
Господь Бог створив людину поклонником. І згідно з Божим задумом єдиним і насправді гідним об’єктом поклоніння для людини є її премудрий Творець і всесильний Господь.
Теоретично для християн це беззаперечна істина, але в практичному житті нерідко почесне місце на троні людського серця посідає горде «Я» або користолюбство, або кумир, або пожадливість, або залежність. І цей явний чи прихований ідол вимагає поклоніння і жертвоприношення. Бог же говорить: «А іншому слави Своєї не дам» (Іс. 48:11). Ось і виникає конфлікт, насамперед внутрішній, розрив у стосунках із Богом, а відтак — і конфлікти з людьми: подружні, сімейні, суспільні тощо.
У цьому випуску пропонуємо екскурс у минуле: стаття «Десять кар єгипетських» про те, як Бог посоромлював поклоніння ідолам у стародавні часи. Матеріали рубрики «Методика і досвід» застерігають від моральних небезпек сучасного суспільства. Гість рубрики «Погляд фахівця» пропонує методи духовної вакцинації, яку мали б застосовувати вчителі предметів духовно-морального спрямування, щоб уберегти своїх учнів від новітніх форм ідолопоклонства. Вони можуть набувати дуже навіть привабливих форм і маскуватися під безневинне бажання мати гарний вигляд («Анорексія в підлітків») чи активне спілкування з друзями (матеріал про таке популярне нині селфі).
Слово вчителю 4/2018 № 46

