поганів у вірі та в правді» (1 Тим. 2:7). Бог створив кожного із нас для певної мети, яку ми маємо знати і згідно з якою маємо жити. Це і буде життя для Божої слави.
2. Отримати знання слави Божої
Друге, що допоможе нам жити для Божої слави — це знання, які ми отримуємо від Бога через увірування в Ісуса Христа як особистого Спасителя. «Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса. Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас» (2 Кор. 4:5-7).
Мільярди людей брали Біблію в руки і намагалися її читати, і, на жаль, більшість так і не зрозуміла, про що читала: «І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите…» (Мт. 13:14). Тому ці люди так і не розпочали жити для Божої слави. Гріх, який вони люблять і роблять позбавив їх такої спроможності: «Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Рим. 3:23). Апостоли залишивши все, пішли за Ісусом. Три роки вони бачили, як Він проповідував, зціляв людей, робив чудеса, але розум їхній був закритий для розуміння Божої слави. Ісус каже, що помре і на третій день воскресне, а апостоли після цього питають, які посадові місця вони займуть у царстві Ізраїльському (Мк. 8:31-33, 9:31-34). І тільки коли Бог «розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання» (Лк. 24:45), вони усвідомили все, про що Ісус їх навчав.
Чи розумієте ви Біблію, коли читаєте або слухаєте в храмі?
Апостол Павло говорить, що Бог звелів, щоб світло засяяло в його серці (2 Кор. 4:5-7), унаслідок чого прийшло просвітлення знанням слави Божої. У 25 років я взяв Біблію до рук із великим бажанням її зрозуміти. Як наслідок, Бог і мені послав Своє світло та просвітив знанням слави Своєї. Я цілковито усвідомив хибність свого життєвого шляху, натомість отримав розуміння правильної Божої дороги, якою потрібно рухатися далі.
Чи визнали ви себе грішними перед Богом, тими, хто жив для власних бажань, а не бажань Творця Всесвіту? Якщо так, то ви маєте великий привілей щодня читати Його Слово, щоб отримувати необхідні знання, які допоможуть жити для Божої слави.
3. Нам маліти, Ісусові зростати
Ми зможемо кожного дня жити для Божої слави, якщо послідуємо принципу Івана Хрестителя: «Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась! Він має рости, я ж маліти» (Ів. 3:30). Кожного дня жити так, щоб люди бачили особистість Ісуса в наших учинках, а не наше горде «я».
Чи хочемо ми, щоб люди більше говорили про Христа, аніж про нас, дивлячись на наше життя?
Що необхідно робити, щоб цей принцип працював і в нашому повсякденному житті?
Говорити про Ісуса Христа більше, ніж про себе, своє хобі, політику й усе інше. Чим більше людина живе для Божої слави, тим більше вона буде говорити про Ісуса. Така людина буде дуже багато бачити Бога в справах, які відбуваються з нею щодня. Прийняті рішення та практичні вчинки така людина буде звіряти з вічними цінностями. Фокусом вибору професії будуть нагороди в небі, а не гламурне життя на землі. Одруження відбудеться тільки з однією метою — зробити свого партнера щасливим. Дітей подружжя народжуватиме для того, щоб вони прославляли Бога й мали вічне життя на небесах. Спілкуючись із людьми, такі християни будуть дотримуватись принципу — став себе нижче за інших. Їхня мова буде сповнена позитиву й позбавлена гнилих слів.
Апостол Павло — це приклад людини, яка жила для Божої слави, ось що йому допомогло так жити: «Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами. Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене. А щоб я через пребагато об’явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався. Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене. І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний» (2 Кор. 12:5-10). Коли людина слабка, їй потрібний Ісус Христос, необхідна сила Божа, а коли ми «на коні», тоді ми горді й поводимось так, ніби всі люди повинні нам кланятися. Автор Псалма 113 (114, 115) відкриває секрет, який допомагає йому жити для Божої слави: «Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!»
Світ сьогодні говорить: беріть від життя все, що можна. Бог говорить: живіть для Моєї слави.
Що виберемо ми?
Якщо ми вибираємо жити для Божої слави, то нам потрібно жити згідно з Божим призначення, нам необхідне Боже відкриття Слова Божого, а також слід будувати своє життя так, щоб Ісу-са було більше, а нас менше. Тільки ті люди, які живуть для Божої слави, будуть усю вічність перебувати в присутності цієї слави.
Будьте мудрими людьми, які вибирають жити для Божої слави.
Любомир Турчак, сімейний психолог-консультант, пастор євангельської церкви «Дім Божий» м. Рівне