Автор Софія Прокопчук, вихователь-методист Рівненського навчально-реабілітаційного центру «Особлива дитина»
Мета
Освітня: допомогти учням дізнатися більше про Біблію, її структуру та зміст.
Розвиваюча: сприяти тому, щоб учні могли самостійно розказувати про Біблію та її значення іншим людям.
Виховна: виховувати в учнів повагу до Біблії як до Слова Божого та формувати усвідомлення важливості Біблії для особистого життя кожної людини.
Обладнання: різні видання Біблії, картки з висловами відомих людей про Біблію.
Міжпредметні зв’язки: історія, етика, література.
Із найерудованіших і найактивніших учнів створюють редколегію. Редактором (ведучим) може бути вихователь групи продовженого дня або хтось із учителів. Члени редколегії впродовж визначеного часу запрошують промовців, збирають інформацію, цікаві факти, ілюстрований матеріал, розучують вірші, пісні, організовують виставку літератури за тематикою. Після проведення виховного заходу збирають відгуки учасників про усний журнал і готують спеціальний випуск стіннівки.
І. Організаційний момент
Ведучий. Сьогодні дуже цікавий захід. Приємно відзначити, що до нього готувались усі. Байдужих серед нас не було. Усі намагалися якнайбільше дізнатися про найважливішу книгу в житті кожної людини, яка живе на планеті Земля, — Біблію. Дякуємо гостям, які радо відгукнулися на запрошення редколегії, узяли на себе роль консультантів, а також прийшли, щоб узяти участь в усному журналі. Вітаймо їх!.. Це — учитель християнської етики, учитель історії, учитель української мови та літератури, учитель музики. Що ж, пора розпочинати. І перш ніж розгорнемо першу сторінку нашого журналу, нехай прозвучать у кожнім серці слова Івана Огієнка:
Глибока Біблія — як море,
І розум з неї п‘є навчання;
Як океан воно просторе,
Криниця всього сподівання.
І сторінка. Біблія — лист Бога до людей
Ведучий. «Біблія — це найкращий дар, даний людині Богом. Через цю книгу Спаситель світу звістив усі блага. Без неї ми не могли б розпізнати істину та неправду» (Авраам Лінкольн (1809–1865), 16-й президент США).
Учитель християнської етики. Приблизно 40 осіб різного походження писали Біблію. Серед них були царі, пастухи, рибалки, державні службовці, священики й один полководець. Але всі книги узгоджені між собою та доповнюють одна одну, і через усю Біблію проходить одна головна думка.
Автори писали не просто як велів їм їхній людський розум, а як надихав Святий Дух. Тому ці книги й звуть «священними» і «богонатхненними». А Біблію називають Словом Божим до людей.
Слово «біблія» походить від грецького «biblia», що означає «папірусні сувої» або «книги». Біблія — це збірка, бібліотека, що складається із 66 окремих книг, які писали протягом приблизно 1600 років, з 1513 р. до Р. Х. по приблизно 98 р. після Р. Х.
Перші 39 книг — приблизно три чверті Біблії — складають Старий Завіт, який визнають священними в юдаїзмі та християнстві. Ще його називають «Єврейським Письмом», тому що більшість книг були написані мовою цього народу. Ці книги можна поділити на три групи:
s історичні — від Буття до Естер (17 книг);
s поетичні — від Йова до Пісні над піснями (5 книг);
s пророчі — від Ісаї до Малахії (17 книг).
У Старому Завіті розповідається про ранню історію Землі та людства, а також про історію давнього ізраїльського народу з часу його появи до V ст. до Р. Х. Ці книги описують створення світу, життя вибраного Божого народу, містять мудрі поради та пісні прославлення та вдячності Богові.
Новий Завіт написаний після народження, смерті та воскресіння Ісуса Христа. Він містить чотири Євангелія або оповіді про життя Ісуса Христа, опис подорожей та дій апостолів, листи апостолів з повчанням та Об’явлення — книгу про майбутні події.
27 книг Нового Заповіту вважають «Святим Письмом» тільки християни, ще його називають «Грецьким Письмом», тому що книги були написані грецькою мовою — міжнародною мовою того часу. За тематикою це:
s 5 історичних книг (Євангелія та Дії святих апостолів);
s 21 послання;
s Об’явлення Івана Богослова.
