Секунда до секунди,
Хвилина до хвилини.
І поспішають люди
У вир життя невпинний.
Народження, зростання,
Стрімкі дитинства роки,
Юнацькі поривання,
Утрат гіркі уроки…
Гонитва у бажаннях
Здобути насолоду
І марні сподівання
Знайти п’янку свободу…
Ілюзії та мрії,
Як кораблі розбиті.
В життя нема надії,
Бо всі шляхи розмиті.
Секунда до секунди,
Хвилина до хвилини.
А люди, як верблюди,
Під ношами своїми…
Час птахом відлітає
У далеч невідому.
Хтось може запитає:
Який же сенс у цьому?!
Над прірвою дорога…
Уже і мить остання…
Є відповіді в кого
На всі оці питання?!
Є відповіді в Бога
На всі твої питання!!!
Галина Левицька