Автор Галина Шостенко, учитель української мови та літератури, директор Житомирської загальноосвітньої приватної школи «Сяйво»
Мета: шляхом диференційованого навчання дослідити творчість Т. Г. Шевченка, дізнатися про основні світоглядні позиції поета, переконатися в тому, що Біблія була одним із основних джерел творчості й натхнення поета на всіх перехрестях його життя; формувати в учнів якості християнського характеру.
Обладнання уроку: портрет Т. Г. Шевченка, копія Шевченкового Букваря для дітей, Біблія.
Попередня підготовка вчителя і учнів
Відповідно до можливостей кожного учня запропонувати обрати наступний вид дослідження.
1. Дослідити біографічні відомості про Т. Г. Шевченка, пов’язані з його релігійними поглядами та пошуками Божої правди й справедливості.
2. Дослідити, до яких творів «Кобзаря» епіграфами взято тексти з Біблії та скільки разів у «Кобзарі» зустрічається слово «Бог».
3. Переглянути всі назви творів «Кобзаря» та визначити ті, у яких є зміст Божих істин, порахувати їх і виписати в зошит.
4. Визначити біблійні істини та духовну цінність творів: «Тризна», «Давидові псалми», «Ісая гл. 35», «Молитва», «Неофіти», «Єретик».
5. Троє учнів дають експертну оцінку досліджень.
Експертами можуть бути учні з високим рівнем знань, які ознайомилися з усіма видами досліджень.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Вступне слово вчителя
До недавнього часу в програмі з української літератури та в підручниках нічого не згадували про релігійні погляди митців слова, зокрема й Тараса Григоровича Шевченка, або ж безпідставно стверджувалася їхня атеїстична позиція. Останніми роками друкують усе більше й більше матеріалів, з яких ми можемо дізнаватися про невідомі сторінки життя багатьох художників слова. Сьогоднішній урок присвячуємо результатам досліджень творчості Т. Г. Шевченка, які провели учні 9-го класу.
Оголошення теми і мети уроку
II. Основна частина
Дослідження 1 (готували четверо учнів). Біографічні відомості про Т. Г. Шевченка, пов’язані з його релігійними поглядами та пошуками Божої правди й справедливості. Біографи свідчать, що Шевченко від молодих літ знав і до смерті возив із собою Святе Письмо, а на вигнанні це було майже єдине його «чтиво». Тому й називають його поетом-біблійцем. Зустріч Шевченка з Біблією не була
принагідною. Він з неї вчився грамоти, з дитинства знав напам’ять фрагменти зі Святого Письма. Малим хлопцем слухав, як столітній дід читав родині та сусідам доступні на той час біблійні книги, житія святих, борців та мучеників за віру.
Згодом, у Петербурзі великий Карл Брюллов велить своєму улюбленцю-учневі брати малярські теми з Біблії (Б. Лепкий «Про життя і твори Т. Шевченка»). Саме тоді, коли Шевченко перебував на вершині свого натхнення, у Києві склався гурт молодих людей, що поклали собі завдання поширювати визвольні та братолюбні ідеї. Назвавшись Кирило-Мефодіївським братством, члени його свою діяльність планували в ракурсі пророчих слів Ісуса Христа: «І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:32). На перснях братчиків був цей напис.
У його свідомості ідея повалення кріпацтва й визволення рідного народу зливалася з проповіддю християнства, він ратував за зруйнування царства насильства, сатани, деспотизму, щоб збудувати царство Боже, державу волі та правди.
Шевченко міг освоїти виражальні засоби Біблії саме тому, що пройнявся духом біблійних книг. Згадуючи про багатющий арсенал думок і почуттів, почерпнутих поетом із Біблії, літературознавець В. Щурат писав: «До оцінки ж поета-біблійця духовні книги посідають чи не найбільшу вартість. Десь якийсь поетичний образ, десь якусь оригінальну гадку Святого Письма може присвоїти собі перший-ліпший поет. Зробити філософію Святого Письма своєю філософією се може тільки справжній біблієць, яким був Шевченко».
Нині, по-новому прочитуючи й трактуючи поетові слова, бачимо, що лейтмотивом більшості його творів є поєднання любові до Бога й милосердя до ближнього. А це основа християнського вчення. Шевченко хоче бачити людину передусім як відображення «образу Божого»: «Умийтеся! Образ Божий багном не скверніте» («І мертвим, і живим»).
Великий поет несе християнський ідеал гармонійної людини, що живе у згоді з собою. Життєва позиція його полягає в тому, щоб «жити за Божим законом і актом свобідної волі обирати свою дорогу» (Є. Сверстюк, «Блудні сини»). Звідси зрозуміла його боротьба зі сваволею сильних світу та несприйняття тих, хто втрачає Божу подобу.