ІІ сторінка. Свідчення археології про Біблію
Ведучий. «Біблія вміщує в собі більше ознак достовірності, ніж уся світська історія» (Ісаак Ньютон (1642–1727), англійський учений).
Учитель історії. Події, описані в Біблії, відбувалися переважно в маленькій східній країні Ізраїль. Також історія Біблії пов’язана з Грецією, Єгиптом, Стародавнім Вавилоном (нині Ірак) та Ассирією. Доказом достовірності біблійних записів є археологічні знахідки.
— Базальтовий камінь із Тель-Дана. На камені висічені слова «Дім Давида» та «Цар ізраїльський».
— Моавітський камінь містить опис царем Меси сутички між Моавом та Ізраїлем (2 Цар. 3:4–27), а також різні географічні назви, ім’я Бога, написані давньоєврейськими буквами. Зберігається у Луврі в Парижі.
— Літопис Набоніда — клинописна табличка, що розповідає про раптове взяття Вавилона царем Кіром, зберігається в Британському музеї.
— 1849 р. у Куюджику в городищі, яке виявилося частиною Ніневії, археологи розкопали стародавній палац. На стінах однієї з кімнат містився рельєф із зображенням взяття укріпленого міста, захоплених полонених, які проходили перед царем-завойовником. Над зображенням містився напис: «Синахериб, повелитель світу, цар Ассирії, сів на троні та виконав огляд добутих трофеїв у Лахісі». Ім’я Синахериба в Біблії згадується 13 разів.
Усі перераховані археологічні знахідки підтверджують достовірність Біблії з історичного погляду.
ІІІ сторінка. Найбільша знахідка сучасності
Ведучий. «Ця стародавня Книга незнищенна. І ця наша земля, чим більше ми будемо перегортати її сторінки й вивчати її секрети, тим вірніше вона підтвердить і проілюструє сторінки Священних Писань» (Чарльз Дана (1867–1944), американський художник, ілюстратор).
Вихователь групи продовженого дня. Існують докази, які безпосередньо стосуються біблійних записів. Послухайте про таку знахідку. «Найбільшою знахідкою сучасності» стали сувої Книги пророка Ісаї, знайдені біля Мертвого моря. На початку 1947 р. хлопчик-бедуїн пас отару й виявив неподалік Мертвого моря печеру. У ній він знайшов кілька глиняних глеків, більшість були пусті. Однак в одному глекові, який був міцно запечатаний, хлопчик знайшов шкіряний сувій, ретельно загорнений у полотняну тканину. Маленький пастух і уявити собі не міг, що древній сувій, який він тримав у руках (а це був повний текст Книги пророка Ісаї), приверне увагу світової спільноти. Особливим було те, що до 1947 р. найдавніші рукописи повного Єврейського Письма датувались приблизно II–І ст. до Р. Х. А цей сувій, як установили вчені, — ІІІ ст. до Р. Х. І коли порівняли його з масоретським текстом, зробленим на тисячу років пізніше, виявилося, що вони повністю збігаються.
До нашого часу збереглося майже 5000 біблійних рукописів, що дійшли до нас із глибини віків. Деякі з них датуються ІІ ст. після Р. Х. Більшість книг Біблії писали на папірусі, зробленому з єгипетської рослини з такою ж назвою, та на пергаменті, зробленому зі шкіри тварин, що, природно, не могли зберігатися вічно. Для обох матеріалів однаково небезпечні волога, пліснява, різні личинки. Для того щоби зберегти автентичність рукописів, з них почали робити копії.
ІV сторінка. Копії рукописів Біблії
Ведучий. «Біблія цінніша всіх книг, які коли-небудь були надруковані» (Патрік Генрі (1736–1799), американський політичний діяч).
Класний керівник. У древньому Ізраїлі переписування Святого Письма стало професією, про що згадується в Біблії: Ездр. 7:6, Пс. 44:2. Копії теж робили на матеріалі, непридатному для тривалого зберігання. Час від часу доводилося робити нові рукописні копії. Коли оригінали фізично зникли, ці копії стали основою для подальших рукописів. Переписування копій продовжувалося протягом століть. Професіонали-переписувачі були віддані своїй справі. Вони благоговійно ставилися до слів, що переписували. Прикладом того, наскільки охайними були переписувачі, можуть послужити масорети. Масорети (походить від єврейського слова «традиція») були переписувачами, які відповідали за збереження традиційного тексту Єврейського Письма, вони жили в період з IХ до VІІ ст. до Р. Х. Копії рукописів, які вони зробили, називаються масоретськими текстами. Для того щоби дотриматись точності при переписуванні, вони використовували низку прийомів перевірки точності. Щоби не пропустити жодної літери біблійного тексту, вони рахували не тільки слова, але й букви. Це була досить кропітка праця. Але завдяки такій старанності забезпечувався високий рівень точності.
V сторінка. Дивовижні наукові факти
Ведучий. «А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію» (Рим. 15:4).
Уважно читаючи Біблію, ми виявимо, що багато сучасних наукових фактів було записано на її сторінках за тисячі років до того, як вони були відкриті ученими. До вашої уваги деякі з них.
Учень 1. Фізика.
«Він… на нічому… землю повісив» (Йов. 26:7).
Закони гравітації, які відкрив Ньютон, нічого не додають до того, що ствердив Йов.
«Він Той, Хто сидить понад кругом землі» (Іс. 40:22).
Слово «круг» на мові оригіналу означає «сферичний». У 1519 р. знаменитий мореплавець Магеллан, обігнувши Землю, підтвердив сказане: Земля — кругла.
Учень 2. Медицина і охорона здоров’я.
«Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого.., то всю хворобу… не покладу на тебе…» (Вих. 15:26).
Мойсей дві тисячі років тому почав застосовувати принципи бактеріології. Він заборонив пити воду з маленьких стоячих водойм, а також воду, забруднену тваринами чи їхнім м’ясом (Лев. 11:29–36).
Рекомендації про правила захоронення й санітарні норми (Повт. Зак. 23:12–14), а також про дотримання правил особистої гігієни в похідних умовах випереджали практику цивілізованих країн аж до XІX ст. Мойсей знав принцип карантину, а ще Бог сказав Своєму народу не їсти тварин, які часто мають паразитів, і якщо до приготування м’яса поставитися недбало, це може стати джерелом захворювання. Бог заборонив їсти м’ясо будь-якої дохлої тварини.
Учень 3. Хімія.
«Бо ти — порох, і до пороху вернешся» (Бут. 3:19).
Хімічний аналіз складу тіла людини й пороху землі показав, що основні хімічні елементи людини присутні також і в зразках пороху землі. Це такі елементи: кальцій, фосфор, калій, натрій, магній, залізо, кисень, хлор, вуглець, водень, азот, сірка. За багато років до виникнення науки хімії псалмоспівець звернув увагу людей на те, що «…знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох» (Пс. 102:14).
Учень 4. Аерологія.
«Віє вітер на південь. І на північ вертається, крутиться він та йде, і на круг свій вертається вітер» (Екл. 1:6).
Майже три тисячі років тому Соломон записав основні принципи аерології, яку викладають у багатьох сучасних університетах. Текст Екл. 1:6 описує три явища, властиві вітру: вітер циркулює між екватором і двома полюсами, відкритими Хардлі в XVІІ ст.; вихори вітру вказують на силу Коріоліса, яка була відкрита в XІX ст.; вітер має особливі контури, відкриті лише останнього часу.
Учень 5. Метеорологія.
«Всі потоки до моря пливуть. Але море — воно не наповнюється: до місця, звідки пливуть ті потоки, вони повертаються, щоб знову плисти!» (Екл. 1:7).
Ідея повного водного циклу була висунута в XVІІ ст. Однак її можна виявити в Біблії, у Книзі Еклезіястовій, написаній більш як за два тисячоліття до цього відкриття. Читаючи Книгу Йова, ми теж ознайомимося із водним циклом: «Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його, що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей» (36:27–29). Так описані фази водяного циклу: випаровування, конденсація й осідання (випадання опадів), що якнайкраще відповідає сучасному розумінню цієї порівняно молодої науки — метеорології.
VІ сторінка. Учені, які читали Біблію і вірили в Бога
Ведучий. «Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу» (Пс. 113:9).