Про авторитетність Слова Божого для поета свідчить витяг із його листа до графині Толстої від 9 січня 1857 р.: «Тепер і що тільки тепер я цілком повірив у слово — «Любя, наказую вы». Що лиш тепер я молюся до Бога й дякую Йому за безконечну любов до мене, за те, що Він випробував мене. У тому випробуванні очистилося й видужало моє бідне, боляще серце. Воно забрало від моїх очей призму, крізь яку я глядів на людей і на самого себе. Воно навчило мене, як любити ворогів і тих, хто нас ненавидить. А цього не навчить ніяка школа, крім школи досвіду і тривалої бесіди з Богом».
Завершуючи свою літературну діяльність, Шевченко видає «Буквар» — посібник для дітей, у якому поряд з думами та народними прислів’ями поміщає уривки із псалмів: 12, 53, 93, 149, а також молитви, сподіваючись, що вони сприятимуть вихованню добрих, нелукавих людей із чистим серцем. Творчість Шевченка — згусток добра та правди. Він сіяв і зрощував духовні якості народу. Він вірив, що є Сила, котрій потрібно поклонятися, бо вона врятує людство від морального й духовного спустошення, виродження, збідніння. Цією силою є Бог.
Обговорення інформації, відповіді на запитання, які виникли в ході слухання.
Дослідження 2 (готували троє учнів). До яких зі своїх творів Т. Шевченко взяв епіграфи з Біблії?
Поема «Тризна»
«Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного, бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, — Словом Божим живим та тривалим. Бо кожне тіло — немов та трава, і всяка слава людини — як цвіт трав’яний: засохне трава, — то й цвіт опаде, а “Слово Господнє повік пробуває!” А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії» (1 Петр. 1:22–25).
Поема «Сон»
«Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його» (Ів. 14:17).
Поема «Єретик»
«Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем, — від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!» (Пс. 117:22).
Поема «Кавказ»
«Кто даст главе моей «воду, и очесем моим источник слез, и плачуся день, и нощь, о побиенных…» (Єр. 9:1).
Поема «І мертвим, і живим…»
«Як хто скаже: «Я Бога люблю», та ненавидить брата свого, той неправдомовець» (1 Ів. 4:20).
Поема «Неофіти»
«Так говорить Господь: Бережіть правосуддя й чиніть справедливість, незабаром-бо прийде спасіння Моє, і появиться правда Моя» (Іс. 56:1).
Обговорення інформації, відповіді на запитання, які виникли під час слухання.
Дослідження 3 (готували п’ятеро учнів). Які назви творів Шевченка мають духовний зміст або містять біблійні поняття?
«Псалми Давидові»: 1, 12, 43, 52, 53, 81, 93, 132, 136, 149
«Ісаія. Глава 35»
«Осії. Глава 14»
«Подражаніє Ізекеїлю»
«Подражаніє 11 Псалму»
«Марія»
«Молитва»
«Саул»
«Пророк»
«Чернець»
«Не завидуй багатому»
«Не молилася за мене»
«Не кидай матері»
«Не нарікаю я на Бога»
«Та не дай, Господи, нікому»
«Мій милий Боже, знову лихо»
«У нашім раї на землі»
Обговорення інформації, відповіді на запитання, які виникли під час слухання.
Дослідження 4 (готували семеро учнів). Які біблійні істини та духовні цінності заховані у творах Т. Шевченка?
Наводимо декілька досліджених творів.
Поема «Тризна»
Провідною біблійною істиною поеми «Тризна» є віра в Бога, який є світлом: «Надежда — Бог, а вера — свет». Духовні цінності поеми: віра в Бога не засмучує, не посоромить, дарує надію на вічне життя.
«Псалми Давидові» Т. Г. Шевченка
Псалом 1. Поет нагадує про справжнє призначення людини на землі та її відповідальність у суспільстві.
Псалом 53: «Молюсь: Господи, внуши їм уст моїх глаголи…» Духовна насиченість, теологічна спрямованість указують на суспільну значимість ліричного героя, що бере на себе відповідальність за долю свого народу.
Псалом 132: «Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!» Цей Псалом переконує нас у тому, що поета надзвичайно хвилювала проблема непорозумінь, розбрату між українцями. Він мріяв про волю України як результат єдності і згоди. Цей коротенький шедевр — гімн єдності.
Поема «Єретик»
Провідною біблійною істиною поеми «Єретик» є: «Прощайте ворогам вашим…» Останні слова Яна Гуса були звернені в молитві до Бога, щоб Він простив убивць. Духовні цінності у поемі: вірність Богу, смерть не страшна, якщо людина віддає життя заради вічності, сила молитви, сила милосердя.
«Молитва»
В останніх словах цієї молитви поет благає Господа послати любов між усіма людьми, що є найбільшою цінністю в житті народу.
Обговорення інформації, відповіді на запитання, які виникли під час слухання.
III. Підсумки уроку
Оцінювання проведених досліджень експертною комісією.
IV. Домашнє завдання
У вигляді схеми порівняти псалми Давида в Біблії і переспіви псалмів Давида Т. Г. Шевченком. Визначити християнські цінності, важливі для Т. Г. Шевченка.