Багато вчених вірили в Бога, поклонялися Йому, славили Його і все, що робили, робили для слави Творця неба і землі, всього видимого й невидимого.
Учень 6. Йоганн Кеплер (1571–1630)
Німецький філософ, математик, астроном, астролог і оптик, відомий насамперед відкриттям законів руху планет, названих на його честь законами Кеплера. В обчислювальній математиці на його честь названо метод наближеного обчислення інтегралів. Він поширював логарифмічне числення у Німеччині, заснував оптику як науку, вдосконалив телескоп-рефрактор. Його резюме щодо особистої віри було лаконічним: «Я — християнин». Він писав: «Великий Бог наш Господь, велика Його сила, і нема межі Його мудрості».
Учень 7. Ісаак Ньютон (1642–1727)
Англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики. Йому належать багато відомих усьому світу відкриттів: закон всесвітнього тяжіння, закони механіки, інтегральне числення. Але найголовнішим є те, що вчений любив Бога й довіряв Слову Божому, вивчав Біблію і писав до неї коментарі. Він говорив: «Біблія має для мене першорядне значення як Слово Бога, написане богонатхненними людьми. Я щоденно читаю Біблію».
Учень 8. Майкл Фарадей (1791–1867)
Англійський фізик і хімік, основоположник учення про електромагнітне поле, член Лондонського королівського товариства. Він відіграв визначну роль у розвитку вчення про електромагнітні явища. Його заслуги в галузі електрики такі великі, що на його честь названо одиницю електроємності — фарад. Учений часто проповідував. Коли журналіст запитав його про припущення стосовно того, що буде після смерті, він відповів: «Припущення? У мене нема ніяких припущень. Я спираюсь на безперечні факти. Я знаю, у Кого я увірував, і я переконаний, що Він сильний воскресити мене для Вічності».
Учень 9. Самюель Морзе (1791–1872)
Відомий американський винахідник і художник. Він винайшов телеграф, на його честь названо спеціальну азбуку. Слова найпершого у світі телеграфного повідомлення були взяті з Біблії: «Ось що Бог учинив!» (Чис. 23:23).
Учень 10. Джеймс Джоуль (1818–1889)
Англійський фізик. Вивчав природу тепла й визначив кількість теплоти, що виділяється при механічній роботі. Це привело його до відкриття закону збереження енергії і, врешті, до формулювання першого закону термодинаміки. Працював над розробкою абсолютної шкали температури. Йому також належить визначення кількості теплоти, що виділяється при проходженні струму через провідник (закон Джоуля-Ленца). Досліджував магнітострикцію. На його честь названа одиниця вимірювання енергії — джоуль, що застосовується у міжнародній системі СІ.
Вірив у Бога. Свої переконання сформулював так: «Після пізнання і послуху волі Бога подальшою метою повинно бути пізнання Його Самого і притаманних Йому рис: мудрості, сили і благодаті, про які свідчить Його творіння».
Учень 11. Вільям Томсон лорд Кельвін (1824–1907)
Один із найвидатніших фізиків у світовій історії. Його термодинамічні дослідження привели до встановлення абсолютної шкали температур; відомі роботи з гідродинаміки та теорії хвиль; роботи з термоелектрики, що привели до відкриття так званого «ефекту Томсона» — перенесення тепла електричним струмом; дослідження з теорії пружності, у яких Томсон розширює теорію кульових функцій; роботи з динамічної геології. Його слова: «Приголомшливо сильні докази лежать навколо нас… Атеїстична ідея настільки нерозумна, коли всі п’ять органів чуттів свідчать зовсім про інше, що це неможливо висловити словами».
VІІ сторінка. Біблія українською мовою
Ведучий. «Неможливо поневолити розумово або соціально народ, який читає Біблію. Біблійні принципи лежать в основі людської свободи» (Горас Грилей (1811–1872), американський журналіст, політичний діяч).
Учитель української мови та літератури. Мови, на яких спочатку писали Біблію, були: давньоєврейська, арамейська та давньогрецька. Книги Біблії різні за обсягом та часом написання, але дивовижно поєднані за змістом. Першим за переклад Біблії українською мовою взявся видатний український письменник Пантелеймон Олександрович Куліш, допомагав йому Іван Пулюй. На жаль, смерть Куліша не дозволила закінчити переклад. Продовжив і завершив цю роботу І. Нечуй-Левицький. Перший переклад було видано в 1903 р.
Наступний переклад Біблії здійснив священик, український письменник Іван Огієнко.
Третій переклад Біблії належить українському письменнику, науковцю, авіатору Івану Хоменку.
Ще один переклад Біблії належить Рафаїлові Турконяку. Перекладач тривалий час подорожував святими місцями, вивчав давньоєврейську та грецьку мови, навчався в Римі.
У Книзі рекордів Гіннеса ще з 1975 р. Біблія посідає перше місце. Це книга, яку перекладено найбільшою кількістю мов світу. Повну Біблію чи її частини перекладено більш ніж двома тисячами мов і діалектів. Про це свідчать дослідження Об’єднаного Біблійного товариства. Більш ніж 90 % населення Землі можуть користуватися хоча б частиною Біблії. Таким чином, ця книга змогла перетнути державні кордони та подолати расові й етнічні перешкоди.
VІІI сторінка. Поетична.
Поезія про Слово Боже
Ведучий. «Господи! Що за книга це Святе Письмо, яке чудо і яка сила, дані в ній людині!.. І скільки таємниць дозволених і відвертих!.. Загибель народу без Божого Слова, бо прагне душа цього слова і всякого прекрасного сприйняття» (Ф. М. Достоєвський (1821–1881)).
Учні й учителі декламують вірші про Біблію.
Сила слова
За словом Божим всі шляхи планет
У всесвіті закладені від віку.
Священне Слово — це авторитет
Для кожної і жінки, й чоловіка.
Промовив Бог — і зразу стало так!
Збуваються й тепер слова пророчі.
Священне Слово для людей — маяк,
Що світить навіть в бурю серед ночі.
Безсильним Слово не буває, ні!
Міцніше від граніту і броні,
Ним стало все, воно — життя основа.
За Словом Божим збудеться усе,
А вірним всім блаженство принесе
Всесильне і незмінне Боже Слово!
Степан Коханець
Не хлібом єдиним
Не хлібом єдиним живемо,
А словом щоденним Господнім.
У вічних рядках Одкровення —
Учора і завтра, й сьогодні.
Не хлібом єдиним. Не хлібом,
Що колосом хилиться в полі…
Не золотом щирим і сріблом,
А Світлом Господньої волі.
Не хлібом єдиним — Любов’ю,
Що в серці розбитім — по вінця.
Бо в тяжкім двобої з собою
Впадемо смиренно на лиця.
І скажем: «Господь мій і Бог мій,
Душа моя вибрала Світло!
Обріж її віття засохлі,
Щоб в Силі Твоїй вона квітла».
Не в хлібі єдинім потреба,
А в Слові всесильнім Господнім —
У Хлібі, що сходить із Неба,
І вічне життя з Ним приходить.
Не знатиме голоду й спраги,
Хто смак того Хліба пізнав,
І Божого Імені ради
Воскресне останнього дня.
Ольга Чорномаз
Могутнє Слово
Хто народив тебе, могутнє Слово? —
Багато хто міркує і питає.
Ти не з’явилося на світ цей випадково,
Хоч і Отця твого не пам’ятають.
Могутнє Слово, ти тоді зродилось,
Коли безмежні вкрили землю води,
І ти над ними птахою носилось
Й не мало ні у чому перешкоди.
Твоя предивна сила за шість днів
Великий і красивий світ створила —
У небі спів пташиний задзвенів,
Лілея ніжні пелюстки розкрила.
Усе зродилось через Боже Слово,
Воно звільнило людство все від сну
І увійшло в серця не випадково —
Щоб дарувати вічную весну.
Воно — чарівне, бо серця лікує,
Воно — прекрасне, бо дає надію,
Воно — могутнє, царство зла руйнує
І втілює в життя велику мрію.
Наталія Марценюк
Боже Слово
Є, є у світі дивна дивина,
Яка в людині оживає знову —
Це із безодні стрімко вирина
На поклик Бога дивне Боже Слово.
Воно і грізне, як Його хода,
Яка і гори втоптує в долини,
Коли, як повінь, наповза біда
На праведника з рук лихих людини.
Воно ж — ніжніше материнських рук,
Вірніше серця — серця на сторожі,
Коли в спокусах, у стрибку із мук
Душа в гріхах стає дитятком Божим.
Воно — і мед з Ісусових долонь,
А для душі — земні незнані крила.
І той могутній, неземний вогонь,
Що має назву — «Гнів у Божій Силі».
Щасливий вкритий Словом уночі,
А світлим днем — зодягнутий у Слово:
Над ним, як захист — Янголів мечі,
Як вхід у рай, у Божу відбудову.
Юрій Монда
Читаю Слово
Читаю Слово. В дивний світ надії
Мене ведуть натхненності рядки.
І серце плаче, тішиться, радіє,
Й спадає пил з історії віків.
Лягають в душу образів лавини:
Мойсей та Йосип, Яків та Ілля.
Ось мудреці з дарами для Дитини,
Там Ірод стежить злякано здаля.
А ось Христос навчає біля моря,
Спішать сліпці, батьки ведуть дітей.
Ось Він хреста несе в святій покорі,
А з тим хрестом гріхи усіх людей.
Сміється з Юди зрадницький цілунок,
Пече в кишені жменя срібняків.
Любов Христа, як вічний подарунок
Слова святі проносять крізь віки.
Знаходжу в них я вічну мудрість й силу,
Вони ведуть в незвідані світи.
Хоч перші кроки ще такі несмілі,
Та з Божим Словом впевненіше йти.
У Слові тім — минуле і майбутнє,
Моє спасіння і моє життя.
Воно відкрило вічну Божу сутність,
Збудивши в серці слово каяття.
Читаю вкотре вічне Боже Слово,
І вічність душу в Слово огорта.
І я стаю частинкою Святого,
Який іде до мене із хреста.
Він Словом став живим і життєдайним,
Ввійшов любов’ю в плоть і кров мою.
…Читаю Слово і молюся вдячно,
І знову й знову Божу мудрість п’ю.
Юрій Вавринюк
ІX сторінка. Пісенна. Пісня про Біблію
Ведучий. Відомий український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч Іван Федорович Драч писав:
А пісня — це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа.
Учні виконують спеціально розучені до цього заходу пісні, учитель музики акомпанує на фортепіано.
Пісня «Біблія»
Слова: Людмили Стебеневої
Музика: Володимира Лимаренка
Книга є на Землі,
Зовні схожа на інші,
Розгорнувши її,
Ти збагнеш значно більше.
Бо ця книга — жива,
Вчить, як треба нам жити,
Її мудрі слова
Здатні серце змінити.
Приспів:
Чудова книга Біблія,
Найкраща серед книг.
Корисного багато так
На сторінках твоїх.
Пригоди та поезія,
Історія буття.
Правдива книга Біблія,
Це добре знаю я.
Розповість всім вона,
Хто створив світ прекрасний,
Голубі небеса,
Золоте сонце ясне.
І у будь-яку мить
Дасть нам мудрі поради:
Як людей всіх любить,
Цінувати й прощати.
Молитва про Україну
Слова: Олександра Кониського
Музика: Миколи Лисенка
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі Свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
І многая, многая літа.
Підбиття підсумків
Ведучий. Ось ми й перегорнули останню сторінку нашого журналу, але нікому не хочеться залишати цей зал. Думаю, що кожен із нас, хто закінчував читати цікаву книжку, журнал, переживав почуття жалю чи то прощання. Сьогодні ми переживаємо з вами особливі почуття: радості, здивування, захоплення, задоволення, упевненості, допитливості, вдячності… Чи зрозуміли ми, чому Біблія — має бути найважливішою книгою у нашому житті? Чи прийняли рішення спілкуватися з нашим Творцем, щоденно читаючи Його Слово? Будьмо уважні, прислухаймось до голосу нашого сумління.
…Ми поспішаємо, куди не подивись,
Випереджаючи всі задуми Господні,
А те, що треба виконать сьогодні,
На завтра відкладаєм, на колись…
Сьогодні є ще добрий час
Для повноцінного служіння Богу.
Хай в кожнім серці дзвони б’ють тривогу
За все життя хоча би раз.
Лариса Козенюк